Фінансові ринки великобританії

БАНКІВСЬКА СИСТЕМА США, Великобританії, Німеччини.

 

БАНКІВСЬКА СИСТЕМА США

 

 

Банківська система СА називається федеральна резервна система. Назва склалася еволюційно, враховуючи територіальний поділ і розміщення банківських установ.

Рада керуючих – склад 7 осіб, що призначається президентом і погоджено з конгресом, тривалість дії повноважень 14 років, але кожних 2 роки замінюється 1 член ради. Це дозволяє: діяти раді послідовно, мати компетентних учасників, бути незалежним, і автономним органом. Призначення, а не обирання ради дозволяє відділити грошово-кредитну від політичних партій. Серед членів виборів голова ради керуючих, що є найвпливовішим і най авторитетнім учасником. Рада відповідає за загальний контроль і керівництво банківською системою. Є дуже впливовою в світі.

Комітет відкритого ринку – складається з 7 членів ради і 5 президентів федеральних резервних банків. Вони визначають політику купівля і продажу державних облігацій, впливаючи цим на пропозицію грошей.

Федеральна консультативна рада – 12 керівників комерційних банків, що вибирають кожного року по одному від федерального банку. Ці представники проводять зустрічі з Радою керуючих, діляться своїми думками про роботу банківської сфери. Ця рада не має повноважень. Одночасно не може бути розпущена президентом.

12 федеральних резервних банків – вони є:

- центральними (мають право випуску банкнот). Така структура зумовлена:

1) географічним розміщенням населених пунктів і штатів;

2) великою кількістю комерційних банків;

3) компроміс між централізованими децентралізованими фінансовими системами. Найважливішим серед 12 є банк Нью-Йорка.

- квазісуспільними – перебувають під контролем державних структур, хоча капітал мають приватний. Для федеральних банків прибуток не є метою.

- банками банкірів, тобто вони виконують такі ж операції як комерційні, але їх клієнтами можуть бути тільки банки, а не підприємства або громадяни.

Комерційні банки – виконують всі банківські операції, 2/3 недержавні а приватні, 1/3 – державні. Мають за мету отримання прибутку.

Ощадні установи – окрема група фінансових установ, що знаходяться під частковим контролем.

ФІНАНСОВІ РИНКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ.

В середині 18 століття розвиток банків досяг такого рівня, що приймались зміни, щодо регулювання банківської діяльності.

Центральним банком – є банком Англії, утворений в 1846 році на основі приватного. Управління банком доручено раді директорів (24 чоловіки і управляючий).

Головною фуксією банку Англії є контроль за грошовою системою.

Для цього банк має повноваження:

1) виступає як банкір уряду (що банк каже робити з грошима те й робить).

2) Являється банкіром банківської системи.

3) Контролює грошову масу і елітує (випускає) банкноти;

4) Контролює державний борг.

Щоб це виконувати – складається з:

1) емісійного відділення;

2) банківського відділення.

Другим рівнем являється комерційні банки.

1841 року було 115, потім злились.

Найбільшими комерційними банками є:

Банк Англії, Банк Шотландії, Кооперативний банк, Національний жиробанк; Королівський Банк Шотландії, Довірчий Ощадний банк.

Банки, що працюють з безготівковими коштами носять назву клірингових банків. Крім названих в Англії є:

· облікові доми – займаються обігом у.п.;

· торгові банки – міжнародні розцінки і управління майно;

· інвестиційні банки.

Небанківські фінансові установи – страхові товариства, будівельні товариства, фінансові доми (надають споживачеві кредит), пенсійні банки, інвестиційні компанії.