У зеленому морі лісів одне з провідних місць належить вічнозеленій красуні – сосні звичайній. Сосна – світлолюбна порода і не терпить затінення іншими породами. Влітку поверхня оголеного піску нагрівається до 70-75 С, проте сосна тут росте добре і рясно плодоносить.
Невибагливість сосни до життя зумовлена будовою крони, хвої та кореневої системи. На болотах і надмірно зволожених землях коріння її знаходиться біля самої поверхні і кожне дерево ніби сидить на купині. Так сосна рятується від надмірної кількості води. На бідних і сухих ґрунтах, щоб вижити, вона утворює величезну, але поверхневу, кореневу систему глибиною 30-40 см і радіусом до 15м.Справа в тому, що в сухих і дуже сухих борах ґрунтові води знаходяться на глибині, недоступній для кореневої системи сосни, тому й пристосувалася вона перехоплювати ту вологу, яка є у верхньому шару ґрунту, живиться за рахунок роси і парів води, що конденсується в цьому шарі. Чим гірші умови, тим більший радіус кореневої системи. Така будова дає можливість сосні повніше використовувати ті мінімальні запаси вологи і поживних речовин, які є в надто бідному та сухому ґрунті.
Втрата води взимку від сильних морозів і влітку від посух сосні не страшна, бо її хвоя вкрита кутикулою – тонюсінькою водонепроникною плівкою. Мікроскопічні продихи – устячка, велика кількість яких є на поверхні хвоїнок, щільно закриті і ніби запечатані воском, тому сосна дуже мало втрачає води на транспірацію. Аскетичні властивості сосни дають можливість використовувати її для закріплення і заліснення пісків, змитих і сухих земель на крутосхилах.
На багатих і свіжих ґрунтах сосна утворює стрижневий корінь, який проникає в глибину на 6 м і більше. Такій сосні не страшні буревії та шквальні вітри. Коріння сосни оповите чохлами з грибних ниток – мікоризою. Це типовий приклад симбіозу – співжиття деревної породи та гриба. На свіжих і вологих ґрунтах, супіщаних і легких суглинистих сосна росте разом з березою й осикою. В суборах і судібровах під наметом сосни росте дуб, а також різні чагарники.
Швидкість росту сосни залежить від клімату, багатства ґрунтів, густоти деревостану та багатьох інших факторів. На бідних, дуже сухих і заболочених ґрунтах сосна має невелику висоту, інколи лише 5-8 м, розлогу і низько опущену крону з товстими гілками і сучкуватими стовбурами.
Весною, як тільки природа прокинеться від зимового сну і в деревах починається рух живильних соків, зовнішній вигляд сосняків змінюється. На кінчиках гілок одночасно з цвітінням сосни появляються білувато-зелені палички-молоді пагони, схожі на свічки. Вони вкриті білуватими відростками - зачатками майбутніх хвоїнок і маленькими рудуватими лусочками. Кожна лусочка сидить в основі відростків. З часом лусочки зникають, а молоді світло-сірі, швидко зростаючі вкриваються шовковистою світло-зеленою хвоєю, яка чітко виділяється на фоні сизувато-зеленої хвої минулого року. Наприкінці червня - на початку липня хвоя сосни набуває одноманітного сизо-зеленого кольору.
У кінці серпня, особливо у вересні, хвоя, що розташована в нижній частині пагонів, жовтіє і поступово опадає. В густих молодих сосняках вона вкриває землю суцільним килимом. У таких насадженнях через нестачу світла майже немає трав’янистої рослинності. У віці до 40 років у сосняках відбувається надзвичайно інтенсивне самозріджування, в процесі якого значна частина дерев усихає, і доступ світла до землі значно збільшується. Само зріджування – це складова частина природного добору кращих і найбільш пристосованих до умов зростання організмів. Поступово під шаром сосни з*являється травяниста рослинність, а в свіжих суборах і судібровах – самосів дуба та різних чагарників. На свіжих і порівняно багатих ґрунтах на Поліссі з часом може з’явитися так багато дубків, що вони утворюють під сосною густий другий ярус.
Кожна деревна порода росте за своїм годинником. Сосна терпляче чекає весняних теплих днів і тоді стрімко тягнеться вгору зі швидкістю в окремі дні 3-5 см за добу. Вночі сосна «спить», а росте лише вдень. До 20-25 років висота сосни у сприятливих умовах щорічно збільшується на 0,5-0,9 м, а потім її приріст різко зменшується. В той же час товщина стовбура продовжує збільшуватися досить інтенсивно. Ріст сосни у висоту починається в кінці квітня і триває 40-60 днів.
При встановленні віку молодих сосен по мутовкам, слід додавати до числа мутовок дві одиниці, тому що перші два вегетаційні роки мутовок на сходах не утворюється. Встановити вік сосни по лутовкам легко у віці 40-50 років; пізніше це зробити важче, тому що гілки на нижніх мутовках відмирають. Також при сприятливих умовах в літній період та достатньо теплих погодних умовах і тривалій осені сосна може давати два та більше прирости, тобто закладати дві та більше лутовок.
В практиці вік дерева частіше встановлюють по річним кільцям на пні або по висвердленим прирослим буравом циліндрикам. Такий підрахунок дає точніші дані про вік дерева, тому що вторинного річного кільця деревини при утворенні другого приросту пагона в висоту не утворюється.
В пору плодоносіння сосна вступає рано. У віці 10-15 років, а іноді раніше окремі сосни, що ростуть на просторі, починають пилити та дають схоже насіння. В більш зімкнутих деревостанах цей процес наступає пізніше с 20-25 років, а потім продовжується на протязі всього життя, але дуже добрий врожай наступає через 2-3-5 років. В кращих умовах росту сосна плодоносить частіше, ніж в поганих та слабкіше. Але чіткій періодичності врожаїв немає.
З моменту початку регулярного плодоносіння під пологом насаджень та на прилягаючих просторах – полянах, галявинах, зрубах - з’являється самосів сосни, здатний при сприятливих умовах утворювати нове покоління лісу – підріст. Цим користуються лісники з метою природного поновлення зрубів та згарищ. Для посилення процесу природного поновлення сосни на зрубах спеціально залишають деяку кількість здорових добре розвинутих сосен материнського пологу в якості насінників, які через декілька років посилюють своє плодоносіння та засівають зруби. В якості насінників іноді залишають групи або куртини сосен, а також полоси.
У соснових лісах надзвичайно чисте, ніби дистильоване повітря, насичене смолистим ароматом – легкими речовинами – фітонцидами, які виділяє хвоя. Сосна запиляється вітром і змушена продукувати величезну кількість пилку. Джерелом пилку є чоловічі світло – жовті суцвіття – шишечки, які знаходяться в основі молодих пагонів. Жіночі суцвіття – шишечки червонуватого кольору. Вони мають вигляд маленьких зерняток, розмір яких дорівнює шпильковій голівці.
У соснових лісах росте велика кількість лікарських рослин. Напровесні в сосняку можна побачити пухнасті голівки сон – трави. На Поліссі під наметом сосни зростають верес, багно, конвалія та багато інших рослин.
На момент нинішнього лісовпорядкування науково-дослідна діяльність лісгоспу зводиться до спостереження і охорони дослідних об’єктів, які були закладені в попередні роки.
Основним способом лісовідновлення в ДП «Голпристанське ЛМГ» є штучний спосіб створення лісових культур. Внаслідок лісових пожеж лісокультурний фонд підприємства збільшився на декілька порядків. Особливо це зростання припало на період після 2007 року – після великої лісової пожежі.
При обстежені згарищ 2007 року під штучне лісовідновлення шляхом створення лісових культур запроектовано 1567 га. Основними типами ґрунтів відповідно типам лісу на згарищах підприємства є:
- сухий сосновий бір (А1С) – дернові слаборозвинені і розвинені піщані в деяких випадках глеюваті, з ортзондовими прошарками і еловими наносами на стародавньоалювіальних піщаних і глинисто – піщаних відкладах;
- Свіжий сосновий бір (А2С) – дернові розвинені і слаборозвинені піщані і супіщані, частково з середньо похованим гумусовим горизонтом на стародавньоалювіальних піщаних і глинисто – піщаних відкладах;
В зв’язку з інтенсивністю водоексплуатацією водяний режим басейну р.Дніпро, має наслідки: міліють малі річки, ґрунтові води на терасі понизили свій рівень. Ґрунтові води залягають глибше 3-4 м. Випадаючи атмосферні опади просочуються в товщу піску, а перший водоносний горизонт розміщується на глибині 6 м і більше. Значну роль в волого забезпеченні деревних рослин виконують поховані горизонти і суглинисто – супіщані прошарки..
Піски відрізняються не лише надзвичайно малою родючістю, великою щільністю, теплоємкістю, але й повністю без структурністю, відсутністю капілярного підняття вод, бо й самих капіляр тут немає. Піски не здатні затримувати вологу у верхніх шарах. Волога дуже швидко проникає в нижні горизонти і досягає рівня ґрунтових вод, вимиваючи при цьому поживні речовини з верхніх шарів ґрунту. Вже через кілька годин після дощу поверхня піску висихає і через відсутність капілярного підняття води верхній сухий шар ґрунту виконує роль мульчі, яка не допускає втрати вологи на фізичне випаровування.
Враховуючи всі негативні фактори ДП «Голопристанське ЛМГ» під лісові культури готує ґрунт модернізованим на підприємстві агрегатам на базі трактору ДТ - 75 у складі РН – 70 і ПКЛ – 70. Він одночасно виконує глибоке розпушування ґрунту на глибину 70 см та проводить борозни. Тому в перший період після посадки, зокрема а типах А1,В1,А2,В2, бур’яни майже не ростуть і догляд за культурами не потрібен, що економічно вигідно. Також розпушування ґрунту на глибину 70 см порушує їх щільність, в зимовий період накопичується волога, полегшує ручну посадку культур та спрямовує кореневу систему сосни в глибокі горизонти. Перед садінням коренева система сіянців на розсадниках підприємства обробляється розчином волого накопичувача «Теравет» з стимулятором росту «Гумісол», що підвищує приживлюваність лісових культур та створює сприятливі умови для їх росту.
В лісових культурах лісництва проводять ручні догляди в рядах видаляючи трав’яний покрив в першу половину вегетаційного періоду, коли сосна дає найбільший приріст. Після припинення росту сони у висоту опалювання культур в другій половині літа не дає належного ефекту і майже не впливає на стан саджанців.
За винятком окремих випадків лісові культури висаджуються чистими рядами. Кількість садивних місць на 1 га становить 3,81 т. штук, що недостатньо для степової зони.
В покриту лісом площу лісові культури підприємство переводить у віці 7-8 років для сосни, що близько до нормативів встановлених лісовпорядкуванням.
