РОЗДІЛ 2.Методика інтерактивних технологій, їх особливості застосування на уроках історії

Головна риса інтерактивного навчання - використання власного досвіду учнями під час розв’язання проблемних питань, їм надається максимальна свобода розумової діяльності при побудові логічних ланцюгів.

Швидкий розвиток науки, зростання обсягів нової інформації потребують від школи підготовки активних, самостійних людей з розвиненими творчими здібностями.

Практичний досвід переконує нас у недостатній ефективності традиційного уроку для розв'язання названих вище проблем, тому науковці та педагоги-практики беруть за мету створення нових форм і методів навчання. Очевидно, одним із можливих варіантів розв'язання проблем може стати застосування інтерактивних вправ та форм проведення уроків історії.

Однією із популярних видів інтерактивних технологій, що використовується у школі є робота у групах та парах. Для виконання такої інтерактивної вправи, вчитель пропонує учням питання для дискусії чи аналізу певної ситуації. Потім коротко дає їм пояснення завдань і дає 1-2 хвилини для обдумування можливої відповіді чи рішення. Учнів потрібно об’єднати у пари та визначити час на висловлення кожного представника групи після чого проводиться уже спільне обговорення проблемного запитання. Головне, щоб учні у результаті дискусії досягли консенсусу щодо відповіді або рішення[7, c.14].

Коли на уроці історії застосовується така інтерактивна вправа, учитель має обов’язково розказати про можливі варіанти роботи, що залежить від змісту та мети уроку. На приклад учні отримали завдання із назвою «Пошук інформації». Для груп потрібно розробити запитання, відповіді на які можна знайти в різних джерелах інформації. До них можуть належати: документи- першоджерела, підручники, та інша доступна інформація. Кожна група отримує запитання по темі заняття. Визначається час на пошук та аналіз інформації. Згодом заслуховуються повідомлення від кожної групи, які при потребі обговорюються всією аудиторією.

Зокрема, на уроках історії доцільно використовувати таку інтерактивну вправу як «мозкова атака» або «мозковий штурм». Варто відмітити, що така технологія ефективною буде лише у старших класах, коли учні матимуть життєвий досвід та знання для того, щоб вільно висловлювати свої думки. Мозковий штурм спонукає учнів виявляти творчість, розвиває вміння швидко аналізувати ситуацію. Перед виконанням завдання учнів ознайомлюють з правилами мозкового штурму:

^ Висловлювати все, що спадає на думку. Ідеї не потрібно обмежувати;

^ Не обговорювати і не критикувати думку інших;

^ Можна розширювати вже озвучені ідеї, але не критикувати їх.

При використанні такої вправи на уроці, учням за короткий термін (до 3 хв.) вдається зібрати велику кількість ідей, які можна записувати на дошці у стислому вигляді. На завершальному етапі висловлені думки систематизують, аналізують, обговорюють та виділяють неподобні, помилкові, а також такі, що допоможуть розв’язати проблему.

Зокрема, для мозкового штурму бажані ідеї нестандартні, на перший погляд безглузді та недоречні. Пропозиції щодо вирішення проблеми зберігаються протягом уроку й використовуються як опорний конспект під час узагальнення і систематизації вивченого матеріалу. Мозкова атака є методом розв’язання конкретної проблеми через висловлювання учасниками ідей та пропозицій до поставленої вчителем історії проблеми [5, c.7].

Варто також зазначити, що такий метод буде ефективний у тому випадку якщо:

- Перед класом чітко та коротко поставлена проблема;

- Учні не боятимуться вільно висловлювати власну думку, матимуть творче мислення, будуть впевнені у собі.

Таким чином метод не буде ефективний у тих класах, де тільки починається вивчення історії [2, c.9].

Ще одним ефективним інтерактивним методом, що застосовується на уроках історії є технологія «мікрофон», що є різновидом загального групового обговорення певної проблеми, яка дає можливість кожному сказати щось швидко та по черзі.

Перед класом ставиться запитання або завдання. Учням пропонується олівець, що імітує мікрофон, який учні передають один одному. Говорити може тільки той, хто тримає олівець у руках. Якщо учень не має що сказати, він передає слово однокласнику. Важливо не обговорювати і не критикувати чужі відповіді по завданню. Після інтерактивної вправи, вчитель або учень, який добре володіє цією темою підбиває підсумок.

Зокрема, при застосуванні гри мікрофон, потрібно ставити завдання таким чином, щоб учні охарактеризували певне явище чи предмет, які б мали велику кількість характеристик, ознак, щоб більша частина класу могла висловити власну думку.

Інтерактивна вправа, що називається «мозаїка» також може бути використаною на уроках історії. У порівнянні із іншими вправами, перевага вправи полягає у тому, що вона використовується для створення на уроці ситуації, де учні мають можливість працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу.

Коли на уроці історії застосовується вправа мозаїка, потрібно врахувати, чим менший вік учнів, тим доступнішою має бути тема для дослідження. Завдання та запитання мають бути чітко сформовані, щоб учні не розгубилися.

При застосування мозаїки, учнів потрібно поділити на невеликі групи, кожна з яких отримує завдання. Для його виконання вони можуть працювати не лише із текстом підручника, але і із додатковою літературою чи іншими джерелами інформації, що збільшує ефективність їх роботи.

Після завершення роботи утворюються спеціальні групи, куди входить по кілька учнів з кожної групи. Після цього діти самостійно обмінюються результатами дослідження, аналізують вивчений матеріал, а після завершення роботи повертаються до своїх груп, де остаточно узагальнюють та підсумовують матеріал.

Інтерактивний урок, на якому буде застосована мозаїка, має ряд переваг. Так при використанні такої вправи, діти матиму можливість поглибити власні пізнавальні можливості. Вправа сприятиме їх згуртованості та можливості роботи у колективі, тобто мова йде про співпрацю один з одним. До того ж, учні самостійно контролюватимуть своє навчання, але під наглядом учителя. Після того, коли команди зроблять дослідження із задоєного їм питання, учні набувають практичних навичок публічного виступу та обґрунтування власної думки. Для того, щоб інтерактивна вправа мозаїка пройшла на високому рівні, учитель має заздалегідь оголосити тему чи проблему для дослідження. Бажано, щоб тема була підібрано чітко, доцільно, щоб вона могла зацікавити учнів. Завдяки вправі мозаїка, учні зможуть вирішити складні проблеми за допомогою аналізу та відповідної інформації, а також візьмуть участь в обговоренні питань.

Ефективно на уроках історії застосовувати інтерактивну вправу «карусель». Вона є важливою, так як до роботи залучаються не окремі учні, а повність всі учні у класі. При цьому відбувається активне спілкування та обговорення проблеми, де учні мають можливість проявити власні дослідницькі здібності при виконанні завдання.

Інтерактивна вправа карусель на уроці історії буде доцільна у тому випадку, коли потрібно зібрати інформацію із запропонованої теми, перевірити обсяг та глибину знань учнів, а також їх вміння аргументувати свою позицію.

На початку уроку, учні об’єднується у кілька команд, що залежить від кількості проблем, що поставив учитель та потребують вирішення. Кожна з них обирає командира, який відповідає за збір інформації.

Групи отримують завдання, обговорюють його та занотовують на аркуші паперу лише основні тези. Після запису інформації аркуші передаються за годинниковою стрілкою від однієї групи до іншої. Кожна команда знайомиться із записаними фактами та при необхідності доповнює своїми. Коли «карусель» робить один оберт, бригада узагальнює матеріали та звітує з певної проблеми.

У старших класах на уроках історії доцільно та ефективно застосовувати інтерактивну вправу, що має назву «діалог». Для виконання творчого завдання діти об’єднуються у групи (до 5 учнів), а результати своєї діяльності оформляють у вигляді схем, таблиць, на основі яких потім звітують, захищаючи свої погляди.

Вправа діалог має мету: сформувати спільні погляди на певні проблеми. Крім того, учні мають можливість удосконалити пізнавальні можливості, розвинути творче мислення. Узагальнені висновки, до яких учні дійшли за допомогою спільного діалогу, вони мають занотувати.

За допомогою уроку-дискусії учні зможуть обговорити спірне питання. Така інтерактивна вправа значною мірою впливає на розвиток критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію учня, формує навички відстоювати свою думку, поглиблює знання з обговорюваної проблеми, удосконалює комунікабельні здібності, здатність дискутувати, що повністю відповідає завданням сучасної школи, використовується при обговоренні питань та навчає учнів виробляти та формувати власну думку та її висловлювати.

До дискусії учні та учитель повинні підготуватись заздалегідь, так як учитель має скласти етапи дискусії, розказати їх на початку уроку. Щоб дискусія мала продуктивний характер, учні обов’язково мають ознайомитися із додатковою літературою із дискусійної теми, підібрати матеріали, щоб орієнтуватися по темі, вільно висловлювати різноманітні погляди на проблему, що розглядається [11, c.12].

Розглядаючи протилежні позиції з дискусійної проблеми, учні ознайомлюються з альтернативними поглядами, на практиці навчаються захищати свою власну позицію, вислуховують інших. Питання для дискусії і література пропонуються завчасно. Під час уроку дискусійні питання вивішуються на видному місці або записуються на дошці. Готується група лідерів (доповідач, співдоповідач, ведучий, техніки) [15, c.29].

Проблемні ситуації, що ставить вчитель історії перед учнями є основою для конкретних ідей, узагальнень, таким чином забезпечують для учнів високий рівень мислення, уявлення, абстрагування. Такого роду вправи дають можливість захопити та зацікавити учнів, а також дають шанс реального застосування власних знань, пов'язати навчання з досвідом реального життя.

Головна роль дискусії полягає у тому, що вона дозволяє не лише запам’ятати історичний матеріал, але і наблизити його до себе. Таким чином у результаті дискусії, з’являється можливість кращого розуміння історії. Добре продумана дискусія перетворює пасивно отриману інформацію на дію, а вже потім настає найефективніший спосіб отримання знань.

Важливо, що дискусія дає знання не лише для одного учня, але і для всієї групи, який протягом дискусії має можливість зрозуміти не лише думку автора матеріалу, але і самостійно сприймати матеріал та розуміти його.

Інтерактивні методи зручно застосовувати із аудіовізуальними засобами навчання, що також можна використовувати і на уроках історії. Такий демонстраційний комплекс дає змогу вивчити новий матеріал та закріпити вже пройдений. Інтерактивні засоби дозволяють керувати вчителю й учню потоком інформації, акцентуючи увагу на найбільш цікавих чи складних моментах досліджуваного матеріалу.

Більша частина інтерактивних технологій та вправ, що можна використовувати на сучасних уроках історії, можуть сприйматися учнями переш за все як гра, чим звичне для них серйозне навчання.

Для того, щоб в учнів не виникало такої думки, вчитель, готуючись до проведення інтерактивної вправи, має впевнитися, що використання на уроці історії інтерактивних методів, допоможе оптимально забезпечити досягнення поставленої мети.

Вони є дієвими і повинні навчати активності на уроках історії, адже більшу частину інформації учні засвоюють у тому випадку, коли виражають це у дії, а не у результаті того, коли вчитель щось прочитає, почує від учителя чи побачить.

Отже, інтерактивні методи полягають у залученні до дії, створення ситуації випробування, що сприяє кращому проникненню у зміст та запам’ятовуванні матеріалу. Проте у будь-якому випадку, не потрібно зловживати груповою діяльністю, щоб не знизити інтерес учнів працювати індивідуально.

В інтерактивних вправах учитель історії спирається на пізнавальний та життєвий досвід учнів, залучає їх у процесі обговорень та різноманітних дискусій. У зв’язку із цим може статися так, що інформація, яку потрібно засвоїти, буде спотвореною. Проте учитель завжди може за допомогою традиційних методів ще раз повернутися до основних теоретичних положень навчального матеріалу.

Варто зазначити такий факт як незадоволення учнів від інтерактивного навчання, так як не всім учням подобається такі форми навчання. Чим менш активним було їхнє попереднє навчання, тим складніше вони переходитимуть до інтеракції. На початку застосування інтерактивних вправ на уроках історії, частина учнів можуть стати в позицію спостерігача або навпаки, працюючи у групі, намагатися всю роботу зробити індивідуально. Деякі скаржитимуться - це зайва витрата часу, що не можливо індивідуально працювати плідно і творчою. Але як би там не було, інтерактивні уроки завжди потрібно вводити поступово, щоб учні мали можливість звикнути та оцінити переваги інтерактивного уроку історії.

Для того, щоб інтерактивна вправа, що буде застосована на уроці пройшла вдало та мала результат, учитель має використовувати і власний творчий потенціал, якого потрібно значно більше чим для звичайного уроку історії. Проте така тенденція буде спостерігатися лише на початкових етапах застосування інтерактивних вправ. Потім учитель буде набувати навичок до підготовки інтерактивного уроку [16, c.186].

Отже, на уроках історії активно застосовуються різноманітні інтерактивні методи навчання. У результаті такого навчального процесу всі учні мають можливість бути залученими до роботи: зробити свій внесок у розв’язання дискусійного питання чи обмінюватися ідеями та думками.

Таким чином, варто відмітити, що інтерактивні уроки з історії мають захоплювати дітей, пробуджувати у них інтерес та мотивацію, навчити самостійному мисленню та діям, вмінню аналізувати новий матеріал. Особливість такого уроку полягає у тому, що учні більшу частину інформації засвоюють самостійно під керівництвом вчителя від якого залежить ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів.

 

 

РОЗДІЛ 3. Використання інтерактивних методів виховання в навчально-виховному процесі (фрагменти уроків з історії).

Інтерактивні методи навчання можна активно використовувати на уроках історії, що дасть можливість підтримувати цікавість до предмета. Можна навести приклад застосування інтерактивної вправи мозаїка до теми «Особливості розвитку культури у кінці XVI - першій половині XVII ст.» для учнів 8 класу за підручником В. Власова «Історія України» 2007 року видання.

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕМА: «Особливості розвитку культури у кінці XVI - першій половині XVII ст.»

МЕТА: ознайомити учнів із основними досягненнями матеріальної та духовної культури, показати її високий рівень розвитку. Підкреслити, що багато пам’яток належать не лише до української, але і до світової культур, що є досягненням та заслугою українського народу у галузі культури. Розвивати вміння висловлювати власну думку, мовлення, якості поваги до культури народу.

ОБЛАДНАННЯ: ілюстрації та документи § 9 підручника В. Власова, карта «Національно-культурні рухи в Україні у другій половині XVI - першій половині XVII ст.», атласи за 8 клас, дошка, роздатковий матеріал.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент (до 5 хв.)

II. Актуалізація опорних знань (до 5 хв.)

Учитель пояснює учням, що культура розвивалась не сама по собі, а є відображенням тих чи інших політичних процесів, що відбуваються у суспільстві. Вони становлять історичні передумови розвитку культури.

Учитель разом із учнями з’ясовує події, явища, процеси, що могли відбитися на розвитку культури другої половини XVI - першої половини XVII ст.

III. Вивчення нового матеріалу (до 25 хв.)

Учитель перед уроком кожному учню має дати пакетик у якому знаходитимуться 25 кольорових папірців (у залежності від кількості учнів у класі) 5 кольорів, де кожний колір - це одна команда. Перед початком уроку учні мають сидіти у групах.

Команди обирають капітанів та назву для команди.

Тему «Особливості розвитку культури у кінці XVI - першій половині XVII ст.» учні вивчатимуть за допомогою інтерактивної вправи мозаїка. Учитель коротко інформує учнів правила інтерактивної вправи, а також розповідає про шкалу оцінювання знань та наголошує на тому, що за порушення дисципліни з команд будуть зніматися бали. Шкала оцінювання має такий вигляд:

1. Активність 3 бали

2. Знання із запропонованої теми 3 бали

3. Уміння застосовувати знання 3 бали

4. Уміння співпрацювати 3 бали

Кожна із команд отримує завдання на картках:

1 група.

Ознайомитися із розвитком усної народної творчості у ХУІ-ХУІІ ст. (дума, історична пісня, балада, Маруся Чурай).

2 група

Дослідити розвиток літератури (книжкова та полемічна літератури. Розвиток літописання, Густинський літопис).

3 група

Розвиток музичного мистецтва України. Драматична література та театр (шкільна драма, вертеп, інтермедія, інструментальна музика, військова музика).

4 група

Розвиток архітектури та містобудування в Україні у ХУІ-ХУІІ ст. (регулярна забудова, оборонні споруди, бастіонні укріплення, кам’яниця, Успенська церква, Каплиця Трьох Святих, вежа Корнякта, Луцький замок).

5 група

Розвиток образотворчого мистецтва (скульптура, скульптурний портрет, портретний живопис, книжкова мініатюра, гравюра).

Після отримання завдання, учні мають самостійно за допомогою підручника, атласів повинні дослідити теми, що були запропоновані їм на картках.

Після завершення першого етапу роботи, утворюються спеціальні групи, куди входить по кілька учнів з кожної групи. Після цього діти самостійно обмінюються результатами дослідження, аналізують самостійно вивчені теми, а після завершення роботи повертаються до своїх груп, де остаточно узагальнюють та підсумовують матеріал.

IV. Підсумки уроку (10 хв.)

Після того, як учні самостійно справилися із запропонованими їм завданнями, учитель підводить підсумки уроку.

Запитання:

1. Чому у XVI - першій половині XVII ст. широкого розмаху набуло будівництво оборонних споруд?

2. Які спостерігалися досягнення у містобудуванні?

3. Які Ви запам’ятали основні здобутки образотворчого мистецтва у XVI - першої половини XVII ст.?

4. Що таке полемічна література? У зв’язку яких подій вона виникла? Назвіть імена представників полемічної літератури.

5. Розкажіть про головні досягнення в українській драматургії кінця XVI - початку XVII ст.

Мистецтво України XVI ст. - першої половини XVII ст. напрочуд розмаїте. Зберігаючи традиції минулих поколінь, воно збагачувалось новими ідеями, витворювало нові, незнані раніше форми, набувало яскравої національної самобутності. Витвори українських майстрів тих часів вражають довершеністю та вишуканістю форм, глибиною почуттів і щирою безсердечністю і до сьогодні здатні задовольняти вибагливі смаки мистецтвознавців. Вражає те, в яких чудових полотнах та іконах, скульптурах і гравюрах поєднано споконвічні традиції.

* V. Домашнє завдання

Опрацювати § 9. Конспект. Підготуватися до тематичного оцінювання за темою «Українські землі наприкінці XVI - у першій половині XVII ст.

Охарактеризувавши головні інтерактивні технології, їх особливості, що можуть бути застосовані на уроках історії можна зробити висновки:

у другому параграфі наведено план-конспект уроку історії із застосуванням інтерактивної вправи мозаїка за темою «Українські землі наприкінці XVI - у першій половині XVII ст.», що є прикладом ефективного та дійового застосування інтерактивної вправи.

 

ВИСНОВКИ

З-поміж запропонованої сьогодні великої кількості інноваційних технологій викладачі визначають переваги роботі із застосуванням інтерактивних методів навчання, що найбільш повно забезпечують благополучні умови розвитку учня набуття ним в процесі навчання професійних якостей, засвоєння методів викладання і навчання, всебічно реалізує його природний потенціал і виховує особистість, здатну до самовдосконалення, яка вміє використовувати одержані знання для творчого розв'язання проблем, критично мислить, прагне реалізувати себе.

Сьогодні активними темпами відбувається удосконалення навчально- виховного процесу, що активними темпами сприяє розвиткові особистості у кожному учневі. Саме тому творчі педагоги постійно вдосконалюють методику проведення класичного уроку історії, в результаті чого в навчальний процес впроваджуються нетрадиційні уроки.

У зв’язку із цим, одним із кращих методів для досягнення цієї мети є впровадження на уроках історії інтерактивних методів навчання, що спрямовані на активізацію процесу навчання.

У зв’язку з цим сьогодні на уроках історії відбувається створення відповідного навчального (освітнього) середовища, здатного забезпечити умови здобуття нових знань, надання можливості кожній особистості реалізувати свої нахили, потреби та здібності, показати власні можливості.

За допомогою застосування інтерактивних методів на уроках історії, в учнів розвиваються їх творчі здібності, вони мають змогу самостійно здобувати знання, розвивати власну думку та аналітичне мислення, вчаться робити узагальнення.

Застосування активних та інтерактивних технологій на уроках історії сприяє розвиткові навичок критичного мислення та пізнавальних інтересів учнів.

На уроках, де використовуються ці технології, діти мають можливість почувати себе впевнено, вільно висловлювати свої думки, а також спокійно сприймати зауваження, тому що вони виступають активними учасниками навчального процесу.

В атмосфері довіри та взаємодопомоги легко робити відкриття, усвідомлювати важливість здобутих знань.

Саме тому, використовуючи інтерактивні технології на уроках історії, можливе виховання особистості, яка дійсно буде підготовленою до майбутнього, у якому необхідно розв’язувати проблеми та приймати конкретні рішення. Тому форма організації навчання є важливою проблемою, що безпосередньо впливає на результативний компонент навчального процесу та тісно пов'язана з методами і засобами навчання.