Поняття про складання машин

Складання машин

Продукція машинобудівної промисловості.

Машинобудування є важливою галуззю промисловості, яка визначає рівень і темпи розвитку всіх інших галузей промисловості, сільського господарства, транспорту, енергетики тощо.

Продукцію машинобудівної промисловості називають виробами. Це є різні машини, агрегати й окремі деталі.

Деталлю називають виріб, виготовлений без застосування складальних операцій.

Вузлом називають складову частину виробу, який отримують з’єднанням деталей.

Деталі у вузол з’єднують зварюванням, склеюванням, паянням, скручуванням тощо.

З’єднуючи між собою деталі та вузли, отримують машину. Кожну машину створюють для виконання певного техноогічного процесу, після виконання якого отримують напів- або готову продукцію певної кількості та якості.

Машинами називають механізми або поєднання механізмів, які здійснюють певні рухи для перетворення одного виду енергії в інший або виконання певного технологічного процесу.

Залежно від основного призначення машини поділяють на машини-двигуни та машини-виконавці.

Машини-двигуни призначені для перетворення одного виду енергії на інший (напрклад, парові турбіни, двигуни внутрішнього згорання, вітрові колеса).

За допомогою машин-виконавців відбувається зміна форми, розмірів, властивостей об’єкта тощо. Ці машини поділяють на транспортні, технологічні та кібернитичні.

Транспортні машини призначені для перевезення або передавання вантажу з одного місця на інше, наприклад транспортери, ліфти, крани, автомобілі (вантажівки, самоскиди та ін.).

Технологічні машини перетворюють сировину у напів- або готову продукцію. До технологічних машин належать прядильні та ткацькі верстати, млини тощо.

Поняття про складання машин.

Складанням є кінцевим технологічним процесом у виробництві машин. У процесі складання виконують слюсарні, складальні, випробувальні та малярні роботи. Якість складальних робот значною мірою відбивається на продуктивності, надійності та довговічності машин. Роботи пов’язані із складанням машин, проводять у складальних, частково механічних цехах, які визначають темп і напрямок роботи всіх опробувальних і заготівельних цехів заводу, особливо в потоковому і автоматизованому виробництві. Робота всіх виробничих підрозділів заводу має бути синхронізована згідно із тактом випуску машин на складанні. Ще в процесі проектування визначають послідовність складання.

Основним напрямком упроцесі конструювання машин є побудова машини з окремих вузлів, які можна ставити на базову деталь і здіймати незалежно від інших вузлів.

Усі деталі сучасних машин виготовляють у межах заданих допусків.Розміри виготовлених деталей різні. Причиною цього є ряд чинників, які впливають на точність розмірів деталі у процесі їх виготовлення. Якщо в процесі конструювання цього не враховати, то під час складання будуть такі недоліки:

· розміри вузла будуть більшими від розмірів місця, де він має бути встановлений у процесі складання. Цей недолік вимагає додаткових коштів на виконання слюсарних робіт, які полягають у зменшення розмірів вузла (шліфуванням, поліруванням, і точінням).

· розміри вузла будуть меншими за розміри місця, де він має бути встановлений у процесі складання. Знову додаткові великі витрати: треба виготовляти нові деталі для вузла.

· розміри вузла незначно (на величину допуску) відрізнятимуться від розмірів місця, де він має бути встановлений у процесі складання. Такі вузли придатні для складання на ремонту машин без додаткових витрат.

Технологічний процес складання полягає у з’єднанні деталей у вузли, вузлів і окремих деталей- у механізми, а все разом – машину. У цьому зв’язку всі роботи складального процесу поділяють на окремі послідовні стадії: складання вузлів, агрегатів, механізмів і загальне складання. На кожній стадії технологічний процес складаня поділяють на окремі послідовно виконувальні операції.

Способи складання машин.

Складають машини за способом повної, неповної взаємозамінності та індувідуального підганяння. В основі вибору способу складання лежить точність виготовлення складових елементів машин: деталей, вузлів тощо.

1. За способом повної взаємозамінності. Упроцесі цїого способу складання використовують деталі, виготовлені з відповідною точністю, а тому вони не потребують додаткового оброблення перед з’єднанням у вузли. Такий спосіб складання застосовують у великосерйозному та масовому виробництві.

2. За способом неповної взаємозамінності. У процесі цього способу складання потрібної посадки з’єднання деталей або вузлів досягають попереднім підбиранням їх за розмірами. Якщо деталі чи вузли, призначені для складання, групують за розмірами, то такий спосіб складання називають складанням за способом групового підбирання. У разі індивідуального підбирання до розміру місця шукають відповідного розміру деталь.

3. За способом індивідуального підганяння. Складання полягає в тому, що для досягнення відповідної посадки деталі після виготовлення дооброблюють ручним способом для отримання певної форми, розмірів і шорсткості поверхні тощо. Такий спосіб складання застосовують в одиничному та малосерійному виробництві.

Види складання машин.

В процесі складання спочатку із деталей складають вузли, а потім із вузлів і окремих деталей – машину.

Залежно від обсягу випуску продукції застосовують стаціонарне та рухоме складання.

1. Стаціонарне складання. Цей вид складання проводять в експериментальних цехах бригадою фахівців, які виконують різні операції. До місця складання подають усі деталі, вузли та інструменти, необхідні для складання та доведення деталей необовязково мають бути взаємозамінними. Цей вид складання малопродуктивний. Його застосовують в одиничному і малосерійному виробництві.

2. Рухоме складання. У ході цього складання основна деталь майбутнього виробу послідовно переміщується від одного місця праці до іншого. На кожному місці виконують певну складальну операцію. Місця праці оснащені пристроями та інструментами, необхідними для виконання цих операцій. Виріб, який складають, переміщується за допомогою транспортних засобів- роликових конвеєрів, візків, транспортерів тощо. Виріб транспорного засобу залежить від виду виробу, який складають. Рухоме складаня застосовують у масовому та великосерійному виробництві. Необхідні умови рухомого складання: повна взаємозамінність деталей, вузлів, певна кількість робітників, інструментів та деталей на місці праці. Без виконання цих вимог не можна організовувати рухомого складання.