Економіка
Національний ринок – сукупність соц.-ек. відносин у сфері обміну (товарів, послуг, капіталу, землі, робочої сили). На них формуються ціни і доходи.
Дохід – сума коштів, отримана за певний час.
ПРАЦЯ
Ринок праці – сукупність відносин з приводу купівлі-продажу робочої сили.
· Суб’єкти: працедавець і робітник.
· Об’єкти: якість праці, умови найму.
Попит на ринку праці – платоспроможна потреба фірм та держави і праці робітників. Він залежить під попиту на товари, які вироблятимуть працівники; продуктивності праці.
Пропозиція на ринку праці – здатність до певної праці людини працездатного віку.
Крива індивідуальної пропозиції відображає бажання людини працювати в залежності від к-ті годин, з/п, складності роботи. «Ефект доходу» - після отримання високого заробітку к-ть годин, яку хоче працювати людина, зменшується.
Крива ринкової пропозиції – має стандартний вигляд і залежить від з/п та к-ты працездатного населення, стать, вік.
Заробітна плата – винагорода за працю.
· відрядна (залежить від обсягу виготовленої продукції)
· погодинна (залежить від кваліфікації і к-ті відпрацьованих годин)
· номінальна (готівка)
· реальна (к-ть товарів і послуг, що можна придбати на готівку)
На з/п впливає держава (встановлює мінімум), профспілки і підприємства.
Диференціація з/п – різниця оплатив залежності від таланту, кваліфікації, умов праці, складності роботи, обсягу роботи, індивідуальної продуктивності. Також впливає стан ринку праці.
ЗЕМЛЯ
Крива пропозиції землі є нееластичною, оскільки к-ть пропонованої землі не можна збільшити навіть якщо збільшити ціну. Єдиними чинниками є родючість і місце розташування.
Єдиним чинником рівноваги на ринку землі є попит. Він включає сільгосп попит і не сільгосп попит.
Рента – плата за використання землі, дохід від землі.
Монополія на землю: як об’єкта господарювання та об’єкта власності. => Види ренти: диференціальна, абсолютна, монопольна.
Диференціальна рента 1 – дохід, який отримують власники кращих і посередніх земель унаслідок відмінностей у родючості та розташуванні земельних ділянок.
Диференціальна рента 2 – дохід, який виникає внаслідок штучного підвищення родючості землі за рахунок додаткових вкладень капіталу.
Абсолютна рента – надлишок суспільної вартості сільськогосподарської продукції над ціною виробництва.
Монопольна рента – дохід, який утворюється на землях особливої якості або в особливих кліматичних умовах.
КАПІТАЛ
Ринок капіталу поділяється на ринок фізичного капіталу та ринок капіталу як кредитного ресурсу.
Капітал як фактор виробництва – інвестиційні товари.
Фізичний капітал – купівля-продаж та орендування.
Кредитні відносини –економічні відносини між власниками тимчасово вільних коштів і підприємцями, які хочуть реалізувати свої інвестиційні проекти, але не мають власних грошей. Формуютьсяна принципах повернення, терміновості та платності.
Відсоток – величина доходу, яка обчислюється за певний проміжок часу у відсотковому відношенні до величини використовуваного капіталу.
Ринок грошей – механізм, на якому в результаті взаємодії попиту й пропозиції встановлюється рівноважне значення к-ті грошей і рівноважна ставка відсотка.
Трансакційний попит – кожному суб’єкту необхідні гроші для оплати різних товарів та послуг.
Спекулятивний попит – зберігання коштів не лише у вигляді грошових депозитів у банках, а й в інших активах(цінних паперах, нерухомості..)
Грошова маса – готівкові та безготівкові гроші.
Позичковий відсоток – плата, яку отримує кредитор від позичальника за користування позиченими грошима.
Норма позичкового відсотка – це відношення суми річного доходу, отриманого на позичковий капітал, до суми капіталу, наданого в позику, виражене у відсотках.
Номінальна ставка – відсоткова ставка, виражена за поточним курсом грошової одиниці.
Реальна ставка – відсоткова ставка, скорегована з урахуванням рівня інфляції, тобто виражена в грошових одиницях постійної купівельної спроможності.
Банки – це установи, які зосереджують тимчасово вільні кошти з метою використання їх для потреб суспільного відтворення.
Ринок інформації
Ринок інформації – це сукупність економічних відносин зі збирання, опрацювання, систематизації інформації та її продажу кінцевому споживачеві.
Сектор ділової інформації охоплює: біржову та фінансову інформацію(валютні курси, облікові ставки, ціни..), економічну та статистичну інформацію (числову, економічну, демографічну, соціальну), комерційну інформацію(про компанії, фірми, корпорації), ділові новини.
Сектор інформації для спеціалістів охоплює: професійну інформацію – інформацію для юристів, фармацевтів, викладачів, інженерів, науково-технічну інформацію – документальну, бібліографічну, реферативну, першоджерела.
Сектор масової споживчої інформації – новини, послуги на основі сучасних телекомунікацій.
\
