Перше питання: склад злочину являє собою відносно великий за об’ємом інститут кримінального права. При вивченні цієї теми необхідно приділити увагу сукупності об’єктивних і суб’єктивних ознак, що характеризують конкретне суспільно-небезпечне діяння як злочинне. Слід пам’ятати, що визнання того чи іншого суспільно-небезпечного діяння злочином є виключним правом законодавця, тобто Верховної Ради України. Також слід відмежовувати склад злочину від самого злочину, оскільки вони не збігаються, а лише співвідносяться між собою як явища (конкретний злочин) і юридичне поняття про нього (склад конкретного виду злочину). Слід мати на увазі, що склади злочинів класифікуються за різними критеріями, а саме: за ступенем суспільної небезпечності; за структурою, тобто за способом опитування ознак складу в Законі; за особливістю законодавчого конструювання.
Вивчаючи друге питання, студенти повинні знати, що об'єкт злочину— це суспільні відносини, яким завдається шкода в результаті злочинного посягання. У науці кримінального права найпоширенішою є триступенева класифікація об'єктів «за вертикаллю» (загальний, родовий і безпосередній). Ця класифікація цілком відповідає потребам практики, дуже логічна, бо вона ґрунтується на співвідношенні філософських категорій «загального», «особливого» і «окремого».
При розгляді третього питання студенти повинні знати, що об’єктивна сторона злочину – це зовнішній прояв злочину, що характеризується наступними ознаками: суспільно – небезпечне діяння, суспільно – небезпечні наслідки, причинний зв’язок між суспільно – небезпечним діянням та суспільно – небезпечним наслідком, місце, час, обстановка, способи та засоби вчинення злочину, а також вміти визначати значення об'єктивної сторони злочину.
Вивчаючи четверте питання, варто зазначити, що частина 1 ст. 18 визначає, що «суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність». Отже, суб'єкт злочину, як елемент складу злочину, характеризується трьома обов'язковими ознаками: це особа фізична, осудна, яка досягла певного віку.
П’яте питання стосується суб’єктивної сторони складу злочину. Суб'єктивна сторона злочину - це внутрішня сторона злочину, тобто психічна діяльність особи, що відображує ставлення її свідомості і волі до суспільна небезпечного діяння, котре нею вчиняється, і до його наслідків. Також студенти повинні вміти визначити значення суб'єктивної сторони складу злочину та її ознаки.
При вивченні шостого питання, слід мати на увазі, що правильна кваліфікація злочинів є необхідною умовою забезпечення законності в боротьбі зі злочинністю. Сам же процес кваліфікації полягає в послідовному встановленні точної відповідності об’єктивних та суб’єктивних ознак вчиненого злочину об’єктивним та суб’єктивним ознакам складу злочину, закріпленого законом. Необхідно пам’ятати, що помилкова кваліфікація може зумовити притягнення невинної особи до кримінальної відповідальності, або до необґрунтованого звільнення винного від неї.
При відповіді на сьомого питання варто звернути увагу на те, що у науці кримінального права вчення про склад посідає особливе місце. Це пояснюється як його значущістю для вирішення питань про злочинність або не злочинність діяння, правильної кваліфікації вчиненого і точного застосування закону, так і тим, що в рамках самого вчення про склад вивчаються і розвиваються всі основні інститути кримінального права. Необхідно вивчити види складів злочинів з різними критеріями класифікації.
ЛІТЕРАТУРА.
Основна
1. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник/ Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, Л.М.Кривоченко та і.н.; За ред. Проф. В.В.Сташиса, В.Я.Тація – К.: Юрінком Інтер, 2007.
2. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Київ – Харків, 2005.
3. Бажанов М.І. Кримінальне право України: Загальна частина. Учбовий посібник./ Укладач Тютюгін В.І..-Дніпропетровськ: Пороги. 1992.
4. Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах / Упоряд. Н.О. Гуторова, О.О. Житний. – Х.: Одіссей, 2007.
Додаткова
1. Брайнін Я. М. Основні питання загального вчення про склад злочину. - К: Вид. КДУ, 1964. - 189 с.
2. Мирошниченко Н. А. Состав преступления: Текст лекций. — Одесса: Юрид. лит., 2003. - 80 с.
3. Бурчак Ф. Г. Квалификация преступлений. — К.: Политиздат Украины, 1983. - 141 с.
4. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів. — К: Юрінком Інтер, 1998. - 416 с.
5. Марін О. К. Кваліфікація злочинів при конкуренції кримінально-правових норм. — К: Атіка, 2003. — 224 с.
6. Марітчак Т. М. Помилки у кваліфікації злочинів. — К: Атіка, 2004. - 188 с.
7. Навроцький В. О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. — К: Атіка, 1999. — 464 с.
8. Навроцький В. О. Основи кримінально-правової кваліфікації: Навч. посібник. — К: Юрінком Інтер, 2006. — 704 с.
9. Тарарухин С. А. Квалификация преступлений в судебной и след-ственной практике. — К: Юринком, 1995. — 208 с.
Тема № 6. Об’єкт злочину
Практичне заняття не передбачене. Тема вивчається студентами самостійно відповідно до наступних навчальних рекомендацій. Питання теми виносяться на модульний і підсумковий контроль.
