Питання
З предемету: «Основи
Природознавства з методикою викладання» до державного екзамену з педагогіки.
6.
ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
1. Спостереження. Використання спостережень. Вимоги до спостережень. Зміна характеру спостережень у кожному наступному класі початковоїланки.
Скласти пам'ятку для фенологічних спостережень на весну з предмету «Я і Україна» для учнів 2-го класу.
Відповідь:
Спостереження - це цілеспрямоване сприйняття того чи іншого педагогічного явища без втручання у його хід.
ПРОВОДЯТЬСЯ | |||
У першому класі | У другому класі | У третьому класі | У четвертому класі |
Учні залучаються поступово, основна роль належить вчителю | Учні вчаться аналізувати дані своїх спостережень, підбирати підсумки, виявляти причинні зв’язки між явищами природи. | Учні починають користуватися деякими приладами, складнішим стає характер обробки результатівспостережень | Систематично ведуть спостереження за погодою, повинні навчатись користуватись компасом, флюгером |
2. Урок екскурсія. Етапи проведення уроку-екскурсії. Його значення у навчально-виховному процесі.
Розробити план екскурсії для учнів 3-го класу з предмету «Я і Україна» по темі «Різноманітність природи (жива і нежива природа), зміни в природі, спричинені людиною, охорона природи.».
Відповідь:
Екскурсія – це форма організації навчального процесу, яка потребує застосування активних методів навчання.
Макро структура | Мікро Структура | Суть макроструктури |
Підготовчий етап | Фронтальна бесіда | 1. Розробка річного календарного плану, де намічаються екскурсії з урахуванням конкретних місцевих умов. 2. Визначення теми та навчально-виховної мети екскурсії. 3. Вибір місця екскурсії і попереднє ознайомлення з ним, визначення об’єктів для визначення. 4. Підготовка дитячого колективу: а) ознайомленням екскурсії; б) виділення учнівських ланок і розподіл завдань і обов’язків; в) ознайомлення з правилами поведінки на екскурсії. 5. Підбір екскурсійного спорядження та інвентаря, розподіл його між ланками, призначення відповідальних. 6. Визначення маршруту і зупинок екскурсії, позапрограмних об’єктів, які можуть викликати інтерес у дітей і до розповіді про які треба завчасно підготуватись. 7. Інструктаж: 1) по техніці безпеки (робота з інвентарем); 2) по правилам дорожнього руху; 3) по правилам поведінки на природі. |
Проведення екскурсії | Розповідь, бесіда | 1. Вчитель нагадує мету і уточнює завдання, які виконуватимуть учні. 2. Показує прийоми виконання тієї або іншої роботи. 3. Заслуховує повідомлення про наслідки роботи окремих ланок і дає вичерпні відповіді на запитання. |
Підведення підсумків | Фронтальна бесіда, різні види робіт | 1. Опрацювання зібраного матеріалу. 2. Виконання записів про враження від екскурсії в зошитах. |
3. Досліди, практична робота та їх значення. Методика проведення дослідів вчителем і учнями. Проведення практичних робіт з природознавства, їх значення, закріплення набутих знань і навичок.
Скласти методику проведення дослідів з предмету «Я і Україна» по темі «Грунти» для учнів 4-го класу.
Відповідь:
Значення дослідів:
1. Дають можливість показати виникнення, розвиток і дію певного явища.
2. Під час досліду можна показати і розглянути ті чи інші властивості предметів або речовин, простежити хід виробничого процесу.
3. Постановка досліду збуджує інтерес учнів, розвиває їх спостережливість і мислення.
Класифікація дослідів
Демонстраційні | Фронтальні |
1. Проводить вчитель тоді, коли використовують вогонь або якщо досліди складні. | 1. Проводять всі учні. |
2. Проводить так, щоб їх було видно всім учням. | 2. Чергові ставлять перед кожним учнем відповідне обладнання, як підготувати його до роботи. |
3. Стіл вчителя потрібно відсунути від парт на півметра і прилад ставити на підставку на рівні очей дітей. | 3. Вчитель показує як користуватися обладнанням, як підготувати його до роботи. |
4. При нагріванні води отвір у пробці спрямовують у протилежному від очей дітей напрямку. | 4. Наслідки спостережень пояснюють, аналізують, роблять відповідні висновки |
Значення практичних робіт
1. Засвоєння учнями програмного матеріалу.
2. Вироблення умінь і навичок у процесі виконання практичних робіт.
3. Підготовка учнів до праці.
4. Методика роботи з планом і картою. Розробити методику використання карти для учнів 3-4-их класів з предмету «Я і Україна» по темах: «Грунти», «Форми земної поверхні» (на вибір студента).
Відповідь:
Визначення: План, географічна карта.
Словник:
Горизонт - частина земної поверхні, яку ми можемо охопити оком.
Лінія горизонту - це уявна лінія, по якій небо з'єднується з поверхнею землі.
Компас - прилад для визначення сторін горизонту.
Масштаб - показує в скільки разів зменшено або збільшено справжні розміри предметів.
Географічна карта - це зменшене в багато разів зображення всієї земної кулі або її окремих частин.
План - це креслення в певному масштабі великих предметів, будівель, невеликих ділянок земної поверхні, такими, якими їх бачимо зверху.
Пам'ятай:
Щоб правильно визначити сторони горизонту, слід, користуватися кількома ознаками одночасно.
Як працювати з картою?
Біля карти стій справа, щоб не заступати її собою, указку тримай у правій руці.
Показуй не напис назви міста, а умовний знак, яким це місто позначено на карті.
Якщо тобі треба показати озеро, море, гори, обведи указкою берегову лінію озера чи моря та межі гір.
Річку починай показувати звідти, звідки вона витікає і закінчуй там, куди вона впадає.
Коли показуєш міста, гори, річки, то називай їхнє місцезнаходження (на півночі, південному заході і т. д.).
На уроках ти працюватимеш також із контурними картами. Працюючи з ними, додержуй правил:
Назви міст підписуй праворуч від умовного знака.
Назви річок підписуй вздовж течії. Якщо річка велика, напис роби двічі, на її початку та в кінці.
Назви гір, морів, озер підписуй вздовж їх розміщення.
Умовні знаки, якими позначають корисні копалини, роби чорним кольором.
Кордони нашої батьківщини позначай червоним кольором.
Питання
З предемету: «Основи
природознавства з методикою викладання» до державного екзамену з педагогіки.
6. спеціальності «Початкове навчання»
ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ
1. Бесіда вчителя на уроках природознавства. Поняття «бесіда». Види бесід, вимоги до бесіди, застосування бесіди на уроках природознавства.
Відповідь:
Бесіда - діалогічна форма викладу і вивчення нового матеріалу.
| |||
| |||
| |||
| |||
2. Розповідь учителя на уроках природознавства. Поняття «розповідь». Вимоги до розповіді. Використання розповіді при вивченні природознавства.
Відповідь:
Розповідь - це систематичне викладання фактичного навчального матеріалу або опис певного природного об'єкта чи явищ природи.
Вимоги до розповіді: | доступна і популярна з урахуванням віку і рівня розвитку дітей; |
бути яскравою і емоційною, пробуджувати інтерес, активізувати розумову діяльність учнів; | |
бути ідейно спрямованою, не містити помилок і неточностей; | |
тривалість 7-10 хв. у 2-х класах, 10-15 хв. у 3-х класах; | |
мати виховне спрямування. | |
Що для цього необхідно зробити? | використовувати образні описи природи, вірші або окремі уривки з художнього твору; |
демонструвати досліди, відеофільми, презентації; | |
ілюструвати розповідь різними посібниками; | |
використовувати спостереження дітей або елементи евристичної бесіди. |
3. Методика роботи при ознайомленні першокласників з природою. Особливості методики ознайомлення першокласників з природою.
Відповідь:
Методика роботи - це упорядковані способи взаємозв'язаної діяльності вчителя і учнів, які спрямовані на вирішення навчально-виховних завдань
4. Використання підручників на уроках природознавства. Значення підручника. Методика роботи з підручником. План самостійної роботи учнів з підручником.
Відповідь:
У підручнику подаються відомості за програмою, відповідно до мети і навчального матеріалу. Матеріал підручника складається з невеликих за обсягом статей, оповідань, кольорових ілюстрацій, схем, карт, запитань і завдань. Підручник не тільки дає певний мінімум знань, а й забезпечує закріплення їх, допомагає дітям самостійно здобути ці знання
.
Значення:
1. Підручник не тільки дає певний мінімум знань, а і забезпечує закріплення їх.
2. Правильно організована робота з підручником виробляє в учнів вміння самостійно працювати з ним.
3. За допомогою статей, ілюстрацій, запитань і завдань поданих у підручнику, діти вчаться виділяти головне серед безлічі предметів і явищ, робити узагальнення.
Методика роботи
1. Ознайомлення дітей з підручником. Звернути увагу на прізвище автора, зовнішнє оформлення, зміст і обсяг навчального матеріалу.
2. Пояснення навчального значення малюнків і карт.
3. Нагадування учням про бережливе ставлення до підручника. Зазначення того, що за цими підручниками будуть навчатися діти в наступних класах.
4. Після читання тексту учні повинні відповідати на запитання до тексту за допомогою вибіркового читання.
5. При потребі учні можуть прочитати статтю мовчки.
6. Для більш свідомого сприймання тексту, конкретизації відповідних уявлень треба уважно розглянути поданий малюнок або схему.
7. Деякі статті не слід переказувати (стаття-пам'ятка).
8. Роботу з підручником слід поєднувати із спостереженням за навколишнім середовищем і працею людей своєї місцевості.
9. Навчити дітей виділяти головне в тексті або на малюнку.
10. Методика роботи з текстом підручника може бути різною.
11. Статті в яких описуються досліди, що характеризуються доступністю для розуміння дітей і простотою виконання, діти спочатку читають, а потім пояснюють їх.
12. Під час роботи над більшістю текстів підручника, спочатку розглядаються наочні посібники і дається коротке пояснення.
13. У процесі роботи з ілюстраціями і текстом підручника слід спиратися на життєвий досвід учня.
14. Навчити дітей самостійно працювати з підручником під час виконання домашнього завдання.
План самостійної роботи учнів з підручником.
1. Прочитай питання які є перед статтею, дай на них відповідь.
2. Уважно прочитай статтю вголос.
3. Дай відповідь на питання вкінці статті, використовуючи текст підручника.
4. Запиши визначення в словник.
5. Розглянь малюнок.
6. Перекажи статтю по абзацах.
7. Перекажи статтю вцілому.
Виділяються чотири типи статей в підручнику природознавства
1. Наукова стаття.
2. Пам'ятка.
3. Природнича.
4. Стаття з використанням інструкції до виконання дослідів (тема "термометр", "корисні копалини").
Методика роботи:
1. Наукова стаття:
- дати відповідь на проблемні питання перед статтею;
- прочитати статтю;
- дати відповідь на питання після статті використовуючи текст підручника і малюнки;
- записати в словник нові терміни;
- переказати статтю в цілому.
2. Стаття "Пам'ятка" - використовується для ведення
спостережень, щоб діти на протязі року могли нагадати мету і завдання спостереження.
3. Стаття природничого змісту - з використанням малюнків з точним зображенням, перечисленням об'єктів природи (методичні вимоги такі ж, як і до наукової статті).
4. Стаття з використанням інструкції до виконання
дослідів (теми: "Термометр", "Корисні копалини").
- під час використання на уроках дослідів, вчитель не виготовляє інструкційні картки, а використовує готові в підручнику;
- перед виконанням досліду діти вивчають інструкцію в підручнику а потім виконують дослід.
5. Використання гри і цікавих матеріалів в школі. Значення використання гри та ігрових прийомів на уроках природознавства. Визначення етапів уроку для яких доцільне застосування гри та ігрових прийомів.
Відповідь:
Належать: ігри, загадки, вікторини, географічні ігри-подорожі, описи природи, контури об’єктів.
Що використо-вують | Найкраще використовувати | Що можна використати | Значення |
Гра | При перевірці і повторенні здобутих знань, при повторенні нового матеріалу | Гербарії, колекції, різні види лото, вікторини, задачі, вправи, настінні картини | Виявляє знання, допомагає активізувати навчальний процес, розвиває спостережливість, увагу, пам’ять, мислення, збуджує інтерес до навчання |
Гра-подорож | При вивченні карти | Карта, настінні таблиці, картини, презентації | Розширює кругозір дітей, знання про географічні об’єкти, розвиває вміння роботи з картою |
Загадки | На різних етапах уроку, як при вивченні, так і закріпленні теми | Загадки, які дають опис предметів і явищ | Розвиває кмітливість, уважність, мислення, зацікавлюють дітей, дають точний опис явища або предмета |
Опис природи | Під час розповіді, бесіди | Уривки з художніх творів, віршів, пісень, казок | Виховують естетичні почуття, любов до природи; зацікавлюють |
Контури об’єктів | При повторенні | Контури: птахів, звірів, комах, дерев, географічних об’єктів | Розвивають спостережливість, уважність, вміння використати вивчений матеріал, відрізняти предмети за ознаками один від одного; зацікавлюють |
6. Домашня робота учнів з природознавства. Різноманітність видів домашньої роботи.
Відповідь:
Важливу роль у системі навчально-виховного процесу поруч з уроками відіграє самостійне домашнє завдання учнів. Воно має відповідати тим вимогам, які вчитель ставить на уроці. | |||
Пізнавальний інтерес | Науковість | Розкриття причинно-наслідкових зв’язків | Розкриття міжпредметних зв'язків |
Види домашнього завдання учнів повинні бути найрізноманітнішими, де б переважали завдання продуктивного характеру, які збуджують мислення дітей, їх творчість.
1. Початкова ланка школи повинна формувати у учнів уміння і навички самостійно набувати знання. Наприклад, при роботі з підручником, змістом статті чи ілюстраціями до неї, методичним апаратом, при безпосередньому спілкуванні з природою, коли учні виконують різні завдання в куточку живої природи, на шкільній ділянці, ведуть спостереження за предметами і явищами природи, підключаються до природоохоронної роботи. Це і збирання краєзнавчого матеріалу, опрацювання дитячої художньої літератури, виконання завдань в зошиті для самостійної роботи, виготовлення з природничого матеріалу наочних посібників, різноманітних виробів, проведення дослідів.
2. Спостерігати за природою і працею людей. Звернути увагу на пам'ятку.
Пам'ятка — це план спостережень і керівництво підготовкою по розповіді про їхні результати. Тут об'єкти перелічені у потрібній послідовності, що сприяє кращому засвоєнню взаємозв'язків у природі, а саме: вони є тим фундаментом, на якому в учнів формується науковий світогляд
За пам'яткою учням дається завдання додому і підготувати інформацію про зміни у природі за минулий тиждень, місяць, чи пору року:
ü видимий рух Сонця над Землею (високо чи низько піднімається опівдні порівняно з попередніми спостереженнями);
ü тривалість дня, температура повітря;
ü вітер (слабкий, сильний, теплий, прохолодний, різкий);
ü опади (дощ, сніг, туман);
ü стан рослин (в'януть, перебувають в стані спокою, пробуджуються, квітнуть, дозрівають);
ü поведінка тварин (комах, птахів, звірів);
ü праця людей.
3. Спостереження за дикими і свійськими тваринами.
4. Поспостерігати за рослинами, що розвиваються за різних умов, незалежно від впливу людини.
5. Завдання на порівняння і знаходження рис подібності і відмінності в об'єктах, що вивчали.
6. Виготовлення дрібних виробів з природничого матеріалу, який зібраний під час прогулянок, екскурсій.
7. Працюючи з книгою, дібрати повідомлення для класного календаря природи.
8. Робота в зошиті з природознавства.
9. Учням сільських шкіл — вирощувати корм для телят і курей.
10. Учням посильна робота по вирощуванню взимку на вікні зелених рослин. Це і квіти, і цибуля, і кріп.
В 4 класі особливу увагу необхідно звернути на різноманітність домашніх завдань по карті:
1) вивчити умовні знаки;
2) вивчити форми рельєфу;
3) вивчити водойми;
4) вивчити гори;
5) вивчити корисні копалини;
6) ознайомитись з природними зонами і ін.;
7) складання за планом коротеньких оповідань про той чи інший об'єкт на карті;
8) робота з контурною картою; нанесення на неї об'єктів, що вивчались раніше;
9) збирання насіння дикорослих рослин для підгодовування пернатих взимку.
7. Позакласна робота з природознавства. Класифікація позакласної роботи. Завдання позакласної роботи. Методи та прийоми виконання позакласної роботи.
Відповідь:
Позакласна робота - це організована на добровільних засадах діяльність учнів, спрямована на розширення й поглиблення їхніх знань, умінь і навичок, розвиток самостійності, творчих здібностей, інтересу до вивчення природознавства.
|
8. Робота з графічними посібниками. Методи і прийоми роботи з картинами, таблицями, роздавальними картками, схемами. Вимоги до демонстрації графічних посібників.
Відповіді: