Перелік індивідуальних навчально-дослідних завдань з

Вимоги до написання філософського есе

· - виокремлення в структурі тексту короткого вступу, змістовної основної частини і обґрунтованих висновків;

· - чіткість формулювання суті проблеми;

· - залучення історико-філософського матеріалу для розкриття суті проблем;

· - поєднання глибини і всебічності розгляду проблеми з доступністю і чіткістю презентації власної позиції;

· - логічність і послідовність викладу власної позиції;

· - самостійність мислення і оригінальність викладу матеріалу;

· - використання набутих філософських знань, оперування філософською термінологією;

· - відсутність т.зв. «безкавичного» цитування філософських першоджерел та інших наукових чи популярних робіт, тобто плагіату.

 

 

P.S. Роботи, у яких при перевірці буде знайдено плагіат принесуть своєму автору -10 (мінус десять) балів з філософії.

 

Критерії оцінювання

 

Есе оцінюється в 81-100 балів, якщо:

1. Автором чітко поставлена проблема і представлена власна точка зору (позиція, ставлення) стосовно її вирішення;

2. Проблема розкрита на високому теоретичному рівні, простежені системні зв'язки предмету дослідження, подані обґрунтування заявлених характеристик з коректним використанням філософських та спеціальних термінів, що мають відношення до теми есе;

3. Надана аргументація власної думки з опорою на історико-філософську традицію в контексті проблематики есе;

4. Есе містить відповіді на всі питання заявленого плану або за відсутності плану повно розкриває заявлену тему.

Есе оцінюється в 61-80 балів, якщо:

1. Представлена власна точка зору (позиція, ставлення) стосовно вирішення проблеми;

2. Тема розкрита з конкретним використанням історико-філософських та спеціальних понять у контексті відповіді (теоретичні зв'язки та обґрунтування явно не простежуються);

3. Надана аргументація власної думки з опорою на факти розвитку філософських уявлень з проблематики есе;

4. Есе не містить відповіді на одне з питань плану есе або заявлена тема розкрита не в повній мірі, зокрема не проаналізовані деякі суттєві характеристики предмету розгляду.

Есе оцінюється в 41-60 балів, якщо:

1. Представлена власна точка зору (позиція, ставлення) при розкритті проблеми;

2. Проблема розкрита при формальному використанні історико-філософських та спеціальних термінів;

3. Дана аргументація своєї думки з опорою на факти розвитку філософських уявлень з проблематики есе без теоретичного обґрунтування;

4. Есе не містить відповіді на два питання плану есе або заявлена тема розкрита не до кінця, а саме: опущена значна частина суттєвих характеристик явища, тобто розкриті лише деякі суттєві характеристики предмету дослідження.

Есе оцінюється в 21-40 балів, якщо:

1. Представлена власна точка зору (позиція, ставлення) при розкритті проблеми;

2. Проблема розкрита на буденному (а не теоретичному) рівні;

3. Аргументація власної думки слабко пов'язана з розкриттям проблеми;

4. Опущений аналіз суттєвих характеристик явища, тобто розкриті лише несуттєві характеристики предмету дослідження.

Есе оцінюється в 0-20 балів, якщо:

1. Есе має реферативний характер без історико-філософського аналізу;

2. Містить історичне оповідання про філософів чи філософські системи;

3. Есе є плагіатом, тобто коли автор скористається нечесним шляхом представлення чужих думок власними.

Тематика есе (для написання обирається тільки 1 цитата):

„Хто шукає золото, перекопує багато землі, а знаходить – мало” (Геракліт Ефеський);

„Дайте мені точку опори і я переверну Землю” (Архімед);

„У Євангелії ми знаходимо всеохоплюючу і послідовну декларацію прав людини” (Папа Іоанн-Павло II);

„Вільний той, хто може не брехати” (А. Камю);

„Хіба це мало — незабутня мить?” (Л. Костенко);

„Не все те недійсне, що недосяжне дитячому розумові” (Г.Сковорода);

„Життя коротке, мистецтво вічне” (Гіппократ);

„Життя — як їзда на велосипеді. Аби зберігати рівновагу, мусиш рухатися” (А.Ейнштейн).

Перелік індивідуальних навчально-дослідних завдань з

дисципліни «Філософія»

Тематика ЕСЕ-1

 

1. Існує думка, що філософія є теоретичною формою світогляду. Наведіть аргументи і контраргументи щодо цього положення.

2. Чи погоджуєтесь ви із тим, що філософія задає правила роботи людському розуму?

3. Чи може сучасна людина існувати без філософського знання?

4. Коли і чому з’явилася філософія?

5. Чи зробила філософія ХХ століття людину більш вільною?

6. Коли і чому в філософії з’являється проблема буття?

7. "Пізнання мас дві спрямованості і два значення: воно є активний прорив до смислу, до істини, що підноситься над світом, і воно є пристосуванням до даного світу, до соціальної повсякденності". (М. Бердяєв)

8. Якщо погодитися з твердженням М. Бердяєва, що "істина не існує поза нами та за нами", то що вона є?

9. Чому перший антрополог, запрошуючи людину до діалогу, каже: "Ми з тобою однієї крові", а філософ-антрополог – "Ми з тобою однієї долі"?

10. Які цінності, з точки зору філософії, є найпершими?

11. Чи погоджуєтесь Ви з твердженням Г. Гегеля, що "філософія є історією, яка осягнена думкою"?

12. Чи обмежує свободу людини її соціальність?

13. Проаналізуйте визначення культури, яке запропоновано З. Фрейдом: «Термін "культура" позначає усю сукупність досягнень та інституцій, що відрізняють наше життя від життя наших предків із тваринного світу».

14. Як співвідносяться в філософському розумінні культура і цивілізація?

15. Чи можливий синтез релігії та науки, віри та знання?

16. Чи можливий синтез філософії та релігії, мудрості та віри?

Тематика ЕСЕ-2

1. І.Кант вважав, що філософії не можна навчити. Чому?

2. Г.Гегель писав: "Людина не стане господарем природи, якщо вона не стане господарем...". Як продовжити цю думку?

3. Представник новітньої філософії У.Джемс вважав, що є зв’язок між почуттями, боротьбою, успіхом і життям. У чому він полягає?

4. М.Гайдеггер стверджував, що людина часом занадто багато діяла. А чого вона, на думку філософа, робила замало?

5. М.Бубер запропонував форму єдності людини та природи, людини та людини. Яка вона? Що пропонували інші філософи?

6. Що мав на увазі Піфагор, який наголошував: "Намагайся, насамперед, бути мудрим, а вченим – якщо у тебе буде вільний час"?

7. Як характеризує час і людину вислів А.Камю: "Ми можемо діяти тільки у власну епоху, в оточенні людей"?

8. Чи погоджуєтесь Ви з думкою Л.Фейєрбаха про те, що простір і час не є простими формами явища, вони є корінні умови, розумні форми, закони, як буття, так і мислення?

9. Чи правий Б.Паскаль, який вважав, що увесь світ є нічим іншим, ніж непомітною рисою на безмежному лоні природи?

10. Проаналізувавши сучасну релігійну ситуацію в світі, прокоментуйте думку Л. Шестова: "Від усіякої спроби торкнутися віри щупальцями розуму, віра гине".

11. На думку Ш.Монтескьє, люди навчилися чимось компенсувати недостатню глибину думки. Чим?

12. Вольтер підкреслював залежність між свободою та освіченістю людини. У чому вона полягає?

13. Чому Г.Гегель заперечував зв’язок між величчю, штиками і гарматами?

14. Чи міг би Л.Фейєрбах стверджувати, що ідею людини можна пізнати на основі ідеї Бога?

15. Як могла бути сформульована у ранніх формах філософії Давнього Сходу християнська формула "Любов – це Бог"?

16. Соломон вважав, що є зв’язок між камінцем, піском і гнівом дурня. У чому полягає цей зв’язок, на думку єврейського філософа?

17. Будда вважав, що досконала людина повинна відмовитися від трьох речей. Яких? Чому?

18. Лао-Цзи пропонував мудрому мовчати. А хто, на його думку, повинен говорити?

19. Чи міг би Фома Аквинський вважати природу образом Бога?

20. Кому, на думку Августіна, подібна людина, яка живе за своєю природою?

21. У чому полягає, на думку середньовічних філософів, різниця між Богом і Божеством?

22. Філософія Відродження "поставила" на місце Бога людину. Що це означало?

23. Які корективи в філософію внесла формула Нового часу "Знання – сила"?

24. Ф.Бекон стверджував, що існує залежність між підозрою й знанням. У чому вона полягає?

25. Чому філософія Нового часу і Просвітництва "відмовила" буттю в об’єктивності?

26. Майже всі російські філософи пов’язували майбутнє країни із збереженням "соціальної трійці". Як це розуміти?

27. Майже всі російські філософи, зокрема П.Чаадаєв, писали, що є любов, яка прекрасніша за любов до вітчизни. Яку любов вони мали на увазі?

28. Українська філософія весь час формувалася у межах людиноцентризму. Як це відбилося на її змістових характеристиках?

29. Найвиразнішою рисою української філософії визначають кордоцентризм. Чи відрізняє цей факт її від світової філософії?

30. З якими історичними змінами пов’язує В.Віндельбанд філософію, стверджуючи, що вона називалася "... або життєвою мудрістю, або наукою про принципи, або вченням про абсолютне, або самопізнанням людського духу"?

31. Чиє етичне вчення: епікурейське, стоїчне, скептичне або кінічне – ближче особисто вам і чому?

32. Видатний французький письменник Стендаль, роздумуючи про Творця і творіння, іронічно відмітив: «Єдиним виправданням Бога є те, що його не існує». Як ви думаєте, про що йде мова в цьому дивному, на перший погляд, вислові?

33. Мартін Лютер звинувачував Еразма Роттердамського в тому, що людське в Христі і християнстві означає для нього більше, ніж божественне. Що це означає?

34. Коли Кант говорив, що моральний закон в душі так само прекрасний, як зоряне небо над головою, що він, на ваш погляд, називав моральним законом? Що таке категоричний імператив Канта?

35. Звертаючись до західників, А.І.Герцен писав: «Європа нам потрібна як ідеал, як докір, як благий приклад; якщо вона не така – її треба вигадати». Як ви розумієте цей вислів? Чи є він актуальним в наші дні?

36. Л.М.Толстой вважав, що «добро не має нічого спільного з красою», а Ф.М.Достоєвський вважав, що «краса врятує світ» і, разом з тим, що «краса – це страшна і жахлива річ... тут береги сходяться, тут всі суперечності разом живуть». Яка з цих позицій є вам ближчою?

37. У роботі «Німецька ідеологія» К.Маркс і Ф.Енгельс відзначали: «Свідомість... із самого початку є суспільним продуктом, і залишається ним, доки взагалі існують люди». Прокоментуйте це положення, аналізуючи роль праці, мови і спілкування у виникненні і розвитку свідомості.

38. Як ви розумієте положення: «Як кінцевий результат суспільного процесу виробництва завжди виступає саме суспільство, тобто сама людина в її суспільних відносинах» (Маркс К.)?

39. Що ви бачите спільного з іншими народами та національно специфічного в історії українського народу?

40. Чи є співставними поняття: «комуністична формація» та «інформаційна цивілізація»? Знайдіть аргументи «за» і «проти» такого зіставлення.

41. Коли і чому відбуваються соціальні революції? Яким є їх зміст та історична роль? Чи правомірно називати події листопада-грудня 2004 року в Україні «помаранчевою революцією»?

42. Чи є для вас переконливою трудова теорія походження людини? Або ви схиляєтеся до інших концепцій антропосоціогенеза?

43. Чи у всіх випадках, чи завжди праця є цінністю? Чи може суспільство розвинутися до такого стану, коли праця перестане бути соціально значущою?

44. Які існують підходи до розуміння сенсу життя людини? Яке ваше відношення до них? Чи визначилися ви у виборі сенсу свого життя?