1. Особа, в якої беруть інтерв'ю, або особа, яка надала
інформацію для телерадіоорганізації, має право на підставі
письмової заяви переглянути та/або прослухати відповідну передачу
перед її трансляцією.
2. Спори у зв'язку з недостовірністю або неповнотою
інформації, поширеної у зазначених в частині першій цієї статті
передачах, розглядаються у судовому порядку.
Стаття 64. Право на спростування
1. Громадянин або юридична особа мають право вимагати від
телерадіоорганізації спростування поширених у її програмі чи
передачі відомостей, які не відповідають дійсності та/або
принижують честь і гідність особи.
2. Право вимагати спростування мають офіційні представники
громадянина, якщо сам громадянин не має можливості вимагати
спростування.
3. Заяву з вимогою спростування має бути подано до
телерадіоорганізації у письмовій формі протягом 14 днів з дня
поширення таких відомостей з письмовим повідомленням про це
Національної ради.
4. Телерадіоорганізація зобов'язана розглянути заяву у
семиденний термін з дня її надходження, якщо інше не передбачено
законодавством України.
5. На вимогу заявника телерадіоорганізація зобов'язана надати
йому можливість безкоштовного прослуховування (перегляду)
відповідного фрагменту програми чи передачі або надати копію
запису фрагменту з відповідною оплатою.
6. Якщо в телерадіоорганізації відсутні достатні докази того,
що поширені нею відомості відповідають дійсності, вона зобов'язана
терміново їх спростувати.
7. Спростування повинно бути поширено тією ж
телерадіоорганізацією і в такій же програмі чи передачі, що й
відомості, які не відповідають дійсності, або в інший час за
домовленістю з особою, права якої були порушені.
8. У спростуванні має бути зазначено, які відомості не
відповідають дійсності, коли і в якій програмі чи передачі вони
були поширені телерадіоорганізацією.
9. Якщо громадянин чи юридична особа надали текст
спростування, то він підлягає поширенню за умови його
відповідності вимогам цього Закону. Скорочення чи інші зміни в
тексті спростування, поданого заявником, без його згоди не
допускаються.
10. Телерадіоорганізація, яка зобов'язана поширити текст
спростування, на вимогу громадянина чи представника юридичної
особи може надати йому можливість зачитати власний текст і
передати його в запису.
11. Про передбачуваний термін поширення та зміст тексту
спростування телерадіоорганізація зобов'язана повідомити заявника.
12. У разі відмови телерадіоорганізації від спростування вона
зобов'язана терміново повідомити про це заявника.
13. У разі винесення судом рішення про спростування текст
спростування поширюється телерадіоорганізацією в порядку,
визначеному цим Законом.
14. Телерадіоорганізація може відмовити особі у спростуванні
поширеної інформації, якщо заяву про спростування було подано з
порушенням вимог цього Закону.
Стаття 65. Право на відповідь
1. Громадянин або юридична особа, стосовно якого (якої) у
програмі чи передачі телерадіоорганізації було поширено відомості,
які не відповідають дійсності або порушують його (її) права і
законні інтереси, має право на відповідь (коментар чи власне
тлумачення обставин справи) у програмах та передачах даної
телерадіоорганізації незалежно від того, було подано заяву з
вимогою спростування чи ні.
2. Порядок подачі заяви на відповідь (коментар чи власне
тлумачення обставин справи) визначається статтею 64 цього Закону.
Стаття 66. Відшкодування моральної шкоди
1. Моральна (немайнова) шкода відшкодовується відповідно до
вимог Цивільного кодексу України (435-15).
Стаття 67. Звільнення від відповідальності за поширення
інформації, що не відповідає дійсності
1. Телерадіоорганізація та її працівники не несуть
відповідальності за поширення інформації, що не відповідає
дійсності, у разі:
а) якщо ця інформація містилася в офіційних повідомленнях або
одержана від органів державної влади, органів місцевого
самоврядування у письмовій формі;
б) якщо ця інформація є дослівним цитуванням заяв і виступів
(усних і друкованих) посадових осіб органів державної влади та
органів місцевого самоврядування, народних депутатів України,
кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні
депутати України та у депутати рад усіх рівнів, кандидатів на
посади сільських, селищних, міських голів;
в) якщо ця інформація розповсюджувалася без попереднього
запису та містилася у виступах осіб, які не є працівниками
телерадіоорганізації;
г) якщо вона є дослівним відтворенням матеріалів, поширених
іншим засобом масової інформації або інформаційним агентством, з
посиланням на нього;
ґ) якщо звільнення від відповідальності передбачено іншим
законом.
