Розподіл навчального часу з дисципліни

Я.П. Кравченко

 

 

Історія зарубіжної літератури

(антична)

 

 

Методичні рекомендації

Для студентів І курсу факультету іноземної філології

 

 

Затверджено

вченою радою ЗНУ

(протокол № 5 від 23.12.2008)

 

Запоріжжя

 

УДК 82`01 (076)

ББК Ш 5(0)3 я 73

К 772

 

Кравченко Я.П. Історія зарубіжної літератури (антична): Методичні рекомендації для студентів І курсу факультету іноземної філології. – Запоріжжя: ЗНУ, 2009. – 47 с.

 

 

Видання призначене для організації практичної частини курсу «Історія зарубіжної літератури (антична)». Студентам-першокурсникам пропонуються плани семінарських занять з комплексом додаткових практичних та творчих завдань різного ступеня складності, спрямованих на формування вмінь та навичок літературознавчого та загального філологічного аналізу художніх творів. Запропоновані завдання для самостійної роботи та методичні рекомендації до їх виконання, тестові та індивідуальні завдання, питання для підсумкового контролю сприятимуть ефективності засвоєння навчального курсу.

Для студентів І курсу факультету іноземної філології, напряму підготовки «6.020303 – філологія».

 

 

Рецензент доц. Василина К.М.

 

Відповідальний за випуск доц. Вапіров С.Ю.

 

ЗМІСТ

Вступ …………………………………………………………………………………...4

Розподіл балів за видами роботи та формами контролю…………………………....5

Підручники, навчальні посібники, словники ………………………………………..7

Рекомендації до організації процесу підготовки до семінарських занять

на першому курсі………………………………………………………………………8

Семінар № 1

Світоглядні та естетичні категорії античної культури. ……………………….10

Семінар № 2

Міфологія як форма мислення та художній феномен …………………………..12

Семінар № 3

«Іліада» Гомера – героїчний епос Давньої Греції ……………………………….13

Семінар № 4

Класична лірика Еллади …………………………………………………………...17

Семінар № 5

Подолання архаїчної ідеології в трилогії Есхіла «Орестея» …………………..20

Семінар № 6

Утвердження антропоцентризму в комедіях Арістофана

«Хмари», «Жаби» ……………………………………………………………………23

Семінар № 7

Лірика Давнього Риму ……………………………………………………………..25

Семінар № 8

Римський епос. Поема Вергілія «Енеїда» ……………………………………….29

Тести для самоперевірки…………………………………………………………….30

Тематика самостійної роботи і методичні рекомендації до її виконання………..38

Питання для модульного контролю………………………………………………...40

Варіанти індивідуальних науково-дослідних завдань …………………………….41

Перелік питань до екзамену……………………………............................................45

 

ВСТУП

Курс «Історії зарубіжної літератури (антична)» має на меті розпочати формування у студентів-першокурсників навичків аналітичного підходу до художнього тексту, сприяти розвитку естетичного смаку та загальної філологічної ерудиції. У межах цього курсу студенти, що навчаються на факультеті іноземної філології, мають можливість ознайомитися з найвищими досягненнями літератури античної доби, що, безумовно, сприятиме розвитку професійної майстерності майбутніх філологів та матиме позитивний вплив на їх подальшу професійну діяльність. Практичні заняття з даного курсу – важливий етап у засвоєнні особливостей розвитку світового літературного процесу в його історико-теоретичному висвітленні. Практична частина курсу покликана стимулювати творчу активність студентів, надати їм можливість, користуючись теоретичним матеріалом, навчитися аналізувати художні твори самостійно, встановлювати своєрідність їх естетичної природи. Кожне заняття присвячене розгляду одного естетичного феномену і має на меті осягнення його художньої специфіки. Передбачається, що семінарські заняття сприятимуть конкретизації уявлень студентів про особливості літературного процесу античності. Пропонується звернення до жанрів, які репрезентують палітру естетичних феноменів античності в цілому – епічних, ліричних та драматичних.

Мета курсу – сформувати у студентів чітке уявлення про основні соціокультурні та естетичні особливості історико-літературного процесу Давньої Греції та Риму.

Завдання курсу:

– забезпечити засвоєння студентами естетичних особливостей літератури античної доби у процесі аналітичної роботи над текстами художніх творів;

– розвивати вміння студентів аналізувати не лише художній текст, але й наукові концепції;

– забезпечити володіння методичними прийомами аналізу твору, а також методологічними моделями філологічного дослідження;

У результаті вивчення курсу студент повинен знати:

– новітні тенденції у дослідженні літератури зазначеного періоду;

– соціокультурні фактори, які впливали на формування літератури;

– основні етапи життя та творчості найвидатніших представників давнього письменства;

– художні особливості творів, що вивчаються, їх місце та значення у світовому літературному процесі.

Вміти:

– орієнтуватися в історико-літературних та теоретичних проблемах курсу;

– аналізувати літературні феномени у їх співвіднесенні з культурно-історичними подіями доби та естетичними настановами авторів;

– визначати типологічні зв`язки та національну специфіку літератури у конкретний історичний період.

Перехід від навчального до наукового підходу на практичних заняттях потребує: чіткої постановки мети та завдань здійснюваної студентами роботи; знайомства з науковими дослідженнями (статтями, монографіями, дисертаціями та їх авторефератами), вміння аналізувати наукові розробки; більш глибокого та послідовного оволодіння літературознавчими категоріями; розширення кругозору та вміння зіставляти різні тексти (володіння основами порівняльно-історичного, а також типологічного методів літературознавства); здатності розглядати конкретний літературний твір у контексті культури окремої доби; вміння робити самостійні наукові висновки і здатності захистити свою позицію під час професійної дискусії.

Передбачається, що засвоєння запропонованих тем дозволить сформувати у студентів здатність на достатньо високому рівні аналізувати художні твори, встановлювати необхідні взаємозв`язки, проводити типологічні зіставлення (у тому числі й поза межами даного літературного періоду), а також в межах власної художньої картини світу конкретизувати образ світового літературного процесу.

 

 

Розподіл навчального часу з дисципліни

 

Структура навчальної дисципліни	Кількість годин, з них	Вид контролю
Всього	Аудиторних	СРС
Лекцій	Практичних занять
Кредитів ЕСТS
Змістових модулів 2	43/2 кредити ЕСТS				Поточний та підсумковий (екзамен)
Тижневе навантаження	1,5 год./ 0,1 кредит ЕСТS

1 кредит ЕСТS – 30 год.

Аудиторне навантаження – 67%, СРС – 33%

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Програма дисципліни складається з двох змістових модулів, включає як аудиторну роботу (лекційні, семінарські заняття), так і самостійне й індивідуальне опрацювання вказаного матеріалу. Кредитно-модульна система організації навчального процесу спонукає студентів систематично вчитися, готуватися до кожного заняття.

З метою контролю ступеня засвоєння матеріалу з курсу, передбачається виконання тестових завдань, виконання творчих завдань, проведення індивідуального та фронтального усного опитування, підготовка повідомлень, реферування новітніх наукових джерел з актуальних питань теорії та історії літератури.

Підсумковий контроль засвоєння змістових модулів здійснюється після їх завершення.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних змістових модулів і має визначення за системою ЕСТS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.