Класифікація витрат підприємства

Тема 9. Аналіз витрат на виробництво продукції

Лекція 15 (2 год.)

Мета заняття: повторити матеріал про сутність собівартості продукції, її види та методику її розрахунку, навчити проводити аналіз собівартості продукції за економічними елементами та статтями калькуляції, закріпити вивчений матеріал на практичному прикладі.

ПЛАН

1. Значення, завдання та джерела аналізу витрат на виробництво, собівартість і реалізацію продукції.

2. Класифікація видів витрат і об’єктів аналізу.

3. Аналіз витрат за економічними елементами та статтями калькуляції.

Рекомендована література: 7, 10, 11, 12, 13, 14, 16, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 25, 26, 28, 37, 40, 41, 42, 48, 51, 53, 55, 56, 57, 58, 59

 

 

С.О. Тема 9. Аналіз витрат на виробництво продукції (5 год.)

1. Аналіз загальновиробничих, адміністративних витрат та витрат на збут.

2. Оперативний аналіз витрат на виробництво. Резерви зниження собівартості.

Рекомендована література: 7, 10, 11, 12, 13, 14, 16, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 25, 26, 28, 37, 40, 41, 42, 48, 51, 53, 55, 56, 57, 58, 59

 

Класифікація видів витрат і об’єктів аналізу.

Класифікація витрат підприємства

Ознаки класифікації	Групи витрат	Характеристика витрат
По відношенню до виробничого процесу	основні	безпосередньо пов’язані з виробничим (технологічним) процесом виготовлення продукції (виконання робіт чи надання послуг)
накладні	виникають у зв’язку з організацією, обслуговуванням і управлінням виробництвом (величина цих витрат залежить від структури управління підрозділами, цехами і підприємством)
По відношенню до обсягів виробництва	умовно-постінні	величина їх не змінюється або майже не змінюється при зміні обсягу виробництва
умовно-змінні	величина їх змінюється пропорційно до зміни обсягу виробництва
За єдністю складу	одно-елементні	включають економічно однорідні витрати, які не поділяються па різні компоненти, незалежно від їх місця і цільового призначення
комплексні	складаються з декількох економічних елементів (наприклад, загальновиробничі витрати, до складу яких входять практично всі економічні елементи)
За способом віднесення на собівартість окремих видів продукції	прямі	витрати на виробництво конкретного виду продукції, які безпосередньо включаються до її собівартості на підставі первинних документів
непрямі	витрати на виробництво, які не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об’єкта витрат економічно можливим шляхом, а тому потребують розподілу
За доцільністю	продуктивні	виправдані для даного виробництва витрати
непродуктивні	утворюються внаслідок недоліків у технології та організації виробництва
За календарним періодом	поточні	пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції даного періоду
одноразові	пов’язані з підготовкою виробництва (впровадження нової продукції, її модернізація), резервуванням витрат на оплату відпусток і виплату одночасної винагороди за вислугу років тощо
За економічними елементами	прямі матеріальні витрати, витрати па оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати
За статтями калькуляції	підприємство самостійно обирає статті калькуляції
За видами діяльності	звичайної діяльності	витрати операційної, фінансової, інвестиційної діяльності
надзвичайної діяльності	невідшкодовані втрати від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, землетрусів, техногенних аварій і тощо

Об'єктами аналізу собівартості продукції є такі показники:

• абсолютна сума операційних витрат у цілому і за елементами;

• витрати на гривню продукції;

• собівартість окремих виробів;

• окремі статті витрат;

• витрати в центрах відповідальності.

3. Аналіз витрат за економічними елементами та статтями калькуляції.

 

Планування й облік собівартості на підприємствах ведуть за елементами витрат і калькуляційними статтями витрат.

У практиці бухгалтерського обліку та аналітичних досліджень витрати на виробництво групують і вивчають за двома взаємодоповнюючими напрямами – за елементами витрат та за калькуляційними статтями .

Елементні витрати – це однорідні за складом витрати підприємства. Вони характеризують використані ресурси за їхнім економічним змістом незалежно від форми і місця їх використання на той чи інший об'єкт віднесення витрат (наприклад, незалежно, чи стосуються вони цехів і ділянок основного виробництва, чи витрачені у цехах допоміжного виробництва; чи це прямі витрати на виготовлення конкретного виробу, чи це виграти на обслуговування виробництва і управління).

До них відносять:

- матеріальні витрати (сировина і матеріали, куповані комплектуючі вироби та напівфабрикати, паливо, електроенергія, теплоенергія і т. д.);

- витрати на оплату праці,

- відрахування на соціальні заходи,

- амортизаційні відрахування,

- інші операційні витрати та інші грошові витрати (знос нематеріальних активів, орендна плата, обов'язкові страхові платежі, проценти за кредитами банку, податки, що входять до собівартості продукції, відрахування в позабюджетні фонди тощо).

Групування витрат за елементами необхідне для того, щоб вивчити матеріаломісткість, енергомісткість, трудомісткість, фондомісткість та визначити вплив технічного прогресу на структуру витрат. Якщо частка заробітної плати зменшується, а частка амортизації збільшується, то це свідчить про підвищення технічного рівня підприємства, про зростання продуктивності праці. Частка зарплати зменшується і в тому разі, якщо збільшується частка купованих комплектуючих виробів, напівфабрикатів, що свідчить про підвищення рівня кооперації і спеціалізації.

Аналіз затрат за елементами дозволяє вивчити вплив на рівень собівартості використання трудових ресурсів, основних фондів і оборотних засобів. Дані такого аналізу являються базою для:

- встановлення потреб підприємства в матеріальних ресурсах, оборотних засобах, матеріально-технічному постачанню;

- визначення завдань по одиниці собівартості продукції;

- складання кошторису витрат на плановий період;

- розрахунку суми затрат на весь випуск продукції по кожному елементу.

Для виявлення причин зміни рівня собівартості вивчають склад і структуру затрат на виробництво. З цією метою визначають питому вагу кожного елементу в загальній сумі затрат на виробництво в %.

Це дозволяє намітити основні напрями аналізу затрат, знайти резерви зниження собівартості продукції за рахунок зниження її матеріально-, трудо-, енерго- фондомісткості.

При цьому порівнювати затрати в абсолютних величинах не має сенсу, так як вони обчислені на різний обсяг продукції чи робіт.

Приклад

Аналіз структури затрат за елементами

З таблиці 7.2.1. видно, що найбільш питому вагу мають матеріальні і трудові витрати (48,17 + 18,13 = 66,3 %), їх структура фактично порівняно з планом знизилась на 1 % (67,3-66,3). Однак, структура інших витрат збільшилась на 1,06 % (20,54-19,42).

Групування затрат за економічними елементами дозволяє визначити загальну суму затрат на виробництво по підприємству в цілому і їх структуру, але не дає можливість обчислити собівартість продукції, розподілити затрати по видам продукції і цільовому призначенню. Це досягається шляхом аналізу затрат по статтях калькуляції.

 

Елементи затрат є однаковими для всіх галузей і на їх основі складається кошторис витрат на виробництво – один із найважливіших розділів бізнес-плану.

Для виявлення резервів зниження собівартості продукції вивчають витрати з точки зору їх функціональної ролі в процесі виробництва. Для цього проводять групування витрат за призначенням, тобто за статтями калькуляції. Калькуляційні статті характеризують склад використаних ресурсів залежно від напрямів і місцях використання (в основному, допоміжному чи обслуговуючому виробництві) на об'єкт витрат. Тобто, групування затрат за статтями калькуляції вказує, на що конкретно та в яких розмірах використані ресурси.

Основні статті калькуляції:

- сировина і матеріали;

- поворотні відходи (відраховуються);

- куповані вироби і напівфабрикати;

- паливо й енергія на технологічні потреби;

- основна й додаткова зарплата виробничих робітників;

- відрахування на соціальні та медичне страхування виробничих робітників;

- витрати і утримання й експлуатацію машин та обладнання;

- загально виробничі витрати;

- загальногосподарські витрати;

- втрати від браку;

- інші виробничі витрати;

- комерційні витрати.

Відмінність статей калькуляції від аналогічних елементів витрат тому, що в першому випадку враховують лише витрати на даний виріб, а в другому – всі витрати підприємства, незалежно від того, те і на які потреби вони були здійснені.

Задача

Э дані, які наведені, що наведені в таблиці про виробництво виробу А. Зробити аналіз собівартості виробу А за статтями витрат.

 

Статті витрат	Витрати на 1 продукції, грн.	Структура витрат, %
План (t0)	Факт (t1)	Δ	План (t0)	Факт (t1)	Δ
1. Сировина і матеріали			+200	36,00	36,44	+0,44
2. Паливо й енергія			+87	11,25	11,93	+0,68
3. Зарплата виробничих робітників			+50	19,38	18,33	-1,05
4. Відрахування на соціальні потреби			+27	7,50	7,27	-0,23
5. Відрахування витрати і утримання й експлуатацію машин та обладнання			+55	9,75	9,89	+0,14
6. Загально виробничі витрати			-10	6,75	5,78	- 0,97
7. Загальногосподарські витрати			+11	5,62	5,24	- 0,38
8. Витрати від браку	-		+30	-	0,68	+0,68
9. Інші виробничі витрати			+15	1,88	2,00	+0,12
10. Комерційні витрати			+35	1,87	2,44	+0,57
Разом			+500			-
У тому числі змінні			+300		68,9	1,1

 

Наведені дані показують, що зростання витрат відбулося за усіма статтями, за винятком загально виробничих витрат. Особливо зросли матеріальні витрати і витрати енергії на технологічні потреби