У 1984 р. вийшло в світ нове видання систематики бактерій Вегgey’s Manual of Systematic Bacteriology, у підготовці якого брали участь 124 вчених із 14 країн світу. У ньому більш детально і повно подано відомості про мікроорганізми загального, медичного або промислового значення, їх нумеричну таксономію, а також генетичний,серологічний і хемотаксономічний методи дослідження більшості найважливіших патогенних для людини і тварин видів. Викладено основино номенклатури бактерій та принципи їх ідентифікації, дано екологічну характеристику (місця існування, ніші), наведено рецепти середовищ для виділення культур деяких груп бактерій. Подано основні дані з генетики, фаго- і серотипування, бактеріоцинотипування мікроорганізмів, резистентності їх до антибіотиків, патогенності для людини і тварин, перелічено основні фактори патогенності, а також інші властивості.
У І томі посібника наведено грамнегатнвні аероби й анаероби, які поділяються на 11 груп.
Група 1. Спірохети: родина Spirochaetaceae (роди Spirochaeta, Cristispiга, Treponema, Borrelia), родина Leptospiraceae (рід Leptospira), інші організми.
Група 2. Аеробні (мікроаерофільні, рухливі, спіралеподібні), вібрі-оноподібні бактерії (роди Spirillum, Campylobacter, Bdellovibrlo, Azospiril-lum, Vampirovibrio та ін.).
Група 3. Нерухомі (або рідко рухливі) зігнуті бактерії: родинаSpirosomaceae (роди Spirosoma, Runeila, Flectobacillus та ін.).
Група 4. Аеробні палички і коки: родина Pseudomonadaceae, Azotobacteriaceae, Rhizobiaceae, Methylococcaceae, Halobacteriaceae, Acetobacteri-aceae, Legioneliaceae, Neisseriaceae (роди Flavobacterium, Alcaligenes, Brucella,Bordetella, Francisella та ін.).
Група 5. Факультативно анаеробні палички: родини Enterobacteгіасеае, Vibrionaceae, Pasteurellaceae (роди Pasteurella, Haemophilus, Actinobacillus, Proteus, Providencia, Morganella та ін.).
Група 6. Bacteroidaceae (роди Bacteroides, Fusobacterium, Leptotrichia та ін.; усього 13 родів).
Група 7. Бактерії, які розщеплюють сульфат І відновлюють сірку(роди Desulfuromonas, Desulfovibrio, Desulfococcus та ін.; усього 7 родів).
Група 8. Анаеробні грамнегативні коки. Родина I. Veillonellaceae(роди Veillonella, Aciaaminococcus, Megasphaera).
Група 9. Рикетсії і хламідії: порядки Rickettsiales, Chlamydiales.
Група 10. Мікоплазми: родина Mycoplasmataceae (роди Mycoplasma, Ureaplasma), Acholeplasmaceae (рід Acholeplasma), Spiroplasmataceae (рід Spipoplasma) та ін.
Група 11. Ендосимбіонти — бактерії, що живуть на найпростіших комахах, грибах, безхребетних.
У II томі (Firmicutes) дано характеристику грампозитивним бактеріям.
Група 12. Родина Місгососсасеае, роди Micrococcus, Stomatococcus, Staphylococcus; 10 родів (без родин): Streptococcus, Leuconostoc, Pediococcus, Peptococcus, Peptostreptococcus, Sarcina та ін.
Група 13. Роди Bacillus, Clostridium та Ін.
Група 14. Роди Lactobacillus, Listeria, Erysipelothrix та ін.
Група 15. Роди Corynebacterim, Propionibacterium, Actinomycetes, Bifidobacterium.
Група 16. Родина Mycobacteriaceae, рід Mycobacterium.
Г р у п а 17. Некордіоформні бактерії, роди Nocardia, Pseudonocardia та ін.
До III тому входять археобактерії*, ціанобактерії** і решта грамнегативних видів, до IV тому — актиноміцети.
Бактеріальна таксономія, що розпочиналась в основному як інтуїтивний процес, тепер є цілком об’єктивною в результаті розвитку кількісних методів. Можна з певністю стверджувати, що класифікація бактерій, наведена в останньому виданні визначника, найближ- чим часом буде перероблена у зв’язку з появою нових даних про мікроорганізми.
Класифікацію бактерій із зазначенням родів і видів подано у відповідних розділах спеціальної мікробіології.
