Логічна організація мережі

Крім фізичної топології локальна мережа характеризується логічною структурою.

На рівні логічної структури визначається:

· логічний канал передачі інформації:

· порядок доступу робочих станцій до спільного передавального середовища;

· характер взаємодії комп’ютерів між собою.

Логічний канал задає послідовність передачі інформації робочими станціями.

При цьому логічна організація не завжди збігається з топологією мережі.

Типи логічних каналів:

· лінійні логічні канали;

· кільцеві логічні канали.

Лінійна логічна організація

При лінійній логічній організації всі вузли локальної мережі пов’язані між собою за допомогою спільної логічної шини.

В цьому випадку інформація від вузла надходить на спільну логічну шину, після чого залежно від адреси одержувача, надходить на один з вузлів локальної мережі. Така організація відповідає лінійній фізичній структурі.

Це найпростіший вид логічної організації, який не вимагає спеціального керування.

 

Логічна лінійна структура

 

При кільцевій логічній організації використовується спільна керуюча інформація, наприклад, у вигляді маркера, який послідовно передається між вузлами мережі.

При надходженні маркера вузол отримує можливість передавати інформацію у фізичне середовище.

Кільцева логічна структура може використовуватись не тільки в кільцевій, але й у лінійній фізичній структурі локальних мереж.

 

 

Логічна кільцева структура

На наступному рисунку наведений варіант реалізації кільцевої логічної структури в рамках фізичної шинної топології.

 

 

Логічна кільцева та фізична шинна топології локальної мережі

При такій організації мережі керуюча інформація (маркер) передається як в логічному кільці від вузла до вузла, а дані передаються через спільну шину безпосередньо адресату. Це дає змогу виключити утворення колізій, які присутні в класичній лінійній організації мережі.

Послідовність робочих станцій у логічному кільці може не збігатись з їх фізичними адресами.

 

У рамках кільцевої фізичної структури, як правило, реалізується кільцева логічна структура. В цьому випадку логічна і фізична структури збігаються: маркер і дані передаються кільцем в одному напрямку.

Технологія клієнт-сервер

Технологія клієнт-сервер - це особливий спосіб взаємодії комп’ютерів у локальній мережі, коли один з комп’ютерів (сервер) надає свої ресурси іншому комп’ютеру (клієнту).

Типи мереж:

- однорангові:

- серверні.

При одноранговій архітектурі в мережі відсутні виділені сервери, кожна робоча станція може виконувати функції клієнта і сервера.

У цьому випадку робоча станція виділяє частину своїх ресурсів у спільне користування всім робочим станціям мережі. Зазвичай, однорангові мережі створюються на базі однакових за потужністю комп’ютерів. Однорангові мережі є досить простими в налагодженні та експлуатації.

Сфера застосування: мережа складається з невеликої кількості комп’ютерів і основним завданням мережі є створення можливості обміну інформацією між робочими станціями мережі.

Недоліки.

1. Наявність розподілених даних і можливість зміни своїх серверних ресурсів кожною робочою станцією ускладнює захист інформації від несанкціонованого доступу. Методом запобігання цього недоліку є розробка додаткового програмного забезпечення.

2. Низька продуктивність. Це пояснюється тим, що мережеві ресурси зосереджені на робочих станціях, яким доводиться одночасно виконувати функції клієнтів і серверів. Методом запобігання цього недоліку є збільшення потужності комп’ютерів.

 

У серверних мережах здійснюється чіткий поділ функцій між комп’ютерами: одні з них постійно є клієнтами, а інші - серверами.

Розглянемо найбільш розповсюджені види серверів.

1 Мережевий сервер - це спеціалізований комп’ютер, орієнтований на виконання основного обсягу обчислювальних робіт і функцій з керування комп’ютерною мережею.

Цей сервер містить ядро мережевої операційної системи, під керуванням якої здійснюється робота всієї локальної мережі.

Мережевий сервер має досить високу швидкодію і великий об’єм пам’яті.

Функції робочих станцій: ввод-вивод інформації та обмін нею з мережевим сервером.

2 Файловий сервер - це комп’ютер, основною функцією якого є збереження, керування та передача файлів даних.

Він не опрацьовує і не змінює файли, які зберігаються на ньому і ним передаються. Сервер може «не знати», чи є це eй файл текстовим документом, електронною таблицею чи графічним зображенням. На файловому сервері можуть бути відсутні клавіатура та монітор.

Всі зміни файлів здійснюються з клієнтських робочих станцій. Для цього клієнти зчитують файли даних з файлового сервера, вносять зміни до них і повертають їх знову на файловий сервер.

Сфера застосування: мережа з великою кількістю користувачів із спільною базою даних.

У рамках дуже великих мереж можливо використання декількох файлових серверів.

3 Сервер друку (принт-сервер) - це друкувальний пристрій, який за допомогою мережевого адаптера підключається до передавального середовища. Такий мережевий друкувальний пристрій є самостійним і працює незалежно від інших мережевих пристроїв.

Сервер друку обслуговує заявки на друк від всіх робочих станцій та серверів. У ролі серверів друку використовуються спеціальні високопродуктивні принтери.

4 Поштові сервери - за їх допомогою опрацьовуються повідомлення електронної пошти.

Їх використання необхідно лише у випадку високої інтенсивності обміну даними з глобальними мережами в рамках локальних мереж.

5 Web-сервери використовують для ефективної взаємодії з мережею Internet.

6 Проксі сервер - це проміжний комп'ютер, який є посередником ("proxy" - посередник) між комп'ютером користувача і інтернетом. Через нього проходять усі звернення звернення користувачів локальної мережі до Internet (глобальної мережі). Proxy їх обробляє і передає результати. Proxy-сервер може: прискорити роботу з Internet; зробити подорож по мережі інтернет анонімною; дозволити входити в чати, навіть якщо особистий комп’ютер користувача локальної мережі заблокований і багато іншого.