Тема 1.Предмет, зміст, та види економ аналізую
Економ аналіз – аналіз вивчення явищ, предметів в їх взаємозв’язках та взаємообумовленості. Розподіл складного явища на прості.
Як метод дослідження може бути економ і технічним. Економ аналіз вивчає розвиток економіки всіх складових народного г-ва.
Предметом є господ д-ть п-ва, яка розглядається до взаємодії з технічними, природними, соц та іншими факторами.
Об’єкт збиткова, виробнича, фінансова д-сть, соц сфера, матеріально тощо.
Зміст економ аналізу: 1. досліджує економ явища, фактори та причини, що їх обумовлюють; 2. обєктивна оцінка ефективності комерційної д-сті; 3. наукове обґрунтування планів, договірних обов’язків, контроль за складанням планів ті ходи їх реалізації; 4. виявлення внутрішньогосподарських резервів; 5.розробка заходів щодо використання резерві, ліквідація причин неефективної роботи; 6юконтроль за виконанням виробничо-господарських заходів;.
Завдання економ аналізу: 1. підвищення науково-економ обґрунтування планів,нормативів, індикаторів; 2. дослідження виконання планів, аналіз, оцінка; 3. визначення ефективності використання трудових, матеріальних, соц. ресурсів; 4. виявлення та оцінка результатів д-сті п-ва та їх структурних підрозділів; 5. перевірка доцільності управлінських рішень;
Принципи проведення економічного аналізу: 1. науковість: аналіз повинен базуватися на положеннях діалектичної теорії пізнання, враховувати соц- економ закономірності розвитку, використовуючи сучасні методи аналізу. 2 реальність та точність:отримання в процесі аналізу об’єктивної характеристики об’єкту, що вивчається; 3. системність та комплексність:всебічний охват аналізом показників д-сті, що знаходяться в взаємозв’язку; найповніший охват показників д-сті; 4 своєчасність(оперивність); 5. плановість: систематично у відповідності до програми; 6.дієвіст: результати отримані в процесі аналізу повинні впроваджуватися.
Етапи проведення аналізу: 1. аналіз та обробка інфо; 2.безпосередньо аналіз інфо; 3. прийняття рішень та контроль за їх виконанням.
Види економ аналізу: еконгом аналіз розділяється на підгалузі знань: 1. теорія економ аналізу; 2. економ аналіз д-сті п-ва; 3. економ аналіз д-сті окремих галузей народного господарства; 4. економ аналіз нац. та регіональної економіки; 5. аналіз ринкової ситуації: а) за об’єктами управління: техніко-економ; фінансово-економ; соц.-економ; маркетинговий; аудиторський; моржинальний; б) за методикою проведення: функціонально-вартісний(постійна оцінка); детермінований факторний аналіз; математичне моделювання; в) за функціями управління: оперативний; поточний;перспективний; г) за часом проведення: попередній, фактичний,послідовний; д) за періодичністю проведення: періодичний;одноразовий; е) за ступенем охвату об’єкту вивчення: повний; частковий; є) за змістом: комплексний; тематичний.
Тема 2.організація економ аналізу.
Економ інфо – різного роду дані, показники, які характеризують роботу п-ва.
Вимоги до економ інфо: 1. обєктивність; 2. єднічть інфо в планових та облікових джерелах; 3. відсутність дублювання інфо; 4. достатність інфо для оперативного керування; 5. швидкість отримання аналітичних показників;
Види економ інфо: 1. за функціями управління: планова; оперативна; бухгалтерська; статистична; 2. за стадіями управління: нормативна; планова; облікова; прогнозна; аналітична; 3. за місцем утворення: внутрішня;зовнішня; 4. за рівнем доступності: конфедеційна; доступна; 5. за стадіями перетворення: вхідна; віхідна; 6. за стабільність: постійно-умовна; постійна; змінна; 7. за повнотою: достатня;недостатня;надлишкова; 8. за ознакою: кількісна; якісна; 9. за способом фіксації: усна; документальна.
Фактори діяльності п-ва поділяються на 2 групи: об’єктивні і суб’єктивні.
За внутрішнім змістом: кількісні та якісні; за економ змістом: виробничо-економічні; за способом визначення впливу: прямі та розрахункові; за порядком дії: першого та другого порядку; за рівнем деталізації: прості і складні; за часом дії: прості та тимчасові; за рівнем залучення резервів: екстенсивні та інтенсивні; за рівнем охоплення: загальні та специфічні; за об’єктами маркетингового середовища: демографічні, природні, економічні,науково-технічні, політичні.
Тема 3. методика виявлення і підрахунку резервів.
Резерви – запаси ресурсів сировини, як необхідні для безперервної роботи п-ва. Вони створені на випадок додаткової потреби в них.
Господ резерви – можливості збільшення ефективності в-ва.
Економ суть резервів полягає у найбільш повному та раціон використанні потенціалу, що постійно зростає заради отримання більшої кількості високоякісної продукції при найменших затратах живої та предметної праці.
Класифікація економ резервів: 1.за просторовою: а)внутрішньогосподарські: виявляються та можуть бути використані тільки на досліджуваному п-ві: витрати роб часу, матеріальних ресурсів; б)галузеві: можуть бути виявлені на рівні галузі. Н-д:виведення нових сортів культури; в)регіональні: можуть бути виявлені та використані в рамках географ району; г) загальнодержавні: ліквідація диспропорцій у розвитку різних галузей, зміна форми власності. 2.за признаком часу: а)невикористані: втрачені можливості збільшення ефективності в-ва відносно плану або досягнень науки; б)поточні: можливості покращення результатів господ д-сті, які можуть бути реалізовані протягом найближчого часу. Повинні бути комплектними; в)перспективні: на довгий період, їх використання пов’язане із значними капітальними вкладеннями, досягнень науково- технічного прогресу,зміна технологій; 3. за стадіями життєвого циклу: а) перед виробнича; б)виробнича; в) експлуатаційна; г) утилізація виробу; 4 .за стадіям процесу в-ва: а) у сфері в-ва; б) у сфері обігу; 5.за видами ресурсів: а)земельних угідь; б) основних засобів в-ва; в) предметів праці; г) трудових ресурсів; 6.за характером впливу на результати в-ва: а)екстенсивні: використанні додаткових ресурсів; б)інтенсивні: техніка, технологія. 7.за способом виявлення: а)безумовні: пов’язані з недопущенням безумовних витрат сировини і роб часу і відображені у звітності: нестача, псування продукції, брак, втрати від списання боргів, заплачені штрафи. б)умовні: перевитрати всіх видів ресурсів у порівнянні з діючими нормами на п-ві; в) явні: легко виявити за бухгалтерською звітністю; г) приховані: пов’язані з провадженням досягнень науково-технічного прогресу. 8.за часом виникнення: а) враховані, ті що виникли підчас розробки планів; б)не враховані при розробці планів, ті що виникли після розробки планів.
2. Принципи пошуку і підрахув.резервів: 1.пошук резервів повинен носити науковий характер і базуватися на знаннях екон.законів, досягнень науки. 2.пошук рез.повинен бути:комплексним,системним. 3.принцип запобігання повторного підрахунку. 4.забезпечення комплектності рез. 5.рез.повинні бути екон.обгрунтов., тобто при підрах.рез.необх.враховувати реальні можливості п-ва. 6.оперативним. 7.не повинен бути дискретним(перервним), а постійним. 8. Р.знах.тим повніше чим більша к-ть робітників різних професій приймає участь в цьому пошуку.9.при пропнредньому визнач напрямку пошуків рез.ротрібно виділити провідні ланки або вузькі місця.
3)Способи визначення величини резервів: 1.Формальний2.Неформальний
При формальному підході – величина резервів визначається без ув’язування кокретних заходів на їй освоєння
Неформальний – спочатку визн.для освоєння, а потім підраховується
Найбільш обгрунтованим є неформальний підхід.
Способи які використовуються для підрахунку величини резерві: 1)Прямого рахунку.2)Порівняння.3)Детермівнованого факторного аналізу.4)Функціонально - вартісного аналізу.5)Математичного.6)Кореляційного. 7)Розрахунково-конструктивного.
Спосіб прямого рахунку – заст.для підрахунку резервів в тому випадку коли відома величина додаткового залучення чи величина безумовних витрат.
Спосіб порівняння - заст.для підрахунку резервів в тому випадку коли витрати ресурсів або можлива їх економія в порівннні з плановим нормами або з їх затратами нв одиницю продукції.
Детермівнованого факторного аналізу – абсолютной підстановки, відносних переваг та інтегрального методу.
Функціонально- вартісного аналізу – головна задача кого, цілеспрямованої оптимізації співвідношень між необхідними і надмірних витрат. Використання цього методу дозволяє на ранніх життєвих стадіях виробу найти і попередити зайві витрати шляхом удосконалення його конструкції технології виробництва.
Математичного. – дозволяє оптимізувати величину показників з рахунком умов господарських обмеження на ресурси і тим самим вичвити додаткові ті невикористані резерви виробництва шляхом використання порівняння планового та фактичного випуску.
Кореляційного. – використовується дл підрахунку господарських резервів.
Розрахунково-конструктивного – цей метод застосовується в тому випадку коли дослвджувальний показник можно представити у вигляді конкретної моделі.
Всі виявлені такими способами резерви повинні бути підкріпленні відповідними заходами. Це здійснюється двома способами: 1.Виявляються резерви формальними методами, потім розробляються заходи які дозволяють освоїти виявлені резерви2.Розробляютьза заходи, а потім підраховуються резерви.
