1. Вправи на розвиток імовірного прогнозування.
Послухайте першу фразу і, спираючись на її зміст, завершіть другу.
Послухайте загадку і відгадайте її.
Послухайте коротку характеристику людини і здогадайтесь про її професію. Послухайте заголовки і скажіть, про що йдеться в текстах. Послухайте початок розповіді і визначіть, про що вона. Послухайте вирази та фрази і скажіть (рідною чи іноземною мовою), в яких ситуаціях вони можуть вживатися.
2. Вправи на розвиток уваги та аудитивної пам'яті.
Послухайте слово, словосполучення, фразу і повторіть їх. Послухайте дві фрази, логічно пов'язані між собою, і повторіть їх. Послухайте частини фрази, з'єднайте їх в одну фразу і відтворіть її. Послухайте дві фрази і визначіть, що пропущено у другій. Послухайте оголошення і заповніть пропуски у графічному варіанті того ж оголошення.
Послухайте слова і назвіть ті, що відносяться до даної теми. Послухайте і повторіть за диктором фрази.
3. Вправи на розвиток механізму осмислення (розуміння різних категорій смислової інформації).
Послухайте репліки з діалогу і скажіть, хто його веде (розуміння родової категорії).
Послухайте фразу і скажіть, коли відбувалася дія (розуміння часової категорії). Послухайте речення і скажіть, де відбувається подія (розуміння категорії місця).
Послухайте репліки з діалогу і скажіть, чому дівчинка хоче додому (розуміння категорії причини).
II підсистема вправ
Мета вправ II підсистеми - розвинути в учнів уміння аудіювання. До цієї підсистеми входять умовно-комунікативні та комунікативні рецептивні вправи. Умовно-комунікативні вправи включають такі види вправ: аудіювання повідомлень, запитань, розпоряджень на понадфразовому рівні; комунікативні: вправи на аудіювання текстів з метою одержання інформації.
Комунікативні вправи по суті є керованою мовленнєвою діяльністю; вони забезпечують практику в аудіюванні на основі комплексного подолання аудитивних труднощів. Виконуючи мовленнєві вправи, учні оволодівають уміннями передбачати зміст, виділяти головне, знаходити другорядні деталі. встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, зосереджувати увагу на діях і характеристиках персонажів, простежувати логічну послідовність подій і дотримуватися її при передачі змісту. При цьому у вправах для навчання аудіювання, особливо на початковому ступені, важливо враховувати взаємозв'язок аудіювання і говоріння як двох сторін усного мовлення, та аудіювання і читання як двох видів рецептивної діяльності.
Розглянемо приклади вправ другої групи.
1. Вправи на передбачення змісту тексту і розвиток уяви.
а) Послухайте початок жарту і запропонуйте свій варіант його завершення.
б) Послухайте початок розповіді і здогадайтесь, що відбулося далі.
Учні пропонують свої варіанти закінчення розповіді, після чого учитель знайомить їх з авторським варіантом. Визначається, чия розповідь найбільш відповідає авторському варіанту.
в) Подивіться на малюнок, послухайте його опис і запропонуйте свій варіант розвитку подій.
2. Вправи на визначення логічної послідовності подій.
а) Послухайте текст і розкажіть в логічній послідовності про дії головного героя.
б) Послухайте розповідь і передайте її зміст 4-5 реченнями (рідною мовою).
в) Послухайте розповідь, розгляньте малюнки і розмістіть їх відповідно до подій у розповіді.
3. Вправи на розуміння тексту без домислювань.
а) Послухайте розповідь і передайте основний її зміст.
б) Послухайте дві розповіді і скажіть, чим вони відрізняються. Наприклад, перша розповідь відрізняється від другої лише заключним реченням.
в) Подивіться на малюнок і послухайте розповідь. Скажіть, які невідповідності ви помітили.
г) Послухайте розповідь учителя, потім прочитайте близький до неї за змістом текст і підкресліть речення, яких не було в розповіді вчителя.
4. Вправи на розуміння основної думки / точного розуміння тексту.
а) Послухайте текст і виберіть із декількох малюнків такий, що відповідає змісту тексту.
б) Послухайте текст і намалюйте місце (зобразіть схематично), в якому відбувається дія, і персонаж, про якого йдеться у тексті.
в) Визначіть, яка із двох почутих вами розповідей відповідає змісту малюнка.
г) Послухайте розповідь і виберіть/придумайте до неї заголовок. Поясніть, чому саме так ви назвали розповідь.
У процесі навчання аудіювання вчитель має передбачити три етапи роботи:
1) формулювання інструкції,
2) презентацію аудіоматеріалу,
3) контроль розуміння прослуханого.
Важливу роль відіграє інструкція, що містить конкретне завдання для орієнтування учнів на цілеспрямоване і свідоме розуміння інформації. Таке завдання організує процес мислення учня, його увагу і стимулює запам'ятовування у процесі слухання. Психологи свідчать, що правильна і точна інструкція може підвищити ефективність сприймання на 25%.
Після прослуховування учнями аудіотексту вчитель має перевірити його розуміння. Розуміння — вирішальний момент аудіювання.
Контроль розуміння аудіотексту може здійснюватись вербальним чи невербальним способом. Дії учня після прослуховування повідомлення пов'язані з характером завдання, яке було поставлене перед його слуханням. Форми передачі розуміння аудіотексту можуть бути різноманітними: позамовні/невербальні дії учнів (підняття руки, сигнальної картки, малюнків, виконання дій, виготовлення схем, підбір малюнків згідно зі змістом) та вербальні: бесіда за текстом, його переказ, упорядкування пунктів плану чи блоків тексту за логікою змісту, визначення головної думки, завершення висловлювання, виправлення неправильних тверджень, тести з вибором відповіді (альтернативні, одно-елементного та множинного вибору, перехресні, ланцюгові, тести класифікації), тести на відновлення випущених елементів речення (клоуз-тести) тощо.
