Методика проведення контролю та форми контролю

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Сучасні практичні психологи посіли значне місце в системі надання психологічної допомоги в закладах освіти, де основним завданням є професійне визначення умов для позитивного розвитку та переживання дитиною дошкільного та шкільного дитинства. Психологічна служба освіти поєднала в одне ціле науку про розвиток дитини та практику реалізації можливостей цього розвитку в умовах сучасного освітнього простору. Саме сучасна взаємодія науки та практики, взаємообумовлена психологічними явищами і педагогічними умовами, породжена складністю самого явища практичної психології освіти і її безпосереднього виконавця – шкільного психолога.

Таким чином, дисципліна «Психологічна служба в системі освіти» - це необхідна частина системи підготовки студентів до професійної діяльності психолога в закладах освіти.

Навчальна дисципліна “Психологічна служба в системі освіти” спрямована на формування у студентів КНЛУ потреби в розумінні необхідності надання психологічної допомоги всім учасникам навчально-виховного процесу як в теоретичному, так і в практичному напрямі фахової підготовки. Удосконалення знань відбуватиметься не тільки шляхом набуття практичного досвіду, а й зростанням вимог до загальної та професійної культури психолога, до рівня його підготовки.

Програма «Психологічна служба в системі освіти» є професійно-орієнтованим курсом в си­стемі підготовки практичних психологів і дозволяє розглядати отримані знання, відповідно до необхідного практичного рівня студентів через оволодіння навичками і прийомами всіх видів психологічної допомоги у роботі з особистістю дитини, що є одним із основних завдвнь дисципліни.

При розробці даної програми ми виходили наявного досвіду розвитку психологічної служби в системі освіти, маючи на меті ознаймлення студентів з проблемами, напрямами і технологіями психологічної допомоги учасникам навчально-виховного процесу.

Мета курсу полягає у підвищенні фахової компетенції майбутніх практичних психологів здійснювати професійну допомогу школярам з різними освітніми потребами, розширенню свідомості студентів про можливості практичної психології в системі освіти, у наданні знань, необхідних для успішної практичної діяльності в якості психолога і підготовці студентів до професійної діяльності у всіх ланках освітнього простору – від дитячих садочків, шкіл, інтернатів, гімназій, ВПТУ і коледжей до психологічних, соціально-психологічних, реабілітаційних центрів всіх рівнів.

 

Вихідними концептуальними положеннями і теоретичними засадами при розробці курсу стали нормативно-правові документи з питань психологічної допомоги та психологічного супровіду процесу навчання в закладах освіти, новітні досягнення соціально-психолого-педагогічної науки у сфері вчительської діяльності, положення про психологічну діяльність, яка спрямована на збереження психічного здоров'я, виправлення та компенсації соціально-психологічних, та психолого-педагогічних відхилень учасників навчально-виховного процесу на основі гуманістичних стосунків, творчої свободи та самореалізації суб’єктів освітньої діяльності, зокрема:

– знання основ нормативно-правового забезпечення діяльності практичного психолога в закладах освіти як важливої складової професійної діяльності;

– формування професійної компетентності, продуктивності використання психологічних технологій як складових професійної діяльності.

 

Основний зміст програми взаємопов'язаний з теорією загальної психології і педагогіки, психологічною психологією, віковою психологією, соціальною психологією, психодіагностикою. Ці курси вже вивчені чи вивчаються студентами паралельно з курсом «Психологічна служба в системі освіти».

Викладання дисципліни передбачає знання основ загальної, вікової та педагогічної психології, загальної педагогіки. При розробці курсу враховувався зміст інших навчальних дисциплін, які були опановані раніше.

Необхідино зауважити, що в програмі висвітлені питання створення соціально-психологічних служб в начальних закладах, де особлива увага приділяється учням з певних соціальних категорій.

Завдання курсу:

- Знайомство з особливостями психологічного консультування в системі осмвіти.

- Розкриття основних методологічних підходів до вирішення проблем психології в освіті.

- Розкриття основних методологічних підходів до вирішення проблем психології і освіті.

- Ознайомлення студентів з основними напрямами діяльності практичного психолога в закладах освіти.

- Ознаймлення з необхідними для роботи діагностичними та корекційно-розвивальними методиками.

- Вивчення загальних питань організації і функціонування психологічної служби системи освіти.

- Знайомство з можливими способами організації і проведення навчальних занять, спрямованих на розуміння сутності особистісно-орієнтованої психологічної допомоги.

Зміст курсу орієнтується на принцип гуманного ставлення до людини, віри і її можливості у подоланні власних проблем, у формуванні позитивного ставлення до здорового способу життя та психічного здоров'я.

В межах курсу представлені для вивчення та засвоєння наступні розділи дисципліни «Психологічна служба в системі освіти»:

1. Психологічна служба в освіті
2. Діяльність практичного психолога освіти
3. Дитяча практична психологія

Вимоги до рівня засвоєння змісту дисципліни.

 

Студенти повинні знати:

· науково-теоретичні основи курсу: предмет, задачі, принципи та методи дефектології

· анатомію та фізіологію органів людини, сучасні концепції особистості аномальної дитини,

· напрями корекційно-виховної роботи в навчальних закладах,

· особливості компенсаторних процесів при різних видах аномалій

· причини різних аномалій та особливості аномального розвитку;

· закономірності психічного онтогенезу;

· закономірності психічного дизонтогенезу;

· види дизонтогеній;

· етіологію порушень розвитку;

· психолого-педагогічні особливості розвитку дітей різними аномаліями розвитку;

· особливості навчання та виховання дітей з різними вадами розвитку.

Студенти повинні вміти:

· визначати вид дизонтогенезу; диференціювати види та ступені порушення особистості,

· проводити психологічний аналіз особистості аномальної дитини;

· робити порівняльний аналіз психічного розвитку дітей з різними аномаліями;

· володіти психологічним інструментарієм спілкування з аномальною дитиною;

· добирати адекватні методики обстеження аномальної дитини та засоби корекції у відповідності з прогнозом,

· проводити корекційну роботу, враховуючи дефект у цілому,

· визначати індивідуальні завдання компенсаторно-корекційної роботи.

· надавати консультативну допомогу дітям та батькам дітей, які мають труднощі під час навчання,

· організовувати і керувати педагогічною взаємодією, аналізувати себе і свою діяльність та ефективність роботи.

Студент повинен володіти:

· уміннями психотерапевтичної, діагностичної та корекційної роботи;

· прийомами і техніками психокорекції та психореабілітації дітей з особливими психофізичними потребами;

· методами психологічної корекції та реабілітації сімей, в яких виховується дитина з вадами розвитку;

· системою знань про закономірності і принципи психофічного розвитку дітей, вміти розпізнавати дефекти розвитку;

· теоретичними знаннями у галузі дефектології;

· основними методами дефектології і навичками її використання;

· уміннями профілактичної, психотерапевтичної, діагностичної, консультативної і корекційної роботи;

· навиками роботи з різними категоріями дітей з особливими потребами та їх батьками і вихователями.

 

Основні методи і засоби навчання у процесі вивчення курсу: лекції, бесіди, навчальні дискусії, моделювання психолого-педагогічних ситуацій, самоаналіз, самоконтроль, тести, тренінги, сюжетно-рольові та навчально-педагогічні ігри, семінарсько-практичні заняття.

У процесі засвоєння змісту курсу формуються вимоги до рівня володіння студентами знаннями, уміннями та навичками, які узагальнюються у вигляді заліку. Складаються орієнтовні завдання до заліку, зразки тестових завдань, матеріали з розв’язання психологічних ситуацій і розвивально- корекційних завдань.

Формою контролю є залік / екзамен.

 

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЮ ТА ФОРМИ КОНТРОЛЮ

Вивчення курсу «Психологічна служба в системі освіти» передбачає контроль: виявлення, вимірювання і оцінювання знань, умінь студентів. Основню дидактичною функцією контролю знань є забезпечення зворотнього звязку між викладачем і студентом, отримання педагогом об'єктивної інформації про ступінь засвоєння навчального матеріалу, своєчасне виявлення недоліків і прогалин в знаннях.

Контроль – це перевірка якості засвоєння навчального матеріалу, встановлення зворотнього звя'зку між студентом та викладачем.

Контроль має на меті визначити не тільки рівнь і якість научуваності студентів, але і об'єму його навчальної праці. Окрім того, виконання контрольних завдань формує у студентів уміння і навички використання теоретичних положень для аналізу і оцінювання психологічних явищ, педагогічних ситуацій, конкретних фактів управлінської діяльності.

Програма дисципліни включає два вида контроля знань студентів:

1. Контроль проміжних результатів засвоєння дисципліни;

2. Підсумковий контроль.

Проміжний контроль не має формальних обмежень. Він здійснюється за задумом викладача. В якості форми такого контролю можна використовувати:

- оперативний контроль під час викладу лекційного матеріалу – за 5 хв. до закінчення лекції викладач задає студентам 2-3 питання. Зауваження до відповідей викладач робить на наступному заняті.

- Бліцконтроль – за 5 хв. до закінчення лекції пропонується на окремому папері записати слова, які студенти запам'ятали з теми. На наступному заняття проводиться аналіз

- Контрольні завдання з письмовим звітом – завдання на порівняння, перерахування, складання чи заповнення таблиць. Форма контролю – групова

- Виконання творчих завдань;

- Реферування та конспектування першоджерел.

Поточний контроль. Для поточного контролю використовуються результати практичних занять.

Підсумковий контроль – перевірка кінцевого результату навчальної роботи студента. Проводиться у формі заліку після вивчення дисципліни. Проведення підсумкового контролю і отримання позитивної оцінки включає: а) оцінку проміжної атестації (результати модуля 1), б) оцінку відвідуваності занять і активність в аудиторії; а також в) оцінку виконання усіх лабораторних робіт. Підсумкова атестація проводиться у вигляді заліку, під час якого необхідно набрати також певне число балів по пройдених темах.

Форми підсумкового контролю:

1. традиційна: питання відповідь (індивідуально, усно чи письмово)

2. колоквіум

3. опитування-інтерв'ю по тезаурусу чи питанням, які передбачають короткі відповіді. Опитування проводиться в присутності всієї групи усно чи письмово.

4. мозковий штурм (групова форма роботи) – група поділяється на підгрупи по 3-4 особи. Кожній групі дається карточка з 3-4 питань проблемного характеру. Пропонується обговорити питання, спираючись на вивчений матеріал. Контоль завершується бесідою групи з викладачем, під час якої уточнюється правильність відповідей і якість засвоєння знань кожним студентом.

Контрольні роботи з курсу «Психологічна служба в системі освіти» можуть сприяти більш глибокому засвоєнню проблем, що підіймались при вивченні дисципліни.

Тематика і форми контрольних робіт розроблені відповідно до вимог Державного освітнього стандарту вищої професійної освіти до рівня підготовки майбутніх спеціалістів в галузі психології.

Умови ефективного контролю:

1. об'єктивність

2. гласність

3. відповідність оцінок відповіді студента

4. системність і систематичність.

До кожної теми учбового курсу подано лекції, плани семінарських і практичних занять та списку літератури до них, перелік завдань і питань для самостійної роботи.

 

Підготовка до семінарських та практичних занять, виконання дослідницьких завдань, самостійних і курсових робіт, складання заліків та іспиту з психології є етапами підготовки до успішного складання державного екзамену, оскільки у програму його проведення включені питання з курсу основ дефектології.

Програма розроблена з урахуванням галузевого стандарту в структурі гуманітарної освіти і пропонує студентам оволодіти системою теоретичних знань та практичних умінь необхідних сучасному практикуючому психологу. Робоча програма курсу «Психологічна служба в системі освіти» складена у відповідності в кількістю годин аудиторної і самостійної роботи студентів стаціонару протягом одного семестру.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ:

 

Навчальною програмою вивчення дисципліни передбачено самостійне опрацювання студентами значної кількості учбового матеріалу, а тому урізноманітнено форми контролю за виконанням учбової програми. Окрім підсумкового контролю у вигляді заліку, протягом навчального періоду здійснюються форми поточного контролю, до яких належать: поточний модульний контроль, поточній контроль за темою та додаткові форми контролю: індивідуальні завдання, написання рефератів.

Поточний модульний контроль є обов’язковим структурним компонентом учбового процесу та здійснюється у формі модульної контрольної роботи. Максимальна кількість балів, що може бути набрана студентом за умови успішного виконання тесту, становить 20 балів.

Поточний контроль за темою (семінарські) припускає індивідуальний вибірковий контроль за рівнем знань. Метою поточного контролю за темою є відстеження рівня засвоєння знань окремої теми певним студентом, а також, окрім власне контролю, формування навичок творчого оперування засвоюваним матеріалом. Відповідь може бути оцінювана у межах 1 – 5 балів.

Реферат (есе). Крім того, як форма контролю може здійснюватися написання есе, виконання якого може оцінюватися від 1 до 5 балів. Змістом есе має бути виклад матеріалу з проблематики, що виходить за межі навчальної програми, але є суміжною з телефонним консультуванням. Метою цієї форми роботи є поглиблення знань та формування сфери наукової зацікавленості студентів, а тому тема есе обирається студентом з переліку пропонованих завдань.

Колоквіум передбачає контроль за певною темою (чи темами), що винесено на високий рівень самостійного опрацювання. Його метою є відстеження рівня засвоєння знань окремої теми (чи тем) кожним студентом. Відповідь може бути оцінювана у межах 1 – 5 балів.

Конспект першоджерел дає можливість перевірити поточну готовність студента протягом семестру. Оцінюється у межах 1 – 5 балів.

Ключові питання теми є формою контролю, що дозволяє перевірити якість засвоєння студентом ключових термінів та понять дисципліни. Відповідь може бути оцінювана у межах 1 – 5 балів.

Індивідуальне творче завдання (схеми, таблиці, план роботи, словник термінів, бібліографія, реферат) передбачає відстеження рівня засвоєння курсу загалом студентом, а також, окрім власне контролю, формування навичок творчого оперування засвоюваним матеріалом. Метою цієї форми роботи є поглиблення знань та формування сфери наукової зацікавленості студентів. Відповідь може бути оцінювана у межах 1 – 5 балів.

Критерії оцінювання відповідей:

Рейтинг модуля з дисципліни «Телефонне консультування» обчислюється згідно з правилами, поданими в Положенні про систему модульно-рейтингового контролю навчальних досягнень студентів I-V курсів денної форми навчання КНЛУ (див. Нормативно-методичні документи кредитно-модульної системи організації навчального процесу в Київському національному лінгвістичному університеті у 2010-2011 н.р./ Уклад.: Соловей М.І, Шутов О.Г., Сорокін С.В., Максименко А.П. – К.: Вид. центр КНЛУ. 2010. – С. 24-27).

Оскільки передбачено використання різних форм контролю, тому вводяться окремі критерії для кожної форми завдань.