Придушення — суворе припинення та обмеження дій і вчинків особистості, щоб уникнути тих з них, які можуть нанести шкоду. Соціальний працівник силою свого авторитету намагається припинити прояви агресії, приглушити їх і, зайнявши лідируючу позицію, підкорити собі.
Витиснення — метод викликати інший, більш благополучний стан, замінюючи тим самим агресивне переживання. Він використовується з метою усунути негативні прояви через включення особистості в діяльність. Вибудовується ланцюжок дій, які спрямовані на зняття неблагополучного стану: витіснити — замінити — відволікти. Цей метод використовується, коли неблагополучний стан вже не є ситуативним, а наближається до асоціальної поведінки, але призупинити ці негативні прояви немає можливості внаслідок певних обставин, індивідуальних особливостей об'єктів, динаміки стану.
Ігнорування — спеціально інструментована здатність не звернути увагу на неблагополучний стан особистості. Метод використовується для поступового вгасання несприятливого стану. Метод є виправданим, коли неблагополучний стан наближається до спаду, спостерігається вгасання негативних емоцій, але якщо сильні переживання перебувають в апогеї свого розвитку, використання цього методу виключається.
Санкціонування (яке обмежується часом) — метод, який зумовлює дозвіл і право на прояви певного неблагополучного стану (апатії, смутку, нудьги), незважаючи на те, що воно не виправдовує очікувань оточення і відхиляється від соціальних норм і цінностей.
5)Педагогічна підтримка - це спільне з вихованцем визначення його інтересів, цілей, можливостей та шляхів подолання перепон (проблем), які заважають йому зберігати людську гідність, досягати позитивних результатів у навчанні, праці, спілкуванні, способі життя.
Педагогічна підтримка спрямована на розвиток суб'єктного потенціалу дитини - її самосвідомості, самоорганізації, самовизначення.6) Змістом педагогічної підтримки є подолання перепон, які виникають у житті і віддаляють особистість від досягнення бажаного результату. Перепони можуть бути суб'єктивними: обмеженість інформації для самостійної дії; недостатні вольові, інтелектуальні, моральні зусилля особистості; невідповідність фізичного, психічного, комунікативного розвитку, знань, досвіду, способів діяльності; об'єктивними (соціальними): вчителі як носії існуючих програм, методів навчання і виховання, стилю спілкування з учнями; ставлення, ціннісні орієнтації сімї, друзів, групи ровесників тощо; матеріальними: обмежені фінансові можливості сім'ї, недостатня навчально-матеріальна база школи тощо. Всі ці групи перепон безпосередньо чи опосередковано стоять на шляху розвитку процесів самореалізації і самовизначення особистості.
7)Методи педагогічної підтримки поділяють на дві великі групи. Перша група методів забезпечує підтримку всіх вихованців, створює фон доброзичливості, взаєморозуміння, співробітництва. До неї відносять методи взаємної довіри, взаємного інформування, спільного планування уроків, виховних справ, рольові ігри, ігри-драматизації, схвалення досягнень групи, колективу та ін.
Друга група методів спрямована на індивідуально-особистісну підтримку. Вона передбачає діагностику індивідуального розвитку, вихованості, визначення особистісних проблем дітей, відстеження процесу індивідуального розвитку учня.
Особливу роль в індивідуальній підтримці вихователя відіграють ситуації успіху, ситуації підвищення статусу вихованця, ситуації значимості його особистих "внесків" у вирішення загальних завдань, створення умов для самореалізації особистості тощо.
8)Соціальний супровід - робота, спрямована на здійснення соціальної опіки, допомоги та патронажу дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей з метою подолання життєвих труднощів, збереження, підвищення їх соціального статусу 9)(Закон України "Про соціальну роботу з дітьми та молоддю" від 21 червня 2001 року № 2558-ІП).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2001 р. № 1291 "Про розвиток центрів соціальних служб для молоді" на центри соціальних служб для молоді покладено здійснення соціального супроводу дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей
10)В ході соціального супроводу забезпечують:
- надання психологічних послуг дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям: консультування батьків та дітей з соціально-психологічних проблем, психодіагностика батьків та дітей, психологічна адаптація дітей в сім'ї, психологічна корекція дітей, надання методичних порад батькам;
- надання соціально-педагогічних послуг дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям: консультування батьків та дітей з проблем реалізації прав дітей, сім'ї у суспільстві, з розв'язання педагогічних проблем сім'ї, з питань виховання та розвитку дітей; просвітницька робота з всебічного і гармонійного розвитку дитини, особливостей розвитку сім'ї і сімейних стосунків; організація соціально-позитивної діяльності дітей; координація роботи з різними установами та фахівцями; пропагування здорового способу життя та збереження репродуктивного здоров'я; представлення інтересів вихованців ДБСТ та прийомних дітей в інших установах та закладах;
- надання соціально-медичних послуг дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям: інформування батьків та дітей про вплив та наслідки вживання тютюну, алкогольних виробів, токсичних та наркотичних речовин, способи ураження венеричними хворобами, засоби контрацепції, способи інфікування ВІЛ та засоби його уникнення. можливості медичного обстеження та лікування; сприяння в організації медичного обстеження, госпіталізації у лікувальні установи;
- надання соціально-економічних послуг дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям: сприяння пошуку донорів для надання гуманітарної допомоги сім'ї;
- надання юридичних послуг дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям: консультування батьків та дітей з юридичних питань, захист прав та інтересів дітей, допомога в оформленні документів;
- надання інформаційних послуг прийомним сім'ям та дитячим будинкам сімейного типу: надання батькам і дітям інформації про графіки роботи закладів соціального спрямування, освіти, охорони здоров'я, центрів зайнятості, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, послуги, які можна отримати в центрах ССМ.
10. Проводять оцінку ефективності функціонування ДБСТ та прийомних сімей, рівня розвитку та виховання дитини, за результатами якої складають звіт щодо реалізації соціального супроводу (в довільній формі), який надають директору ЦССМ.
11. Районні, міські та районні у містах центри ССМ узагальнюють інформацію стосовно здійснення соціального супроводу ДБСТ та прийомної сім'ї й подають її до обласного ЦССМ, який відповідно надає її до ДЦССМ.
12. Термін здійснення соціального супроводу ДБСТ та прийомних сімей визначається індивідуально, але не менш 0,6 року.
