Вагомий вплив на працездатність та здоров'я працівникіу здійснює виробниче середовище. Це середовище у (офісах), визначається мікрокліматом, освітленням, наявністю шкідливих речовин у повітрі, рівнем шуму, випромінювання.
Допустимі мікрокліматичні умови передбачають можливість виникнення дискомфортних відчуттів та зміни теплового стану організму. Шум. несприятливо діє на слуховий аналізатор та інші органи та системи організму людини. Основними заходами та засобами боротьби з шумом є зниження рівнів шуму в джерелі його утворення, використання звукопоглинаючих та звукоізолюючих засобів; раціональне планування виробничих приміщень та робочих місць. На комп'ютеризованих робочих місцях основними джерелами шуму є вентилятори системного блоку, накопичувачі, принтери ударної дії. Для зниження рівнів шуму на робочих місцях рекомендується розмістити друкувальні пристрої ударної дії (матричні, шрифтові принтери тощо) в іншому приміщенні, або огородити їх звукоізолюючими екранами.
З метою профілактики несприятливого впливу електромагнітного випромінювання необхідно встановити на робочому місці відеотермінал, що відповідає сучасним вимогам стосовно захисту від випромінювань, не переобтяжувати приміщення значною кількістю робочих місць, не концентрувати на робочому місці великої кількості радіо-електронних пристроїв
Для створення сприятливих умов зорової роботи, які б виключали швидку втомлюваність очей, виникнення професійних захворювань і сприяли підвищенню продуктивності праці, виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:
— створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і знаходиться в межах встановлених норм;
— не чинити засліплюючої дії, як від тих яскравих предметів, що знаходяться в полі зору користувача так і тих, що знаходяться за його спиною і можуть відбитись на екрані
— не створювати на робочому місці різких та глибоких тіней;
— не створювати небезпечних та шкідливих виробничих факторів (шум, теплові випромінювання, ураження струмом та ін.);
Евакуація людей.
Евакуація – це вимушене переміщення людей із зони можливого небезпечного впливу чинників пожежі.
Безпечна евакуація має забезпечуватись комплексом об’ємно-планувальних, конструктивних, інженерно-технічних рішень, які слід приймати з урахуванням призначення категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою, ступеня вогнестійкості поверховості будівлі та кількості людей, що підлягають евакуації.
Небезпечними чинниками під час пожежі є:
· наявність критичної для людини температури (600С);
· критичний вміст кисню в атмосфері (менше 14%);
· збільшення концентрації вуглекислого та чадного газу до критичного рівня;
· досягнення межі вогнестійкості будівельних конструкцій;
· незначна видимість через надмірне задимлення.
Вказані чинники зумовлюють здійснення евакуації людей, що знаходяться в зоні пожежі до моменту досягнення критичних величин.
Найменший час досягнення небезпечними чинниками критичних величин являє собою допустимий час евакуації. Виведення людей з небезпечної зони у таких випадках називається вимушеною евакуацією.
Для забезпечення безпечної евакуації людей повинні передбачатися заходи спрямовані на створення умов для безпечного виходу людей на випадок пожежі.
Безпечна евакуація людей забезпечується завдяки функціонуванню щонайменше двох евакуаційних виходів, а потоки людей, що рухаються ними мають бути прямими й не перетинатися.
На процес евакуації значною мірою впливає страх і панічна реакція, що виникають внаслідок усвідомлення реальної загрози життю людини.
