Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття

Інструкція до практичного заняття № 27

Тема: «Протимікробні та протипаразитарні лікарські препарати.»

«Сульфаніламіди. Протимікробні засоби різної хімічної структури».

Предмет: „Фармакологія”

Спеціальність: 5.12020101„Фармація.”

 

 

1. Актуальність теми:

 

Сульфаніламіди. Протимікробні засоби різної хімічної структури

Розділ "Сульфаніламіди. Протимікробні засоби різної хімічної структури" є одним з актуальних розділів фармакології, зокрема, фармакотерапії інфекційних захворювань.

Сульфаніламіди – це синтетичні антибактеріальні хіміотерапевтичні засоби, що здатні пригнічувати розвиток грампозитивних, грамнегативних бактерій, хламідій, деяких найпростіших і патогенних грибів. До групи протимікробних засобів різної хімічної структури належать похідні 8-оксихінолону, нафтиридину, фторхінолони, похідні хіноксаліну, нітрофурану та деяких інших хімічних сполук. Усі вони мають високу антибактеріальну активність і переважний вплив на збудників кишкових інфекцій та захворювань сечових шляхів, у тому числі інфекцій, які важко піддаються лікуванню іншими протимікробними засобами, зокрема, антибіотиками.

Завдяки широкому спектру антимікробної дії, синтетичні протимікробні засоби, зокрема фторхінолони, які активні по відношенню до 97% відомих збудників, знаходять використання в різних сферах практичної медицини.

 

1. Конкретні цілі:

1.Класифікувати сульфаніламіди та протимікробні засоби різної хімічної структури

2.Узагальнити та проаналізувати фармакологічну характеристику основних фармакологічних засобів, пояснювати механізм дії.

3.Інтерпретувати показання до застосування лікарських засобів відповідно знань фармакодінаміки.

4.Проаналізувати порівняльну характеристику препаратів, їх дозування, побічну дію, ускладнення.

5.Пояснювати залежність дії сульфаніламідів та протимікробних засобів різної хімічної структури від особливостей їх фармакокінетики.

6.Винести судження про можливість виникнення побічних ефектів лікарських засобів і проаналізувати заходи щодо їх запобігання

7.Виписати та проаналізувати рецепти на сульфаніламіди та протимікробні засоби різної хімічної структури

 

2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (междисциплінарна інтеграція)

 

Назва попередніх дисциплін	Отримані навички
1. Латинська мова	Розділ "Фармакологічна термінологія та медицина". Володіти навичками виписування рецептів
2. Мікробіологія	Розділи: "Бактерії", "Найпростіші","Патогенні гриби", "Віруси ". Застосувати знання про збудників інфекційних хвороб, вміти давати характеристику на основні найбільш поширенні мікроорганізми
3. Біологічна хімія	Розділи "Синтез нуклеотидів і нуклеїнових кислот", "Ферменти", "Дихальний ланцюг". Описувати основні біохімічні реакції синтезу нуклеотидів і нуклеїнових кислот, зобразити схематичний синтез тетрагідрофолієвої кислоти з ПАБК у мікроорганізмах з визначенням ключових ферментів синтезу

 

3. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

Виписати рецепти:

1. Бактрим (Бісептол) у таблетках дитині 10 років

2. Сульфадиметоксин у таблетках з указанням схеми призначення

3. Фталазол в таблетках для лікування ентероколітів

4. Сульфадимезин у таблетках з указанням схеми призначення

5. Сульфацил-натрій (Альбуцид) в очних краплях для лікування кон'юнктивіту

6. Аерозоль "Інгаліпт" для лікування фарингіту

7. Нітроксолін у таблетках, вкритих оболонкою

8. Ципрофлоксацин у флаконах для ін'єкцій

9. Фуразолідон для лікування черевного тифу

10. Мазь "Диоксиколь" для лікування ран

 

 

Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття

Термін	Визначення
Хіміотерапевтичні засоби	Засоби з протимікробною дією, що проявляється після їх всмоктування
Сульфаніламіди	Похідні сульфанілової кислоти, які пригнічують розвиток мікроорганізмів шляхом конкурентного антагонізму з ПАБК, яка необхідна для синтезу ДНК та РНК мікробної клітини. Мають широкий спектр дії
Похідні хінолону	Синтетичні антимікробні засоби, до яких входять похідні 8-оксихінолону, нафтирідину та фторхінолони (моно-, ди- та трифторхінолони), які пригнічують життєдіяльність мікроорганізмів шляхом гальмування ферментативних процесів
Похідні хіноксаліну	Синтетичні антимікробні засоби широкого спектру протимікробної дії, ефективні при хіміорезистентних формах збудників, мають токсичну побічну дію, застосовуються в стаціонарах
Похідні нітрофурану	Синтетичні антимікробні засоби широкого спектру протимікробної дії, які порушують реакції дихального ланцюга мікробної клітини, застосовуються для лікування кишкових інфекцій та інфекцій сечових шляхів, а також місцево

 

Препарати

Назва	Форма випуску	Спосіб використання
Сульфаніламіди
1.Сульфадимезин Sulfadimesinum	Порошок, т. по 0,25; 0,5	Всередину, 1-й прийом 2г, далі приймають по 1 г 4-6 разів н/добу, запиваючи лужною водою
2.Етазол Aethazolum	Порошок, т. по 0,25; 0,5	Всередину по 1 г 4-6 разів н/добу. На рану – до 5г препарату
3. Сульфацил-натрій Sulfacilum-natrium	порошок; ампули 5 мл 30% р-н флакони 5 і 10мл 30% р-н очні краплі – тюбик-крапельниця із 20% р-ном -1,5мл 30% мазь по 10г	Всередину 0,5-1г; В/в 0,9-1,5г; у полость кон'юктиви 1-2 краплі
4. Сульфадиметоксин Sulfadimethoxinum	Порошок; т. 0,2г; 0,5г	Всередину 1-й день – 1-2 г, далі по 0,5-1 г н/добу
4. Сульфапиридазін Sulfapyridazinum	Порошок; т. 0,5	Всередину 1-й день 1г; далі по 0,5г
5. Фталазол Phthalazolum	Порошок; т. 0,5	Всередину 1-й і 2-й день по 6 г н/добу; 3-4 день – 4 г; 5-й, 6-й день – 3 г
Бісептол-480 (120, 240, 960)	Таблетки №20	Всередину по 2т 3 рази н/добу після їжі
"Інгаліпт" аерозоль "Inhalyptum"	містить у 100 мл стрептоциду розчинного та норсульфазолу натрію по 2,5	Розприскувати у ротовій порожнині 1-2 с 3-4 рази на добу
Похідні 8-оксихінолону
1.Нітроксолін Nitroxolinum	Таблетки 0,05, вкриті оболонкою	Всередину по 0,5-1 г 4 рази н/добу протягом 7 діб
Похідні нафтиридину
1.Кислота налідіксова Acidum nalidixicum	капс. і таблетки 0,5	Всередину по 0,5-1г 4 рази н/добу протягом 7 діб
Похідні фторхінолону
1. Ципрофлоксацин Ciprofloxacinum	т. 0,25; 0,5; 0,75 амп. 10мл 1% р-н (для розведення) Р-н для інфузії 0,2% по 50 і 100 мл	Дози і шляхи введення залежать від тяжкості захворювання. Призначавють 2 рази на день 10-15 днів
2. Норфлоксацин Norfloxacinum	т. 0,4	Всередину по 1 т 2 рази н/добу 7-14 діб
3. Офлоксацин Ofloxacinum	т. 0,2	Всередину по 1-2 т 2 рази н/добу протягом 7-10діб
Похідні нітрофурану
1. Фуразолідон Furazolidonum	т. 0,005	всередину 0,1г 4 рази н/добу, 1-10 діб
2. Фурадонін Furadoninum	т. 0,05, кишковорозчинні таблетки по 0,1	Всередину по 0,1-0,15г 3-4 рази н/добу, 5-8 діб
3. Фурагін	Порошок т. 0,05	Всередину після їжі 0,1-0,2г 2-3 рази н/добу; 7-10 діб; місцево розчин 1:13000 – краплі в очі; промивання ран, опіків
Похідні хіноксаліну
1. Хіноксидин	т. 0,25, вкриті оболонкою	0,25 3 рази н/добу 7-14 діб NB!Тільки дорослим Тільки в стаціонарі

 

 

Теоретичні питання до заняття

 

1. Сульфаніламідні препарати як перші антибактеріальні хіміотерапевтичні засоби. Історія відкриття антибактеріальних властивостей сульфаніламідів (П. Ерліх, Т. Домагк) та впровадження їх в медичну практику.

2. Хімічна структура, спектр антимікробної дії та механізм дії сульфаніламідів.

3. Класифікація сульфаніламідних препаратів за швидкістю всмоктування в ШКТ та виведення з організму: короткої дії (стрептоцид), середньої дії (сульфадимезин, етазол), тривалої дії (сульфален), що не всмоктуються з ШКТ (фталазол), для місцевого застосування (сульфацил-натрію, інгаліпт).

4. Фармакокінетика сульфаніламідів різної тривалості дії

5. Побічна дія та ускладнення сульфаніламідної терапії. Профілактика та лікування ускладнень.

6. Принципи раціонального застосування сульфаніламідів для лікування інфекційних захворювань. Показання та протипоказання до призначення сульфаніламідів. Комбіновані препарати (бісептол, сульфасалазин)

7. Похідні нітрофурану: механізм протимікробної дії, основні препарати (фуразолідон, фурадонін, фурагін). Показання для застосування, особливості.

8. Похідні 8-оксихінолону: механізм дії (нітроксолін). Показання для застосування, особливості.

9. Похідні хіноліну для лікування інфекцій сечовивідних шляхів (кислота налідиксова). Фторхінолони: основні препарати (ципрофлоксацин, норфлоксацин, офлоксацин), показання та протипоказання. Можливі ускладнення.

10. Похідні хіноксаліну. Хіноксидин, діоксидин. Показання для застосування.