Вибирати тип і модель ваг потрібно у відповідності з нормами технічного оснащення підприємств торгівлі. Потребу у вагах для магазинів, що не відповідають діючій номенклатурі чи суттєво відрізняються від неї за потужністю, встановлюють розрахунковим шляхом.
При визначення потреби магазину самообслуговування у ваговимірювальному обладнанні відштовхуються від кількості місць для приймання і фасування товарів, зважування товарів самим покупцем. Магазини, в яких для фасування товарів не передбачені напівавтоматичні ваги, потребу в настільних циферблатних вагах визначають з розрахунку одна вага на кожного фасувальника.
При виборі ваг потрібно враховувати: тип підприємства, площу торгового залу, кількість відділів і торгових місць, об’єм товарообігу, торговий асортимент, масу товарів, які піддаються зважуванню, їх фізичні і структурні особливості, інтенсивність потоків покупців, метод продажу товарів. Необхідно також враховувати характер виконуваних ними функцій – зважування безпосередньо перед відпуском товарів покупцям, підготовка товарів до продажу або приймання товарів.
Для зважування кондитерських виробів, молочнокислих продуктів та ін застосовують настільні циферблатні ваги з межами зважування від 20 г до 2 кг, для зважування м’яса, більшості бакалійних та деяких гастрономічних товарів доцільно використовувати настільні циферблатні ваги з найбільшою межею зважування 10 кг. Для відпуску овочів, фруктів, свіжої риби більш зручними являються ваги настільні циферблатні лоткові чи настільні циферблатні зі спеціальною заглибленою вантажоприймальною площадкою.
Процес зважування значно прискорюється при використанні настільних оптичних та електронних ваг. Найбільший ефект від застосування цих ваг досягається при фасуванні товарів і у відділах, які обслуговуються продавцями. Використання цих ваг на робочих місцях продавців у торгових залах магазинів без самообслуговування належного ефекту не дає.
В побутових магазинах і магазинах будівельних матеріалів для зважування оліфи, крейди, цвяхів, клею та ін. нефасованих товарів використовують настільні циферблатні ваги з межею зважування до 10 кг, а в складських приміщеннях – товарні циферблатні ваги, що дозволяють визначати масу вантажу без підрахунків. В ювелірних магазинах чи відділах застосовують ваги лабораторні 1-го класу точності і найбільшою межею зважування 1 кг, а також аналітичні ваги з найбільшою межею зважування 100 г.
Від правильного вибору, встановлення і експлуатації вимірювального обладнання суттєво залежить точність вимірювань, достовірність інформації про наявність товарів, правильність обліку, збереженість товарів і дотримання правил торгівлі.
Визначивши необхідний тип ваг, приступають до розрахунку потреби у вагах для конкретного магазину. Потребу у вагах для продажу товарів безпосередньо продавцями на робочому місці адекватна числу робочих місць. Модель ваг підбирається таким чином, щоб і максимальна межа зважування була не менша максимально можливої ваги товару, що продається. Потребу у вагах при фасуванні товарів визначають за формулою:
де Z – потрібна кількість ваг, шт.;
O – кількість товару, що фасується за зміну, кг;
P – продуктивність фасування на заданій моделі ваг (кг/год), яка визначається за формулою:
,
де С – маса однієї порції фасованого товару, кг;
Т – час реальної роботи ваг з а зміну, с;
t – час однієї операції по зважуванню, с;
К – коефіцієнт використання робочого часу фасувальника, рівний приблизно 0,7.
Приклад. Визначити, скільки потрібно ваг, щоб розфасувати 3 т цукру-піску по 1.5 кг, якщо фасування однієї порції займає 30 с, а реальна робота ваг в зміну становить 7 год. Підставивши приведені дані у формулу, отримаємо:
Відповідно потрібно чотири ваги.
Для визначення фактичної потреби у вагах до розрахункової потреби добавляють контрольні ваги в торговому залі і резервні з розрахунку на кожні четверо ваг – одні резервні. В нашому прикладі фактична потреба у вагах становить:
