Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів

з навчанням українською мовою. 3 клас»

(авт. О. І. Самонова, В. І. Статівка, Т. М. Полякова)

Основні напрями у вивченні практичного курсу цього навчального предмета - це навчання читання і письма; розвиток умінь усного та писемного мовлення.

Для досягнення поставленої мети протягом навчання в 3 класі планується вирішення таких завдань:

- забезпечення позитивної мотивації до вивчення російської мови;

- формування умінь і навичок з усіх видів мовленнєвої діяльності в усній та письмовій формі;

- засвоєння елементарних знань про найважливіші мовні одиниці, необхідні і достатні для формування мовленнєвих умінь і навичок;

- збагачення та активізація словникового запасу;

- засвоєння російської графіки та орфографії, формування фонетико-графічних правописних умінь і навичок;

- прилучення до національних культур народів України;

- продовження інтелектуального, морального, соціокультурного та естетичного розвитку особистості школярів.

Окреслені завдання повинні здійснюватися відповідно до трьох ліній змісту: мовної (аудіювання, говоріння, читання, письмо), мовленнєвої (знання з лексики, граматики, фонетики, орфографії сучасної літературної мови) і соціокультурної (початкові знання особливостей суспільного життя і культурних традицій, уміння вибирати і використовувати мовні форми в конкретній ситуації).

На кожному уроці доцільно здійснювати інтеграцію мовного та мовленнєвого дидактичного матеріалу, а також матеріалу соціокультурної спрямованості. При цьому домінуючою буде реалізація однієї із змістових ліній. Наприклад, якщо на уроці необхідно дати знання в основному мовного характеру, значить, домінуючою є реалізація мовної лінії. Провідна мета уроку - розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів, отже, домінуюча лінія змісту навчання – мовленнєва. У разі, коли відомості мають яскраво виражену соціокультурну спрямованість, домінуючою є соціокультурна освітня лінія. Основою подачі мовного, мовленнєвого та соціокультурного матеріалу у їх взаємозв'язку є текст-опора - обов'язковий компонент кожного уроку. Як тексти-опори слід систематично використовувати культурологічні тексти.

Мовленнєва лінія передбачає цілеспрямований розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння (діалогічне і монологічне мовлення), читання (вголос і мовчки) і письма (виклад, твір).

Робота з аудіювання передбачає розвиток умінь слухати і розуміти зміст монологічних та діалогічних висловлювань, що відносяться до художнього, науково -художнього та науково-популярного стилів. Слід використовувати художні, науково-художні та науково-популярні твори (у тому числі культурологічного змісту), а також зв'язні висловлювання про мовні одиниці або явища (наприклад, із рубрики «Для чомучок»).

Навчання говорінню передбачає розширення словникового запасу школярів, оволодіння граматичною будовою мови, розвиток умінь будувати усні висловлювання. При цьому поглиблюються відомості про діалогічне і монологічне мовлення, вдосконалюються вміння відтворювати і складати діалоги і монологи.

Навчаючи літературному читанню, слід формувати вміння читати вголос із належною швидкістю, дотримуючись орфоепічних й інтонаційних норм, прищеплювати школярам інтерес до читання дитячої літератури, вчити оцінювати художні достоїнства прочитаних творів, запам'ятовувати прізвища їхніх авторів, жанр і назву.

При навчанні письма як виду мовної діяльності особливу увагу слід звернути на прояви інтерференції, з метою попередити орфографічні помилки при коментованому письмі, списуванні, письмі з пам'яті, різних видів диктантів з поступовим наростанням правописних труднощів.

Мовна лінія передбачає формування у молодших школярів елементарних відомостей про мову і мовних умінь, необхідних для практичного користування мовою. Насамперед, це стосується збагачення і активізації словникового запасу учнів; граматичної будови мови (утворення форм слів; побудови словосполучень, речень; використання засобів зв'язку речень у висловлюванні); формування орфоепічних, графічних, правописних норм мови. Мовну підготовку раціонально здійснювати, спираючись на знання, отримані в ході вивчення української мови.

 

 

«Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою. 3 клас»

(авт. Е. С. Сильнова, Н. Г. Каневська, В. Ф. Олійник)

У роботі над підручниками автори прагнули закласти основи формування комунікативної компетентності учнів з урахуванням їх інтересів та можливостей, виходили з положення про те, що системоутворюючу основу вивчення російської мови складають уміння мовленнєвої діяльності. У зв'язку з цим навчальний матеріал спрямований на засвоєння учнями знань змістової основи мовних ситуацій; формування у дітей умінь включатися в мовні ситуації різного змісту, грамотно передавати враження від сприйнятого в різних формах і типах мовлення (монолог, діалог; розповідь, опис, міркування); виховання художнього смаку і культури мови як однієї з форм загальної культури людини. Норми вимови і правопису розглядаються як засіб реалізації комунікативних завдань. Цей принцип визначив структуру підручників (від найбільшої одиниці мови - тексту - до мінімальної змістовної одиниці – слова, а потім до звука), добір дидактичного матеріалу і завдання до нього.

На кожному уроці передбачаються різні види мовної діяльності учнів: аудіювання (слухання, осмислення усного висловлювання); участь у діалозі (аналіз, складання, розігрування); конструювання монологічних висловлювань (усні і письмові перкази або твори). З метою засвоєння учнями правил грамотної побудови висловлювань передбачена робота з формування мовних умінь на базі елементарних знань про мову.

Процес навчання російської мови будується у такій системі: спостереження, аналіз ознак і властивостей мовного явища, виділення істотних ознак, узагальнення, визначення наукового поняття (висновок, правило), складання схем, моделей і конструювання по ньому слів, речень, текстів. Наступні етапи роботи передбачають поглиблення знань, перенесення їх у нові ситуації і вдосконалення умінь у процесі мовленнєвої діяльності. Така послідовність роботи забезпечує поступове зростання ступеня самостійності учнів, накопичення ними пізнавального досвіду в засвоєнні і застосуванні теоретичних знань: від спостереження мовних явищ, розбору прикладу або дій за зразком до самостійної роботи і виконання творчих завдань.

У підручнику пропонуються завдання на фонетичне і граматичне моделювання та конструювання за поданими моделями (звуко-складові, морфемні моделі слів, схеми речень). Ці вправи допомагають представити конкретне мовне явище в узагальненому вигляді, сприяють розвитку аналітичного мислення, вдосконалення вміння співвідносити певне мовне явище з його моделлю, позитивно впливають на формування орфоепічних, орфографічних і граматичних умінь і навичок.

У роботі над дидактичним матеріалом при вивченні орфографічних і граматичних тем пропонуються завдання, які спонукають помічати, оцінювати точне, влучне й образне слово.

Значне місце в системі завдань відповідно до програми відводиться різним видам читання (вголос і мовчки) залежно від мети, яка диктується особливостями розв'язуваної навчальної задачі. Також обов'язковою є робота над виразним читанням, без якого неможливо досягти глибокого і точного розуміння змісту.

Матеріал для словникової роботи передбачає комплексне засвоєння слова: виявлення або уточнення його лексичного значення, особливостей вимови, написання, сполучуваності з іншими словами в мові. Уживання вивченого слова в різних граматичних формах закріплюється у ряді вправ. Пропонуються завдання, які привчають школяра до роботи з орфографічним і тлумачним словниками

Наочний матеріал підручника виконує двояку функцію. Таблиці, схеми, предметні малюнки дозволяють організувати аналітико-синтетичну діяльність учнів. Репродукції картин, фотографії, сюжетні малюнки сприяють розвитку образного мислення і образної мови, забезпечують універсальний механізм розвитку творчого потенціалу дитини, відтворюють у його свідомості цілісність і гармонію навколишнього світу, роблять досліджуваний мовний матеріал цікавим, відкривають більше можливостей для його застосування. Ігри зі словами привертають увагу до слова, стійких словосполучень, особливостей вимови, написання.

У підручнику передбачаються різні форми організації навчальної діяльності на уроці (робота в парі, групова та індивідуальна); вказані вправи та завдання підвищеної складності, які учень може виконувати за вибором.

 

 

«Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою. 3 клас»

(авт. О. М. Рудяков, І. Л. Челишева)

Для впровадження обов'язкових змістових ліній мовного компонента (мовної, мовленнєвої, соціокультурної, діяльнісної) у підручнику передбачена робота учнів із різними текстами, наприклад, із текстами-правилами, текстами–таблицями, текстами–схемами.

Усередині параграфів витримана єдина структура подачі матеріалу:

• мотиваційні вправи, матеріал для спостереження (згадати, подумати, перетворити);

• теоретичний матеріал;

• вправи на закріплення;

• домашні завдання;

• комплекс перевірних матеріалів.

Тексти правил відрізняються чіткістю формулювань, доступністю і лаконічністю.

Тексти вправ виховують повагу до рідної землі, до сім'ї і сімейних цінностей. Учням пропонуються уривки з творів не тільки класиків, але й сучасних дитячих авторів,які допомагають дітям зрозуміти навколишню дійсність.

Новизна підручника полягає в тому, що він включає сучасні методики і прийоми подачі матеріалу, враховує компетентнісний та особистісно орієнтований підходи у навчанні.

 

 

 

Згідно з Державним стандартом початкової загальної освіти та програмою навчального предмета „ Природознавство ” метавивченняприродознавства полягаєуформуванні природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способами навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи.

 

 

«Природознавство. 3 клас»

(авт. І. В. Грущинська)

Підручник «Природознавство» (автор І. В. Грущинська) для 3 класу загальноосвітніх навчальних закладів є концептуальним продовженням серії підручників для початкової школи.

Основною концептуальною ідеєю підручника є формування природознавчої компетентності учнів на основі засвоєння системи інтегрованих знань про неживу та живу природу, формування екологічної свідомості, опанування способами навчально-пізнавальної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики. Уся система організації матеріалу підручника орієнтована на пошукову діяльність, розвиток самостійності мислення.Головне завдання цієї навчальної книжки – не лише подати дітям певну суму знань про природу, а й навчити жити у гармонії з навколишнім світом, відчувати відповідальність за майбутнє нашого спільного дому — планети Земля. Цьому сприяє і виконання різноманітних ланок проекту «Облаштовуємо нашу планету», що є наскрізним у підручнику для 3 класу.

У підручнику для 3 класу певний алгоритм подання матеріалу, що був розроблений у попередніх класах, удосконалено відповідно до вікових особливостей третьокласників: назви параграфів (теми уроків), що традиційно називаються зустрічами, сформульовані у вигляді запитань. Це підкреслює діалогічність подання матеріалу і сприяє особистісно зорієнтованому підходу цієї навчальної книжки. До конструювання змісту кожної зустрічі-уроку застосована однакова схема: спочатку розміщується рубрика-мотивація " Ти дізнаєшся…", де учні дізнаються про що йтиметься на уроці. Потім рубрика актуалізації знань - «Пригадай!». А закінчується кожний урок підсумками. Це нові рубрики «Сторінками Книги важливих знань про природу», у якій тезисно сформульовано основні думки, що їх має засвоїти учень при вивченні теми уроку, та «Запитання і завдання від Матінки Природи», у якій розроблено чітку систему з 5 диференційованих завдань репродуктивного й творчого характеру.

У кінці кожного розділу відводиться година для узагальнення і систематизації знань, тобто приведення їх у цілісну природничо-наукову систему та встановлення взаємозв’язків у природі. Ці зустрічі мають назви «Перевір, як ти вмієш застосовувати свої знання про …» (відповідно до теми, що вивчається) і всі завдання в них спрямовано на реалізацію діяльнісної лінії курсу природознавства.

Ідею інтерактивного підручника-діалогу підтримують і казкові віртуальні герої, що діють на його сторінках.Це вже знайомі учням Їжачок Хитрячок, Синьокрила Сойка, Сонечко Семикрапочка та Карасик Золотенко, а також нові герої-провідники розділами підручника — рибка Немо (водознавець), Дракончики-повітроплавці (частина, присвячена повітрю), пан Кріт-ґрунтознавець, хлопчик Струм-енергетик, мудрий Лісовичок і лікарка пані Калина Пігулко. Казкові зображення цих героїв, а також діалог із учнями, який вони ведуть на сторінках підручника, органічно поєднується з реалістичним відтворенням природних об’єктів, викликаючи зацікавлення у дітей молодшого шкільного віку.

Зацікавити школярів мають і уроки-екскурсії. Це не звичайний урок, а заняття «в природі». Для цього у підручнику навіть відведені окремі сторінки.

Деякі уроки природознавства передбачають досліди. Відповідний розділ – «Дослідницька лабораторія» зацікавлює дітей, спонукає до досліджень, а пізнавальні експерименти наближують до розуміння природних законів життя.

У підручнику закладена ідея інтеграції змісту різних природничих галузей знань, створення у свідомості дитини уявлення про цілісну картину світу. Цьому сприяє використання не лише фото зображень природи, яскравих схем і малюнків, а й спеціальні рубрики «Художня галерея Матінки Природи» (у ній представлено репродукції художніх картин українських митців із природознавчим завданням до кожного твору мистецтва) та «Хвилинка милування природою», що посилює ідею гармонійного екологічного виховання молодших школярів.

«Природознавство. 3 клас»

(авт. Т. Г. Гільберг, Т. В. Сак)

Програма «Природознавство» (3 клас) продовжує знайомити учнів з компонентами неживої і живої природи, спрямована на поглиблення знань про властивості води, повітря, гірських порід, ґрунту. Учні ознайомляться з різними видами енергії, їх особливостями (перевагами та недоліками), значенням для життя і господарської діяльності людей.

Вивчаючи живу природу, третьокласники розширять та поглиблять свої знання про царства ростин і тварин, ознайомляться з різноманітністю їх груп та середовищами існування; поглиблять та розширять уявлення про зв’язки між організми й неживою природою.

Новою для третьокласників є тема «Людина та її організм». Вивчаючи її, учні ознайомляться із системами органів та їх значенням у житті людини; з’ясують важливість збереження органів тіла людини, і того, як запобігти захворюванням; усвідомлять сутність здорового способу життя і дізнаються про його основні правила.

Оскільки для розуміння предмета «Природознавство» особливе значення мають такі методи та прийоми навчальної діяльності школярів, як спостереження, проведення нескладних дослідів, вимірювань, то у програмі виділено рубрики «Практичні завдання», «Практичні роботи», «Міні-проекти» «Екскурсії», «Дослідницький практикум»..

Тематика «Дослідницького практикуму» в 3-му класі має виразну компетентнісну спрямованість і передбачає розв’язання таких завдань: «Як опріснити воду?», «Як змусити вітер працювати?», «Які корисні копалини є у моєму краї?», «Як зменшити втрати тепла у будинку?», «Як тварини дбають про своє потомство?», «Раціон здорового харчування», «Як визначити гостроту свого зору». Знаходження шляхів розв’язання окреслених завдань знадобляться школяреві у повсякденному житті, допоможуть сформувати раціональну поведінку, здоровий спосіб життя.

Практичні завдання й практичні роботи - важлива й обов’язкова складова уроку природознавства. Після теоретичних питань розглядаються прикладні відомості, структуровані навколо важливих проблем. Практичні роботи та завдання передбачають вивчення властивостей тіл природи, їх будови, проведення спостережень, дослідів, розв’язання природничих та екологічних задач, здійснення порівняльного аналізу, складання схем, проведення міні-досліджень, дискусій, роботу з колекціями корисних копалин, зразками гербаріїв, Інтернет-ресурсами, різними джерелами інформації. Мета проведення цих робіт може бути різною: мотиваційна, навчальна, контролююча тощо. Загальновідомо, що за провідною освітньою метою практичні роботи поділяються на навчальні, підсумкові (перевірні)і творчі. Навчальні (тренувальні) роботи націлені на відпрацювання і вдосконалення наявних знань і вмінь, а також на формування нових знань і умінь з природознавства. Кількість навчальних (тренувальних) практичних робіт визначається вчителем, виходячи з конкретних умов навчання: програми і підручника, рівня підготовки учнів класу з урахуванням рівнів підготовки окремих учнів, фактичного часу на навчання. Наприклад, до навчальних практичних робіт (згідно з навчальною програмою) доцільно віднести такі: «Перевірка власної постави», «Вимірювання частоти пульсу», «Робота зі зразками гербаріїв квіткових рослин», «Ознайомлення з колекцією корисних копалин», «Позначення на контурній карті частин Світового океану». Оцінки за навчальні практичні роботи учитель ставить на власний розсуд.

Кількість, зміст, способи проведення та форми представлення результатів творчих практичних робіт не слід регламентувати. Потреба в таких роботах визначається вчителем і залежить від конкретних умов навчання, в тому числі рівня підготовки і пізнавальних інтересів учнів, традицій навчального закладу, забезпеченості навчальним обладнанням та сучасними засобами навчання. До творчих практичних робіт можна віднести «Дослідження розчинності речовин, що використовуються у побуті».

Практичні роботи можуть використовуватися як підсумкові (перевірні) роботи для здійснення контролю засвоєння знань, умінь і навичок з предмета. Таку роль можуть відігравати практичні роботи: «Складання ланцюгів живлення», «Умови розвитку рослин», «Розмноження кімнатних рослин».

Таким чином, усі практичні роботи за програмою відображаються у тематичному і поурочному плануванні із зазначенням їх виду: підсумкові, навчальні, творчі (самостійні).

У 3-му класі програмою визначено проведення однієї обов’язкової екскурсії під час вивчення теми «Рослини, тварини і середовища їх існування». Але уроків-екскурсій як форми занять у початковій школі доречно проводити значно більше, вивчаючи природні компоненти живої і неживої природи. Залежно від того, що є предметом їх вивчення, екскурсії поділяють на предметні і комплексні. Запланована екскурсія «Ознайомлення з розмаїттям рослинного і тваринного світу рідного краю» є предметною, оскільки вона передбачає вивчення тільки рослинного і тваринного світу своєї місцевості. Таку екскурсію можна вважати й екологічною, оскільки на ній не тільки даються визначення рослинам і тваринам, за якими ведуться спостереження, а й виявляються зв’язки та єдність (угруповання), до яких вони належать. Під час екскурсії доцільно ознайомити з правилами поведінки у природі, деякими прийомами їх використання. За місцем у системі інших шкільних занять екскурсії діляться на вступні, поточні, підсумкові. Запропоновану екскурсію можна провести як вступну, на першому уроці вивчення теми. Її мета – отримати безпосереднє уявлення про рослинний і тваринний світ рідного краю з метою подальшого поглиблення отриманої інформації в умовах класних занять, при цьому витримується принцип «від живого споглядання до абстрактного мислення». Під час такої екскурсії можна зібрати матеріали (рослини, насіння, плоди, фотографії, малюнки) з метою їх подальшого використання на класних заняттях у ході вивчення відповідної теми. Такі екскурсії мають високу мотивацію, викликають інтерес до вивчення живої природи.

Можуть бути й інші варіанти проведення цієї екскурсії – поточний, під час вивчення теми, або підсумковий, який проводиться у кінці вивчення теми. Головна дидактична мета підсумкової екскурсії – навчити дітей співвідносити отримані на уроках знання з процесами і явищами, які відбуваються в природі. На такій екскурсії доцільно більше уваги приділити вивченню природних зв’язків, навчити дітей формулювати із побаченого наслідки природоохоронного характеру. Підсумкові екскурсії мають мати чітко виражену природоохоронну спрямованість.

Значна увага приділяється проектній технології, впровадження якої спрямоване на стимулювання інтересу учнів до нових знань, розвиток дитини шляхом вирішення проблем і застосування здобутих знань у конкретній практичній діяльності. Запропоновані проекти мають, як правило, короткотерміновий характер та інтегрований зміст.

У 3-му класі учням пропонується реалізувати два проекти: дослідницький і творчий. Дослідницький проект підпорядковується логіці наукового дослідження: вибирається тема дослідження, визначається проблема дослідження, об’єкт і предмет, висувається гіпотеза, яка перевіряється дослідницьким шляхом; обговорюються результати і формулюються висновки. Перед роботою над дослідницьким проектом «Виявлення пилу в повітрі та встановлення джерел його забруднення» учням доцільно повідомити, що існує багато способів визначення пилу в повітрі, пригадати відомі їм із попередніх класів способи визначення чистоти повітря й ознайомити ще з одним із них та спробувати самостійно провести дослідження повітря на шкільному чи власному подвір’ї. У робочому зошиті (Гільберг Т., Сак Т. Зошит з природознавства: навч. посіб. для 3 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2013) пропонується здійснити таке дослідження за допомогою лишайників, де розміщена детальна інструкція щодо реалізації даного проекту.

Другий проект, який передбачений програмою 3 класу – творчий « Захисти природу». Творчий проект не має чіткої структури спільної діяльності учнів і реалізується залежно від кінцевого результату та інтересів дітей. Тут необхідно наперед спланувати конкретний матеріал і форму його представлення ( малюнки та плакати, що пропагують енергозбереження, стінгазету, журнал, відеоролик, свято тощо).

Остання тема програми 3 класу «Запитання до природи» включає чотири проблеми життєвого характеру, які допоможуть узагальнити і глибше зрозуміти вивчений матеріал упродовж року. Розгляд цих питань можна провести у вигляді діалогу, дискусії, звіту тощо. Можна опрацювати матеріал, поданий у підручнику, або провести у формі інформаційних (творчих) проектів, під час виконання яких учні підготують відповіді на визначені запитання, створять малюнки, плакати, постери тощо, захистять свої доробки перед однокласниками.

Тематику міні-проектів та запитань до природи учитель може змінювати відповідно до матеріально-технічного забезпечення, наявності власних цікавих дидактичних розробок, рівня підготовленості класу, інтересів дітей, регіональних особливостей природи рідного краю тощо.

Реалізація всіх зазначених вище способів діяльності з природознавства буде забезпечувати діяльнісний характер предмета і слугувати основою для перетворення навчальної інформації в практичні особистісно значущі уміння, застосовувані в повсякденному житті.

Після завершення вивчення кожної теми доцільно проводити підсумковий контроль (тематичне оцінювання). Для цього використовуються завдання різних типів та рівня складності, які оцінюються відповідною кількістю балів. Такі роботи завершуються оцінкою, що виставляється кожному учневі. Кількість підсумкових робіт може регламентуватися, але не має перевищувати кількості тем, відведених програмою.