Більшість регіонів світу в другій половині XVIII - XIX ст. спочатку стають сировинними колоніями промислове розвинутих країн, а відтак починається спеціалізація на видобуванні, виробництві та вирощуванні саме того, що потребує світовий ринок.
Розорювання прерій викликало могутні пилові, так звані чорні бурі. За період 1790-1939 рр. США були зруйновані чи збідніли не менше 114 млн. гектарів родючих земель. На площі 313 млн. гектарів прискорена ерозія зумовила значну втрачу гумусу.
Після відкриття Рурського кам " яновугільного басейну й початку виплавлення коксу в 1849 р. почався перехід на мінеральне паливо у металургії, що значно прискорило видобуток та переробку залізної рудій. Особливо активізувався негативний антропогенний вплив на природу после застосування парової машини на морському та залізничному транспорті й винаходу двигунів внутрішнього згоряння. Господарська діяльність почала завдавати щораз більшої шкоди надрам, рослинному і тваринному світу, грунтам, поверхневим та підземним водам, повітрю, але й не все порушила динамічної рівноваги всієї біосфери.
Висновок: Людство уже відчутно впливало на навколишнє середовище, причому антропогенний тиск на природу неухильно зростав разом з розвитком людського суспільства, із удосконаленням виробничих відносин та знарядь роботи. Людська діяльність спричинила вимирання багатьох видів тварин й рослин, викликала деградацію природних екосистем на значних площах, але й ще не порушила природного кругообігу речовин та енергетичних потоків на нашій планеті, тобто динамічної рівноваги біосфери. Негативні дії людей почали викликати зворотну реакцію природи (уповільнену й не завжди адекватну), що створювало певні напруження у взаємовідносинах між людським суспільством й навколишнім середовищем. Отже, можна вважати, що на даній стадії глобальна соціоекосистема стала частково функціонально замкненою.
Промислова революція останньої третини XVIII — середини XIX ст. в європейських країнах змінює роль колоній. Вони перетворюються на ринок промислової сировини для розвинених країн, а також позбавляють метрополії необхідності конкуренції на зовнішньому ринку.
Практична робота №2
Тема: Порівняння обсягів і структури забруднення міст України
Мета: порівняти ступінь забруднення атмосферного повітря у областних центрах України; познайомитися із структурою забруднення повітря, тобто, взнати, які за походженням можуть бути джерела забруднення атмосферного повітря; скласти структуру забруднення повітря для міста Луганська.
Забруднення атмосферного повітря
(викиди шкідливих речовин)
| Місто | Тис. тон на рік | Місто | Тис. тон на рік |
| 1. Луганськ 2. Донецьк 3. Дніпропетровськ 4. Запоріжжя 5. Харків 6. Суми 7. Симферополь 8. Миколаїв 9. Херсон 10. Одеса 11. Кировоград 12. Київ 13. Чернігів | 10-200 200-400 10-200 10-200 10-200 5-10 5-10 5-10 5-10 5-10 5-10 10-200 5-10 | 14. Житомир 15. Вінниця 16. Хмельницький 17. Рівне 18. Луцьк 19. Тернопіль 20. Івано-Франківськ 21. Ужгород 22. Чернівці 23. Полтава 24. Черкаси 25. Львів | 5-10 5-10 5-10 5-10 5-10 5-10 5-10 5-10 5-10 5-10 10-200 5-10 |
дуже високий і високий рівень забруднення атмосферного повітря в містах пов'язаний зі значними концентраціями формальдегіду, діоксиду азоту, фенолу, бензапірену, фтористого водню, оксиду вуглецю, завислих речовин.
Рівень забруднення повітря у містах оцінюється за допомогою індексу забруднення атмосфери (ІЗА), який розраховується за сумою п'яти найбільших ІЗА забруднюючих домішок із середньорічними концентраціями.
Пояснення до схеми:
Природне забруднення атмосфери - у нормі природні джерела забруднення не спричинюють істотних змін повітря. Інтенсивне поширення певного природного джерела забруднення на певній території (викиди попелу і газів вулканами, лісові і степові пожежі) можуть стати серйозною причиною забруднення атмосфери.
Штучне (антропогенне) забруднення атмосфери відбувається внаслідок зміни її складу та властивостей під впливом діяльності людини. За будовою та характером впливу на атмосферу штучні джерела забруднення умовно поділяють на технічні (пил цементних заводів, дим і сажа від згоряння вугілля) та хімічні (пило- або газоподібні речовини, які можуть вступати в хімічні реакції). За агрегатним станом усі забруднювальні речовини поділяють на тверді,рідкі та газоподібні. Саме газоподібні забрудники становлять 90 % загальної маси речовин, що надходять в атмосферу. [2]
2. Побудуй стовпчасті діаграми, які б відображали кількість областних центрів України з різним рівнем забруднення атмосферного повітря
Радіоактивне забруднення атмосферного повітря. За даними 182 пунктів спостережень потужність експозиційної дози (ПЕД) гамма-випромінення на більшій частині країни протягом року знаходилась в межах рівнів, обумовлених природними радіоактивними ізотопами та космічним випроміненням і складала 5-25 мкР/год. Максимальні рівні спостерігались у Чорнобилі -28 мкР/год.
У 2011 р. атмосферне повітря над територією України зазнавало додаткового забруднення через переміщення радіоактивно-забруднених повітряних мас з району аварії на японській атомній електростанції «Фукусіма 1». На початку травня вміст цезію-134 та йоду-131 в аерозолях був нижчим за межу визначення, концентрація цезію-137 повернулась на рівні, характерні для цього періоду року.
Водні об’єкти, як і у попередні роки, забруднені переважно сполуками важких металів, сполуками азоту, менше – нафтопродуктами, фенолами, сульфатами.
Високим забрудненням характеризуються поверхневі води Західного Бугу, Полтви,. У притоках Дунаю, Дністра залишаються достатньо високими концентрації важких металів. У воді р. Південний Буг середньорічні концентрації сполук азоту були на рівні 11 ГДК, максимальні - 24 ГДК. Забрудненість приток Дніпра важкими металами залишалась суттєвою.
Річки Криму та Північнокримський канал були найменш забруднені речовинами антропогенного походження.
Екологічний стан Чорного і Азовського морів. За даними спостережень води Чорного моря були більш забруднені нафтовими вуглеводнями (НВ), фенолами, хромом шестивалентним.
Ґрунти. У 2011 р. вибірковими обстеженнями для визначення вмісту залишкових кількостей (ЗК) пестицидів та нітратів були охоплені сільськогосподарські угіддя 28 господарств 28 районів 14 областей України.
Найбільший вміст нітратів (але нижче допустимих норм) виявлено у ґрунтах Полтавської, Київської, Рівненської, Черкаської, Запорізької, Одеської, Миколаївської областей. Найменш були забруднені нітратами ґрунти Волинської, Донецької, Хмельницької областей.
Промислові токсиканти. Костянтинівка і Маріуполь, в яких ґрунти виявились найбільш забрудненими.
4. Зроби висновки, де зазнач: (2б)
Рівні забруднення довкілля на території України за даними мережі спостережень національної гідрометеорологічної служби України, у цілому залишаються високими.
У 24 містах України атмосферне повітря характеризувалось дуже високим та високим ступенем забруднення за інтегральним показником.
Якість поверхневих вод не відповідала рибогосподарським нормативам за такими найбільш поширеними речовинами, як сполуки важких металів, амонійний та нітритний азот, сульфати.
Матеріали гідробіологічного моніторингу поверхневих вод свідчили, що на більшості водних об’єктів, як і в минулому році, спостерігалось помірне забруднення води.
У промислових містах країни внаслідок багаторічних викидів забруднювальних речовин у атмосферне повітря навколо підприємств сформувалися зони підвищеного забруднення ґрунтового покриву важкими металами.
Практична №3
http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/Vcnzapv/2012_12/231.pdf
ТЕМА: Вплив інтенсивності ерозійних процесів на стан ґрунтового покриву
Мета і завдання досліджень. було дослідити Вплив інтенсивності ерозійних процесів на стан ґрунтового покриву, з’ясувати
можливість діагностики ерозійної небезпеки за вмістом агрономічно цінних
агрегатів у ґрунтах на прикладі
Волинській області, Шацькому районі, на території Шацького Національно-
го природного парку (с. Піща) Копаївської осушувальної системи.
Ерозія ґрунтів (від лат. eros — роз'їдання) — руйнування і знос поверхневих, найбільш родючих, горизонтів і підстиляючих їх порід вітром (вітрова ерозія) або потоками води (водна ерозія). Вона
обумовлюється як природними, так і антропогенними факторами.
Еродовані землі характеризуються гіршими, ніж повнопрофільні,
фізичними, фізико-механічними, агрохімічними та біологічними
властивостями, унаслідок чого на них недобирається значна час-
тина врожаю.
Внаслідок ерозії зменшується товщина орного шару, уміст
гумусу в ґрунті, погіршується його структура, склад і водно-
повітряний режим. Чим
інтенсивніші ерозійні процеси, тим менше вологи вбирає ґрунт.
В еродованих ґрунтах запаси вологи зменшуються на 14–22 %,
що призводить до зниження врожайності сільськогосподарських
культур. Навіть на слабо еродованих ґрунтах недобирається, як
правило, до 15 % урожаю зернових. Погіршуючи ґрунтову родю-
чість, ерозія ґрунтів не тільки знижує врожайність сільськогоспо-
дарських культур, а й порушує встановлену в процесі тривалого
розвитку складну екологічну систему, змінюючи кругообіг пожив-
них речовин у біосфері. Залежно від факторів руйнування розрізняють наступні види
ерозії:
• водну;
• вітрову;
• агротехнічну;
• технічну;
• пасовищну.
Процеси ерозії посилюються при нераціональному розорюван-
ні земель, суцільному вирубуванні лісу, неправильному випасанні
тварин на пасовищах.
Площа ерозійно небезпечних земель в Україні сягає майже
18 млн га, з них може піддаватися дефляції 5 млн га, а змиван-
ню — 13 млн га.
Найбільш ерозійно небезпечними зонами в Україні є право-
бережжя Дніпра, Десни й Сіверського Дінця, міжріччя Дніпро —
Південний Буг, Дністер — Прут, верхів’я Сіверського Дінця, Сейму
та Донецький кряж.
Великомасштабне обстеження ґрунтів показа-
ло, що на території України водною ерозією частково або повністю
зруйновані значні площі в гірських районах Криму і Карпат, на
Донецькому кряжі, Подільській і Наддністровській височинах.
У Лісостепу водна ерозія має досить значне поширення. Так,
у Тернопільській області площа слабо, середньо і сильно змитих
ґрунтів становить 29 %, у Хмельницькій — 31,3, Вінницькій —
32,1, Харківській — 35,3 %. У Полтавській області, де розміщена
велика площа терас Дніпра, їх значно менше. У степовій зоні Укра-
їни еродовані ґрунти є в усіх південних областях, але найбільше
їх у Луганській (54,7 %) та Одеській (61 %) областях.
Одним із важливих фактологічних показників ерозійної деградації ґрунтів є
зменшення вмісту агрономічно цінних повітряно-сухих агрегатів розміром
0,25-10 мм. Дослідженнями з’ясовано, що для ґрунтів Західного Полісся влас-
тиві різні рівні цієї деградації
(табл. 1)
Згідно з вищенаведеними
даними можна оцінити ступінь деградованості цих ґрунтів під дією ерозійних
процесів (табл. 2).
—ознаки деградації очевидні, але
із застосуванням відповідних заходів стан об'єкта можливо повністю відновити,
природні біотичні функції ґрунту частково порушені;
Таблиця 3 – Ступінь розвитку ерозії в досліджуваних ґрунтах
Висновки.
досліджена територія характеризується значною строкатістю
ґрунтових відмін. Результати структурно-агрегатного складу свідчать про те,
що вміст агрономічно цінних у цих ґрунтах коливався від 47,1 до 74, 52%, що
вказує на різний ступінь прояву ерозійних процесів.
Так, найбільш ерозійно деградо-
ваним ґрунтом є дерновий опідзолений глибокий глейовий легкосуглинковий,
де зафіксовано середній ступінь протікання ерозії.
на
досліджуваних ділянках закопано репери, з метою постійного контролю за
станом ґрунтів, із застосуванням GPS і ГІС-технологій. Це дозволить виявити
не лише причини ерозійних процесів, а й їх перебіг та швидкість, встановити
ступінь деградованості ґрунтів на основі даних багатоспектрального космічного
сканування. Останнє дасть можливість розробити оптимальну, більш детальну
та оперативну систему контрзаходів для відтворення родючості таких ґрунтів і
включення їх до земель сільськогосподарського призначення.
