| Група рослин, посівів | Рослина, сумішка | Площа посіву із страховим фондом, га | Потреба в насінні | |
| на 1 га, кг | на всю площу, ц | |||
| Багаторічні трави | Люцерна посівна | |||
| Озимі | Ріпак | |||
| Жито | ||||
| Тритикале | ||||
| Пшениця | ||||
| Вика | ||||
| Ранні ярі | Овес | |||
| Горох | ||||
| Ячмінь | ||||
| Пізні ярі | Суданська трава | |||
| Кукурудза загущеного посіву | ||||
| Кукурудза | ||||
| Сорго цукрове | ||||
| Баштанні | Гарбузи кормові | |||
| Коренеплоди | Кормові буряки | |||
| Післяукісний посів | Кормова капуста | |||
| Всього | х | х |
Заняття № 12.
Облік кормів
Мета: Ознайомитися з методиками проведення обліку заготовлених грубих кормів (сіна і соломи) та силосу.
Завдання: Законспектувати основні положення теми. Виконати завдання свого варіанту.
Облік сіна та соломи
Грубі корми — сіно та солому — зберігають в скиртах, тюках, рулонах, спеціальних сітчастих баштах на кормовому дворі, під навісами, в спеціальних спорудах і в полі. Ліпший спосіб зберігання сіна — в укритті під навісом і сіносховищах. При їх обліку масу 1 м3 сіна визначають взяттям проби в верхній, середній і нижній частинах скирти або зважуванням її частини, взятим на повну висоту на спеціальних вагах. Довідкові дані про масу 1 м3 корму краще використовувати при обліку менш цінного грубого корму — соломи.
Облік заготовлених кормів у полі проводиться двічі: через 2 тижні після складання в скирти і через 3—4 місяці. При обліку об'єму скирти старанно враховують її форму з тим, щоб підібрати найбільш відповідну формулу для визначення об'єму.
Довжину і ширину скирти вимірюють на висоті приблизно 1,2—1,4 м (рис.12.1). Якщо вона звужена донизу, роблять два заміри — внизу і в найбільш широкій частині і беруть за основу середні показники.
Розрізняють скирти по торцевій частині. Вона може бути округлою зверху низькою, округлою зверху високою, гостроверхою і плосковерхою (рис.12.2).
Рис.12.1. Загальний вигляд скирти (північна форма) та її вимірювання:
1 – ширина у самому широкому місці, 2 – ширина у основи,
3 – довжина, 4 – перекидка.
Рис.12.2. Типи скирт (торцевий бік): 1 – кругловерха висока, 2 – кругловерха низька, 3 – плосковерха, 4 – гостроверха.
Для обліку об'єму (Оо) округловерхих скирт середньої висоти і низьких використовують формули:
Оо = (0,52 П - 0,44 Ш) · Ш · Д;
для скирт плосковерхих будь-якої висоти:
Ов = (0,56 П - 0,55 Ш) · Ш · Д;
для скирт гостроверхих (шатрових) з дуже низьким початком вершення:
де Д — довжина скирти, П - довжина перекидки; Ш — ширина скирти.
Для визначення середньої довжини перекидки роблять дві—три перекидки, а при наявності в скирти пандуса — ще додатково два заміри.
Розрізняють три типи стіжків: округловерхі степові, округловерхі північної форми, гостроверхі (рис.12.3).
Рис.12.3. Типи стіжків і їх вимірювання:
а, б) округловерхі (південні та північна форми); в) гостроверхий
1 – перекидка, 2, 3 – довжина окружності у найширший частині,
4 – довжина окружності у основи.
Об'єм округловерхих стіжків обчислюють за формулою:
Оо = (0,04 П - 0,012 · Ок) · Ок2
вузьких гостроверхих: Оо=Ок· 
,
де Оо — об'єм, м3; П — перекидка, м; Ок — окружність, м.
При першому обліку маси 1 м3 корму можна визначити за довідковою таблицею, при другому, останньому — зважуванням 1—2 стіжків або частини скирт довжиною приблизно 3 м. При обліку соломи можна використовувати довідкові дані. Об'ємна маса 1 м3 доброго і задовільного сіна протягом зберігання суттєво збільшується (табл..12.1).
Таблиця 12.1
Об’ємна маса доброго і задовільного сіна, кг
| Тип сіна | Маса 1 м3 сіна після укладання в стоги і скирти | |||
| через 5-6 днів | через 2 тижні | через 1 місяць | через 3 місяці | |
| Із вологих лук і боліт, грубостеблове злакове (канаркова трава, куничник, очерет), злаково-осокове і осоково-різнотрав’яне | 37–42 | 40–46 | 45–50 | 50–55 |
| Лучне, лісове і степове різнотрав’я, різнотравно-злакове і степове полинне | 42–49 | 45–52 | 50–57 | 50–61 |
| Злакове лучне, степове, солончакове і сіяне (тимофіївка, пирій, китник, стоколос, грястиця, куничник, костриця лучна і східна, житняк та ін.) | 45–52 | 50–57 | 55–61 | 62–68 |
| Дрібнотрав’яне (злакове і злаково-різнотравне, суходольно-лучне, тонконіг, костриця червона, мітлиця, щучник, біловус, ковила, гострець та ін.) | 50–58 | 56–63 | 60–68 | 65–74 |
При першому обліку в скирті закладають бирку (тоненьку дощечку), на якій записують номер кладки, дані заміру і обчислену загальну масу. При другому обліку всі дані записують на зворотній стороні дощечки. Ці ж дані і відомості про якість сіна записують в спеціальний журнал обліку кормів.
Поверхня скирт повинна бути гладенькою, добре зачесаною. Вершину скирт сіна слід прикрити соломою і теж добре зачесати для поліпшення стікання води.
В районах достатнього зволоження ліпше класти гостроверхі (шатрові) скирти з звуженими основами, що поліпшує збереження кормів. Вузькою стороною або кутом скирта повинна бути направлена до домінуючих напрямків зимових вітрів. Скирти розмішують на підвищених, сухих місцях і при необхідності обкопують канавами.
Ділянка в полі, де закладені скирти, оборюється, встановлюють блискавковідводи. На кормовому дворі встановлюють пожежні щити, ємкості з водою, насоси, блискавковідводи.
При виконанні роботи з обліку грубих кормів, записи ведіть за формою, наведеною в табл. 12.2.
Таблиця 12.2
Облік грубих кормів
| Термін збері-гання | Вид корму. Тип скирти або стіжка | Довжи-на, м | Шири-на, м | Довжина пере-кидки, м | Окруж-ність, м | Об'єм скирти, стіжка, Мз | Маса 1 м3, ц | Маса скирти, стіжка, т |
Облік силосу
Зберігають силос в облицьованих ємкостях – баштах, траншеях, ямах, які споруджують за типовими проектами. Найбільш зручні в експлуатації траншеї. Вони поділяються на наземні, напівзаглиблені та заглиблені, об'ємом під 500 до 2000 м3, залежно від висоти стін – 2,5-3,5 м, ширини - 6-18 м та довжини 24-25 м.
Дані щодо обміру та об'єму силосних споруд заносять в інвентаризаційний опис.
При силосуванні відбуваються втрати сировини за рахунок витікання соку, витрати поживних речовин на дихання, бродіння (угар), загнивання силосу з країв траншеї. Отже, маса готового силосу менша від маси сировини, що силосується. Як правило, втрати силосної маси залежать під ряду чинників, серед яких головні:
– тип силосної споруди;
– вологість маси, що силосується;
– ступінь ущільнення;
– якість герметизації (ретельність вкриття).
Обсяг силосу визначають через 20-30 днів після заготівлі. Для цього числові дані обсягу перемножають на масу 1 м3 готового силосу.
Для визначення об'єму (Об) користуються формулами, залежно від типу траншеї.
Наземні: 
де: Шн – ширина траншеї знизу, м;
Шв – ширина траншеї зверху, м;
Дн – довжина траншеї знизу, м;
В – висота траншеї, м;
в – глибина осідання силосу, нижче краю траншеї, м.
Напівзаглиблені та заглиблені:
де усі позначення такі ж, як і в попередній формулі за виключенням
в, що означає шар силосу, вищого за краї траншеї, м.
Башти, круглі ями:
де: Д – діаметр башти (ями), м;
В – висота башти (ями), м;
в - висота не заповненої частини башти (ями), м.
Орієнтовну масу 1 м3 силосу беруть за довідковими даними.
Далі протягом місяця визначають відповідність орієнтовної маси (довідкової) фактичній масі 1 м3 силосу.
Маса 1 м3 силосу залежить від багатьох чинників, а саме: виду рослин, фази вегетації, вологості сировини, ступеня подрібнення та ущільнення.
Орієнтовна маса 1 м3 силосу, кг:
Кукурудза молочно-воскової стиглості – 700
Кукурудза молочної стиглості + солома – 600
Соняшник (цвітіння) – 750
Суданська трава (початок викидання волоті) – 520
Бурякова гичка + солома – 600
Індивідуальні завдання
для визначення маси доброякісного корму
1. Визначити масу доброякісного силосу з кукурудзи в молочно-восковій стиглості та відсоток втрат при зберіганні його в наземній траншеї з розмірами: довжина 60 м, ширина 16 м, висота 2,5 м. Укриття – плівкою. Осідання силосу нижче краю траншеї – 0,2 м. Товщина зіпсованого шару силосу біля стін – 20 см, біля торців – 40 см.
2. Визначити масу доброякісного силосу із кукурудзи молочної стиглості з додаванням соломи та відсоток втрат при зберіганні його в заглибленій траншеї з розмірами: довжина (нижня) – 64 м, верхня – 42 м; ширина – 10 м; висота – 30 м. Укриття - плівкове. Осідання силосу нижче краю траншеї – 0,25 м. Товщина зіпсованого шару біля стін – 20 см; знизу – 30 см.
3. Визначити масу доброякісного силосу із соняшника у фазі цвітіння та відсоток утрат при зберіганні в напівзаглибленій траншеї з розмірами: довжина (нижня) – 30 м, верхня – 20 м, ширина (нижня) – 5 м, верхня – 6 м, висота – 2,5 м. Силос завантажено вище краю траншеї на 0,4 м. Укриття землею. Товщина зіпсованого шару зверху – 20 см.
4. Визначити масу доброякісного силосу із суданської трави у фазі викидання волоті та відсотках втрат при зберіганні у башті діаметром 9 і висотою 20 м. Після осідання - висота незавантаженої частини башти – 1,2 м. Товщина верхнього зіпсованого шару – 40 см.
5. Визначити масу та доброякісність силосу з гички цукрових буряків з додаванням соломи та відсотках втрат при зберіганні в круглій ямі діаметром 4 м та висотою 9 м. Укриття – землею. Товщина верхнього зіпсованого шару – 20 см.
6. Розрахувати об’єм і масу низької округловерхої скирти злаково–осокового сіна через 2 тижні після складання, якщо її ширина у основи 6,5 м, довжина 36 м, перекидка 14 м.
7. Розрахувати об’єм і масу високої округловерхої скирти суходольно–лучного сіна через 3 місяці після складання, якщо її ширина у основи 6 м, довжина 26 м, перекидка 15 м.
8. Розрахувати об’єм і масу високої плосковерхої скирти дрібнотрав’яного злакового сіна через 2 тижні після складання, якщо її ширина у основи 6,8 м, довжина 32 м, перекидка 18 м.
9. Розрахувати об’єм і масу середньої гостроверхої скирти сіна костриці лучної через тиждень після складання, якщо її ширина у основи 6,5 м, довжина 25 м, перекидка 17,6 м.
10. Розрахувати об’єм і масу стіжка гостроверхого солончаково-лучного сіна через 1 місяць після складання, якщо довжина окружності дорівнює 18 м, а перекидка 15,8 м.
Розрахунки обов’язково подати у конспекті. Відповідь на завдання 1–5 має формулюватися так: маса доброякісного силосу -, втрати -%. Результати виконання завдань 6–11 оформити у вигляді табл.12.2.
