Поняття та зміст екскурсії

ВСТУП

Екскурсія - туристична послуга, яка забезпечує задоволення духовних, естетичних, інформаційних та інших потреб туриста або екскурсанта.

Екскурсант - тимчасовий відвідувач, який перебуває менше 24 годин у країні або на об'єкті відвідування.

Екскурсійна діяльність - діяльність з організації подорожей, що не перевищують 24 годин, у супроводі фахівця-екскурсовода за заздалегідь складеними маршрутами, з метою ознайомлення з пам'ятками історії, культури, природи, музеями, з визначними місцями тощо.

Під час екскурсії учасники мають можливість пізнавати навколишній світ, природні явища й утворення, історичні ситуації, побутові елементи, надбання та здобутки місцевості та ін.

Функціональне призначення екскурсії - відпочинок і дозвілля, підвищення пізнавального та культурного рівня, спілкування.

З моменту проголошення незалежності молода українська держава впевнено стала на шлях розбудови власної туристичної галузі. За час, то минув, завершується процес переорієнтації вітчизняного туризму з частини народногосподарського комплексу у високорозвинену галузь, то відповідає сучасному стану ринкового середовища, вимогам ефективного використання наявних туристських ресурсів.

Нині в Україні під охороною держави перебувають понад 140 тис. нерухомих пам'яток історії та культури, а саме:

• понад 64 тис. пам'яток археології;

• понад 54 тис. пам'яток історії;

• близько 7 тис. пам'яток монументального мистецтва;

• близько 15 тис. пам'яток містобудування і архітектури.

Сьогодні одна за одною зникають «білі плями» багатовікової історії українського народу. В поверненні народові його історичної національної пам'яті важливе місце належить екскурсійним маршрутам [15].

Екскурсія є важливим засобом вивчення історії рідного краю, залучення широких верств населення, насамперед, учнів, молоді до пізнання історико-культурної спадщини, яку залишили нам попередні покоління.

Інтерес населення до вітчизняної історії, історико-культурної спадщини все більше зростає. Великою популярністю, насамперед серед молоді, користуються туристсько-екскурсійні маршрути «Козацькі Січі», «Фортеці й замки України», «Монастирі України», «Гетьманські столиці», «Коліївщина» та ін.

Великою популярністю користуються, поїздки до давніх міст Білгорода-Дністровського, Києва та Чернігова, овіяних легендами Чигирина та Батурина.

Значний інтерес у туристів викликають тури по шляхах становлення та розвитку-Київської Русі, екскурсії за численними туристсько-екскурсійними маршрутами мережі «Намисто Славутича» [16].

Як свідчить статистика, число екскурсантів зростає з року врік: 2003 — вже 13млн. У 2004 році кількість екскурсантів сягнула 18,96 млн. осіб, а у 2005 – понад 19 млн. осіб. Але це складає лише близько 30% від екскурсійної аудиторії 90-х років. Мало ще залучаються до екскурсій учні, студенти, сільські мешканці та інші категорії населення.

Особливо слід наголосити, що від знань, уміння екскурсовода донести матеріал до аудиторії, показати, а інколи й відтворити історичні події, зробити екскурсантів їх співучасниками, значною мірою залежатиме сприйняття ними історії України, їх свідомість і моральні засади, а в підсумку — громадська позиція [4].

Водночас не може не насторожувати те, що лише 5% з 3-х тисяч туристичних підприємств України займаються екскурсійною справою.

Прийнята постанова державного департаменту туризму «Про концептуальні засади організації екскурсійної діяльності в Україні» передбачає відродження екскурсійної справи в Україні, введення чіткої системи підготовки та підвищення кваліфікації екскурсоводів, створення центрального Методичного центру, а також центрів в усіх регіонах країни, налагодження атестації кадрів.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЕКСКУРСІЇ

ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ ЕКСКУРСІЇ

Екскурсія являє собою цілеспрямований, наочний процес пізнання оточуючого, середовища. Цей процес будується з використанням заздалегідь відібраних об'єктів, які знаходяться в природних умовах, і відбувається під керівництвом кваліфікованого спеціаліста-екскурсовода у відповідності до заздалегідь визначеної тематики.

В контексті сервісного забезпечення турпродукту екскурсія покликана задовольнити духовні, естетичні, інформаційні потреби людини, реалізовуючи пізнавальну функцію туризму: розширення кругозору, організації культурного дозвілля, відпочинку, спілкування. Екскурсії сприяють поширенню наукових знань і є важливим засобом патріотичного виховання, вивчення історії країни або місцевості, героїчного минулого її народу, традицій, розвитку культури та мистецтва. Екскурсії як ефективна форма навчання використовуються в педагогічному процесі. їх педагогічними завданнями є побудова екскурсії на основі максимальної активності і самостійної розумової діяльності екскурсантів, формування у них навичок самостійного спостереження і аналізу візуальної інформації та зорових вражень. Таким чином, екскурсії виконують освітню і виховну функції.

Реалізацію функціонального змісту ескурсій забезпечує екскурсійна діяльність - специфічний вид діяльності людини з надання послуг організаційного, інформаційно-методичного і виробничого забезпечення проведення екскурсій - екскурсійного обслуговування.

Забезпечення активного впливу па уявлення, сприйняття, емоції, підсвідомість шляхом віддалених тематичних, ритмічних, географічних асоціацій (рекреаційної сугестивності) при проведенні екскурсій відіграє вирішальну роль в сучасній практиці екскурсійного обслуговування. Теоретичним підґрунтям цього виступає екскурсознавство - галузь теоретичних знань, яка вивчає проблеми моделювання ідеальної екскурсії і впливу екскурсії на свідомість людей; практичних методів підготовки екскурсій, техніки їх проведення, підготовки екскурсоводів.

Кожна екскурсія має свої особливості в методиці проведення і організації обслуговування. Ознаки екскурсії свідчать, як про її подібність іншим формам культурно-виховної роботи (лекції, конференції), так і про відмінності від них:

1. Тривалість у часі проведення (від академічної години до доби);

2. Наявність екскурсантів, їх активна діяльність (спостереження, вивчення, дослідження об'єктів);

3. Кваліфікований керівник-спеціаліст (екскурсовод);

4. Наочність, зорове сприйняття об'єктів;

5. Переміщення за заздалегідь визначеним маршрутом;

6. Цілеспрямованість огляду (тема).

Окрім таких загальних для всіх екскурсій ознак, у кожного виду екскурсій є свої специфічні ознаки.

Інструментом реалізації екскурсійного обслуговування є екскурсійний метод — один з методів надання знань аудиторії, в основі якого лежить принцип наочності, обов'язкового поєднання двох елементів екскурсії — показу та розповіді, і активної взаємодії таких учасників процесу екскурсійного обслуговування, як екскурсовод, об'єкт та екскурсант. Засобом дослідження об'єкта екскурсантами під керівництвом екскурсовода є екскурсійний аналіз: історичний, природничонауковий, мистецтвознавчий, архітектурний, літературний, виробничо-економічний.

В практично-прагматичному сенсі екскурсія передбачає відвідування об'єктів і місцевостей, ознайомлення за допомогою екскурсовода з визначними пам'ятками і явищами в розвитку певного міста або регіону. Заздалегідь вибрані явища і об'єкти (об'єкти показу), які вивчаються на місці їх розташування, - матеріальна основа екскурсій[17, c. 5-7].

 

Класифікація екскурсій

Екскурсійна діяльність має свої характерні ознаки: зміст, тематику, склад учасників, місце проведення, впорядкований маршрут, тривалість за часом, форму проведення, спосіб пересування, наявність екскурсовода, тексту екскурсії, об'єктів показу і безпосередньо наявність самих учасників.

За змістом екскурсії бувають багатопланові (оглядові) і тематичні. Тематичні екскурсії, як правило, присвячені одній темі або події. Такі екскурсії поділяються на природознавчі, історичні, літературні, мистецькі, екологічні, виробничі та інші.

За складом учасників екскурсії поділяються на індивідуальні, групові, для школярів та студентів, для місцевого населення та приїжджих.

За місцем проведення екскурсії бувають: по місту, за містом та на міжміських маршрутах (інформація в дорозі).

За способом пересування екскурсії поділяються на пішохідні, з використанням транспортних засобів та комбіновані.

Тривалість екскурсії складає від 1 години до 1 доби.

За формою проведення екскурсії поділяються на звичайні, навчальні, рекламні, екскурсії-лекції, екскурсії-прогулянки, екскурсії-концерти.

Класифікація екскурсійних об'єктів проводиться за:

- видами:

· пам'ятки - історичні, археологічні, мистецтва, документальні;

· об'єкти природи - ліси, гаї, річки, заповідники, заказники, національні парки, урочища, ландшафтні комплекси;

- змістом - однопланові, багатопланові;

- функціональним призначенням - основні, додаткові, супутні;

- ступенем збереженості - повністю збережені, перебудовані, реконструйовані.

Реалізацію завдань екскурсійного обслуговування, з одного боку, забезпечують властивості екскурсійних об'єктів: пізнавальна цінність, відомість (популярність), незвичайність (екзотичність), виразність, збереженість, місце розташування, типовість (специфічність для даної місцевості), унікальність, аграктивність. З іншого боку, - змістовне наповнення пояснювального тексту (тексту екскурсії) і ефективність методичних прийомів проведення екскурсій, які мають задовольняти вимогам повноти і достовірності інформації, культурно-пізиавальної значимості, досконалості і довершеності композиції і виконання, естетичного задоволення. Особливе значення має дохідливість (доступність) та доказовість інформації, що надається, та застосування диференційного підходу до слухачів. Технологічними інструментами, які дозволяють забезпечити реалізацію відповідних потреб і вимог до екскурсійного обслуговування є:

1) логічні прийоми: аналіз, порівняння, синтез, абстрагування, узагальнення;

2) прийоми показу - попередній огляд, панорамний показ, візуальний аналіз, реконструкція, локалізація подій;

3) розповідь - екскурсійна довідка, опис, характеристика об'єкта, пояснення, репортаж, коментування, цитування, літературний монтаж[12, c. 46-48].

Тематичні екскурсії підрозділяються на вісім груп: історичні, історико-революційні, воєнно-історичні, виробничі, природознавчі, мистецтвознавчі, літературні й архітектурно-містобудівні.

Для екскурсій на архітектурно-містобудівні теми розповсюдженої є класифікація; екскурсії, пов'язані з показом пам'ятників архітектури певного періоду; екскурсії, що дають подання про творчість одного архітектора; екскурсії, що знайомлять із плануванням і забудовою міст по генеральних планах; екскурсії по новобудовах - показ сучасної архітектури й ходу будівництва будинків я цілих районів.

Подібні екскурсії іноді відносять до групи виробничих екскурсій. Потрібно помітити, що тематичні екскурсії того або іншого виду рідко існують ізольовано один від одного. Історичний матеріал використовується в екскурсіях на архітектурно-містобудівні теми. Історико-революційна й воєно-історична тематичність є основою для поглибленого аналізу творів образотворчого мистецтва на екскурсіях мистецтвознавчих. Елементи природознавчих екскурсій знаходять своє місце в екскурсіях майже кожної групи тематичних екскурсій.

Класифікація екскурсій по складу учасників вимагає внесення змін у зміст заходів, методику й техніку їхнього проведення, тривалість.

Екскурсії проводяться для дорослої аудиторії й для дітей; для місцевого населення й для приїжджаючих туристів; для міського й сільського населення; для організованих груп і для одиночних відвідувачів за рахунок особистих засобів трудящих.

По місцю проведення різняться екскурсії - міські, заміські, виробничі й музейні. Міська - передбачає показ усього міста або однієї з його частин, наприклад старої частини або району новобудов, що одержав влучну назву "Черемушки". Міська екскурсія може бути присвячена докладному знайомству з одним з адміністративних районів, однієї з міських вулиць або площ.

Класифікація екскурсій проводиться за різними ознаками:

Тематичні екскурсії присвячуються одній певній темі програми. Вони знайомлять учнів з практичним застосуванням явищ, які вивчаються в темі, або проявами цих явищ у природі.

Комплексні екскурсії проводяться за схожими темами кількох навчальних предметів. Наприклад, хімії, фізики, біології. Таке об'єднання дає можливість реалізувати принцип міжпредметних зв'язків і забезпечує ефективне розв'язання проблем, пов'язаних з організацією і проведенням екскурсій. Прикладом такої екскурсії може бути екскурсія в цех електролізу металургійного заводу, на якій учні знайомляться не лише з застосуванням хімічної дії струму, але і з хімічними аспектами технології.

Ввідні екскурсії є вступом у тему, їх головне завдання - створити проблематику теми, показати значення теми і тим самим зацікавити учнів, заохотити їх до вивчення навчального матеріалу.

Як правило, екскурсії проводяться як заключні (узагальнюючі). Саме цей вид екскурсій може бути комплексним. Тут здійснюється узагальнення вивченого матеріалу і прив'язування його до практики.

Дидактична ефективність екскурсії суттєво залежить, в першу чергу, від правильності вибору об'єкту.

Вибір об'єкту екскурсії обумовлюється не тільки змістом теми, але і виробничим та природнім довкіллям[6, c. 32-35].