ІМЕННИК
Збирається мій знайомий В далеку мандрівку. Придбав собі в Туреччину На тиждень путівку (Павло Глазовий).
Послідовність аналізу:
| 1. | Словоформа. | (В) мандрівку | знайомий |
| 2. | Назва частини мови. | іменник | іменник |
| 3. | Категорійне (частиномовне) значення. | предметність | предметність |
| 4. | Початкова форма. | мандрівка | знайомий |
| 5. | Назва власна чи загальна. | загальна | загальна |
| 6. | Речовинний, збірний чи одиничний іменник – якщо є. | – | __ |
| 7. | Назва істоти чи неістоти. | назва неістоти | назва істоти |
| 8. | Назва конкретного чи абстрактного предмета. | іменник абстрактний | іменник конкретний |
| 9. | Рід, засоби його вираження. | жіночий, - а | чоловічий, -ий |
| 10. | Число, засоби його вираження. | однина, -а | однина, - ий |
| 11. | Відмінок, засоби його вираження. | знахідний, прийменник в, закінчення -у | називний, -ий |
| 12. | Відміна, група. | 1 відміна, тверда група | поза відмінами |
| 13. | Повна чи неповна парадигма. | повна | повна |
| 14. | Синтаксичні ознаки: зв’язок з іншими словами, синтаксична роль у реченні. | пов’язаний з прикметником зв’язком узгодження, обставина місця. | пов’язаний із займенником мій зв’язком узгодження,підмет |
Зразок виконання аналізу:
(В) мандрівку – іменник; частиномовне значення – предметність; поч. ф. мандрівка; назва загальна; назва неістоти; іменник абстрактний; рід жіночий, показник – а; число однина, показник –а; відмінок знахідний, показник –у та прийменник в; поза відмінами -- субстантивований прикметник, прикметникова парадигма; повна парадигма; пов’язаний із займенником мій зв’язком узгодження; підмет;
знайомий -- іменник; частиномовне значення – предметність; поч. ф. знайомий; назва загальна; назва істоти; іменник конкретний; рід чоловічий, показник – ий; число однина, показник –ий; відмінок називний; показник –ий; 1 відміна, тверда група; повна парадигма; повʼязаний з прикметником далеку звʼязком узгодження; обставина місця.
ПРИКМЕТНИК
Збирається мій знайомий В далеку мандрівку. Придбав собі в Туреччину На тиждень путівку (Павло Глазовий).
Послідовність аналізу:
| 1. | Словоформа. | далеку |
| 2. | Назва частини мови. | прикметник |
| 3. | Категорійне (частиномовне) значення. | ознаковість (атрибутивність) |
| 4. | Початкова форма. | далекий |
| 5. | Розряд за значенням (якісний, відносний чи присвійний) | якісний |
| 6. | Ступінь порівняння (для якісних прикметників), засіб вираження | звичайна форма (нульовий ступінь) |
| 7. | Форма за флексією (повна – стягнена чи нестягнена, коротка), засіб вираження | повна, стягнена, -у |
| 8. | Рід, засоби його вираження. | жіночий, - а (у наз. відм.), -у |
| 10. | Число, засоби його вираження. | однина, -у |
| 11. | Відмінок, засоби його вираження. | знахідний, -у |
| 12. | Група, показник | тверда: основа закінчується на твердий приголосний,закінчення -ий, -а, -е |
| 13. | Повна чи неповна парадигма. | повна |
| 14. | Синтаксичні ознаки: звʼязок з іншими словами, синтаксична роль у реченні. | повʼязаний з іменником дорогу, звʼязком узгодження, узгоджене означення. |
Зразок виконання аналізу:
Далеку – прикметник; частиномовне значення - ознаковість (атрибутивність); поч. ф. далекий; якісний, звичайна форма, основа далек+ -у; повна стягнена форма, показник -у; рід жіночий, показник – у; число однина, показник –у; відмінок знахідний, показник –у; тверда група -- основа закінчується на твердий приголосний, закінчення -ий, -а, -е; повна парадигма; повʼязаний з іменником дорогу, звʼязком узгодження, узгоджене означення.
ЧИСЛІВНИК
Сім струн я торкаю струна по струні…(Леся Українка). Так дбає, як пес про п’яту ногу (прислів’я).
Послідовність аналізу:
| 1. | Словоформа. | Сім (струн) | п’яту |
| 2. | Назва частини мови. | числівник | числівник |
| 3. | Категорійне (частиномовне) значення (квантитативність чи нумеративність). | квантитативність (називання кількості предметів) | квантитатив-ність (порядок при переліку) |
| 4. | Початкова форма. | сім | п’ятий |
| 5. | Розряд і група за значенням: кількісний --власне кількісний, збірний, дробовий, неозначено-кількісний; порядковий | власне кількісний | порядковий |
| 6. | Відмінок і засіб його вираження | знахідний, нульове закінчення | знахідний, -у |
| 7. | Рід, засоби його вираження. | -- | жіночий, -у |
| 8. | Число, засоби його вираження. | -- | однина, -- у |
| 9. | Група за будовою (простий, складний, складений). | простий | простий |
| 10. | Синтаксичні ознаки: звʼязок з іншими словами, синтаксична роль у реченні. | пов’язаний з іменником струн керуванням, у складі підмета. | повʼязаний із іменником ногу звʼязком узгодження, означення. |
Зразок виконання аналізу:
Сім (струн) – числівник; частиномовне значення-- квантитативність; поч. ф. сім; власне кількісний; знахідний відмінок, нульове закінчення; роду і числа немає; простий; повʼязаний з іменником струн звʼязком керування, виступає у складі підмета.
п’яту – числівник; частиномовне значення -- квантитативність; поч. ф. п’ятий; порядковий; знахідний відмінок, закінчення-у; рід жіночий, -у; однина, -у; повʼязаний із іменником ног у звʼязком узгодження, означення.
ЗАЙМЕННИК
Збирається мій знайомий В далеку мандрівку. Придбав собі в Туреччину На тиждень путівку (Павло Глазовий).
Послідовність аналізу:
| 1. | Словоформа. | мій |
| 2. | Назва частини мови. | займенник |
| 3. | Категорійне (частиномовне) значення. | вказівність |
| 4. | Початкова форма. | мій |
| 5. | Лексико-граматичний розряд: особовий (я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони); зворотний займенник себе;присвійний(мій, твій, наш, ваш, свій, їх, їхній, його, її);вказівний(той, (отой), цей (оцей), такий (отакий), стільки);означальний (весь (увесь), всякий, сам, самий, кожний (кожен), інший; питальний абовідносний(хто, що, який, чий, котрий, скільки);заперечний(ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий, ніскільки, жодний (жоден);неозначений (де хто, де що, де який, де котрий, аби хто, аби що, аби який, аби чий, аби скільки, хто сь, що сь, який сь, котрийсь, чийсь, скількись, хто-не-будь, що-небудь, який-небудь, котрий-небудь, чий-небудь, скільки-небудь, будь-хто, будь-що, будь-який, будь-чий, хто-будь, що-будь, котрий-будь, казна- хто, казна-що, казна-який, хтозна-хто, хтозна-що, хтозна-який, хтозна-чий, бозна-хто, бозна-що, бозна-чий, чортзна-хто, чортзна-що, чортзна-який). | присвійний |
| 6. | За співвідносністю з іншими частинами мови: іменниковий (я, ти, він, хто, що, хтось, абищо, дехто, ніхто тощо), прикметниковий (мій, твій, наш, цей, той, самий, всякий, ніякий, жодний, чий, який-небудь, якийсь, хтозна-який тощо), числівниковий (скільки, скількись, хтозна-скільки). | Співвідносний з прикметником |
| 7. | Рід, засоби його вираження. | чоловічий, поєднання з іменником чоловічого роду |
| 8. | Число, засоби його вираження. | однина |
| 9. | Відмінок, засоби його вираження. | називний |
| 10. | Синтаксичні ознаки: звʼязок з іншими словами, синтаксична роль у реченні. | поєднаний з іменником знайомий, зв’язком узгодження, узгоджене означення. |
Зразок виконання аналізу:
мій – займенник; частиномовне значення -- вказівність; поч. ф. мій; присвійний; співвідносний з прикметником; чоловічий рід, поєднання з іменником знайомий чоловічого роду;називний відмінок; поєднаний з іменником знайомий зв’язком узгодження, узгоджене означення.
ДІЄСЛОВО
Збирається мій знайомий В далеку мандрівку. Придбав собі в Туреччину На тиждень путівку (Павло Глазовий).
Послідовність аналізу:
| 1. | Дієслівна словоформа. | придбав |
| 2. | Назва частини мови. | дієслово |
| 3. | Категорійне (частиномовне) значення (процесуальність). | процесуальність |
| 4. | Початкова форма. | придбати |
| 5. | Форма дієвідмінювана(особа, число, рід, час, спосіб) чи не дієвідмінювана (інфінітив, дієприкметник, дієприслівник, форми на –но, -то) | форма дієвідмінювана |
| 6. | Вид (доконаний, недоконаний). | доконаний |
| 7. | Стан (активний, пасивний, зворотно-середній), засіб вираження. | активний: дія спрямована на прямий об’єкт(придбав путівку) |
| 8. | Спосіб (дійсний, умовний, наказовий), засіб вираження | дійсний, виражений формою минулого часу |
| 9. | Час, засіб вираження | минулий, суфікс –в- |
| 10. | Особа або рід, засіб вираження | чоловічий рід, суфікс –в- |
| 11. | Число, засоби його вираження. | суфікс –в-, нульове закінчення |
| 12. | Основа теперішнього часу й основа інфінітива; дієслівний клас. | Придбай-/ придба-; 3-ій клас |
| 13. | Дієвідміна | І |
| 14. | Синтаксичні ознаки: зв’язок з іншими словами, синтаксична роль у реченні. | пов’язаний з іменником зв’язком координації, виступає присудком. |
Зразок виконання аналізу:
Придбав – дієслово; частиномовне значення -- процесуальність; поч. ф. придбати; форма дієвідмінювана; доконаний вид; активний стан: дія спрямована на прямий обʼєкт(придбав путівку);дійсний спосіб, виражений формою минулого часу; минулий час, суфікс –в-; основа теперішнього часу придбай-, основа інфінітива придба-, 3-ій клас; І дієвідміна; повʼязаний з іменником зв᾿язком координації, виступає присудком.
ДІЄПРИКМЕТНИК
За горами гори, Хмарою повиті, Засіяні горем, Кровію политі (Т. Шевченко).
Послідовність аналізу:
| 1. | Дієслівна словоформа. | повиті |
| 2. | Назва частини мови. | дієслово |
| 3. | Категорійне (частиномовне) значення (процесуальність). | процесуальність |
| 4. | Форма дієслова | дієприкметник |
| 5. | Початкова форма дієприкметника | повитий |
| 6. | Форма дієвідмінювана(особа, число, рід, час, спосіб) чи недієвідмінювана (інфінітив,дієприкметник, дієприслівник, форми на –но, -то). | форма недієвідмінювана |
| 7. | Вид (доконаний, недоконаний). | доконаний |
| 8. | Час (теперішній, минулий), засіб вираження. | минулий, суфікс –т- |
| 9. | Стан (активний, пасивний). | пасивний, суфікс –т- |
| 10. | Рід, засіб його вираження. | не визначаємо (множина) |
| 11. | Число, засіб його вираження. | множина, флексія -і |
| 12. | Відмінок, засіб його вираження. | називний, флексія -і |
| 13. | Синтаксичні ознаки: звʼязок з іншими словами, синтаксична роль у реченні. | повʼязаний з іменником гори, виступає у складі відокремленого означення. |
Зразок виконання аналізу:
Повиті – дієслово; частиномовне значення -- процесуальність; дієприкметник; поч. ф. повитий; форма недієвідмінювана; доконаний вид; минулий час, суфікс –т-; пасивнийстан, суфікс –т-;множина, флексія –і; пов’язаний з іменником гори, виступає у складі відокремленого означення.
ДІЄПРИСЛІВНИК
Москаль любить жартуючи, Жартуючи, кине, Піде в свою Московщину, А дівчина гине (Т.Шевченко).
Послідовність аналізу:
| 1. | Дієслівна словоформа. | жартуючи |
| 2. | Назва частини мови. | дієслово |
| 3. | Категорійне (частиномовне) значення (процесуальність). | процесуальність |
| 4. | Форма дієслова | дієприслівник |
| 5. | Форма дієвідмінювана (особа, число, рід, час, спосіб) чи недієвідмінювана (інфінітив, дієприкметник, дієприслівник, форми на –но, -то). | форма недієвідмінювана, несловозмінна |
| 6. | Вид (доконаний, недоконаний). | недоконаний |
| 7. | Перехідний чи неперехідний | неперехідний |
| 8. | Час (теперішній, минулий), засіб вираження | теперішній, суфікс -учи |
| 9. | Синтаксичні ознаки: зв’язок з іншими словами, синтаксична роль у реченні. | пов’язаний з дієсловом любить зв’язком прилягання, обставина. |
Зразок виконання аналізу:
Жартуючи – дієслово; частиномовне значення -- процесуальність; дієприслівник; форма недієвідмінювана, несловозмінна; недоконаний вид; неперехідний; теперішній час, суфікс -учи; повʼязаний з дієсловом любить зв’язком прилягання, обставина.
ДІЄСЛІВНІ ФОРМИ НА –НО, --ТО
Ой у полі жито копитами збито, під білою березою козаченька вбито й червоною китайкою тілонько накрито (Нар. творчість).
Послідовність аналізу:
| 1. | Дієслівна словоформа. | збито |
| 2. | Назва частини мови. | дієслово |
| 3. | Категорійне (частиномовне) значення (процесуальність). | процесуальність |
| 4. | Форма дієслова | безособова формана -но |
| 5. | Форма дієвідмінювана (особа, число, рід, час, спосіб) чи недієвідмінювана (інфінітив, дієприкметник, дієприслівник, форми на –но, -то). | форма недієвідмінювана, несловозмінна |
| 6. | Вид (доконаний, недоконаний). | доконаний |
| 7. | Перехідність/ неперехідність | перехідне |
| 8. | Час (минулий), засіб вираження | минулий, суфікс - о |
| Стан (лише пасивна конструкція) | пасивна форма | |
| 9. | Синтаксичні ознаки: звʼязок з іншими словами, синтаксична роль у реченні. | пов’язана зі словом жито (прямий додаток, керування), головний член безособового речення. |
Зразок виконання аналізу:
Збито – дієслово; частиномовне значення -- процесуальність; безособова формана - но; форма недієвідмінювана, несловозмінна; доконаний вид; перехідне; минулий час, суфікс –н-; пасивна форма; повʼязана зі словом жито (прямий додаток, керування), головний член безособового речення.
ПРИСЛІВНИК
Шипшина важко віддає плоди. Вона людей хапає за рукава (Ліна Костенко).
Послідовність аналізу:
| 1. | Прислівникова словоформа | важко |
| 2. | Назва частини мови. | прислівник |
| 3. | Категорійне (частиномовне) значення. | ознаковість ознаки |
| Розряд за значенням (означальний—якісно-означальний,способу дії, міри і ступеня; обставинний(часу, місця, причини, мети); модальний; предикативний. | означальний(якісно-означальний) | |
| 5. | Ступінь порівняння (для якісно-означальних прислівників) | звичайна форма(важко—важче—найвважче) |
| 6. | Група за походженням (відзайменниковий, відприкметниковий, відіменниковий, відчислівниковий, віддієслівний, різного походження – зі складними основами). | відприкметниковий прислівник |
| 9. | Синтаксичні ознаки: звʼязок з іншими словами, синтаксична роль у реченні. | поєднується з дієсловом віддає зв’язком прилягання, у реченні виступає обставиною |
Зразок виконання аналізу:
важко – прислівник; частиномовне значення -- ознаковість ознаки; означальний(якісно-означальний); звичайна форма, може утворювати ступені порівняння (важко —важче—найвважче); відприкметниковий прислівник; поєднується з дієсловом віддає зв’язком прилягання, у реченні виступає обставиною.
ПРИЙМЕННИК
Як сірничок, припалений від сонця, день спалахнув, обвуглився, погас (Ліна Костенко).
Послідовність аналізу:
| 1. | Прийменник у поєднанні з відмінковою формою | від (сонця) |
| 2. | Назва частини мови. | прийменник |
| 3. | Категорійне (частиномовне) значення. | релятивність |
| Семантичні типи у поєднанні з відмінковою формою (обставинні відношення – просторові, темпоральні, причини, мети умови, допустовості, способу дії, міри і ступеня вияву дії або стану; обʼєктні відношення) | обʼєктні відношення | |
| 5. | Прийменники за структурою (прості, складні, складені) | простий прийменник |
| 6. | Група за походженням (первинні чи вторинні). | первинний прийменник |
| 9. | Синтаксичні ознаки: сполучуваність із певним відмінком і функція аналітичної форми. | поєднаний із формою родового відмінка, у складі якої виступає додатком |
Зразок виконання аналізу:
від (сонця) – прийменник; частиномовне значення -- релятивність; передає обʼєктні відношення; простий прийменник; первинний прийменник); поєднаний із формою родового відмінка, у складі якої виступає додатком
СПОЛУЧНИК
Сумує хата, бо вона вже пустка. Сумує сад, бо вже не золотий (Ліна Костенко).
Послідовність аналізу:
| 1. | Аналізований сполучник | бо |
| 2. | Назва частини мови. | сполучник |
| 3. | Категорійне (частиномовне) значення. | відношення між словами, словосполученнями і реченнями |
| Група і підгрупа за значенням (сурядний – єднальний, розділовий, зіставно-протиставний, градаційний, приєднувальний, пояснювально-уточнювальний; підрядний – причино вий, мети, умови, допустовості,часовий наслідковий, порівняльний; пояснювальний) | підрядний причиновий | |
| 5. | Сполучники за структурою (прості, складні, складені) | простий сполучник |
| 6. | Група за походженням (первинний чи вторинний). | первинний сполучник |
| Група за вживанням (одиничний, парний, повторюваний) | одиничний |
Зразок виконання аналізу:
бо – сполучник; частиномовне значення -- відношення між словами, словосполученнями і реченнями; підрядний причиновий сполучник; простий; первинний; одиничний.
ЧАСТКА
Не знаю, хто ти, де живеш, кого милуєш і голубиш. А знаю — ти чекаєш теж, тривожно вгадуєш і любиш.(Ліна Костенко).
Послідовність аналізу:
| 1. | Аналізована частка | теж |
| 2. | Назва частини мови. | частка |
| 3. | Категорійне (частиномовне) значення. | модальність |
| 4. | Група за місцем і роллю мовних одиниць (фразова, словотворча, формотворча) | фразова |
| 5. | Група за функціональним значенням (стверджувальна: так, еге, егеж, отож, аякже, теж; заперечна:не, ні, ані; питальна:чи, чиж, чи не,та чи, хіба, хіба ж, та хіба, невже, невже ж, та невже; модальна немов, аж, давай, мовляв, мов, мовби,немов, немовби, немовбито, ледве чи, наче, неначе, ніби, навряд чи, і, та, так, аж, все, таки,уже, ще, же, ж, бо, саме, якраз, десь, якось, куди,собі, тобі, воно, його, давай, давайте, годі, ну, же, так). | стверджувальна |
| 6. | Група за походженням (відіменникові, віддієслівні, відприслівникові від займенникові, відприкметникові, від вигукові, відсполучникові. | відзайменникова |
| 7. | Група за будовою (прості, складені) | проста |
Зразок виконання аналізу:
теж – частка; частиномовне значення – модальність; фразова; стверджувальна; відзайменникова; проста.
ВИГУК
На Верховині, гей, на Верховині Угорський камінь з профілем орла. Колись пройшли тут орди страховинні, і воля небо тут перебрела (Ліна Костенко).
Послідовність аналізу:
| 1. | Аналізований вигук. | гей |
| 2. | Назва частини мови. | вигук |
| 3. | Категорійне (частиномовне) значення. | інтер’єктивність |
| 4. | Група за значенням: емоційні вигуки (а!, о!,е!, ай!, ой!,ох!, пхе!, пхи!, тьху!, фе!, хі!; імперативні вигуки:ау!, агов!, агій!, агей!, алло!, гей!, гов!, ей!, егей! Ану!,анумо!, ну!, нумо!, баста!, буде!, годі!, шабаш!, біс!, марш!, зась!, цить!, цур!, пек!; етикетні: спасибі!, даруйте!, добридень!, добраніч!, здрастуйте!, бувайте!,будь ласка!, прошу!; вокативні: агуки!, бря-бря!,гей!, гиля!, киць-киць!, на! | вокативний |
| 5. | За походженням: непохідні, похідні | непохідний |
| ЗВУКОНАСЛІДУВАННЯ: предметів і явищ дійсності; дій, рухів; тварин, птахів;фізіологічних процесів, відтворюваних мовними органами (апчхи, кахи!, бухи!, ха-ха!) |
Зразок виконання аналізу:
гей – вигук; частиномовне значення – інтер’єктивність; вокативний, непохідний.
