Оперативне управління виробництвом: сутність та зміст

- комплектне та рівномірне виконання виробничої програми з дотриманням терміну відправки продукції споживачам;

- повне і раціональне використання засобів виробництва і трудових ресурсів;

- ефективне застосування оборотних засобів виробництва;

- розвиток передових форм організації виробництва;

- підтримання гнучкості у виробничій діяльності до коливань зовнішнього середовища;

- забезпечення стабільного рівня матеріально-технічних запасів, обсягу виробництва і зайнятості відповідно до рівня обсягу продажів.

Іншими словами, можна сказати, що зміст оперативного управління виробництвом полягає:

♦ у визначенні місця (цех, дільниця, робоче місце) і часу (квартал, місяць, декада, зміна) виготовлення виробів;

♦ в обліку фактичного часу виробничого процесу;

♦ у встановленні відхилень від раніше наміченого плану;

♦ у регулюванні ходу виробництва для ліквідації наслідків відхилень і забезпеченні своєчасного виконання основних завдань оперативного управління.

Модель загального процесу оперативного управління виробництвом

2. Діагностичне завдання

Першочерговим завданням систем управління енергетичним господарством є розробка науково обґрунтованого енергетичного балансу, який передбачає використання ефективних джерел енергії та застосування методів її економії в процесі виробництва продукції. Завдання: визначить витрати електроенергії з врахуванням величини її очікуваного надходження від різних джерел для діяльності підприємства.

Приклади використання інших видів енергії на підприємствах (в господ організаціях)

Основними носіями енергії, що споживається на підприємстві, є електроенергія, пара, стиснуте повітря, газ, гаряча вода та різні види твердого і рідкого палива.

Електрична енергія використовується в основному для приве­дення в рух машин та механізмів, для освітлення виробничих при­міщень та їх вентиляції. Частина електроенергії використовується на технологічні потреби. Джерелом постачання промислових підприємств електроенергією є міські або районі електростанції.

Пара та гаряча вода використовуються у великій кількості на технологічні потреби, а також на опалення приміщень, санітарні та побутові потреби. Джерелом теплопостачання підприємств є районні (міські) теплоелектроцентралі (ТЕЦ), районі групові котельні або власні котельні установки.

Стиснуте повітря використовується для технологічних цілей та приведення у рух деяких видів обладнання, наприклад, машин на пневматичному ході. Постачання підприємств стиснутим повітрям здійснюється звичайно від власних компресорних установок.