Навчання нап. есе, типи, структура, етапи

Навчання напис. листа-скарги.

У ЛС викладається причина звернення у вигляді заг. фраз: I’m writing to complain of/ express disappointment, I demand a full refund, etc. Також наводяться подробиці, форм. пропозиції щодо усунення причин скарги та висловл. надія на розуміння і допомогу. Стримано-ввічливий тон!!! Структура: opening paragraph (reason) – middle paragraph1(nature of complaint) – mid.par. 2 (implications) – closing par. (needed action). Інструкція: адреса, дата, до кого звертаєтесь (dear...), відділ/назва/адреса компанії, причина скарги, подробиці, вимоги, заключна фраза вічливості, Yours sincerely, підпис, повне ім’я.

 

Навчання нап. есе, типи, структура, етапи.

Есе – це жанр худ-публ, наук-поп творчості, що характ вільним, виразним та індивід трактуванням теми. Інструкція: форм. плану – обмірковування – запис тез та гіпотез – напис. есе - редагування. Послідовність навчання: текст як основа – зразок – підготовчі вправи – самостійне письмо – оцінювання – виправлення. Одиниця навчання есе: текст-зразок. Типи: 1) описове, 2) аргументаційне або переконувальне, 3) проблемне. Структура: вступна частина (заг. положення, ознайомлення з темою, теза); осн. частина (розвиток думка, твердження), заключна част. (висновки, підсумок). Етапи: рецептивний (ознайомлення із структурними компонентами твору), рец-репрод. (форм. навичок і вмінь за доп. опорних компонентів), продукт. (власний твір).

 

42. Когнітивне мапування в навч. есе.

Суб’єктивне уявлення про просторову організацію зовн. світу – КМ. Науковці розглядають КМ як: а) уявні репрезентації світу, б) суб. уявлення про світ та відношення між об’єктами, їх положення. в) процес психол. трансформацій (отрим, зберіг, пригадування інфи про оточення).

Когн. мапа – когніт. образ, суб’єкт. малюнок, що створ. в результаті дій у довкіллі; особлива структура інтегрування інфи з зовн. світу. Властивості: відображають просторові відношення, їх репрезентація схожа на мапу, центр. компонент – інфа про положення речей у просторі. Типи: мапа-шлях (послідовне уявл. маршрутів чи зв’язків між об’єктами), мапа-огляд (одночасне уявлення просторового розташ. об’єктів та зв’язків між ними).

 

43. Моделі організації інфи при напис. есе.

Кластерна – інфа зберіг структуровано у вигляді блоків/пучків/кластерів. Ланцюгова – інфа має певну послідовність і організ у вигл. ланцюжка. Континуум – сукупність зв’язаних між собою подій та явищ (опис істор.подій, розвитку, рейтингу). Мапа-павук – склад з ключового поняття, до якого примикають допоміжні ідеї та деталі. Риб скелет – причинно-насл. зв’язки та деталі описаного. Циклічна – тісний взаємозв’язок та залежність подій. Інтерактивна – вчинки декількох осіб чи груп з познач. мети, реакції, результатів. Порівн-контрастивна – опис. якості осіб. Діаграми Венна – 1982р., визнач. відношень між персонаж, вчинками, подіями, подібностей та відмінностей (2 кола). Модель проблеми та шляхів її розв’язання – проблема + кілька розв’язків + прогноз наслідків. Модель родинного дерева.

 

44. Контроль сформ. вмінь пис. мовлення.

Показники: 1) успішність здійснення письмового повідомл. (наявність мовленнєв наміру, підбір мовних та мовл засобів, різноманітність ситуацій в межах яких створ. текст), 2) якість змісту письмового тексту (різноман. тематика, кількість фактів, точність інфи, повнота складність логічність викладу, різноман. речень і мовл формул, рівень мовної складності, обсяг), 3) мовна коректність (лексична різноманітність, грам нормативність, відповідність мовних засобів стилістичним нормам), 4) ступінь самостійності (автоматизоване коректне використ. мовних засобів, відсутність: повторів, необхідності виправлення тексту, допомоги у створенні пис. тексту).

 

45. Суть аудіювання. Цілі та зміст навч. А.

Ауд.як рецептивний вид МД є процесом одночасного сприйняття на слух і розуміння усного мовл. Ауд. є перцептивною когнітивною мнемічною діяльністю. Етапи: первинний аналіз звукового сигналу, обробка та смислова інтерпретація. Ауд. є метою навчання ІМ як кінцевого результату (сприймання на слух), а також засобом навчання ІМ, бо воно сприяє: оволодінню звуковою стороною ІМ, лексичним складом, грам. структурою, іншими видами МД. Ціль – навчити учнів адекватно сприймати і розуміти потік іноз. мовлення. Завдання: членувати потік мовл, фіксувати значущі елементи, здогад про знач слів, утрим у пам’яті осн. зміст, швидко реагувати або просити роз’яснення. Зміст: лінгвістичний, когнітивний, методологічний (комплекс дій і операцій для розуміння), соціокульт., психологічний.