Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Вживання лексики на позначення процесу мовлення у художній літературі




Синонімія — величезне багатство мови, одне з найпотужніших джерел мовної і мовленнєвої образ­ності. Стилістичне використання синонімів дає змогу висловлюватись одночасно і точно, і по-художньому, в багатьох випадках надає сказаному, написаному потріб­ного емоційного навантаження, є показником широких художньо - творчих, отже, і стилістичних можливостей мови. Саме тому синоніми дуже широко використовуються у художній літературі.

З погляду на те, що без процесу мовлення люди не можуть порозумітися між собою і взагалі не може існувати суспільство, очевидним є те, що жоден твір не обходиться без використання лексики, яка б цей процес позначала. А так як художні твори повинні бути естетичними та відповідати літературним нормам, то щоб уникати повторів автори постійно використовують синоніми.

Для аналізу було обрано повість Болеслава Пруса «Лялька». «Лялька» - це соціально – психологічний роман, який вражає широтою охоплених тем, образів, багатством змісту та художних засобів.

Дослідивши обраний художній твір, було виявлено досить велику кількість синонімів, що позначають процесс мовлення. Наведемо приклади:

«Pan Deklewski, fabrykant powozów, który majątek i stanowisko zawdzięczał wytrwałej pracy w jednym fachu, tudzież radca Węgrowicz, który od dwudziestu lat był członkiem - opiekunem jednego i tego samego Towarzystwa Dobroczynności, znali S. Wokulskiego najdawniej i najgłośniej przepowiadali mu ruinę. - Na ruinie bowiem i niewypłacalności - mówił pan Deklewski - musi skończyć człowiek, który nie pilnuje się jednego fachu i nie umie uszanować darów łaskawej fortuny. - Zaś radca Węgrowicz po każdej również głębokiej sentencji swego przyjaciela dodawał:

- Wariat! wariat!... Awanturnik!... Józiu, przynieś no jeszcze piwa. A która to butelka?

- Szósta, panie radco. Służę piorunem!... - odpowiadał Józio.

- Już szósta?... Jak ten czas leci!... Wariat! Wariat! - mruczał radca Węgrowicz…»[18, 3]

У цьому уривку із першого розділу повісті Болеслава Пруса ми бачимо 5 синонімів, що позначають процес мовлення. Подані слова є синонімами, але мають дещо різні відтінки значень, так, наприклад, mówić- означає говорити, це слово є найбільш загальним і ширшим за своїм значенням. А mruczeć має експресивне забарвлення і означає бурмотіти, виражати своє незадоволення або навіть гнів.

Продовжуючи аналізувати текст твору зустрічаються різноманітні слова та вирази, що є синонімами слова «говорити», зокрема «Wtrącił», «odparł», «spytał zniżonym głosem», «przerwał», «rzekł», «ciągnął radca», «prawił», «poprawił», «odezwał się ajent», «powtórzył radca». [18, 4-6]

Усі ці синоніми виявлені лише в першому розділі твору, а, читаючи наступні розділи, можна зауважити ще більше багатство синонімів. Ось деякі із них:

«- W nudzeniu się?... - pyta panna Izabela.»[18, 34];

«- Znam jego treść - przerywa panna Izabela. - Posiedź trochę u mnie i jeżeli nie zrobi ci subiekcji, przeczytaj ten list.»[18, 34];

«- Ależ, Belciu!... - przerwała ożywiając się panna Florentyna.», «- Florciu - rzekła zniżając głos - komu ty to mówisz?...»[18, 35];

«- Za dużo wiesz - odparła - ale nie wszystko.»[18, 35];

«- Proszę, papo - odezwała się panna Izabela usłyszawszy pukanie do swych drzwi.»[18, 36];

«— Ja mówię — odparł. — Cóż w tym dziwnego? Czyliż to samo prawo nie stosuje

się do mnie, do ciebie, do nas wszystkich?… Za dużo płakałem nad sobą, ażebym się miał rozczulać nad Turcją.»[18, 20];

— Nie bój się — ciągnął Wokulski. — Grosz ten zarobiłem uczciwie, nawet ciężko, Handel, Szczęście bardzo ciężko. Cały sekret polega na tym, żem miał bogatego wspólnika i że kontentowałem się cztery i pięć razy mniejszym zyskiem niż inni. Toteż mój kapitał ciągle wzrastający był w ciągłym ruchu. — No — dodał po chwili — miałem też szalone szczęście… [18, 21];

— A, jesteś pan — zawołał książę. — Już wiem, jaki ułożyliście spisek z panem

Łęckim. Spółka do handlu ze Wschodem — wyborna myśl! Musicie i mnie do niej

przyjąć… Musimy poznać się bliżej… — A widząc, że Wokulski milczy, dodał: — Prawda, jakim ja nudny, panie Wokulski? [18, 75];

— Owszem — odpowiedział Wokulski. [18, 128];

— Mateczko! — przerwała pani Stawska, błagalnie patrząc na nią. [18, 237]

та багато інших.

Отже, проаналізувавши словники та художній твір, можемо зробити висновок, що лексика на позначення процесу мови у польській мові є досить багатою і різноманітною, є велике синонімічне багатство, що видно з прикладів, наведених у цій роботі.

Багатство мови визначається багатством її словникового складу. У польській мові послуговуються сотнями тисяч слів, її синонімічне багатство також є досить великим і це свідчить про те, що ця мова досягла рівня найрозвиненіших мов світу і продовжується розвиватися далі.

 

Міністерство освіти та науки України

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Інститут філології та журналістики

Кафедра слов’янської філології

 

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-09-03; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 341 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Лучшая месть – огромный успех. © Фрэнк Синатра
==> читать все изречения...

2327 - | 2204 -


© 2015-2025 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.011 с.