Злочин (ст. 11 КК) - передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне, винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.(ст.9)
Дисциплінарний проступок — це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) працівника, яке посягає на трудову дисципліну в підприємстві, установі, організації шляхом невиконання або неналежного виконання працівником своїх обов'язків, зловживання або перевищення прав, порушення заборон чи обмежень.
Відокремлення адміністративних правопорушень від злочинів здійснюється за такими критеріями:
1) ступінь суспільної небезпеки. Керуючись саме цим критерієм, законодавець відносить одні діяння до проступків, інші — до злочинів, і включає їх склад до відповідних кодексів.
За цією ознакою правопорушення буде введенно до складу КпАП або КК.
2) Злочин — це діяння, яке передбачене кримінальним законом. Адміністративний проступок — діяння, передбачене нормою адміністративного права. Склад будь-якого злочину може бути встановлений лише законом. Склад адміністративних проступків - як законами, так і підзакон-ними актами.
3) За скоєння адміністративних правопорушень і злочинів встановлені різні за юридичною природою, характером втрат, які зазнає правопорушник, важкості наслідків заходи державного примусу.
За скоєння адміністративних правопорушень передбачені адміністративні стягнення передбачені ст.24,24-1 КпАП та ін зкон. та нормат актами.
За скоєння кримінальних злочинів передбачені покарання (ст.51 КК) – найтяжчі заходи, що застосовуються до правопорушника, і свтановлюються тільки законом.
Згідно зі ст. 23 КпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання правопорушника і попередження правопорушень. Тому заборонні норми КлАП сформульовані таким чином, шо карається саме правопорушення, а не винна особа, до якої застосовується покарання.
Згідно зі ст. 50 КК, покарання - захід примусу, що полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, виправлення, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання тягне за собою судимість
4) кримінальні справи розглядають тільки суди, і лише суд визначає і призначає те чи інше покарання за злочин. Право розглядати адміністративні справи КлАП надає понад ЗО суб'єктам (статті 218—244).
5) пріоритет кримінальної відповідальності. У ч. 2 ст. 9 КпАП чітко встановлено, що адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою кримінальної відповідальності.
6) Проступок і злочин розрізняються також за способом скоєння діяння, формою провини, мотивом правопорушення та іншими ознаками.
Ступінь суспільної небезпеки адміністративних і дисциплінарних правопорушень практично рівнозначний. І ті й інші є незлочинними правопорушеннями. їх розслідування, застосування санкцій за їх скоєння здійснюються в процесі виконавчо-розпорядчої діяльності.
Суть відмінностей між ними у такому:
1) неоднакова правова природа й нормативна база. Адміністративні проступки зафіксовані в законодавстві про адміністративні правопорушення, яке в даний час кодифіковане. Тут дано поняття адміністративного правопорушення, описані конкретні їх склади, встановлена підвідомчість, детально регламентуються процесуальні питання.
Дисциплінарні ж проступки прямо або опосередковано називаються в нормативному матеріалі адміністративного, трудового, виправно-трудового та інших галузей права. Визначення дисциплінарного проступку є тільки в науковій літературі. Опис конкретних складів дисциплінарних проступків, за досить рідкісними винятками, наприклад прогул (п. 4 ст. 40 КЗпП), відсутнє.
2) суб'єктом дисциплінарного проступку є член трудового колективу (робітник, службовець), а суб'єктом контролю і примусу — керівник цього колективу.
3) дисциплінарний проступок складається з порушення тих зв'язків, що покладені на особу як на члена трудового колективу й у зв'язку з його роллю в цьому колективі. Тому дисциплінарна провина — завжди порушення наявної в організації дисципліни.
Адміністративне ж правопорушення полягає в порушенні загальнообов'язкових правил, встановлених для всіх громадян незалежно від того, де вони працюють і яку виконують роботу.
4) за дисциплінарні проступки санкції до винного застосовуються керівником того колективу, членом якого є правопорушник, або вищестоящим начальником. (147-1 КзпП) За адміністративні правопорушення стягнення накладаються суб'єктом функціональної влади.
5) за дисциплінарні проступки накладаються дисциплінарні стягнення. Відповідно до ст. 147 КЗпП це догана і звільнення. Даний перелік стягнень не вичерпний. За адміністративні правопорушення накладаються адміністративні стягнення. їхній перелік (також не вичерпний) міститься в ст. 24 КпАП. Інші, крім перелічених у даній статті, адміністративні стягнення, на відміну від дисциплінарних, можуть бути встановлені винятково законодавчими актами. Відповідно до чинного законодавства (ст. 15 КпАП) за адміністративне правопорушення може бути накладене дисциплінарне стягнення.
