Середні віки – епоха для Європи є етапом на шляху прогресу, його пов’язують з характером, напрямками розвитку, місцем середньовічних міст. Сучасна історіографія визначає вирішальну роль міст в виокремленні Європи під Сходу в ХІ-ХУ ст.., та формуванні історико-географічного і культурного регіону „Західна Європа”, що представляє територіальну спільність народів і держав, яких єднає спільність економічного, соціально-економічного і духовного розвитку (Англія, Франція, Нідерланди, Піренеї, Скандинавія, Німеччина, Швейцарія). Ці століття дозволили обічнати Західній Європі більш розвинені країни Сходу. Вирішальна роль у цьому: розвиток міст, їх особливий характер в Західній Європі, форми, і тенденція розвитку: особлива динамічність.
- Дискусії: з к. ХУІІІ ст. – мета: довести право на прихід буржуазії до влади, і місто представляють як зародок буржуазії, носія процвітання для Європи, на противагу феодалам, нащадкам завойовників. Політичні теорії
- ХІХ- І Пол.ХХ ст.. – створюються наукові теорії походження міст і бюргерства на основі величезної джерельної бази (романіснична Гізо, Тьєррі; германістична Савіньї, бургова, ринкова Піренн, вотчинна Блюхер тощо) – але модель міста регіональну представляли як загальноєвропейську.
- Маркcисттська теорія – спроба подолати односторонність: місто як економічну категорію, в середні віки – центр ремесла і торгівлі. Концепція універсальна, бо за нею місто може виникнути на всякій основі якщо є економ.база: відокремлення ремесла від сільського господарства на основі підйому продуктивних сил в сільському господарстві. Недолік: ідея повної цезури (розриву) між античністю і серед.віками, але факти говорили про інше.(Стоклицька-Терешкович, Левицький)
- 70-ті рр.ХХ ст. є спроби подолати суперечливість факту й теорії. Центр вивчення –Саратовський університет (Стам С.М.). Конференції де Сванідзе, Ястребицька новий підхід: місто історична соціальна категорія, форма самоорганізації суспільства, що виникає з переходом до цивілізації. Його основні критерії: - порівняно висока концентрація населення, - ремесло як товарне виробництво, - притаманні адміністративні і політичні функції, - особлива топографія, міське право, етнічна неоднорідність населення. На різних етапах розвитку виходять на перше місце різні риси. Античне місто – поліс з адм. і політичною владою, середньовічне – центр ремесла і торгівлі.
Нові аспекти вивчення міста: – походження міста відбувалось на різній основі або римській, або нове, але й воно сприймало римські традиції управління, права, тобто цезура була відносна з елементами контінуітету.
– основа міста: першими могли бути торговці (в береговій зоні Балтики, Середземного моря), або ремісники (у внутрішніх районах країни). Це визначало зовнішній вигляд міста, роль купецтва і ремісників: якщо першими були купці, вони не допускали великої кількості ремісників у містах, створення нових цехів, виробництв, як н-д в Ганзі, не допускали до політичного керівництва в містах.
– Етапи розвитку міста: ХІ-ХІІІ ст.. феодальний характер: дрібне виробництво, корпоративний характер власності (контроль цеху, гільдії за власністю), існування феодальної ренти, відносин сеньйор-васал (місто як колективний васал або, як в Італії чи Південній Франції – колективний сеньйор на землях які належали місту). ХІУ-ХУ ст.. – центр не феодальних відносин, розклад старих структур, зародження ранньокапіталістичних відносин.
– Комунальний рух: рух міст за самоврядування. По-різному в країнаї Європи: Англія – викуп хартій у короля (Генріх ІІ Плантагенет, Ричард І); Франція – „комунальна революція” (кровава боротьба і тривала), Німеччини – створення міських союзів Ганз, в Іспанії – Ермандад для боротьби за свої права, права „вільних міст”. Типи самоврядування: -повне; - часткове; - сеньйоріальні (залишились під владою сеньйорів),- королівські. Оформлялось міськими хартіями. До України і в Східній Європі їх зразок _ Магдебургське право. Ком.рух сприяв консолідації міського населення, став перщою перемогою над феодалами в ХІІ-ХІІІ ст...
Значення: 1. Центр економічного життя в Західній Європі, який підпорядкував сільські райони, концентрував капітал, міста стають визначальними.
2. Політичний центр – завоювали права станові – оформився стан „бюргерство”, юридичний і політичний статус закріпився в хартіях, законах. В життя закріплені принципи виборності влади, основи європейського парламентаризму.
3. В духовному житті – міста центр єресей, світської освіти (університети). Тут культура Відродження закріпила розвиток індивідуалізму, раціоналізму.
4. Розвиток товарно-грошових відносин привів до формування європейського ринку і світового.
Остання робота: „Город в цивилизации средневекового Запада” в 4-х томах сборник статей 2000-2001 гг.
