Рентген анатомія серця і великих судин

У передній прямій проекції ²/₃ серцево-судинної тіні знаходиться ліворуч від серединної лінії, '/₃ - праворуч. Контури серця утворюють дуги: 2 справа і 4 зліва (мал.. 15).

Мал.. 15. Краєутворюючі дуги серця.

а – пряма передня проекція; б – права коса проекція; в – ліва коса проекція.

ДА – дуга аорти; ЛС – легеневий стовбур; ЛП – ліве передсердя; ЛШ – лівий шлуночок; ПШ – правий шлуночок; ПП – праве передсердя; ВА – висхідна частина аорти; ВПВ – верхня порожниста вена; НА – низхідна частина аорти.

Перша (верхня) дуга правого контуру утворена краєм тіні верхньої порожнистої вени та висхідної частини аорти, друга (нижня) дуга правого контуру серця утворена краєм тіні правого передсердя. Заглиблення між цими дугами зветься правим серцево-судинним кутом (передсердно-судинним кутом).

Перша (верхня) дуга лівого контуру — аорта; друга дуга — легеневий; третя дуга — вушко лівого передсердя; четверта (нижня) дуга —лівий шлуночок. Заглиблення між другою та третьою дугами — лівий серцево-судинний кут. На рівні серцево-судинних кутів — талія серця.

Тіні серця з діафрагмою утворюють серцево-діафрагмові кути, правий та лівий.

На рентгенограмі у прямій передній проекції вимірюють такі розміри серцево-судинної тіні (мал.. 16).

Мал..16. Схематичне зображення розмірів серця та великих судин.

А – ширина серця; В – ширина грудної клітки. А:В = 1:2

Поперечний розмір (ширина) серця - це сума перпендикулярів, проведених від найвіддаленіших точок лівого та правого контурів серця до серединної лінії (Мг+М1). Довгий розмір (довжина) серця (L) - це відстань між правим серцево-судинним кутом і лівим серцево-діафрагмовим кутом. Довгий розмір до горизонтальної лінії утворює кут нахилу серця (а). Висота серця (Нc) - це лінія, що з'єднує правий серцево-судинний і правий серцево-діафрагмальний кути. Висота судинного пучка (Нv) - перпендикуляр, опущений від верхнього контуру дуги аорти до горизонталі, проведеної через правий серцево-судинний кут.

Серцево-легеневий коефіцієнт — це відсоткове відношення поперечного розміру серця до поперечного розміру легень (Мр), проведеного на рівні правого склепіння діафрагми в нормі становить 50%.

У правій косій проекції передній контур серцево-судинної тіні утворений трьома дугами: перша (верхня) дуга - висхідною частиною аорти, друга дуга - артеріальним конусом та легеневим стовбуром, третя (нижня) дуга - лівим та правим шлуночками. Задній контур серцево-судинної тіні утворений двома дугами: перша (верхня) дуга- верхньою порожнистою веною і частково висхідною частиною аорти, друга (нижня) дуга - лівим передсердям (вгорі) і правим передсердям (внизу). Контрастований стравохід прилягає до задньої поверхні лівого передсердя.

У лівій косій проекції передній контур серцево-судинної тіні утворений двома дугами: перша дуга - висхідною частиною і дугою аорти, друга дуга - вушком правого передсердя і правим шлуночком. Задній контур судинної тіні утворений дугою та низхідною частиною аорти, а задній контур серцевої тіні - лівим передсердям і лівим шлуночком. Таким чином, у цій проекції на передній контур серцевої тіні виходять праві відділи серця, а на задній - ліві.

У лівій бічній проекції передній контур серцево-судинної тіні утворений двома дугами: перша дуга - аорта, друга дуга - артеріальним конусом і правим шлуночком. Задній контур серцево-судинної тіні утворений двома дугами: перша дуга - аорта, друга дуга - ліве передсердя (вгорі), третя – і лівим шлуночком (внизу).

Положення серця визначають за кутом нахилу осі серця. Це положення залежить від конституційних особливостей, віку, форми грудної клітки, вгодованості людини. Косе положення характерно для нормостеніків, кут нахилу серця становить близько 45° (43°-48°). Вертикальне положення серця зустрічається в астеніків, осіб високого зросту, худих та з опущеною діафрагмою; кут нахилу менший за 43°. Горизонтальне положення зустрічається у гіперстеніків, осіб із ожирінням та високим положенням діафрагми (у вагітних), кут нахилу серця більший за 48° (мал.. 17).

Мал..17. Схема положення серця.

А – вертикальне; Б – косе; В – горизонтальне.

Форма серця визначається за ступенем вираженості краєутворюючих дуг серцевосудинної тіні в прямій проекції.

Розрізнюють звичайну, мітральну, аортальну, трапецієподібну (трикутну) та кулясту форми серця (мал. 18). Назва форми серця співпадає з назвою синдрому серцевої патології. Звичайна форма у нормостеніків характеризується плавним переходом дуг лівого контуру одна в одну, вираженістю дуги аорти та лівого шлуночка. Мітральну форму характеризує збільшення другої та третьої дуг вздовж лівого контуру, згладженість (відсутність) талії серця, зміщення вгору правого серцево-судинного кута; характерна для мітральної вади серця, обструктивних захворювань легень.

1 2 3 4 5

Мал..18. Форми серця: 1 – норма; 2 – мітральна; 3 – аортальна; 4 – трапецієподібна; 5 – куляста.

Аортальна форма має такі ознаки: зменшення другої та третьої дуг вздовж лівого контуру, виражена талія серця, значно виступає ліворуч дуга лівого шлуночка, виражені висхідна частина та дуга аорти, зміщення вниз правого серцево-судинного кута; характерна для аортальної вади серця, гіпертонічної хвороби, атеросклерозу аорти.

Для трапецієподібної форми характерна згладженість краєутворюючих дуг та плавним переходом їх одна в одну, широке приляганням серця до діафрагми; буває при запальних процесах серця та осердя Куляста форма серця характеризується зоакругленістю правого передсердя та лівого шлуночка, розташованих симетрично з обох боків від серединної лінії; зустрічається при деяких спадкових вадах, а також у новонароджених і дітей до 2-3 років.

Необхідно зазначити, що даючи визначення конфігурації серця без аналізу його положення, розмірів усього серця, окремих камер тощо, не можна впевнено судити про наявність патології, тому що усі зазначені форми іноді можуть спостерігатись у здорових людей.

Під час рентгеноскопії та ультразвукового дослідження визначають амплітуду, силу, ритм, частоту скорочень серця. Амплітуда пульсації рентгеноскопічне встановлюється вздовж контуру відповідного відділу серця. Нормальна амплітуда пульсації лівого шлуночка становить 5-6 мм, правого шлуночка - 3-4 мм, передсердь - 2-2,5 мм. Більша пульсація називається глибокою, менша - поверхневою. За силою розрізняють посилену, нормальну та ослаблену пульсацію; за ритмом - ритмічну, аритмічну; за частотою - прискорену, звичайну, сповільнену.