Зміст та структура зовнішньоторговельного контракту

(Охарактеризуйте зміст та структуру зовнішньоторговельного контракту)

Договір купівлі-продажу товарів у матеріально-речовій формі в міжнародній комерційній практиці називається контрактом.

Контракт купівлі-продажу являє собою комерційний документ, що оформляє зовнішньоторговельну операцію, в якому міститься письмова домовленість сторін про поставку товару: зобов'язання продавця передати певне майно у власність покупця та зобов'язання покупця прийняти це майно і сплатити за нього певну грошову суму, або зобов'язання сторін виконати умови товарообмінної угоди.

Регулювання укладання договору купівлі-продажу та ті права і обов'язки продавця і покупця, які виникають з такого договору, уніфіковано в Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів.

Застосовувані в зовнішній торгівлі контракти містять різні умови, що характеризують товар, що служить предметом купівлі-продажу, що визначають особливості комерційні угоди, права та обов'язки сторін, взаємні зобов'язання сторін по операціях, що забезпечує виконання контракту. Усі умови контракту можна класифікувати таким чином:

1) з точки зору їх обов'язковості для продавця і покупця;

2) з точки зору їх універсальності.

З точки зору обов'язковості умови контракту поділяються на обов'язкові та додаткові. До обов'язкових умов відносяться:

* Найменування сторін - учасників угоди;

* Предмет контракту;

* Якість і кількість;

* Базисні умови поставки; ціна

* Умови платежу

* Санкції та рекламації (штрафи, претензії);

* Юридичні адреси та підписи сторін.

Додаткові умови:

* Здавання-приймання товару;

* Страховка;

* Відвантажувальні документи;

* Гарантії;

* Упаковка та маркування;

* Форс-мажорні обставини;

* Арбітраж;

* Інші умови.

Обов'язковими ці умови ("conditions") називаються так тому, що, якщо одна із сторін не виконує ці умови, то інша сторона має право розірвати контракт і вимагати відшкодування збитків.

З погляду універсальності умови контракту поділяються на індивідуальні та універсальні. До індивідуальних, тобто тим, які притаманні тільки одному конкретному контракту, відносяться:

* Найменування сторін у преамбулі;

* Предмет контракту;

* Якість товару;

* Кількість товару;

* Ціна;

* Строки поставки;

* Юридичні адреси та підписи сторін.

До універсальних умов відносяться:

* Здавання-приймання товару;

* Базисні умови поставки;

* Умови платежу;

* Упаковка та маркування;

* Гарантії;

* Санкції та рекламації;

* Форс-мажорні обставини;

* Арбітраж.

Основні пункти зовнішньоторговельного контракту:

1. Преамбула. Преамбула передує тексту контракту і починається зі слова контракт в середині сторінки, після якого слід номер контракту. Нижче, справа, пишеться дата, а зліва зазначається місце укладання контракту. Далі в преамбулі чітко вказується фірмові найменування сторін. У преамбулі також дається визначення сторін як контрагентів. Наочним прикладом може служити преамбула контракту наведеного в додатку 12.

2. Предмет контракту. Після преамбули слід опис предмета контракту та встановлюється його точне найменування, характеристика, модель, сорт і т.д. Якщо товар потребує більш детальної характеристики або асортимент товару широкий з найменувань і кількості, то все це вказується в додатку до договору (специфікації), який є невід'ємною частиною контракту, про що робиться відповідне застереження в тексті контракту.

3. Кількість. У контракті встановлюється одиниця виміру кількості, система мір і ваг.

4. Якість товару. Визначити якість товару в контракті купівлі-продажу - значить встановити якісну характеристику товару, тобто сукупність властивостей, що визначають придатність товару для використання його за призначенням у відповідності до потреб покупця. Вибір способу визначення якості залежить від характеру товару, від практики, що склалася в міжнародній торгівлі цим товаром, та інших умов.

Способи визначення якості:

* За стандартом

* За технічними умовами

* По специфікації

* За зразком

* За описом

* За попередньою огляду

* По змісту окремих речовин в товарі

* По виходу готового продукту

* По натурному вазі

* Спосіб "тель-кель".

Якщо в контракті не зазначений спосіб визначення якості, звичайно вважається, що якість визначається товару повинно відповідати середньому якості, що є в країні продавця або в країні походження товару звичайним для даного виду товару.

5. Транспортні умови контракту. Транспорт є основною сполучною ланкою між продавцем і покупцем; кінцевою метою транспортування є своєчасне прибуття вантажу в кінцевий пункт призначення в хорошому стані. При розгляді питань транспортування вантажів для учасників зовнішньоторговельної операції необхідно встановити наступне:

* Які базисні умови поставки товару, як відповідно до них розподіляються обов'язки продавця і покупця щодо забезпечення доставки товару;

* Як здійснюється зворотний зв'язок між продавцем і покупцем при доставці товару (повідомлення);

* Яким видом транспорту буде доставлятися товар, які документи супроводжують договір перевезення.

Базисними умовами в зовнішньоторговельному контракті купівлі-продажу називають спеціальні умови, які визначають обов'язки продавця і покупця по доставці товару і встановлюють момент виконання продавцем своїх обов'язків по постачанню товару і переходу ризику випадкової загибелі або пошкодження товару з продавця на покупця, а також що можуть виникнути у зв'язку з цим витрат. Застосування базисних умов спрощує складання й узгодження контрактів, допомагає контрагентам знайти способи розподілу відповідальності і вирішення виникаючих розбіжностей. Міжнародна торгова палата розробила і випустила збірники тлумачень базисних умов, так звані "International Commercial Terms".

З усіх базисних умов найбільшого поширення набули умови FOB і CIF, і в практиці міжнародної торгівлі "ціна FOB" зазвичай розуміється як експортна ціна товару, ціна CIF - як імпортна.

Не менш важливим питанням при укладанні контракту є питання про вид транспорту. Для відповіді на це питання необхідно проаналізувати наступні фактори:

* Вид вантажу;

* Відстань і маршрут перевезення;

* Фактор часу;

* Вартість перевезення.