Поняття та предмет статистики

Правова статистика традиційно вивчається студентами, які отримують вищу юридичну освіту, оскільки для всіх гуманітарних наук, у тому числі і юридичних, статистика – важливий метод вивчення соціальних реалій. Юристи у своїй практичній діяльності мають справу не лише з окремими юридичними фактами, а й з масовими юридично вагомими явищами і процесами. Статистичний аналіз таких явищ і процесів – необхідна умова їх професійної діяльності, особливо управлінської.

Але насамперед слід з’ясувати що собою являє статистика взагалі.

 

В сучасних умовах термін “статистика” має три значення:

- статистика як цілеспрямована практична діяльність по планомірному та систематичному збиранню, обробці, опрацюванню та поширенню даних про суспільні явища та процеси;

- статистика як чисельні дані, які всебічно характеризують різні аспекти розвитку суспільства;

- статистика як суспільна наука, і, відповідно, фахова навчальна дисципліна.

Статистика відокремилась у самостійну галузь знань у зв'язку з тим, що має специфічний об'єкт і предмет дослідження, а саме кількісні параметри соціально-економічного розвитку суспільства. Це суспільна наука, оскільки вона вивчає явища та процеси розвитку суспільства, причому переважно ті, що мають масовий характер, тобто притаманні великій кількості об'єктів. Слід мати на увазі, що статистика досліджує якісно визначені параметри, котрі мають певний економічний або соціальний зміст, пов'язані з відповідним показником часу та територією.

Як свідчить історія людства, без статистичних даних неможливо управління державою як соціальним організмом. Статистичні дослідження сприяють розвитку окремих напрямків життєдіяльності країни, розробці програм соціально-економічного розвитку, в тому числі у галузі соціального контролю за правопорушеннями.

Завдання статистики, як суспільної науки:

- виявляти певні типи процесів і явищ (країни можна поділити на групи за доходом, рівнем освіти, тривалістю життя)

- характеризувати ступінь розвитку явищ, напрям і динаміку їх змін (інфляція може зростати, зменшуватися, перетворюватись на гіперінфляцію),

- встановлювати щільність взаємозалежностей між процесами і явищами суспільного життя (як тривалість життя залежить від екології, стану медицини, доходів та традицій населення),

- робити прогнозні розрахунки.

 

Статистика як і інші суспільні науки вивчає явища суспільного життя, але на відміну від інших наук, вона досліджує кількісний бік суспільних явищ за допомогою особливих наукових прийомів.

Об’єктом статистичних д осліджень є окремі масові явище (окремі сукупність).

Предмет статистики – єкількісна сторона масових явищ у їх якісній визначеності в умовах певного місця і часу.

Потребує пояснення визначення предмета статистики.

1. Кількісна сторона характеризує розміри, обсяги, кількісні спів­відношення, темпи розвитку, поширення, повторюваність у часі й у просторі, закономірності формування, взаємозв’язок об’єктивно існуючих явищ і процесів. Це одна із головних ознак предмета статистики.

2. Статистика вивчає масові суспільні явища і процеси, тому що статистичні закономірності виявляються тільки при вивченні велико­го числа одиниць сукупності (закон великих чисел), тобто статистич­на сукупність має бути репрезентативною.

 

Традиційно явище вважають масовим, коли воно характеризується або одночасною участю у ньому багатьох схожих елементів, або коли воно (явище) багатократно повторюється у часі в схожих умовах. Для масового явища характерним є те, що поведінка кожного елемента при цьому носить випадковий характер, а поведінка всієї сукупності незважаючи на це є достатньо визначеною.

ПРИКЛАД: такі суспільні явища, як: виробництво, споживання, торгівля, смертність, народжуваність, злочинність припускають участь у них одночасно багатьох елементів.

Такі явища, як урожайність, погодні умови, стихійні лиха можуть досліджуватись статистикою коли спостерігається достатня кількість “повторів” самих явищ за тривалий час.

Катастрофа на ЧАЕС, політ на Марс, підйоми затонулих підводних човнів, падіння метеоритів типу тунгуського - явища не масові і статистикою не вивчаються.

Статистика – багатогалузева наука. Вона складається з окремих розділів, або галузей.

Так, теорія статистики розробляє категорії статистики, загальні мето­ди і засоби статистичного аналізу, теоретична база всієї статис­тичної науки і практики;

Економічна статистика вивчає економічні явища і процеси, роз­робляє систему економічних показників та методів вивчення еко­номіки країни, регіону як одного цілого;

Соціальна статистика збирає і узагальнює числові матеріали про соціальні явища і процеси в суспільстві, наприклад вивчає умови і характер праці, рівень життя, прибутки населення, споживання ним матеріальних благ і послуг. До соціальної статистики відноситься і правова статистика.

На відміну від математичної статистики соціальна (суспільна) статистика не абстрактна, а конкретна наука (не чиста, а прикладна) і входить до системи галузевих наук: розрізняють статистику праці, населення, національного багатства, життєвого рівня і т. і. Інакше кажучи, іноді це більше ремесло, ніж наука.

Існує і відомча статистика. Сфера її діяльності визначається міністерствами і відомствами самостійно за узгодженням з органами державної статистики.