Схеми гідро фільтрів різних типів

а) гідрофільтр форсунковий: 1 – форсунки; 2 – бункер; 3 – крап­ли­новловлювач; б) каскадний гідрофільтр з подачею води через перфоровані труби: 1 – перфорована труба; 2 – бункер; 3 – крап­линовловлювач; в), г) каскадні гідрофільтри з переливними лот­ками: 1 – переливні лотки; 2 – бу­нкер; д) ударно-струминний гідрофільтр: 1 – імпелярний канал; 2 – бу­нкер.

Каскадні гідро фільтри (рис. 2.1, б, в) вміщують у повітро­водах по­хилі лабіринти і перегородки. Вода подається через перфо­ровані труби на верхні перегородки і стікає на ті, які лежать нижче, ут­ворюючи водяні за­віси на шляху руху забрудненого повітря. В деяких типах каскадних фі­ль­трів перегородки виконані у вигляді лотків для збирання води (рис. 6.22, г). Вода подається у верх­ній лоток, а на шляху руху запиленого пові­тря утворюються водя­ні завіси при стіканні води з верхнього лотка нижній.

Конструкція каскадних гідро фільтрів допускає використання зворо­тної води, але її недоліком (особливо при подачі води через перфоровану трубу) є нерівномірна водяна завіса, що по­нижує ефективність уловлю­вання аерозолів.

Максимальну ефективність вловлювання аерозолів і парів розчин­ників а також аерозолів фарби забезпечують ударно-струминні гідро фі­льтри (рис. 2.1, д). В той же час опір цих гідро фільтрів максималь­ний.

Повітровід цих гідро фільтрів має складну конфігурацію. Ае­розолі фарби осаджуються при дотику забрудненого повітря з по­верхнею рідини, яка знаходиться у нижній ємності, при русі через водяні завіси а також за рахунок дії коріолісових сил під час руху повітря лабіринтом повітро­воду. Крім того, в деяких кон­струкціях осадження аерозолів відбувається за рахунок частково­го барботування через шар води.

Порівняльна характеристика гідро фільтрів різних типів на­ведена в додатку. (2.1).

Тривала експлуатація гідро фільтрів приводить до забивання повітроводних каналів і водо подавальих пристроїв шаром фарби. Це погіршує ха­рактеристику гідро фільтра, зменшує ефективність вловлювання і збільшу­ється аеродинамічний опір. Періодичне очищення забруднених поверхонь гідро фільтра не дозволяє отримати почат­кову ефективність і, крім того, є трудомістким процесом.

Для попередження забруднення внутрішніх поверхонь гідро фільтра у воду додають різні хімічні речовини: каустичну соду (10 кг на 1 м3 води), в тій же кількості емульгатор (емульсол, кальциновану чи каустичну соду, гексахлорофен). При вловлюванні аерозолів мела міно алкідних емалів ви­користовують агло мерувальні добавки, г/л: NaOH – 4,35; Na2CO3 – 0,13; декстрин – 0,5. Приготовлений розчин завантажують у гідро фільтр
з розрахунку 0,1 мл на 1 л води.

З врахуванням організації завантажування і вивантажування пофар­бованих деталей приймається конструкція камери – тупикова чи прохідна. Ширина камери Вк, мм, без гідрофільтра визначаєть­ся за формулою:

, (2.1)

де Вд –ширина деталі (виробу),мм
Вк – відстань від деталі до стіни камери при поперечному відсмок-туванні, рівна 550 мм;
В1 – те ж при нижньому відсмоктуванні – 1200…1500 мм;
В2 – відстань від деталі до повітро промивного каналу 550 мм.