У дитини 4 років під час легкого фізичного навантаження з’являються помірна задишка, тахікардія.
1. Який ступінь ДН у дитини?
ДС. Заняття 3. Задача №12
У новонародженої недоношеної (30 тижнів) дитини після народження розвинулася дихальна недостатність.
1. Які патологічні стани зумовлюють клінічну картину дистрес-синдрому новонародженої дитини?
6.4. Коди правильних відповідей до тестів:
Заняття (АФО)
Варіант 1
В, Е, В, В, Д, С, Д, А, Е, С, С, А
Варіант 2.
В,Е Д, В, В, С, А, Д, Е, Д, С, С, А
Заняття (методика)
Варіант 1
Д, Д, Е, С, В, А, С, С, А, А, Е, С
Варіант 2
Д, А, Е, С, Д, Д, С, С, В, Д, С, Д
Заняття (методи, семіотика)
Варіант 1
В, А, В, Д, А, С, Д, А, Е, Е, В, С
Варіант 2
Е, Д, С, В. Д, А, Е, Е, В, Д, А, А
Еталони відповідей на ситуаційні задачі:
Заняття (АФО)
1). Не може. Кавернозна тканина не сформована на першому році життя, її розвиток триває до 9-15 років.
2). Анатомічна вузкість простору гортані, особливо у підз’вязковій ділянці, багата васкуляризація слизової оболонки і пухкість підслизового шару призводять до набряку. Хрящева тканина гортані недоразвинена. Гортань має численні нервові рецептори.
3). Вузкість носового простору, відносно товсті раковини, добра васкуляризація слизової оболонки і пухкість підслизового шару призводять до набряку. Дихати ротом новонароджена дитина не може.
4). Парієтальна плевра товста, у синусах має множинні вирости, ворсинки.
5). Бронхи короткі, вузькі.
Добра васкуляризація слизової оболонки і пухкість підслизового шару, де багато клітковини призводять до набряку. Залози слизової оболонки функціонують погано, що зумовлює формування густого секрету, при тому - слабкий мукоциліарний кліренс. М’язова, еластична та хрящова тканини розвинені слабко, що є підставою до бронхоспазму
6). Не може бути. У дітей 1-го року життя гайморова пазуха дуже малого розміру і починає розвиватися після 2 років. Остаточно формується ця пазуха до 12-15 років.
7). Зменшене вироблення сурфактанту призводить до формування ателектазів. Недостатня екскурсія легень (поверхневе дихання черевного типу).Слабкий розвиток еластичної тканини каркаса легенів. Легені більш повнокровні, але менш повітряні (менша, ніж у дорослих, кількість альвеол). Верхня частка лівої легені у дітей до 2 років погано розвинена.
8). Вузьке та коротке бронхіальне дерево – інфекція швидко розповсюджується. Добра васкуляризація слизової оболонки і пухкість підслизового шару, де багато пухкої клітковини, призводить до набряку цих тканин. Потрапляння секрету у кінцеві бронхіоли, де власних слизових залоз немає, на тлі слабкого мукоциліарного кліренсу призводить до тяжкої ДН.
9). З природженим стридором гортані. Стридор обумовлений м’якістю хрящової тканини.
10). На період понад 16 тижнів (16-28 тижнів), коли формуються респіраторні відділи (стадія реканалізації).
11). Анатомічна вузкість простору гортані, особливо у підзв’язковій ділянці. Добра васкуляризація слизової оболонки і пухкість підслизового шару, де багато пухкої клітковини призводить до набряку. Недоразвинена хрящова тканина гортані. Гортань має численні нервові рецептори. Надгортанник короткий та широкий.
12). 1. Між сегментами у дітей перших років життя багато пухкої сполучної тканини, і вони добре відділені один від одного.
2. Так, це типове явище. X-і сегменти легень має гіршу вентиляцію.
Заняття (методика)
1. „Тертя волосся”. Розлипання альвеол, заповнених патологічним секретом на вдосі.
2. Крепітація вислуховується на висоті вдиху і нагадує „тріск сухого волосся”, має постійний склад і однорідний калібр звуків, не змінюється під час кашлю.
Шум тертя плеври чути в обидві фази дихання, коли фонендоскоп натискає на грудну клітку, шум тертя плеври посилюється (крепітація не змінюється), його чути більш поверхнево, неначе в самому вусі, він краще вислуховується в пахвових зонах. Патогномонічним симптомом для шума тертя плеври є симптом „ несправжнього вдиху”.
3. Високі хрипи (свистячі) – їх поява пов’язана з ураженням дрібних бронхів чи бронхіол (набряк, бронхоспазм).
Низкі хрипи (дзижчащі, гудячі, урчащі) виникають у великих бронхах у наслідок скупчення секрету та набряку слизової оболонки.
4. Ні, не може. У цьому разі бронхіальне дихання є патологічним і може бути пов’язане з великою пневмонією, абсцесом чи ателектазом легень.
5. З підшкірною емфіземою
6. Це секрет респіраторного тракту. У новонародженого слабкий кашльовий поштовх внаслідок незакінченої мієлінізації n.vagus і недорозвинення дихальної мускулатури.
7. Амфоричне
8. Ураження дрібних бронхів.
9. Сакадоване. Може виникати за ураження діафрагмового м’яза, туберкульозу верхівки легені.
10. Філософова, Маслова, Корань’ї, Аркавіна.
11. Набряк, бронхоспазм дрібних бронхів, бронхіол.
12. Сухій, коли уражені глотка, гортань, Продуктивний, вологий у разі трахеобронхіту.
Заняття (методи, семіотика)
1. Загальний аналіз крові. Мікроскопічне та бактеріологічне дослідження мокротиння. Рентгенографія органів грудної клітки. Бронхоскопія. Бронхографія.
Спірографія. Пневмотахометрія.
2. Можна припустити про природжений стридор, оскільки такі зміни спостерігаються у дитини від народження.
3. Описана клініка стенозувального ларинготрахеїту (несправжній круп)
4. Слід провести пряму ларингоскопію і трахеоскопію, оскільки подібну клінічну картину може спричинити будь-яка перешкода у верхніх дихальних шляхах.
5. „Барабанні палички”, нігті – „ годинникові скельця” виникають як прояв дистрофічних змін тканини внаслідок хронічної гіпоксії.
6. Збір алергічного анамнезу. Ведення щоденника харчування. Провокаційні проби. Елімінаційні проби. Шкірні проби. Визначення рівня IgE у сироватці крові та секретах. Визначення специфічних антитіл у сироватці імунологічними методами (ІФА, ПЛР).
7. II ступінь ДН
8. Кашлюк
9. гострий ринофарингіт
10. Описана клініка гострого епіглотиту
11. I ступінь ДН
12. Це порушення дихання як легеневого, так і позалегеневого походження у новонароджених. Причини: асфіксія в пологах, пневмопатії (хвороба гіалінових мембран, неповне розправлення легень, масивна аспірація з подальшою пневмонією та ателектазами), пневмонія, крововиливи в паренхіму легень, пологова травма мозку.
