4.1 Загальні положення.
Приймання в експлуатацію пристроїв ТРК повинно здійснюватися у відповідності до Положення про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів залізничного транспорту і метрополітенів, Правил приемки в эксплуатацию законченных строительством объектов железно дорожной автоматики и телемеханики (устройств СЦБ) і вимог Методичних вказівок.
4.1.1 Порядок виконання пусконалагоджувальних і регулювальних робіт, що виконуються в процесі підготовки до приймання пристроїв ТРК в експлуатацію:
– встановлення і підключення приладів;
– поконтактна перевірка монтажу;
– встановлення і демонтаж макетів;
– вимірювання ізоляції усіх жил кабелів відносно “землі” і між собою;
– підключення пристроїв ТРК, демонтаж старих пристроїв;
– регулювання рейкових кіл і перевірка виконання режимів їх роботи;
– регулювання струму АЛС.
4.2 Встановлення і підключення приладів.
Прилади повинні бути перевірені в ремонтно-технологічній дільниці дистанції сигналізації та зв’язку, опломбовані і мати відповідну бірку РТД. Методика перевірки викладена у технологічних картах з перевірки апаратури тональних рейкових кіл (Апаратура тональних рейкових кіл. Технологія перевірки. Київ, 2003).
Штепсельні розетки перед встановленням приладів необхідно перевірити з лицевої сторони. При цьому необхідно звернути увагу на кріплення штепсельних розеток до рами статива. Візуально перевірити відсутність в них тріщин, відколів та іржі, а також стан контактних губок на відсутність вм’ятин, зломів, окислення, підгоряння.
Встановити прилади на стативі згідно з монтажними схемами.
Здійснити підключення нештепсельних приладів відповідно до монтажних схем.
Після закінчення цієї роботи зовнішнім оглядом необхідно впевнитися, що всі прилади встановлені на своїх місцях і підключені, тип кожного приладу і номінал інших елементів відповідають зазначеним у монтажних схемах.
4.3 Поконтактна перевірка монтажу
Під час проведення поконтактної перевірки здійснюється перевірка відповідності запаяних монтажних проводів на контактах штепсельних плат, бокових і верхніх (нижніх) клемах, клемах кросових стативів, клемах (виводах) нештепсельних приладів кількості монтажних проводів, зазначеній у монтажних схемах. У разі невідповідності необхідно визначити недостатні або зайві проводи, проаналізувати причину невідповідності і привести монтаж у відповідність до проекту. При наявності безадресних та не підключених монтажних проводів їх необхідно вилучити.
Відповідну перевірку необхідно виконати також для приладів, розміщених в колійних і кабельних ящиках, іншому польовому обладнанні та пристроях.
Візуально перевірити правильність ув’язування та укладання монтажних джгутів, відсутність обривів дротяних резисторів, окислів на корпусах конденсаторів тощо. Перевірити відповідність номіналів окремо встановлених резисторів всіх типів принциповим схемам та ізоляцію резисторів від металевих частин, яка повинна бути виготовлена з використанням пожежобезпечних матеріалів. У всіх пристроях необхідно усунути дотик монтажних проводів до резисторів, шин живлення, клемних болтів. Перевірити наявність додаткової ізоляції в місцях кріплення монтажу, а також у місцях можливого торкання до гострих країв обладнання і конструкцій.
4.4 Встановлення і демонтаж макетів рейкового кола
У системах автоблокування з централізованим розміщенням апаратури для проведення перевірки частини схеми, що знаходиться на посту ЕЦ, необхідно підключити макет до кросового статива (додаток Б, рисунок Б.1) і відрегулювати напругу на виходах генераторів таким чином, щоб забезпечити роботу відповідних колійних приймачів і притягання якорів колійних реле. Після закінчення робіт з перевірки макети рейкових кіл демонтуються. Усі тимчасові перемички необхідно обов’язково зняти, про що робиться відповідна помітка у таблиці перевірки рейкових кіл (додаток В, таблиця В.1)
4.5 Вимірювання ізоляції всіх жил кабелів відносно “землі” та між собою.
Вимірювання ізоляції всіх кабельних жил (електричних кіл) відносно “землі”, металевої оболонки або екрана і між собою виконується перед початком робіт з прокладання кабелів, перед монтажем і перед введенням пристроїв СЦБ в експлуатацію за допомогою мегомметра на 500 чи 1000 В.
Опір ізоляції між жилами сигнально-блокувальних кабелів при відключеному монтажі, перерахований на 1 км довжини, повинен бути не менше 100 МОм.
Результати перевірки на відсутність сполучення між релейними та живильними жилами рейкових кіл, а також на відсутність сполучення жил, що проходять в одному кабелі, оформлюють у таблиці перевірки (додаток В, таблиця В.2).
4.6 Підключення пристроїв ТРК і демонтаж старих при строїв.
Підключити трансформаторні і дросельні перемички до рейок. Виконати відключення старих пристроїв, що не передбачені новим проектом.
Підключити кабельні жили, якщо вони не були підключені на етапі перевірки роботи пристроїв ТРК.
4.7 Регулювання рейкових кіл і перевірка виконання режимів роботи
4.7.1 Відрегулювати опір захисних резисторів RЗ у колійних ящиках. Сумарне значення опору резистора RЗ і з’єднувальних проводів та перемичок RСП, зазначене в нормалях або регулювальних таблицях, вимірюють в колійних коробках методом амперметра і вольтметра при безперервному струмі частотою 25 або 50 Гц. Для цього у кабельну лінію подається безперервний струм від кодового трансформатора рейкового кола або напруга від 40 до 70 В від окремого трансформатора ПОБС-3А, підключеного до мережі живлення 50 Гц, а кінці перемичок, які підключаються до рейок, закорочуються між собою. Якщо в ТРК використовується дросель-трансформатор типу ДТ1-150, то вимірювання виконують при закорочених виводах додаткової обмотки ДТ.
4.7.2 Перевірити відповідність напруг живлення колійного приймача і генератора величинам, які вказані в пунктах 3.9.2, 3.9.3.
4.7.3 Відрегулювати напругу на виході генератора за допомогою резистора, розміщеного на лицевій панелі генератора. Початково встановлюють напругу на виході генератора від 20 % до 30 % нижче величини, зазначеної в нормалях або регулювальних таблицях.
4.7.4 Виконати настроювання в резонанс колійного фільтра типу ФПМ на несучу частоту сигнального струму шляхом встановлення або зняття окремих перемичок на монтажному боці плати фільтра ФПМ, що йдуть до конденсаторів і призначені для настроювання фільтра в резонанс. Встановлені перемички при настроюванні можуть відрізнятися від вказаних у проектній документації, при цьому зміни у принципові схеми вносяться згідно з порядком, встановленим пунктом 6.6 Інструкції ЦШ/0022.
4.7.5 В залежності від виду тяги поїздів, типу системи автоблокування, довжини кабельних та рейкових ліній використовуються виводи 12-63, 12-62 і 12-61 колійних фільтрів типу ФПМ. При цьому:
напруга на виході (виводи 12-63) повинна бути більше, ніж напруга на його вході (виводи 11-71) в 4,0-5,5 разів;
напруга на виході (виводи 12-62) повинна бути більше, ніж напруга на його вході (виводи 11-71) в 6,0-7,5 разів;
напруга на виході (виводи 12-61) повинна бути більша, ніж напруга на його вході (виводи 11-71) в 7,5-9,5 разів.
При використаннні колійних фільтрів типу ФРЦ4 напруга на виході (виводи 4-23) повинна бути більша, ніж напруга на його вході (виводи 1-3) в 5,6-6 разів.
Настроювання фільтра типу ФПМ перевіряють за величиною напруги на виводах 71–23 та 11–23. Напруга на виводах 71–23, до яких підключена загальна ємність фільтра, повинна мінімально відрізнятися від напруги на виводах 11–23, до яких підключена індуктивність фільтра, при цьому напруга на виході ФПМ становить найбільше значення. Якщо напруга на виводах 71‑23 більша від напруги на виводах 11–23, то необхідно збільшити підключену ємність, а якщо навпаки – то зменшити. Принципова схема колійного фільтра типу ФПМ наведена у додатку Г, рисунок Г.1, номінальні ємності конденсаторів, дані обмоток трансформатора та рекомендовані перемички для настроювання фільтра на потрібну частоту наведені у додатку Г, таблиці Г.1 – Г.3.
4.7.6 Після настроювання фільтра плавною зміною напруги на виході колійних генераторів регулюють напругу на вході колійних приймачів. У суміжних рейкових колах із спільним живильним кінцем регулювання здійснюється спочатку на відгалуженні, що має більшу довжину. При цьому напруга на вході колійних приймачів повинна бути в межах величин напруги, зазначених в регулювальних таблицях або нормалях. Рекомендується напругу на вході колійних приймачів при мокрому баласті встановлювати від 15 % до 20 % вище нижнього рівня напруги, зазначеного в регулювальних таблицях або нормалях, а при сухому або промерзлому – від 10 % до 15 % нижче верхнього. У відрегульованому ТРК рівень напруги на виході генератора не повинен бути більше допустимого рівня, який вказано у регулювальній таблиці.
4.7.7 Після закінчення регулювання напруги на вході колійних приймачів перевіряють напругу на вході колійного реле, яка повинна знаходиться в межах від 4,0 до 8,0 В. Якщо напруга на вході колійного приймача знаходиться в межах встановлених норм, а напруга на обмотках колійного реле, яка виміряна вольтметром в режимі постійного струму, нижче 4,0 В, то колійний приймач замінюють і направляють в РТД для ремонту.
4.7.8 Результати вимірювань напруги на генераторі, фільтрі, колійному приймачі і колійному реле оформлюють у таблиці перевірки рейкових кіл (додаток В, таблиця В.1).
4.7.9 Перевірку відсутності з’єднань кабельних жил тональних рейкових кіл виконують у такій послідовності.
Виймають запобіжники у колі кодового трансформатора. При цьому трансмітерні реле і кодові трансмітери повинні бути включеними.
Виймають зі штепсельних розеток або вимикають живлення всіх колійних генераторів.
По одному вставляють в штепсельну розетку колійні генератори або почергово вмикають їх живлення. При вільності рейкової лінії колійні реле відповідних рейкових кіл повинні бути під струмом, а решта колійних реле – без струму.
Встановлюють всі колійні генератори в штепсельні розетки або вмикають їх живлення. При вільності рейкових ліній всі колійні реле повинні бути під струмом. У подальшому по одному виймають з штепсельної розетки колійні генератори або почергово вимикають їх напругу живлення. При цьому повинні знеструмлюватися тільки колійні реле відповідного рейкового кола.
Відновлюють живлення рейкових кіл і кодових трансформаторів. На останньому етапі перевірки почергово виймають по одній дужці на кросовому стативі (з наступним встановленням їх на місце), при цьому відповідне колійне реле повинно знеструмлюватися. При розміщенні апаратури в релейній шафі виконують почергове відключення кабельних жил рейкових кіл (з наступним встановленням на місце).
Результати перевірки для кожного рейкового кола оформлюють у таблиці перевірки рейкових кіл (додаток В, таблиця В.1).
4.7.10 Перевіряють виконання шунтового режиму шляхом накладання типового шунта на живильному і релейному кінцях, а також посередині рейкового кола. Виміряна залишкова напруга повинна бути у межах, зазначених в пункті 3.9.7. Якщо залишкова напруга на вході колійного приймача перевищує встановлену норму, то негайно вживають заходів щодо перевірки правильності включення схеми ТРК та усунення завад від сторонніх джерел.
Результати перевірки для кожного рейкового кола оформлюють у таблиці перевірки рейкових кіл (додаток В, таблиця В.1).
4.7.11 У зоні розташування світлофора (у випадку використання тональних рейкових кіл без ізолюючих стиків) виконують перевірку правильності роботи рейкового кола шляхом накладання типового шунта у місці підключення апаратури, при цьому колійні реле двох суміжних рейкових кіл повинні відпустити свій якір; потім накладають шунт, опір якого близький до нуля (два типові шунти, з’єднані паралельно), у створі з світлофором, при цьому колійне реле рейкового кола за світлофором повинно залишитися під струмом.
Регулювання зони додаткового шунтування ТРК здійснюється зміною напруги на вході колійного приймача. Для зменшення зони додаткового шунтування необхідно збільшити напругу на вході колійного приймача, для збільшення зони – необхідно напругу на вході колійного приймача зменшити.
У додатку Д представлена залежність напруги на вході колійного приймача від координати знаходження рухомої одиниці, де 1 – зменшення напруги на вході колійного приймача до напруги надійного шунтування при наближенні рухомої одиниці до зони додаткового шунтування; 2 – додаткова зона шунтування, рухома одиниця наближається до релейного кінця; 3 – переміщення рухомої одиниці безпосередньо по рейковій лінії ТРК; 4 – додаткова зона шунтування, рухома одиниця віддаляється від живильного кінця ТРК; 5 – надійне спрацьовування колійного приймача.
4.8 Регулювання кодового струму виконується зміною напруги на виході кодового трансформатора у відповідності до пункту 3.9.10. Кодовий струм вимірюється на вхідному кінці рейкового кола перетворювачем струму А9-1 при накладеному типовому шунті або амперметром (внутрішній опір якого разом з опором з’єднувальних проводів та наконечників не перевищує 0,06 Ом), який підключають як шунт до рейок вхідного кінця рейкового кола, або шляхом вимірювання напруги на типовому шунті опором 0,06 Ом. Допускається вимірювати кодовий струм приладами Ц438 або Ц4380 на шкалі 6 А з використанням з’єднувальних проводів довжиною не більше 1 м і поперечним перерізом не менше 1 мм2. Зміною напруги на виході кодового трансформатора відрегулювати кодовий струм у рейках до встановлених норм. Результати вимірювань оформлюють у таблиці перевірки рейкових кіл (додаток В, таблиця В.1).
4.9 Після закінчення регулювання ТРК ручку змінного резистора колійного генератора закріплюють фіксуючою гайкою (контргайкою) і заклеюють біркою. На бірці вказують дату регулювання, вихідну напругу на генераторі, прізвище і підпис виконавця, який проводив регулювання. Обов’язково заповнюються таблиці (відомості) вимірювання електричних параметрів (напруги живлення, опору ізоляції і т.д.) за формою додатку В.
Обслуговування трк
Обслуговування приладів ТРК виконують в обсязі та з періодичністю, які зазначені в Інструкції з технічного обслуговування пристроїв сигналізації, централізації та блокування (СЦБ) ЦШЕОТ/0012, розділ 10 – Електричні рейкові кола. Виняток складає пункт 10.2 – Перевірка станційних рейкових кіл на шунтову чутливість накладанням типового шунта та пункт 10.3 – Вимірювання напруги на колійних реле рейкових кіл. Замість цих робіт виконуються нижчезазначені вимірювання.
5.1 Один раз на квартал, а також при заміні апаратури та регулюванні рейкового кола вимірюється напруга на виходах генераторів, фільтрів і напруга модульованого сигналу на вході колійного приймача. Напруга повинна бути в межах допустимих значень, що вказані в регулювальних таблицях або нормалях. Якщо напруга не відповідає встановленій нормі, негайно вжити заходів щодо визначення причин невідповідності, перевірки правильності включення схеми ТРК та усунення завад від сторонніх джерел. Вимірювання виконують приладами типу Ц4380, Ц4312, В3‑38, В3‑55 у режимі змінного струму.
5.2 Один раз на квартал, а також при заміні апаратури та регулюванні рейкового кола вимірюється напруга на обмотці колійного реле. Величини допустимих напруг вказані у пункті 3.9.6. Якщо напруга на вході колійного приймача знаходиться в межах встановлених норм, а напруга на обмотках колійного реле не відповідає пункту 3.9.6, то колійний приймач необхідно замінити і передати в РТД для ремонту. Вимірювання виконують приладом типу Ц4380 або Ц4312 у режимі постійного струму.
5.3 Один раз на квартал, а також при заміні апаратури та регулюванні рейкового кола вимірюється залишкова напруга на вході колійних приймачів при накладанні типового шунта на живильному, релейних кінцях та посередині ТРК. Величина допустимої залишкової напруги зазначена у пункті 3.9.7. Якщо залишкова напруга на колійному приймачі перевищує встановлену норму, то подальша дія автоблокування на перегоні припиняється і негайно вживаються заходи щодо перевірки правильності включення схеми ТРК, усунення завад від сторонніх джерел та регулювання. Вимірювання виконують приладами типу Ц4380, Ц4312, В3‑38 та В3‑55 у режимі змінного струму.
5.4 Один раз на квартал, а також при заміні апаратури та регулюванні рейкового кола вимірюється залишкова напруга в режимі постійного струму на обмотках основних колійних реле при накладанні типового шунта на живильному, релейних кінцях та посередині ТРК. Величина допустимої залишкової напруги зазначена у пункті 3.9.7. Якщо залишкова напруга перевищує встановлену норму, то колійний приймач необхідно замінити і передати в РТД для ремонту. Вимірювання виконують приладом типу Ц4380 або Ц4312 у режимі постійного струму.
5.5 Один раз у 6 місяців (весною та восени) вимірюється напруга пульсації (змінна складова) постійного струму на контактах 2-4, 2-61 генераторів типу ГП, ГП3 або на контактах 11‑32, 51-32 генераторів типу ГРЦ4 і ГП4. Величина допустимої напруги пульсації не повинна перевищувати 0,9 В. Якщо напруга пульсації (змінної складової) постійного струму перевищує встановлену норму, то генератор замінюють і направляють в РТД для ремонту. Вимірювання виконують мультиметром типу В7-63 у режимі вимірювання змінного струму з урахуванням пауз (на індикаторі повинен висвічуватися знак «└┘») або мілівольтметром типу В3‑55.
5.6 Результати вимірювань, виконаних згідно з пунктами 5.1 – 5.4, оформлюють в журналі форми ШУ-64 або картці форми ШУ-62 у таблиці перевірки параметрів рейкових кіл (додаток Е, таблиця Е.1). Результати вимірювань, що виконані згідно з пунктом 5.5, оформлюють в журналі форми ШУ-64 або картці форми ШУ-62 у таблиці перевірки напруги пульсації (додаток Е, таблиця Е.2).
