Порівняльна характеристика вищих органів фінансового контролю України та Австрії

Спільне та відмінне між вищими органами фінансового контролю України та Австрії відповідно до положень Лімської декларації. Шляхи вдосконалення організації Рахункової палати України

У роботі проведено аналіз діяльності Рахункової палати Астрії (РПА), визначено факти, які вплинули на формування процесу державного аудиту Австрії, проведено аналіз діяльності Рахункової палати України (РПУ), зроблено порівняльний аналіз, виявлено спільне та відмінне та запропоновані деякі шляхи покращення діяльності.

Одним з ключових спільних аспектів у двох країнах є те, що назви ВОФК обох країн збігаються, і згідно із положеннями Лімської декларації засади і принципи їх функціонування визначені в Конституціях країн та у відповідних законах про ці органи.

Основними об’єктами контролю як РПА, так і РПУ є видаткова та доходна частини держбюджету, рух, розподіл та використання державних коштів, і контрольні дії щодо цих об’єктів у ВОФК країн є також однакові: перевірки, ревізії, обслідування, аналіз та експертизи.

Контрольно – перевірочна функція РПУ та РПА також збігається у певних положеннях. Так для обох ВОФК об’єктом контролю є доходна та видаткова частини бюджету, а також розподіл, управління і використання державних коштів в органах влади та установах і організаціях незалежно від форми власності. Особливу увагу при здійсненні цієї функції ВОФК обох країн приділяють контролю за ефективністю та економічністю використання державних коштів. Такі форми поточного та наступного контролю також чітко визначені у Лімській декларації. Відповідно до попереднього контролю, то хоча він і не є обов’язковим згідно з Лімською декларацією, але все одно ВОФК як Австрії, так і України здійснюють його у формі проведення експертиз та аналізу проектів держбюджетів та інших законопроектів на предмет їх ефективності та економічності в сфері державних фінансів. Таким чином РПУ та РПА здійснюють свою аналітичну та консультаційну функції.

Інформаційна функція РПА та РПУ збігається в з положеннями Лімської декларації в тому аспекті, що ВОФК обох країн звітують перед парламентом, іншими органами влади та перед громадськістю про результати своєї діяльності. Цей процес здійснюється у формі щоквартальних, щорічних, спеціальних звітів, порад і висновків у письмовій та усній формі, що згідно із Лімською декларацією визначається узгоджено між ВОФК та об’єктами його контролю. Відмінною рисою є те, що РПА є радником керівництва щодо різноманітних питань, що виявляє більшу довіру та тих міністерств, які отримують ці поряди щодо ВОФК,

Під час аналізу було виявлено відмінності між РПА та РПУ, РПА згідно закону здійснює перевірку підприємств, у яких контрольний пакет акцій належить державі. РПУ згідно із Законом України „Про Рахункову Палату” має право контролювати також місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування в контексті використання ними коштів Державного бюджету України. Що стосується цього положення, то ВОФК Австрії не здійснює таких повноважень. Відмінність між ВОФК України та Австрії також полягає в їх статусі. Так РПА підкоряється тільки закону, а його стосунки з органами влади, що є його об’єктом контролю, обмежені консультативною та інформаційною допомогою. В той час як РПУ підпорядкована та підзвітна парламенту України. Однак цей факт має двостороннє положення у Лімській декларації, і тому два різні положення не суперечать положенням лімської декларації.

Одним з ключових положень Лімській декларації є існування серед обов’язкових об’єктів контролю таких елементів, як сплата податків та робота податкових служб. Спільним цей факто являється для Рахункових Палат обох країн, але це різнить їх від Лімської Декларації.

Особливістю контролюючої функції ВОФК Австрії є те, що він перевіряє відповідність результатів діяльності об’єктів контролю рекомендаціям, які РПА надавала їм на етапі прийняття рішень. Тобто фактично РПА таким чином контролює ефективність своїх рекомендацій, в той час як РПУ надаючи поточні рекомендації щодо контролю не здійснює перевірок щодо його якості і чинності. В якості одного з етапів державного контролю, в Лімській декларації зазначено контроль за державними програмами та державними субсидіями. І у разі виявлення порушень, органи, які отримували субсидії або здійснювали роботи повинні повернути витрачені кошти понад запланованих. Однак у законах щодо Рахункових Палат обох країн це положення контролю не зазначено.

У внутрішній структурі ВОФК Австрії та України також є відмінності, які певним чином можуть впливати на принцип незалежності функціонування ВОФК. Внутрішня структура РПА менш складна. РПУ для обговорення деяких питань скликає спеціальну Колегію, РПА у свою чергу вирішує всі питання самостійно, без допомоги спеціального дорадчого органу. Це дає змогу більш ефективного і швидкого прийняття рішень. Президент та віцепрезидент обирається парламентом і підписується федеральним президентом. Також голова РПА або його замісник запрошуються до сесій федерального парламенту з радницьким голосом, що підвищує участь ВОФК у законодавчій діяльності держави. Процес обирання голова РПУ має іншу структуру, більш залежну від рішень уряду. Таким чином підпорядкованість РПУ парламентові та процедура обрання її Голови можуть становити загрозу незалежності ВОФК України як принципу його діяльності.

Також в Лімській декларації згадується право ВОФК при виявленні порушень притягувати до відповідальності винних з тим, щоб компенсувати збитки та запобігти порушенням у майбутньому. Така функція здійснюється РПУ шляхом подання до відповідних органів клопотання про притягнення до відповідальності винних у порушеннях чинного законодавства. В свою чергу в законі про Рахункову палату Австрії таку функцію не визначено.

З проведеного аналізу та виявлення спільних та відмінних рис можна запропонувати деякі шляхи вдосконалення діяльності Рахункової Палати України відповідно до процесу функціонування Рахункової палати Австрії.

По – перше, необхідно переглянути питання підпорядкованості РПУ Парламенту України. На мою думку, ВОФК повинен бути повністю незалежний від державних органів влади, і у своїй діяльності керуватися тільки головним законом держави, а також власними документами. Також необхідно запропонувати РПУ ширшу сферу діяльності, тобто надати більше можливостей у визначені об’єктів контролю.

По – друге, необхідно проводити більш тісну співпрацю між РПУ та міністерствами. Включити РПУ до постійних радників уряду щодо процесу законодавчої діяльності. Організовувати постійні конференції, тренінги, спільні проекти щодо вирішення питань у рамках підприємства, яке перевіряється.

По – третє, необхідно переглянути процедуру обрання голови РПУ та інших членів РПУ. Процедура повинна бути менш упередженою, складатися з декількох етапів та включати думку всіх органів влади, починаючи з судової та законодавчої. Доцільним буде проведення міжнародних конференцій з обміну досвідом у сфері аудиторської діяльності. Також РПУ повинно приймати участь у розпорядженні і формуванні доходів державних службовців, особливо вищих посад, що проводиться у Австрії. Це надасть змогу контролювати неупередженість на незалежні принципи функціонування голів державних органів.