Відмінності та зв'язок інвестиційних та позичкових операцій банку

Вступ

Інвестиційна діяльність комерційних банків має стратегічне значення як для конкретно взятого елемента банківського сектора, але й країни загалом. З рішенням проблеми підвищення ефективність здійснення інвестиційної діяльності комерційними банками пов'язані з економічним зростанням, підвищенням життєвого рівня населення, забезпечення соціально-економічної стабільності та безпеки. Раціональна інвестиційна політика також забезпечить ефективний розвиток самого комерційного банку. Саме тому розгляд теми «Інвестиційна діяльність комерційних банків» є актуальною нині, за умов підвищення ролі банківського сектора.

Об'єктом даної роботи є підставою діяльність комерційного банку.

Предметом дослідження: виступає інвестиційна діяльність комерційних банків.

 

 

Суть та цілі банківських інвестицій

 

Під банківськими інвестиціями розуміють, як правило, вкладання коштів у цінні папери з терміном погашення понад один рік, що переслідують ціль одержання прибутку. Проте в сучасних умовах України, зважаючи на інфляційні процеси та недостатній розвиток ринку цінних паперів, враховуючи низьку ліквідність більшості об'єктів інвестиційних вкладань, до банківських інвестицій також відносять вклади у ЦП з терміном обігу до одного року.

Банківські інвестиції класифікуються за такими ознаками та поділяються на такі види:

Класифікація банківських інвестицій

КЛАСИФІКАЦІЙНІ ОЗНАКИ.

ЗА СКЛАДОМ - прямі, вкладання у статутний капітал, через паї та частки; портфельні, придбання цінних паперів.

ЗА ТЕРМІНОМ - короткострокові, середньострокові, довгострокові.

ЗА ВИДАМИ ЦІННИХ ПАПЕРІВ - вкладання у акції, вкладання в облігації, вкладання в інші боргові зобов'язання.

Як правило, банки здійснюють розміщення коштів у цінні папери різних емітентів, на різні терміни та у різні види інструментів, що дозволяє створювати диференційовані банківські інвестиційні портфелі.

Основні цілі банківських інвестицій стандартні:

- отримання доходу;

- збереження капіталу і забезпечення його приросту на основі росту курсової вартості ЦП;

- регулювання та забезпечення ліквідності банку.

Цілі, що переслідує банк здійснюючи інвестиційну діяльність, реалізуються через вироблення інвестиційної політики. При її виробленні банки керуються традиційними критеріями: ліквідність, дохідність, ризик та величина банківських процентних ставок. Таким чином, прийнято розрізняти два основні види інвестиційної політики банків:

- агресивну: надається перевага ЦП із великим ступенем ризику, проте із значною потенційною дохідністю (акції);

- консервативну: значну частину інвестицій займають вклади в облігації та інші короткострокові боргові зобов'язання, що призводить до зменшення ризику, підвищення ліквідності, проте до зменшення дохідності.

 

 

Відмінності та зв'язок інвестиційних та позичкових операцій банку

Як вже зазначалось, банківські інвестиційні операції — це активні операції із вкладення ресурсів банку в різноманітні цінні папери з метою одержання доходу від утримання їх у своєму портфелі впродовж визначеного терміну або від продажу придбаних цінних паперів за більш високою вартістю. Виходячи з цього, в інвестиційному портфелі банків виділяються:

— цінні папери банків на інвестиції;

— цінні папери банків на продаж.

Як у першому, так і у другому разі ключовими характеристиками інвестиційної діяльності комерційних банків виступають очікуваний дохід від інвестування та ризик проведення інвестиційних операцій. Ризик банку-інвестора пов'язаний з тим, що доход може виявитись нижчим, ніж передбачено. Серед основних видів ризиків слід виділити такі:

— ризик фінансового ринку (дохід від одних цінних паперів може виявитись нижчим, ніж дохід від інших, внаслідок змін процентних ставок на фінансовому ринку);

— ризик інформації;

— ризик дострокового відкликання цінних паперів емітентами;

— ризик ліквідності;

— політичний ризик.

Існують дві загальновизнані концепції оцінки інвестиційного ризику: аналіз чутливості кон'юнктури ринку та аналіз вірогідного розподілення дохідності. Перша основана на розрахунку розмаху варіації дохідності, виходячи з найкращого та найгіршого варіантів. Друга базується на побудові вірогіднісного розподілення значень дохідності та вирахуванні стандартного відхилення від середньої дохідності й коефіцієнта варіації, який, власне, і показує рівень ризику інвестицій в той чи інший цінний папір. Вихідними даними як при першій, так і при другій концепції виступають експертні оцінки. Прийняття рішення щодо інвестування базується на методах, які використовуються у фінансовій математиці, зокрема теорії вірогідності та математичній статистиці.

 

Позикові операції як одна з форм здійснення кредитних операцій банків підрозділяються на активні і пасивні.

Активні позичкові операції являють собою операції з кредитування клієнтів і надання кредиту іншим банкам (міжбанківський кредит).

Пасивні позичкові операції - це операції з одержання міжбанківського кредиту в Центробанку або в інших банках.

Відносини кредитного обслуговування банком клієнта будуються на договірній основі.

На підставі умов укладеного кредитного договору між банком

(позикодавцем) і клієнтом (позичальником) здійснюється кредитування позичальника.

Відповідно до ст. 819 ГК РФ договір про кредитування (кредитний договір) є різновидом договору позики.

Разом з тим слід зазначити принципи й особливості кредитування позичальника банком.

Кредит надається банком позичальнику на умовах: платності;терміновості; зворотності.

Кредитний договір відповідно до ст. 820 ГК РФ (на відміну від договору позики) незалежно від суми кредиту повинен бути укладений у письмовій формі.

В іншому випадку кредитний договір вважається недійсним.

Якщо в кредитний договір включені умови про заставу нерухомості, такий договір повинен бути нотаріально посвідчений і зареєстрований увстановленому порядку.

При складанні кредитного договору визначаються цілі використання позикових коштів.

Особливості кредитних правовідносин банку з позичальником складаються в наступному: з боку кредитора за кредитним договором виступає банк або інше кредитна установа, наділена відповідною ліцензією; в власність (повне господарське відання або оперативне управління)допускається тільки передача певної суми грошей.