Зростання рівня радіаційного забруднення планети зумовило виникнення окремої галузі екології, біології, медицини та фізики — радіаційної біології (радіобіології).
Іонізуюче випромінювання має високу біологічну активність. Воно негативно впливає на живу речовину, в тому числі й на людину, а в разі великих доз призводить до смерті. Іонізуюче випромінювання може діяти двояко. По-перше, воно уражає носіїв спадковості — молекули ДНК, спричинюючи хромосомні та генні мутації. Наслідки таких мутацій проявляються відразу або через кілька поколінь. По-друге, іонізуюче випромінювання здатне уражати клітини й тканини (насамперед, ушкоджуючи
ферменти) й викликати соматичні порушення, що проявляються в опіках, катарактах, зниженні імунітету, ненормальному перебігові вагітності, розвиткові злоякісних пухлин різних органів. Тепер з'ясовано, що не буває нешкідливих доз радіації: ймовірність захворювань зростає прямо пропорційно поглинутій дозі опромінення.
У радіації немає минулого. В неї є тільки сьогодні, завтра, післязавтра... Вона не гребує молодими й літніми, та особливо полюбляє дітей з податливими хребтами, з м'якими світлими потилицями.
І. 1. Шкляревський, білоруський письменник, публіцист
Соматичні захворювання, пов'язані з опроміненням, поділяються на кілька категорій залежно від поглинутої дози.
За дози до 0,25 Гр імовірність радіаційного ураження невелика. За дози 0,25—0,5 Гр відбуваються окремі зміни формули крові. За дози 0,5—1 Гр виникають захворювання крові та порушення функцій центральної нервової системи. Тривале опромінення малими дозами (0,001—0,005 Гр/добу), які в сумі становлять 1 — 1,5 Гр, призводить до хронічної променевої хвороби, що супроводжується захворюваннями органів кровотворення, нервової системи, токсикозами нирок, загальним нездужанням. Найнебезпечніші захворювання пов'язані з інтенсивним короткочасним опроміненням дозами від 1 Гр і більше: розвивається гостра променева хвороба, за якої уражається насамперед кістковий мозок, розвивається лейкемія, майже цілком утрачається імунітет. Якщо доза опромінення становить 4—6 Гр, то в окремих випадках людину вдається врятувати, але за більших доз запобігти смерті за допомогою сучасних засобів і методів лікування неможливо.
Імовірність виникнення мутацій також зростає прямо пропорційно поглинутій дозі. За ПРФ частота генетичних порушень становить близько 4 %; у 1962—1965 pp. (період інтенсивного проведення надземних випробувальних ядерних вибухів) вона вже становила близько 5,5 %; у 1988 р. (після аварії на ЧАЕС) — більш як 10 %.
Контрольні запитання й завдання
| Частка в | загальній | Частка в загальній | |||
| Вікова група, років | чисельності населення, % | Вікова група, років | чисельності населення, % | ||
| Чоловіки | Жінки | Чоловіки | Жінки | ||
| До 9 | 7,6 | 7,2 | 50-59 | 5,6 | 6,8 |
| 10-19 | 7,2 | 7,0 | 60-69 | 3,1 | 5,7 |
| 20-29 | 7,6 | 7,5 | 70-79 | 1,4 | 4,3 |
| 30-39 | 6,9 | 7,2 | Після 80 | 0,8 | 1,5 |
| 40-49 | 5,9 | 6,7 |
1. 
Які тенденції зміни екологічної ніші людини?
2.В якому напрямі змінюється багато вимірна ніша людини?
3. Чи простежується стосовно люди- ни принцип лімітуючих факторів?
4.Чи відбиває здоров'я людини стан її багатовимірної ніші? Відповідь обґрунтуйте.
5.Чим здоров'я як популяційна кате- горія відрізняється від індивідуаль- ного здоров'я? Які показники харак- теризують здоров'я популяції?
6.Які основні фактори п якою мірою визначають захворюваність?
7. Проаналізуйте характер процесів, що визначали смертність чоловіків і жінок в Україні, виходячи з даних про вікову структуру населення в 90-х роках XX ст. Для цього побу- дуйте графік, на осі абсцис якого відкладіть вік, а на осі ординат — процент чоловіків чи жінок певної вікової групи, виходячи з даних таб- лиці. До якого типу (за аналогією з кривими виживання) належать криві структури популяцій чоловіків і жінок? Чим можна пояснити роз- збіжності між цими кривими?
8. Завдяки яким реакціям і процесам людина пристосовується до змін умов зовнішнього середовища?
9. Чому алергії' вважаються хворобою сучасності?
10.Чому частішають випадки розвитку злоякісних пухлин?
11.Назвіть основні реакції організму людини у відповідь на порушення середовища життя.
12.Які абіотичні фактори впливають на здоров'я людини? Проаналізуйте шляхи зменшення негативного впливу хоча б деяких із них.
13.За яких умов засмага небажана й чому? Визначте групи населення, яким слід уникати тривалого пере- бування влітку на пляжах.
14.Що таке природні осередки інфекцій? Які фактори спричинюють спалахи епідемій?
15.Знайдіть в історичній літературі приклади того, як інфекційні захво- рювання регулювали чисельність людських популяцій у минулому. Спробуйте мотивовано довести чи спростувати твердження про те, що подібна регуляція відбувається й тепер.
16.Відшукайте в повсякденному житті приклади, що ілюструють непрямий вплив біотичних факторів на людину.
17.Як класифікуються антропогенні фактори, що впливають на здоров'я людини, й які з них найнебезпечніші?
18.Які речовини зумовлюють канцеро- генну дію автомобільних вихлопів і тютюнового диму?
19.Які будівельні матеріали та засоби побутової хіміі найбільш небажані з міркувань гігієни?
20.В чому полягає дія іонізуючого випромінювання на людину та які елементи належать до найпоши- реніших радіоактивних забрудню- вачів?
21.Проаналізуйте, які шкідливі хімічні та фізичні фактори впливають на вас удома, обміркуйте, як можна зменшити негативний вплив хоча б деяких із них і спробуйте це зробити.
