1.Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття:
Питання для контролю початкового рівня знань:
1. Принципи ступеневої терапії у дітей із БА у міжприступному періоді.
2. Принципи терапії приступів ядухи при БА та побічні дії препаратів.
3. Профілактика ускладнень топічної стероїдної терапії.
4. Засоби доставки інгаляційних препаратів при лікуванні БА у дітей.
5. Астматичний статус та особливості його лікування.
6. Показання для ШВЛ.
7. Показання та протипоказання для призначення САВ.
8. Принципи та схеми проведення САВ.
9. Ускладнення САВ та їх профілактика.
10. Освітні програми в лікуванні БА.
Тести II рівня:
Тест №1 – тест з множинним вибором
Тест№2 – на знаходження співвідношення між елементами двох рядів даних
Тест№3 – тест, що передбачає визначення правильної послідовності дій із заданої довільної
Тест№4 – тест “на підстановку” або із відповіддю, що самостійно конструюється
Задачі II рівня (типові)
Задача №1 (α-II)
Матеріали контролю для заключного етапу:
Підсумковий тестовий контроль:
1.Хворому 6 років із середньоважким перебігом БА Ви рекомендуєте:
A Проведення базисної терапії з включенням інгаляційних кортикостероїдів
B Базисну терапію не проводити
C Планове призначення В2-агоністів короткої дії
D Планове призначення пролонгованих теофіллінів
E Планове призначення пролонгованих в2-агоністів
2.У дитини, що користується кишеньковим інгалятором, з’явилися: хрипкий голос, кандидоз порожнини рота. Це ускладнення після прийому:
A Інгаляційних кортикостероїдів
B Пролонгованих В2-агоністів
C Антилейкотриєнових препаратів
D Кромоглікату натрія
E Теофіллінів
3.У дитини 1 року при призначенні інгаляційних кортикостероїдів Ви порекомендуєте обов’язково використовувати:
A Бебіхалер
B Інгалятор типу «Ізі-бриз»
C Спейсер
D Спінхалер
E Паровой інгалятор
4.У дитини 5 років із тяжким приступом БА для інгаляційного введення препаратів з бронхолітичним ефектом Ви використаєте:
A Спейсер
B Небулайзер
C Кишеньковий інгалятор типу pMDI
D Апарат ШВЛ
E Паровий інгалятор
5.При приступі БА не треба використовувати все, окрім:
A Антигистаминные препараты
B Препарати кальція
C Горчичники, банки
D Седативні препарати
E В2-агоністи короткої дії
6.Побічні ефекти В2- агоністів короткої дії все, окрім:
A Тремора скелетних м’язів
B Збуждення, занепокоєння, підвищення рухової активності
C Сердцебиття
D Запаморочення
E Болі у м’язах
7.Удітей висока доза беклометазону становить:
A Більше 600 мкг
B Менше 400 мкг
C Більше 1000 мкг
D Більше 2000 мкг
E Більше 200 мкг
8.Здатністю стабілізувати мембрани мастоцитів володіють, окрім:
A Кромоглікату натрія
B Фенотерол
C Недокроміл натрія
D Тайлед
E Інтал
9.До базисної терапії БА відноситься все, окрім:
A Недокроміл натрія
B Специфічна вакцинація алергенами
C Інгаляційнй стероїди
D Препарати теофілліна
E Системні стероїди
10.Терапевтичний ефект інгаляційних стероїдів развивається через:
A 1-3 годину
B 10-14 діб
C 10-15 хвилин
D 30 сек
E 1-2 години
11.Дитині 7 років із тяжким приступом БА, неефективністю бронхолітичної терапії протягом 2 годин, що мешкають у несприятливих побутових умовах, показано:
A Госпітализація до стаціонару
B Посилити бронхолітичну терапію під контролем пікфлоуметрії і батьків
C Підключити інгаляційні стероїди
D Введення препаратів теофілліну в/в
E Призначення атровенту
12. Оберіть стартовий препарат для купірування вперше виникнувшого легкого приступа ядухи у дитини 10 років:
A В2-агоніст короткої дії «Сальбутамол» інгаляціно *
B Преднізолон в/м
C Еуфіллін 2,4% р-н в/в
D Інгаляційний глюкокортикостероїд «Фліксотид»
E «Теопек»
VII. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів:
Орієнтовна карта
для організації самостійної роботи студентів з навчальною літературою.
| Навчальні завдання | Вказівки до завдання | Відповідь |
| Вивчити: 1.Визначення БА у дітей. 2.Особливості діагностики БА. 3.Клінічні особливості залежно від віку дитини та методи діагностики БА. 4.Диференціальну діагностику БА у дітей. 5.Лікування дітей із БА 6.Профілактичні заходи. | Назвати основні етіологічні фактори БА. Перелічити основні діагностичні ознаки БА. Охарактеризувати функцію зовнішнього дихання. Перелічити основні діагностичні критерії та методи специфічної діагностики. Заповнити таблицю диференціальної діагностики. Назвати показання до госпіталізації, скласти план обстеження з урахуванням режимних заходів. Скласти план профілактичних заходів. Скласти план ступеневої терапії БА. Визначити показання та протипоказання до САВ. Надати рекомендації щодо режимних заходів. Освітні програми |
Тести для визначення вихідного рівня знань:
1.Флютиказона пропіонат – це:
A Інгаляційний глюкокортикостероїд
B Прологнгований В2-агоніст
C М-холінолітик
D Антибактеріальні препарати
E Антилейкотриєнові препарати
2.Для купірування приступу БА необхідно використовувати:
A Інгаляційний кортикостероїд «Фліксотид»
B В2-агоніст короткої дії «Сальбутамол»
C Пролонгований теофіллін «Теопек»
D Эуфіллін 24% в/м
E Пролонгований В-агоніст «Серевент»
3.Для профілактики місцевих ускладнень кортикостероїдної терапії необхідно використовувати:
A Спейсер
B Спінхалер
C Небулайзер
D УЗ-інгалятор
E Паровий інгалятор
4.Для організації моніторингу симптомів БА і контролю за ефективністю проведеної терапії вдома необхідний:
A Бебіхалер
B Пікфлоуметр
C Спейсер
D Небулайзер
E Спірограф
5. «Серевент» (сальметерол) – це:
A Інгаляційний кортикостероїд
B В2-агоніст короткої дії
C В2 –агоніст пролонгованої дії
D Препарат теофілліну
E Антибактеріальний препарат
6.До інгаляційних стероїдів відносяться всі, окрім:
A Беклометазон
B Флютиказону пропіонат
C Будезонід
D Фенотерол
E Тріамцінолон
7.Базисна терапія обирається з урахуванням:
A Ступеня тяжкості перебігу
B Тяжкості приступного періоду
C Епізодичності нічних симптомів
D Вік хворого
E ПШВ в періоді загострення
8.Оцінити ефективність кромогліката натрію можна через:
A 20 хвилин
B 4-6 тижнів
C 7-10 діб
D 30 сек
E 1-2 тижні.
9. «Синдром рикошету» - це:
A *Посилення бронхоспазми при передозуванні В2-агоністів короткої дії
B Покращення бронхіальної прохідності при лікуванні муколітичиими препаратами
C Зниження показників ПШВ вранці
D Погіршення показників бронхіальної прохідності після відміни стероїдів
E Розкид добових показників ПШВ більше 20%
10.Перевжний шлях введення препаратів при проведенні базисної терапії БА:
A В/в
B Інгаляційно
C Перорально
D В/м
E Через небулайзер
VIII. ЛІТЕРАТУРА
A. Навчальна (основна і додаткова)
Основна:
1.Лекции.
2.Лечение и профилактика бронхиальной астмы: глобальная стратегия. Практическое руководство для организаторов здравоохранения и медицинских работников. Киев «Морион» 2000 г.
3.Неотложная терапия бронхиальной астмы у детей. Пособие для врачей.
Москва. 1999г.
4.Российский медицинский журнал. Приложение «Бронхиальная астма у детей». Том 6, №2, май, 1998г.
5. Бронхиальная астма: вопросы и ответы. Ю.М. Мостовой. Киев 2000г.
Копылев И.Д. Аллергические заболевания легких. В кн.: Болезни органов дыхания. Под ред. Н.Р. Палеева. М. Медицина, 2000, стр. 473 – 491.
6. Финк Д.Н. Гиперчувствительный пневмонит. В кн.: Аллергические болезни. Диагностика и личение (пер. с англ.). Под ред. Р. Паттерсона, Л.К. Циммера, П.А. Гринбергера. М. ГЭОТАР, Медицина, 2000, с. 574 – 584.
7. Бронхіальна астма у дітей \ О.І. Ласиця, С.М. Недельська
Додаткова:
A. Медицина дитинства / За ред. Мощича П.С. – К.: Здоров’я, 1998. – Т. 3, – С.263-269.
B. Детские болезни / под ред. Шабалов
B. Наукова.
1. Богорад А.Е., Костюченко М.В., Сорокина Е.В. и др. Острый гиперсенситивний пневмонит (алерический альвеолит). Рос. вестник перинат. и педиатрии, 2002, №6, стр. 27 – 33.
2. Нестеренко В.Н., Каганов С.Ю. Аллергическая пневмония у дитей. В кн.: Пневмонія у детей. Под. ред. Каганова С.Ю., Вельтищева Ю.Е. М. Медицина, 1995, с. 257 – 269.
3. Нестеренко В.Н. Бронхиальная астма и экзогенный аллергический альвеолит. В кн.: Бронхиальная астма у детей. Под. ред. С.Ю. Каганова. М. Медицина, 1999, с. 263 – 276.
4. Рачинский С.В. Альвеолиты и диффузные фиброзирующие процессы в легких. В кн.: Болезни органов дыхания. Под ред. С.В Рачинского, В.К. Таточенко. М. Медицина, 1987, с. 351 – 362.
5. Регеда М.С. Екзогенний алергічний альвеоліт.”Сполом”, Львів, 2001, с. 165.
6. Denis M., Bisson D. Antigen-induced alveolitis cytokine production in a mouse model. Inflammation, 1995; 19; 157 – 177.
7. Grech M., Vella C., Lenicker H. Pigeon breeder’s lung in childhood: varied clinical picture at presentation. Pediat. Pulmonol., 2000; 30:2; 145 – 148.
8. Griffits M.H. Extrinsic allergic alveolitis. Jn: Oxford textbook.
9. Gudmundsson G., Hunninghake G. Interferon gamma is necessary for the expression of hypersensitivity pneumonitis. J. Clin. Invtst. 1997, 99, 2386 – 2390.
10. Olesen H.V., Theller T., Moller G.S. Childhood hypersensitivity pneumonitis probably caused by cat hair. Acta Paediatr. 1998, 87: 7: 811 – 813.
11. Patel A.M., Ryu G.H., Reed C.E. Hypersensitivity pneumonitis: Current concepts and future questions. J. Allergy Clin. Immunol, 2001: 108:5: 661 – 670.
12. Schuyler M., Cormier G. The diagnosis of hypersensitivity pneumonitis. Chest 1997: 111: 534 – 536.
13. Wahlstrom G., Berlin M., Lundgren R., Olerup O. et al. Lung and blood T-cell receptor repertoire in extrinsic allergic alveolitis. Eur. Res. J. 1997; 10: 772 – 779.
C. Методична.
1. Мілерян В.Є. Методичні основи підготовки і проведення навчальних занять в медичних ВУЗах: Методичний посібник. – Київ, 2004. – 80с.
2. Наказ МОЗ України № від
3. Аллергология 2006 / метод рекомендации под ред Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной. – «ГЭОТАР-Медиа»,Москва, 2006. – С. 72-1004.
