ВІ
Оцінка д-сті центрів доходу
Для оцінки д-сті центру доходу необхідно зіставити бюджетну й фактичну суму доходу, визначити відхилення та проаналізувати причини їх виникнення.
Аналіз відхилень від бюджету продажу може бути здійснений з різною мірою деталізацією:
1)відхилення доходу за рахунок ціни виробу – це добуток різниці між фактичною й бюджетною ціною виробу та фактичним обсягом продажу цього виробу;
2)відхилення доходу за рахунок обсягу продажу виробу – це добуток різниці між фактичним і бюджетним обсягом продажу виробу та бюджетної ціни цього виробу.
3)відхилення доходу від продажу виробу за рахунок комбінації продажу – це добуток різниці між фактичною та бюджетною питомою вагою виробу, бюджетної ціни цього виробу та фактичного обсягу продажу всіх виробів.
4)відхилення доходу за рахунок к-сті продажу – це добуток різниці між фактичним і бюджетним обсягом продажу всіх виробів, бюджетною ціною виробу та бюджетної питомої ваги цього виробу в загальному обсязі продажу.
5)відхилення доходу за рах розміру ринку – це добуток різниці між загальним фактичним бюджетним обсягом продажу, середньою бюджетною ціною та бюджетною часткою ринку.
6)відхилення доходу за рах частки ринку – це добуток різниці між факт та бюджетною часткою ринку, середньою бюджетною ціною та фактичним розміром ринку.
24. Мета і методи аналізу взаємозв’язку витрати-обсяг-прибуток (В-О-П)
Аналіз взаємозв’язку В-О-П – це метод досл-ня взаємозв’язку витрат,обсягу д-сті та відповідно прибутку.
Мета: встановити що відбудеться з фінансовим результатом за умови зміни обсягу д-сті.
Виділяють 2 основні моделі аналізу В-О-П:
1.економічна
2.бухгалтерська
Економічна модель розглядає поведінку витрат у довгостроковому періоді. За цієї моделі перед-ся,що зміна загальних витрат і доходу п-ва внаслідок зміни обсягу д-сті має нелінійний х-р. непропорційні зміни доходу внаслідок зміни обсягу пояснюється тим, що для збільшення обсягу в-ва і реалізації необхідно стимулювати попит на продукцію на основі певного зниження її ціни. Відповідно нелінійна поведінка сукупних витрат зумовлена ефектом масштабу.
Бух-ка модель аналізу В-О-П розглядає поведінку витрат в межах певного короткого періоду часу протягом якого неможливо швидко змінити обсяг д-сті,тому лінії доходу і витрат в бух.моделі мають прямолінійний х-р.
Бух.модель В-О-П викор-ся для визначення т.беззбитковості д-сті п-ва,оптимального співвідношенняя витрат п-ва,суми прибутку при певному обсязі реалізації продукції,впливу зміни величини витрат,ціни та обсягу в-ва реалізації продукції на суму прибутку п-ва,рівня ризику операційної д-сті п-ва.
Більш розповсюдженим показником взаємозв’язку В-О-П є т.беззбитковості,яка х-є такий обсяг в-ва чи реалізації при якому сума доходу=сумі змінних та постійних витрат,а прибуток=0.
Для обчислення т.беззбитковості та здійснення аналізу В-О-П викор-ть графічні і математичні методи.
Графічні-метод рівняння і маржинальний.
Графічний-графік беззбитковості,взаємозв’язку В-О-П, маржинального доходу.
Обч-ть т.беззбитковості за допом.р-ння:
Т.беззбитк.в грош.од=змінні витрати +постійні
Ціна*обсяг=змінні витрати на од.*обсяг+пост.витрати
Обсяг=пост.витрати/ціна за од. – змінні витрати га од.
Перетворення рівняння є маржинальним методом, оскільки в знаменнику представлений марж.дохід на од.
Обсяг – т.беззбитковості.
Тюбеззбитк.в натур.од.=пост.витрати/марж.дохід*одиницю
В244. Оцінка д-сті центрів інвестицій
Найпоширенішим показником, який використовують для оцінки центрів інвестицій, є прибутковість інвестицій.
Прибутковість інвестицій – відношення прибутку до інвестованого капіталу.
Популярність цього показника пояснюється тим, що прибуток не може бути застосований для оцінки д-сті центрів інвестицій, оскільки не враховує масштабів д-сті різних центрів.
Прибутковість інвестицій змінюється під впливом різних чинників.
Піраміда Дюпона показує, що прибутковість інвестицій можна збільшити шліхом: 1)збільшення доходу від продажу 2)зниження витрат 3)зменшення інвестицій (насамперед у запаси та в дебіт заборг).
Деякі компанії використовують для оціники д-сті центрів інвестицій ін. показник – залишковий прибуток.
Залишковий прибуток – це різниця між фактичним (або бюджетним) прибутком та мінімально необхідним прибутком центру інвестицій. Цей мінімально необхідний прибуток іноді називають платою за к-л. отже, плата за к-л – це мінімальний прибуток, що його має одержати центр інвестицій, який розрах за формулою:
Плата за к-л = інвестований к-л * мін норма прибутку.
Формулу розрахунку залишкового прибутку можна записати так:
Залишковий прибуток =прибуток – плата за к-л
Останнім часом поширилися спроби застосування різних модифікацій залишкового прибутку. Однією з таких модифікацій є екон додана вартість – це чистий операц прибуток центру інвестицій за вирахуванням прибутковості перманентного к-лу.
