Лекции.Орг
 

Категории:


Нейроглия (или проще глия, глиальные клетки): Структурная и функциональная единица нервной ткани и он состоит из тела...


Деформации и разрушения дорожных одежд и покрытий: Деформации и разрушения могут быть только покрытий и всей до­рожной одежды в целом. К первым относит...


Назначение, устройство и порядок оборудования открытого сооружения для наблюдения на КНП командира МСВ

Структура курсового проекту



Мета курсового проекту 4

1.2 Загальні вимоги до курсового проекту 4

1.3. Етапи підготовки курсового проекту 5

2 Структура та зміст курсового проекту 6

2.1 Структура курсового проекту 6

2.2 Титульна сторінка 6

2.3 Анотація 6

2.4 Зміст 7

2.5 Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів 7

2.6 Вступ 7

2.7 Теоретична частина 7

2.8 Конструкторська частина 8

2.9 Програмна частина 8

2.10 Висновки 8

2.11 Перелік використаних джерел та посилань 8

Додатки 8

3 Загальні вимоги до оформлення пояснювальної записки 9

4 Порядок захисту курсового проекту 13

5 Теми курсових проектів 14

6 Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів при курсовому

проектуванні 36

7 Приклад виконання розділів курсового проекту 37

7.1 Теоретична частина 37

7.2 Конструкторська частина 40

7.3 Програмна частина 45

Додаток А Форма титульного листа 50

Додаток Б Завдання на курсовий проект 51

Додаток В Рамка та основний надпис змісту 53

Додаток Г Рамка з надписом для основної частини пояснювальної записки 54


1 Загальні положення

Мета курсового проекту

Курсовий проект забезпечує перехід від виконання навчальних завдань до проведення студентами самостійної роботи. Це одна з важливих та ефективних форм навчання та контролю знань студентів.

Мета курсового проекту – перевірка рівня засвоєння студентами теоретичних і практичних знань, які отримані під час вивчення курсу "Розробка застосувань клієнт-серверної архітектури". Курсовий проект сприяє готовності студентів до проведення самостійної науково-дослідної і практичної роботи. Перед її виконанням необхідно глибоко засвоїти теоретичний матеріал курсів згідно з рекомендованою літературою і лекційним матеріалом. В разі необхідності підшукати додаткову літературу та самостійно її опрацювати.

 

1.2 Загальні вимоги до курсового проекту

Курсовий проект повинен бути написаний українською мовою. Зміст, структура, оформлення і результати роботи мають відповідати вимогам методичних вказівок.

Основним результатом курсового проекту повинен бути написаний закінчений програмний продукт, проведене його тестування, побудована ER діаграма бази даних на основі якої відповідно створена сама SQL база даних, побудовані UML діаграма прецедентів (випадків використання) та UML діаграми класів.

Зміст теоретичних розділів курсового проекту має відповідати сучасному рівню розвитку комп’ютерної техніки, мов програмування та моделювання.

Написання програмного продукту повинно бути виконано з використанням актуальних та підтримуваних компаніями-розробниками версій середовищ розробки програмного забезпечення Eclipse або IntelliJ IDEA; програмних пакетів для моделювання програмного забезпечення; середовищ побудови ER діаграм та створення баз даних.

 

 

1.3. Етапи підготовки курсового проекту

Для глибокого і всебічного вивчення наукової літератури і фактичного матеріалу з обраної теми, проведення аналізу варіантів виконання завдання необхідно, після вивченням курсу "Розробка застосувань клієнт-серверної архітектури", рівномірно, впродовж виділеного графіком часу на написання курсового проекту, розподілити час для самостійної роботи над розділами курсового проекту.

Підготовка курсового проекту включає такі етапи: чітке усвідомлення суті завдання, консультації з керівником курсового проекту і уточнення та затвердження ним плану роботи, ознайомлення з її теоретичними і практичними аспектами, підбір додаткових літературних джерел (за необхідності) і їх опрацювання, написання та оформлення курсового проекту, передача його до циклової комісії для попередньої перевірки та допуску до захисту (дозволяється в електронному варіанті), в міру потреби, доопрацювання після попередньої перевірки і захист.

Завершення кожного етапу контролюється керівником курсового проекту з відповідними відмітками та записами у журналі контролю успішності на сторінці курсового проектування. У випадку відсутності відповідних записів у журналі у зв’язку з неявкою студента на консультації або невиконання ним завдання без поважних причин студент не допускається до захисту курсового проекту.


2 Структура та зміст курсового проекту

Структура курсового проекту

Курсовий проект повинен мати наступну структуру:

– титульна сторінка (додаток А);

– технічне завдання на виконання курсового проекту (додаток Б);

– рецензія;

– анотації (українською та іноземною мовами);

– зміст;

– перелік умовних позначень та скорочень (не обов’язково);

– вступ;

– теоретична частина. Опис основних етапів розробки програмного забезпечення, моделювання програмного забезпечення засобами UML та опис моделі "сутність-зв'язок";

– конструкторська частина. Побудова ER-діаграми бази даних, аналіз та виділення об’єктів предметної області, побудова UML діаграми прецедентів та діаграм класів;

– програмна частина. Створення бази даних, об’єктів предметної області, встановлення взаємодії програми та бази даних, створення графічного інтерфейсу для програми та отримання результатів виконання на тестових даних.

– висновки;

– перелік використаних джерел;

– додатки.

2.2 Титульна сторінка

Титульну сторінку оформляють на аркуші формату А4 згідно додатку А

2.3 Анотація

Анотація призначена для ознайомлення з основним напрямком, ідеями та результатами курсового проекту і повинна містити стислу характеристику виконаної роботи. Після кожної анотації наводять ключові слова. Ключовим словом називають слово або стійке словосполучення із тексту анотації, яке з погляду інформаційного пошуку несе смислове навантаження. Сукупність ключових слів повинна відображати поза контекстом основний зміст курсового проекту. Анотація іноземною(анг., нім., франц.) мовою за змістом повинна відповідати українському варіанту(змістовний переклад).

 

2.4 Зміст

Зміст подають на початку курсового проекту, після титульної сторінки, рецензії та анотацій на окремих аркушах. Він містить найменування та номери початкових сторінок вступу, всіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), загальних висновків, переліку використаних джерел та інших структурних частин. Зміст включають у загальну кількість аркушів пояснювальної записки.

Основний надпис для першого аркушу пояснювальної записки оформляють згідно додатку В, наступні - Г

 

2.5 Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

Якщо в курсовому проекті вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то їх перелік може бути поданий в курсовому проекті у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їх детальне розшифрування.

 

Вступ

У вступі повинні бути висвітлені загальні відомості про предмет дослідження, розкрита сутність поставленого завдання, описані основні тенденції розвитку ринку створення програмного забезпечення, акцентована актуальність використання саме такого підходу до створення програмного продукту і саме такими мовами програмування та моделювання.

 

Теоретична частина

У теоретичній частині необхідно описати етапи та моделі життєвого циклу програмного забезпечення, які використані при розробці курсового проекту, основи моделювання програмного забезпечення засобами мови UML, розкрити суть моделі "сутність-зв'язок".

 

Конструкторська частина

В результаті аналізу поставленого на курсовий проект завдання необхідно виконати побудову ER-діаграми бази даних, виділити об’єктів предметної області та виконати побудову UML діаграми прецедентів та діаграм класів.

 

Програмна частина

У програмній частині необхідно створити на основі побудованої ER-діаграми базу даних, представити за допомогою відповідних класів виділені об’єкти предметної області, встановити взаємодію програми з базою даних, створити графічний інтерфейс для програми та виконати перевірку правильності роботи на тестових даних у відповідності до тестових випадків.

Висновки

У висновках викладаються найбільш важливі результати роботи, зробленої під час виконання курсового проекту

2.9 Перелік використаних джерел

Перелік використаних джерел слід розміщувати за послідовністю згадування джерел у тексті за їх наскрізною нумерацією. На всі джерела зі списку повинні бути посилання в тексті курсового проекту.

Додатки

У додатки поміщають матеріали, що доповнюють курсовий проект. У додатки можна включати: графічний матеріал, таблиці великого формату, блок-схеми, діаграми, описи прикладів та алгоритмів, програмний код, специфікації тощо.

 


3 Загальні вимоги до оформлення пояснювальної записки

 

Пояснювальну записку (ПЗ) до курсового проекту оформляють у відповідності з вимогами які встановлює вищий навчальний заклад з обов'язковим врахуванням єдиного стандарту конструкторської документації (ДСТУ).

Електронну версію пояснювальної записки та програмного продукту подають до циклової комісії записану на цифрових носіях – CD, DVD-дисках. Файли записують двічі – оригінал та копію.

Пояснювальну записку до дипломного проекту оформляють згідно вимог ГОСТ 2.105 та ГОСТ 2.106.

ПЗ друкують з використанням комп’ютера та принтера на одній стороні білого паперу форматом А4 (210 мм ´ 297 мм) чорнилами або тонером чорного кольору. Допускається представляти великі таблиці та ілюстрації на аркуші формату А3 (297 мм ´ 420 мм), складеному до формату А4.

Кожен аркуш ПЗ, крім додатків, повинен мати основний напис відповідно додатку Е. Відстань від рамки до границь тексту повинна бути не менша ніж 5 мм зліва (за винятком абзаців), 3 мм справа та 10 мм зверху та знизу.

При оформленні документів на аркушах без рамки текст необхідно розташувати дотримуючись таких відстаней від країв аркуша: верхній, лівий і нижній – не менше 20 мм, правий – не менше 10 мм.

Текст ПЗ набирають у одному з текстових редакторів Microsoft Word 2003, 2007 або ХР. Для ефективної роботи рекомендується попередньо виконати налаштування, наприклад, розмір паперу А4, відступи (поля) – згідно рисунку 1, які унеможливлюють попадання тексту за встановлені межі та забезпечують автоматичне перенесення тексту з рядка на рядок, зі сторінки – на сторінку.

Рисунок 1 – Фрагмент діалогового вікна Відступи

 

Основний текст ПЗ повинен мати наступні параметри: гарнітура - Times, кегль – 14, масштаб - 100 %, інтервал – звичайний, абзац – 12,5 мм, шрифт – звичайний, без зміщення, без анімації, міжрядковий інтервал – 1,5, вирівнювання - по ширині, рекомендується автоматична розстановка переносів.

Назви розділів: гарнітура - Times, кегль – 14, великими літерами, шрифт – напівжирний, вирівнювання - по центру. Переноси в словах не допускаються. Кожний розділ починається з нової сторінки (але не підрозділ). Після назви розділу крапка не ставитися.

Назви підрозділів: гарнітура - Times, кегль – 14, малими літерами (крім першої), шрифт – напівжирний, вирівнювання - по лівому краю. Переноси в словах не допускаються. Якщо назва підрозділу має два речення, то вони розділяються крапкою. Після назви підрозділу крапка не ставитися.

Абзацний відступ повинен бути однаковим по всій роботі. Його можна установити наступним чином: меню Формат/вікно Абзац/в полі Перший рядок установити відступ на 1,25 см.

В тексті ПЗ не дозволяється:

– вживати жаргонні терміни, техніцизми та сленгові слова;

– вживати для того самого поняття різні науково-технічні терміни, синоніми, а також іншомовні слова та терміни за наявності рівнозначних слів та термінів в українській мові;

– вживати скорочення слів, крім встановлених правилами української орфографії, чинними нормативними документами;

– допускати появу так званих висячих рядків, коли внизу сторінки після заголовку або підзаголовку залишається тільки один або немає жодного рядку тексту.

– заповнювати останню сторінку розділу менше ніж 40%.

Текст ПЗ поділяють на розділи та підрозділи, пункти, за необхідності, підпункти, кожен з яких має логічно завершену інформацію. Кожен з них повинен мати порядкову нумерацію арабськими цифрами, крім додатків, і друкуватися з абзацного відступу. Розділи нумерують в межах всього тексту (наприклад 1, 2, 3 і т.ін.), підрозділи, пункти і підпункти – в межах розділу (наприклад, 1.1, 1.2, 1.3 …, 2.1, 2.2 і т.д.). Після номеру розділу, підрозділу, пункту і підпункту у тексті ПЗ крапку не ставлять.

В тексті ПЗ можуть бути наведені переліки. Перед кожною позицією переліку ставлять дефіс, а якщо у тексті ПЗ необхідно зробити посилання на один з переліків, то ставлять малу літеру з дужкою. За необхідністю подальшої деталізації переліку необхідно використовувати арабські цифри з дужкою.

В кінці кожного переліку ставлять крапку з комою, після останнього - крапку.

Всі ілюстрації (кресленики, схеми, графіки, діаграми, номограми, рисунки, фотознімки тощо) іменуються у тексті ПЗ рисунками і подаються для пояснення викладеного матеріалу та встановлення властивостей або характеристик. Ілюстрації використовують тільки тоді, коли вони розкривають, пояснюють або доповнюють інформацію, що міститься в ПЗ. Їх вставляють у текст ПЗ в одному з растрових форматів (bmp, tif, jpeg) з роздільною здатністю не менше ніж 300 dpi або вставляють як об’єкти векторної графіки.

Написи на рисунках та під ними виконують шрифтом основного тексту. Рисунки нумерують і підписують під рисунком шрифтом основного тексту, вирівнювання - по центру рисунка.

Усі ілюстрації повинні відповідати вимогам стандартів Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД), Єдиної системи технологічної документації (ЄСТД), Єдиної системи програмної документації (ЄСПД), чинним нормативним документам та стандартам організацій України (СОУ).

Ілюстрації повинні бути розташовані так, щоб їх було зручно розглядати без повороту ПЗ або з поворотом за ходом годинникової стрілки.

На всі ілюстрації повинні бути посилання у тексті ПЗ, наприклад, «на рисунку 3.5 показано…, UML діаграма випадків використання (рисунок 4.1) тощо». Ілюстрації необхідно розміщувати безпосередньо після посилання, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. Для невеликих рисунків слід застосовувати обтікання текстом на віддалі 10 мм. Рисунок може займати всю площу сторінки або виконуватися на форматі А3, складеному до формату А4. Великі ілюстрації поміщають у додатки.

Таблиці подають як окремі об’єкти у форматі Microsoft Word або Microsoft Exel з розмірами, приведеними до сторінки складання. Текст таблиці виконують шрифтом основного тексту, в обґрунтованих випадках дозволяється записувати текст таблиці шрифтом, кегль якого 12, заголовки колонок подають напівжирним шрифтом, вирівнювання - по центру. Заголовки (назви) та нумерація таблиць: кегль – 14, шрифт – звичайний, вирівнювання - по центру таблиці.

Назва таблиці повинна має відображати її зміст, бути точною, короткою.

Якщо таблиця переноситься на ту саму або інші сторінки, то назву подають тільки над першою частиною таблиці. Над наступною частиною записують «Продовження таблиці 1.2» або «Закінчення таблиці 1.2». Незакінчену таблицю нижньою горизонтальною лінією не обмежують. Заголовки граф наводять у називному відмінку однини без переносів слів та скорочень.

Розміщають таблиці безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, або на наступній сторінці, якщо на попередній таблиця не поміщається. Великі таблиці рекомендується поміщати в додатки.

Усі комірки таблиці повинні бути заповнені. Замінювати лапками цифри, знаки, слова, що повторюються у таблиці, не дозволяється. В разі відсутності окремих даних у таблиці слід ставити тире.

Цифри у графах таблиць мають проставлятися так, щоб розряди чисел у всій графі були розміщені один під одним, якщо вони належать до одного показника. В одній графі повинна бути збережена однакова кількість десяткових знаків для всіх значень величин.

Таблиці, за винятком таблиць додатків, нумерують арабськими цифрами в межах розділів, наприклад «Таблиця 1.1 – Вихідні дані» (таблиця 1 розділу 1) або «Таблиця Б.2 – Технічна характеристика пристрою» (таблиця 2 додатку Б).

На всі таблиці ПЗ мають бути наведені посилання в тексті ПЗ з зазначенням номера таблиці.

Перелік посилань на використані джерела: гарнітура - Times, кегль – 14, шрифт – звичайний, вирівнювання – за лівим краєм. Розташування та нумерація - в порядку посилань в тексті ПЗ (використання).

Друкарські помилки і графічні неточності, виявлені при оформленні ПЗ, допускається виправляти шляхом підчищення або зафарбовування білою канцелярською фарбою з подальшим нанесенням виправленого тексту чи графіки. На одній сторінці ПЗ допускається не більше двох виправлень.

Зминання аркушів ПЗ, помарки, сліди грубих підчисток та інші технічні пошкодження не допускаються.





Дата добавления: 2016-10-06; просмотров: 245 | Нарушение авторских прав


Рекомендуемый контект:


Похожая информация:

Поиск на сайте:


© 2015-2019 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.009 с.