Площа посіву кормових рослин у зеленому конвеєрі та потреба в насінні

Група рослин, посівів	Рослина, сумішка	Площа посіву із страховим фондом, га	Потреба в насінні
на 1 га, кг	на всю площу, ц
Багаторічні трави	Люцерна посівна
Озимі	Ріпак
Жито
Тритикале
Пшениця
Вика
Ранні ярі	Овес
Горох
Ячмінь
Пізні ярі	Суданська трава
Кукурудза загущеного посіву
Кукурудза
Сорго цукрове
Баштанні	Гарбузи кормові
Коренеплоди	Кормові буряки
Післяукісний посів	Кормова капуста
Всього			х	х

 

Заняття № 12.
Облік кормів

Мета: Ознайомитися з методиками проведення обліку заготовлених грубих кормів (сіна і соломи) та силосу.

Завдання: Законспектувати основні положення теми. Виконати завдання свого варіанту.

 

Облік сіна та соломи

Грубі корми — сіно та солому — зберігають в скиртах, тюках, рулонах, спеціальних сітчастих баштах на кормовому дворі, під навісами, в спеціальних спорудах і в полі. Ліпший спосіб зберігання сіна — в укритті під навісом і сіносховищах. При їх обліку масу 1 м³ сіна визначають взяттям проби в верхній, середній і нижній частинах скирти або зважуванням її частини, взятим на повну висоту на спеціальних вагах. Довідкові дані про масу 1 м³ корму краще використовувати при обліку менш цінного грубого корму — соломи.

Облік заготовлених кормів у полі проводиться двічі: через 2 тижні після складання в скирти і через 3—4 місяці. При обліку об'єму скирти старанно враховують її форму з тим, щоб підібрати найбільш відповідну формулу для визначення об'єму.

Довжину і ширину скирти вимірюють на висоті приблизно 1,2—1,4 м (рис.12.1). Якщо вона звужена донизу, роблять два заміри — внизу і в найбільш широкій частині і беруть за основу середні показники.

Розрізняють скирти по торцевій частині. Вона може бути округлою зверху низькою, округлою зверху високою, гостроверхою і плосковерхою (рис.12.2).

Рис.12.1. Загальний вигляд скирти (північна форма) та її вимірювання:

1 – ширина у самому широкому місці, 2 – ширина у основи,

3 – довжина, 4 – перекидка.

 

Рис.12.2. Типи скирт (торцевий бік): 1 – кругловерха висока, 2 – кругловерха низька, 3 – плосковерха, 4 – гостроверха.

Для обліку об'єму (О_о) округловерхих скирт середньої висоти і низьких використовують формули:

О_о = (0,52 П - 0,44 Ш) · Ш · Д;

для скирт плосковерхих будь-якої висоти:

О_в = (0,56 П - 0,55 Ш) · Ш · Д;

для скирт гостроверхих (шатрових) з дуже низьким початком вершення:

де Д — довжина скирти, П - довжина перекидки; Ш — ширина скирти.

Для визначення середньої довжини перекидки роблять дві—три перекидки, а при наявності в скирти пандуса — ще додатково два заміри.

Розрізняють три типи стіжків: округловерхі степові, округловерхі північної форми, гостроверхі (рис.12.3).

Рис.12.3. Типи стіжків і їх вимірювання:

а, б) округловерхі (південні та північна форми); в) гостроверхий

1 – перекидка, 2, 3 – довжина окружності у найширший частині,
4 – довжина окружності у основи.

Об'єм округловерхих стіжків обчислюють за формулою:

О_о = (0,04 П - 0,012 · О_к) · О_к²

вузьких гостроверхих: О_о=Ок· ,

де О_о — об'єм, м³; П — перекидка, м; О_к — окружність, м.

При першому обліку маси 1 м³ корму можна визначити за довідковою таблицею, при другому, останньому — зважуванням 1—2 стіжків або частини скирт довжиною приблизно 3 м. При обліку соломи можна використовувати довідкові дані. Об'ємна маса 1 м³ доброго і задовільного сіна протягом зберігання суттєво збільшується (табл..12.1).

Таблиця 12.1

Об’ємна маса доброго і задовільного сіна, кг

Тип сіна	Маса 1 м3 сіна після укладання в стоги і скирти
через 5-6 днів	через 2 тижні	через 1 місяць	через 3 місяці
Із вологих лук і боліт, грубостеблове злакове (канаркова трава, куничник, очерет), злаково-осокове і осоково-різнотрав’яне	37–42	40–46	45–50	50–55
Лучне, лісове і степове різнотрав’я, різнотравно-злакове і степове полинне	42–49	45–52	50–57	50–61
Злакове лучне, степове, солончакове і сіяне (тимофіївка, пирій, китник, стоколос, грястиця, куничник, костриця лучна і східна, житняк та ін.)	45–52	50–57	55–61	62–68
Дрібнотрав’яне (злакове і злаково-різнотравне, суходольно-лучне, тонконіг, костриця червона, мітлиця, щучник, біловус, ковила, гострець та ін.)	50–58	56–63	60–68	65–74

 

При першому обліку в скирті закладають бирку (тоненьку дощечку), на якій записують номер кладки, дані заміру і обчислену загальну масу. При другому обліку всі дані записують на зворотній стороні дощечки. Ці ж дані і відомості про якість сіна записують в спеціальний журнал обліку кормів.

Поверхня скирт повинна бути гладенькою, добре зачесаною. Вершину скирт сіна слід прикрити соломою і теж добре зачесати для поліпшення стікання води.

В районах достатнього зволоження ліпше класти гостроверхі (шатрові) скирти з звуженими основами, що поліпшує збереження кормів. Вузькою стороною або кутом скирта повинна бути направлена до домінуючих напрямків зимових вітрів. Скирти розмішують на підвищених, сухих місцях і при необхідності обкопують канавами.

Ділянка в полі, де закладені скирти, оборюється, встановлюють блискавковідводи. На кормовому дворі встановлюють пожежні щити, ємкості з водою, насоси, блискавковідводи.

При виконанні роботи з обліку грубих кормів, записи ведіть за формою, наведеною в табл. 12.2.

Таблиця 12.2

Облік грубих кормів

Термін збері-гання	Вид корму. Тип скирти або стіжка	Довжи-на, м	Шири-на, м	Довжина пере-кидки, м	Окруж-ність, м	Об'єм скирти, стіжка, Мз	Маса 1 м3, ц	Маса скирти, стіжка, т

 

 

Облік силосу

Зберігають силос в облицьованих ємкостях – баштах, траншеях, ямах, які споруджують за типовими проектами. Найбільш зручні в експлуатації траншеї. Вони поділяються на наземні, напівзаглиблені та заглиблені, об'ємом під 500 до 2000 м³, залежно від висоти стін – 2,5-3,5 м, ширини - 6-18 м та довжини 24-25 м.

Дані щодо обміру та об'єму силосних споруд заносять в інвентаризаційний опис.

При силосуванні відбуваються втрати сировини за рахунок витікання соку, витрати поживних речовин на дихання, бродіння (угар), загнивання силосу з країв траншеї. Отже, маса готового силосу менша від маси сировини, що силосується. Як правило, втрати силосної маси залежать під ряду чинників, серед яких головні:

– тип силосної споруди;

– вологість маси, що силосується;

– ступінь ущільнення;

– якість герметизації (ретельність вкриття).

Обсяг силосу визначають через 20-30 днів після заготівлі. Для цього числові дані обсягу перемножають на масу 1 м³ готового силосу.

Для визначення об'єму (Об) користуються формулами, залежно від типу траншеї.

Наземні:

де: Шн – ширина траншеї знизу, м;

Шв – ширина траншеї зверху, м;

Дн – довжина траншеї знизу, м;

В – висота траншеї, м;

в – глибина осідання силосу, нижче краю траншеї, м.

Напівзаглиблені та заглиблені:

де усі позначення такі ж, як і в попередній формулі за виключенням
в, що означає шар силосу, вищого за краї траншеї, м.

Башти, круглі ями:

де: Д – діаметр башти (ями), м;

В – висота башти (ями), м;

в - висота не заповненої частини башти (ями), м.

Орієнтовну масу 1 м³ силосу беруть за довідковими даними.

Далі протягом місяця визначають відповідність орієнтовної маси (довідкової) фактичній масі 1 м³ силосу.

Маса 1 м³ силосу залежить від багатьох чинників, а саме: виду рослин, фази вегетації, вологості сировини, ступеня подрібнення та ущільнення.

Орієнтовна маса 1 м³ силосу, кг:

Кукурудза молочно-воскової стиглості – 700

Кукурудза молочної стиглості + солома – 600

Соняшник (цвітіння) – 750

Суданська трава (початок викидання волоті) – 520

Бурякова гичка + солома – 600

 

Індивідуальні завдання
для визначення маси доброякісного корму

1. Визначити масу доброякісного силосу з кукурудзи в молочно-восковій стиглості та відсоток втрат при зберіганні його в наземній траншеї з розмірами: довжина 60 м, ширина 16 м, висота 2,5 м. Укриття – плівкою. Осідання силосу нижче краю траншеї – 0,2 м. Товщина зіпсованого шару силосу біля стін – 20 см, біля торців – 40 см.

2. Визначити масу доброякісного силосу із кукурудзи молочної стиглості з додаванням соломи та відсоток втрат при зберіганні його в заглибленій траншеї з розмірами: довжина (нижня) – 64 м, верхня – 42 м; ширина – 10 м; висота – 30 м. Укриття - плівкове. Осідання силосу нижче краю траншеї – 0,25 м. Товщина зіпсованого шару біля стін – 20 см; знизу – 30 см.

3. Визначити масу доброякісного силосу із соняшника у фазі цвітіння та відсоток утрат при зберіганні в напівзаглибленій траншеї з розмірами: довжина (нижня) – 30 м, верхня – 20 м, ширина (нижня) – 5 м, верхня – 6 м, висота – 2,5 м. Силос завантажено вище краю траншеї на 0,4 м. Укриття землею. Товщина зіпсованого шару зверху – 20 см.

4. Визначити масу доброякісного силосу із суданської трави у фазі викидання волоті та відсотках втрат при зберіганні у башті діаметром 9 і висотою 20 м. Після осідання - висота незавантаженої частини башти – 1,2 м. Товщина верхнього зіпсованого шару – 40 см.

5. Визначити масу та доброякісність силосу з гички цукрових буряків з додаванням соломи та відсотках втрат при зберіганні в круглій ямі діаметром 4 м та висотою 9 м. Укриття – землею. Товщина верхнього зіпсованого шару – 20 см.

6. Розрахувати об’єм і масу низької округловерхої скирти злаково–осокового сіна через 2 тижні після складання, якщо її ширина у основи 6,5 м, довжина 36 м, перекидка 14 м.

7. Розрахувати об’єм і масу високої округловерхої скирти суходольно–лучного сіна через 3 місяці після складання, якщо її ширина у основи 6 м, довжина 26 м, перекидка 15 м.

8. Розрахувати об’єм і масу високої плосковерхої скирти дрібнотрав’яного злакового сіна через 2 тижні після складання, якщо її ширина у основи 6,8 м, довжина 32 м, перекидка 18 м.

9. Розрахувати об’єм і масу середньої гостроверхої скирти сіна костриці лучної через тиждень після складання, якщо її ширина у основи 6,5 м, довжина 25 м, перекидка 17,6 м.

10. Розрахувати об’єм і масу стіжка гостроверхого солончаково-лучного сіна через 1 місяць після складання, якщо довжина окружності дорівнює 18 м, а перекидка 15,8 м.

Розрахунки обов’язково подати у конспекті. Відповідь на завдання 1–5 має формулюватися так: маса доброякісного силосу -, втрати -%. Результати виконання завдань 6–11 оформити у вигляді табл.12.2.