Особа без громадянства за запрошенням юридичної особи «А» прибула на територію України. По завершенню свого візиту особа виїхала з готелю не оплативши проживання в ньому

Які дії має вчинити адміністрація готелю для відновлення порушених прав?

Які нормативні акти регулюють дане питання?

Чи буде неси юридичну відповідальність особа?

1. ст. 22 п.3 Закону України « Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»: Виїзд з України іноземця або особи без громадянства може бути за рішенням суду тимчасово відкладено до виконання ним майнових зобов’язань перед фізичними та юридичними особами в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

п.2, ст. 25 2. Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов’язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв’язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій.

2. Закон України « Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Наказ «Про затвердження Правил користування готелями та надання готельних послуг в Україні».

Президент відповідно до закону прийняв рішення про введення воєнного стану в країні. Верховна Рада визнала це рішення незаконним та розпочала процедуру усунення Президента з поста в порядку імпічменту. Чи правомірними є дії Президента та Верховної Ради? За яких умов Верховна Рада може ініціювати імпічмент Президента? Яка процедура проведення імпічменту Президента?

1. Чи правомірними є дії Президента?

Згідно З/У «Про правовий режим воєнного стану» (пПРВС) ст..1 «Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу…»

Згідно ст.. 2 з/У (пПРВС) «Метою введення воєнного стану є створення умов для здійснення органами державної влади, військовим командуванням, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями наданих їм повноважень у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності».

Але, згідно ст.. 5 (пПРВС) указ Президента про воєнний стан «…підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України», тобто якщо ВР на протязі двох днів не затвердила, цей указ Президента, то він не вступає у силу, але незаконним його визнати неможливо т.к. Президент та ВР діяли в рамках закону! Тобто дії ВР, у частині яка не затвердила положення про воєнний стан можна законними (з натяжкою);

2. За яких умов Верховна Рада може ініціювати імпічмент Президента?

Згідно ст..111 КУ

ü «Президент України може бути усунений з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину».

Згідно з умовами задачі Президент зради не робив, а тільки прийняв рішення про введення воєнного стану – це не є державною зрадою;

3. Яка процедура проведення імпічменту Президента?

Згідно ст..111 КУ

ü «Питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту ініціюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради України»

ü «Для проведення розслідування Верховна Рада України створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі».

ü «Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії розглядаються на засіданні Верховної Ради України»;

ü «Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії розглядаються на засіданні Верховної Ради України»;

ü «Рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту приймається Верховною Радою України не менш як трьома четвертими від її конституційного складу після перевірки справи Конституційним Судом України»

Прем’єр-міністр України виступив зі звітом про виконану роботу за рік перед Верховною Радою України. Звіт роботи Кабінету Міністрів визнано незадовільним. Які наслідки це має для уряду і які наступні дії Президента України та Верховної Ради України (викласти поетапно, обґрунтувати).

1. Оскільки уряд згідно ст.. 113 ч.2 «Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених у статтях 85, 87 Конституції України», наслідок для Уряду один: розпуск;

2. Згідно ст..115 ч. 4 «Прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінетові Міністрів України має наслідком відставку Кабінету Міністрів України». Тобто ВР більшістю голосів повинна прийняти резолюцію недовіри КМУ, що має тягнути за собою відставку Уряду;

3. Згідно ст..115 ч. 5 відставку Уряду повинно бути «…прийнято Президентом України», який зразу ж дає уряду «…дорученням продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України, але не довше ніж шістдесят днів», тобто ВР – розпускає уряд, а Президент У. підписує цю резолюцію.

 

11. Конституційний Суд України відмовив у розгляді клопотання малого під­приємства «А» про неконституційність постанови Кабінету Міністрів України. Чи правильні дії суду (обґрунтуйте)? Які нормативні акти регулюють дане питання? Яка компетенція Конституційного Суду України?

Закон Про конституційний суд

Стаття 41. Суб'єкти права на конституційне подання з питань дачі висновків Конституційним Судом України

Суб'єктами права на конституційне подання з питань дачі висновків Конституційним Судом України у випадках, передбачених пунктами 2-6 статті 13 цього Закону, є:

за пунктами 2, 6 - Президент України;

за пунктами 3, 5, 6 - Верховна Рада України;

за пунктом 2 - Кабінет Міністрів України;

за пунктом 4 - Президент України, не менш як сорок п'ять народних депутатів України (підпис депутата не відкликається), Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховний Суд України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади,

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування.

{ Текст статті 41 в редакції Закону N 1168-VI (1168-17) від 19.03.2009 - Закон визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду N 17-рп/2009 (v017p710-09) від 07.07.2009 }

Ст. 13 Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо:

1) конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; 2) відповідності Конституції України чинних міжнародних

договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість; 3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 Конституції України (254к/96-ВР);

4) офіційного тлумачення Конституції та законів України; 5) відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України (254к/96-ВР) вимогам статей 157 і 158

Конституції України (254к/96-ВР); { Статтю 13 доповнено пунктом 5 згідно із Законом N 1168-VI (1168-17) від 19.03.2009 - Закон визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду N 17-рп/2009 (v017p710-09) від 07.07.2009 } 6) порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України (254к/96-ВР) або законів України. { Статтю 13 доповнено пунктом 6 згідно із Законом N 1168-VI (1168-17) від

19.03.2009 - Закон визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду N 17-рп/2009 (v017p710-09) від 07.07.2009 }

Кабінет Міністрів України прийняв постанову, якою скасував пільги для громадян, встановлені законом. Група громадян звернулася до суду з позовом про скасування постанови як такої, що суперечить закону. Як повинен вчинити суд, керуючись Конституцією України? До якої групи прав відноситься право громадян, яке вони захищають? Які гарантії захисту прав використали громадяни?

 

1. Суд повинен визнати незаконною та скасувати Постанову Кабінету Міністрів України.

2. Право громадян, яке вони захищають відноситься до групи Соціальних - можливості громадянина бути повноцінним суб'єктом суспільних відносин і забезпечення йому необхідних для розвитку та існування умов. До цієї групи належать права: на працю, на страйк, на відпочинок, соціальний захист, на житло, достатній життєвий рівень, на охорону здоров'я, медичну допомогу і медичне страхування; право на безпечне навколишнє середовище. Саме названі права визначають обов'язки держави забезпечити кожному мінімум засобів до існування, соціальної забезпеченості та екологічної безпеки.

Метою соціальних прав є:

— гарантування допомоги державою у випадках, умовах та у порядку, передбачених чинним законодавством;

— матеріальне забезпечення, соціальне обслуговування, встановлення особливих режимів щодо реалізації соціальних прав громадян;

— забезпечення достатнього для розвитку життєвого рівня, сприятливого навколишнього природного середовища;

3. Гарантії захисту прав:

Cтаття 3 Конституції України, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави в особі її органів, до яких належать і органи судової влади,

Стаття 21. Конституції України Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Стаття 22 При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

п. 6 стаття 92 Конституції України «права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту, …». визначаються виключно законами України.

п 2, 3 ст. 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, забезпечувати проведення політики, зокрема, у сфері соціального захисту. Зазначене свідчить, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями щодо встановлення розмірів соціальних пільг та стандартів чи їх скасування. Натомість наявність постанови свідчить про втручання Кабінету Міністрів України у сферу виключної компетенції законодавця. Отже, якщо порядок надання соціальних гарантій та пільг є сферою компетенції Кабінету Міністрів України, яку він реалізує через підзаконне регулювання, то права на соціальні пільги та розмір таких пільг повинні визначатися виключно законом.

 

13. Посадова особа районної адміністрації запропонувала власнику приватного підприємства вступити до політичної партії. Після відмови підприємця це зробити йому було відмовлено в пільговому кредиті та не продовжено договір оренди приміщення. Дайте юридичну кваліфікацію даного казусу. Яке конституційне право підприємця було порушено? Які форми захисту своїх прав може використати підприємець? Які нормативні акти регулюють дане питання?

1.Посадова особа скористалася своїм службовим становищем для впливу.2.Порушено Ст.19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

3.Звернення до Конституційного Суду, звернення до Уповноваженого з прав людини.

4.Конституція України, З акон України « Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», Кримінальний Кодекс України.

 

Громадянин України звернувся до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини про порушення його права на здійснення підприємницької діяльності не забороненої законом. Дайте юридичний аналіз викладеного факту. Який вид гарантій на здійснення своїх прав реалізував громадянин України? Які нормативні акти забезпечили громадянину право на звернення до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини?

1.Порушена ст.42 Конституції України на право вільно займатися підприємницькою діяльністю. Громадянин звернувся до уповноважених органів для поновлення своїх прав.

2. Гарантії: -державний захист прав і свобод людини, проголошений ст. 3 Конституції України та визначений як обов'язок держави здійснювати правове регулювання прав і свобод, а також забезпечувати правовими засобами дотримання, виконання та захист прав і свобод;-гарантії на контроль за дотриманням законодавчими, виконавчими та судовими органами положень Конституції про права та свободи людини і громадянина.3. З акон України « Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», Конституція України.

 

15. Районна державна адміністрація визнала таким, що не має юридичної сили рішення місцевого референдуму села «А» про дострокове припинення повноважень членів та голови відповідної ради. Чи правомірні дії адміністрації (обґрунтуйте)? Які питання можуть виноситися на місцевий референдум?

Дії неправомірні, тому що до функції адміністрації не відносяться повноваження щодо обранням, призначенням, і звільнення посадових осіб.

на місцевий референдум виносяться питання: вирішення питань місцевого значення.

16. Громадянин України був призваний до лав Збройних сил України. У військовій частині він відмовився брати до рук зброю, мотивуючи це своїми релігійними переконаннями. Дати юридичну кваліфікацію казусу. Чи порушені конституційні права громадянина? Як вирішити це питання? Які нормативні акти регулюють дане питання?

ПКМУ «Про альтернативну (невійськову) службу"

Громадяни України мають право на альтернативну службу, якщо виконання військового обов'язку суперечить їхнім релігійним переконанням і якщо вони належать до діючих відповідно до законодавства релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю. Перелік таких релігійних організацій затверджується Кабінетом Міністрів України. На альтернативну службу направляються громадяни, які підлягають призову на строкову військову службу і особисто заявили про неможливість її проходження як такої, що суперечить їхнім релігійним переконанням, документально або іншим чином підтвердили істинність переконань та стосовно яких прийнято відповідне рішення комісією у справах альтернативної служби.

Загальна декларація прав людини (прийнята Генеральною Асамблеєю 00Н 10 грудня 1948 р.) - проголошується, що всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності і правах (ст. 1), що кожна людина повинна мати всі права і свободи, проголошені цією Декларацією.

Для вирішення питання про направлення на альтернативну службу громадянин після взяття на військовий облік, але не пізніше ніж за два календарні місяці до початку встановленого законодавством періоду призову на строкову військову службу особисто подає письмову заяву до комісії у справах альтернативної (невійськової) служби (далі - комісія) за місцем проживання. Початок проведення призову громадян на строкову військову службу встановлюється на підставі Указу Президента України. Заява про направлення на альтернативну службу подається у довільній формі із зазначенням мотивів неможливості проходження строкової військової служби та підтвердженням істинності релігійних переконань громадянина. До заяви додаються документи, що підтверджують істинність його релігійних переконань, копія документа про освіту, довідка про склад сім'ї та довідка з місця роботи або навчання.

17. Жителі селища міського типу зібрали мітинг на центральній площі, повідомивши місцеві органи влади про його проведення. Органи місцевої виконавчої влади припинили його проведення, мотивуючи це тим, що у організаторів мітингу відсутній письмовий дозвіл на проведення такого мітингу. Дайте юридичний аналіз викладеного факту. Які форми захисту своїх прав можуть використати жителі селища? Обґрунтуйте правомірність дій жителів селища та органів влади? Які нормативні акти регулюють дане питання?

 

Право громадян збиратися мирно, без зброї і проводити збори,мітинги, походи і демонстрації, закріплене в статті 39 Конституції України, є їх невідчужуваним і непорушним правом, гарантованим Основним Законом України. Це право є однією з конституційних гарантій права громадянина на свободу свого світогляду і віросповідання, думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, на використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір, права на вільний розвиток своєї особистості тощо. Таке сповіщення має здійснюватись громадянами через організаторів масових зібрань. Завчасне сповіщення відповідних органів про проведення тих чи інших масових зібрань - це строк від дня такого сповіщення до дати проведення масового зібрання. Тривалість строків завчасного сповіщення має бути у розумних межах і не повинна обмежувати передбаченого статтею 39 Конституції України права громадян на проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій.

ЗУ «Про звернення громадян» Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

 

18. Громадянин України звернувся за захистом права на освіту до Європейського Суду. Європейський Суд відмовив взяти до розгляду заяву громадянина України пояснюючи це тим, що з моменту останнього рішення прийнятого державними органами України пройшло більш ніж 6 місяців. Чи правомірні вимоги громадянина України? Чи вірні дії Європейського суду з прав людини. Які нормативні акти регулюють дане питання? Що є підставою відмовити в розгляді справи Європейським Судом з прав людини?

1.дії неправомірні-прострочено строк подачі заяви.

2. дії Суду вірні

3. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод-в протоколі №1 є захищення права на освіту

4.суд може відмовити якщо:

а) закінчився строк подачі

б) питання не відноситься до компетенції Європейського суду

в) справа одночасно розглядається в якомусь іншому органі

г) не прощено всі інстанції в своїй країні

д) заяву направлено невідповідною мовою

е) заява прислана електронною поштою чи факсом (можна але треба надіслати –продублювати оригінали поштою)

ж) заява анонімна

Європейський суд з прав людини (далі – Суд) є міжнародним органом, який за умов, визначених Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, може розглядати заяви, подані особами, які скаржаться на порушення своїх прав. Конвенція є міжнародним договором, на підставі якого більшість європейських держав зобов’язалися дотримуватися прав та основоположних свобод людини. Ці права гарантуються як самою Конвенцією, так і протоколами до неї (Протоколи № 1, 4, 6, 7, 12 і 13), згода на обов’язковість яких надана державами – сторонами Конвенції.

Європейський суд є наднаціональною міжнародною судовою установою, яка розглядає скарги осіб щодо порушення їхніх прав державами – сторонами Конвенції.

3. Суд може розглядати лише ті заяви, які спрямовані проти держав, що ратифікували Конвенцію та відповідні протоколи, і які стосуються подій, що відбувалися після дати ратифікації (відповідна інформація щодо дат ратифікації Конвенції та протоколів до неї розміщено на офіційному сайті Європейського суду:

4. Ви можете звернутися до Суду лише зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальності суб’єкта владних повноважень (наприклад: парламенту, суду, прокуратури тощо) однієї з цих держав. Суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб або недержавних інституцій.

5. Згідно з п. 1 статті 35 Конвенції, Суд приймає заяви до розгляду лише після того, як були використані усі внутрішні засоби юридичного захисту, і лише протягом шести місяців з дати винесення остаточного рішення. Суд не розглядає заяву, яка не відповідає цим умовам прийнятності.

8. Якщо Ваша заява стосується рішення національного суду, наприклад, вироку, то після того, як Ви використали звичайну процедуру судового оскарження, немає потреби знову вдаватися до спроб перегляду цього рішення. Також не обов’язково використовувати позасудові засоби юридичного захисту або звертатися зі скаргами або заявами, наприклад, до парламенту, глави держави або уряду, міністра чи уповноваженого з прав людини, оскільки ці засоби захисту не вважаються такими, що необхідно використати перед зверненням до Суду.

9. Ви можете подати заяву до Суду протягом шести місяців після ухвалення остаточного рішення судом або органом влади, до компетенції яких належить визначення питання, що є предметом Вашого звернення до Суду. Шестимісячний строк відраховується з моменту Вашого ознайомлення або ознайомлення Вашого адвоката з остаточним судовим рішенням, за результатами звичайної процедури оскарження на національному рівні, або ж - у разі якщо Ви вважає, що ефективний засіб юридичного захисту щодо такого порушення на національному рівні відсутній - з моменту стверджуваного порушення.

10. Перебіг шестимісячного строку припиняється в момент отримання Судом від Вас першого листа, в якому чітко викладено – хоча б у стислій формі – предмет заяви, яку Ви маєте намір подати, або заповненого формуляру заяви. Звичайного запиту з проханням надати інформацію недостатньо, щоб зупинити перебіг шестимісячного строку.

Як подавати заяву до Суду

Офіційними мовами Суду є англійська та французька, але за бажанням Ви можете звертатися до Секретаріату Суду офіційною мовою однієї з держав, що ратифікували Конвенцію. На початковій стадії провадження Суд може також листуватися з Вами цією мовою. Проте, якщо Суд не визнає заяву неприйнятною на основі надісланих документів, а вирішить запропонувати Уряду висловити свою позицію щодо скарг заявника, Суд вестиме листування англійською чи французькою мовою, а Ви чи Ваш представник, за загальним правилом, повинні будете надсилати подальші зауваження англійською чи французькою мовою.

12. Суд приймає лише ті заяви, які надіслані поштою (а не по телефону). Якщо Ви відсилаєте свою заяву електронною поштою або факсом, Вам обов’язково потрібно продублювати її звичайною поштою. Також немає необхідності бути особисто присутнім у Суді для усного викладення обставин справи.

Зміст заяви

Згідно з положеннями правила 47 Регламенту Суду, в заяві необхідно:

а) навести стислий виклад фактів, щодо яких Ви скаржитися, та суть Ваших скарг;

б) зазначити права, гарантовані Конвенцією або протоколами до неї, які, на Вашу думку, були порушені;

в) назвати національні засоби юридичного захисту, якими Ви скористалися;

г) навести перелік рішень судів (або інших державних органів) у справі, із зазначенням дати кожного рішення та органу, який його виніс, а також коротку інформацію про зміст цього рішення. До листа необхідно додати копії самих рішень (Суд не повертає надіслані йому документи, тому необхідно надсилати виключно копії, а не оригінали).

Правило 45 Регламенту Суду вимагає, щоб заява була підписана Вами як заявником, або Вашим представником.

Якщо Ви не бажаєте розкривати свою особу, Ви маєте про це зазначити в заяві до Суду та викласти причини на виправдання такого відступу від загального правила гласності провадження в Суді. У виняткових і виправданих випадках Голова Палати Суду може надати дозвіл на анонімність. Плата за звернення до Суду Суд не може надати Вам допомогу з оплати послуг адвоката для підготовки заяви до Суду. В подальшому, а саме після рішення Суду про направлення заяви Урядові для надання зауважень, Ви, у разі браку коштів для оплати послуг адвоката, можете претендувати на отримання безкоштовної юридичної допомоги, якщо надання такої допомоги Суд визнає за необхідне для належного розгляду справи. Процедура розгляду справи безкоштовна. Процедура розгляду справ Судом є письмовою, що не потребує Вашої особистої присутності у Суді. Вас обов’язково буде поінформовано про будь-яке рішення, винесене Судом у Вашій справі.

19. Священнослужитель громадянин Польщі, тимчасово перебуваючи в Україні в селищі міського типу N, в місцевому будинку культури здійснював релігійний обряд. За півгодини до завершення обряду голова селищної ради заборонив його проведення посилаючись на його незаконне проведення. Дайте юридичний аналіз викладеного факту. Чи правомірні дії голови селищної ради та священнослужителя? Які нормативні акти регулюють дане питання?

ст. 14 Закону Про свободу совісті та релігійні організації

10 людей старше 18 подають заяву та статут на реєстрацію до обласної, Київської та Севастоп. міських державних адміністрацій (в АРК – до уряду республіки Крим).

ст. 17 –культова будівля або майно можуть буди віддано в користування за згодою сторін.

самовільне захоплення не допускається.

рішення з питань володіння можуть буди оскаржені в порядку, передбаченому ЦПК України.

20. В умовах надзвичайного стану в країні Верховна Рада України прийняла рішення, що задля нагальної необхідності запобігання злочинів правоохоронні органи можуть застосовувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід протягом 4 діб. Дайте юридичний аналіз викладеного факту. Чи правомірними є дії Верховна Рада України? Як вирішити дане питання обґрунтуйте?

Надзвичайний стан це особливий правовий режим. Ст. 16 ЗУ "Про правовий режим надзвичайного стану" не передбачає захід тримання особи під вартою. Дії ВРУ є неправомірними.

21. Президент України звернувся до українського народу з вітанням з нагоди Дня незалежності. Здійсніть юридичний аналіз фактів. Чи належать ці дії Президента України до кола його повноважень? Відповідь обґрунтуйте. Які нормативні акти регулюють дане питання?

Дії Президента України повністю законні, та більш того належать до його повноважень. По скільки Президент України відповідно до ч.2 ст.102 Конституціїї України є гарантом державного суверенітету.