Принципи оцінювання роботи студентів на семінарському занятті

Плани семінарських занять на І модуль

Базовий рівень знань, навичок та вмінь:

А) Знання понять і термінів, основних факторів і етапів трансформації українського суспільства до державно-економічних і соціальних систем Київської Русі, Галицько-Волинської держави, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Війська Запорізького Низового (Запорізької Січі), Гетьманщини, Російської та Австрійської імперій – «задовільно».

Б) Навички аналізу основних тенденцій інституційних змін та соціальних процесів у суспільно-політичному та економічному житті Київської Русі, Галицько-Волинської держави, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Війська Запорізького Низового (Запорізької Січі), Гетьманщини, Російської та Австрійської імперій у взаємозв’язку зі світовими процесами та їх вітчизняною специфікою – «добре».

В) Уміння: 1) виділяти головні етапи та чинники трансформацій у структурах державної влади, соціальних та етнічних спільнотах у контексті суспільних процесів; 2) користуватися необхідною спеціальною літературою і джерелами, проводити науково-дослідницьку роботу; 3) оперувати конкретно-історичним матеріалом та категоріальним апаратом для визначення зв’язку української історії з соціальною, політичною, економічною та іншими сферами європейської історії – «відмінно».

Семінарське заняття №1. Утворення і розвиток держави Київська Русь (2 години)

Поняття: держава, монархія, соціально-економічний лад, феодалізм, аграрне суспільство

План:

1. Теорії походження Київської Русі (норманська, антинорманська, хозарська). 2. Феодальне землеволодіння.

3. Утворення Давньоруської держави. Перші київські князі.

4. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

5. Київська Русь у часи роздробленості.

6. Соціальна структура давньоруського суспільства.

7. Політичний лад Київської Русі.

Рекомендована література:

1. Бойко О.Д. Історія України. Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2006. – 686 c.

2. Магочій, П.-Р. Україна: історія її земель та народів. – Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2012. – С. 49−107.

3. Моця О.П. Київська Русь: держава, культура, народність // Наукові записки Національного університету “Києво-Могилянська академія”. Історичні науки. – 2004. – Т. 27 // http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/naukma/Ist/2004_27/
05_motsya_op.pdf.

4. Моця О.П. Київська Русь і країни Європи: характерні риси східнослов’янської державності, рівні міжнародних відносин та напрями контактів // Український історичний журнал. – 2007. – №1. – С. 4−19 // http://history.org.ua/JournALL/journal/2007/1/1.pdf.

5. Субтельний О. Україна: історія. – К: Либідь, 1994. – С. 23-72.

6. Толочко О.П., Толочко П.П. Україна крізь віки: В 15 т. / В.А. Смолій (ред.). – Т. 4: Київська Русь. – К.: Альтернативи, 1998. – 351 с.

Семінарське заняття №2. Галицько-Волинська держава (2 години)

Поняття: боярська республіка, золотоординське іго, ярлик на правління, унія.

План:

1. Галичина і Волинь у XI−XII ст.

2. Утворення Галицько-Волинського князівства. Князь Роман Мстиславич.

3. Галицько-волинські землі в період громадянських воєн. Король Д. Галицький, його внутрішня і зовнішня політика.

4. Галицько-Волинська Русь в останній третині XIII − першій половині XIV ст.

5. Роль Галицько-Волинської держави в історії України.

6. Культура Галицько-Волинської держави.

Рекомендована література:

1. Велика історія України: у 2-х томах. – Том І. / Передм. д-ра І. П. Крипякевича; Зладив М. Голубець. – К.: Глобус, 1993. – С. 191-240, 254−296.

2. Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К., 1992.

3. Грушевський М. С. Історія України-Руси: в 11 т., 12 кн./ Редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін. – К.: Наук. думка, Т. 3. – 1993. – С. 1−142.

4. Магочій, П.-Р. Україна: історія її земель та народів. – Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2012. – С. 107−119.

5. Субтельний О. Україна: історія. – К: Либідь, 1994. − С. 72−86.

6. Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття: Навчальний посібник. – К.: Генеза, 1997. – 312 с.

Семінарське заняття №3. Українські землі під владою Литви та Польщі (XVI − перша половина XVII ст.) (2 години)

Поняття: унія, шляхта, кріпацтво, фільварок, мануфактура, братства

План:

1. Захоплення земель Південно-Західної Русі Литвою, Польщею, Угорщиною та Московським князівством.

2. Формування, устрій, суспільно-політичні відносини Литовсько-Руської держави.

3. Посилення польського наступу. Литовсько-польські унії XIV−XVI ст. (Кревська, Городельська, Люблінська). Україна в складі Речі Посполитої.

4. Соціальна структура суспільства Речі Посполитої.

5. Соціально-економічний розвиток українських земель у XIV – першій половині XVII ст.

6. Національно-культурний рух. Братства.

Рекомендована література:

1. Борисенко В.Й. Курс української історії: З найдавніших часів до ХХ століття: Навч. посібник для студ. вузів. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1998. – С. 89-126.

2. Магочій, П.-Р. Україна: історія її земель та народів. – Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2012. – С. 119-168.

3. Маложон О.І. Україна у складі Литви і Польщі // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. – 2010. – №2 // http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vdakk/2010_2/30.pdf.

4. Субтельний О. Україна: історія. – К: Либідь, 1994. – С. 87−135.

5. Шабульдо Ф. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. – К.: Наукова думка, 1987. – 185 с.

Семінарське заняття №4−5. Визвольна війна українського народу середини XVII ст. Утворення козацької держави (4 години)

Поняття: козак, січ, Український Степ, Дике Поле, Запоріжжя, республіка, революція, хмельниччина, Гетьманщина, бунчукове товариство

План:

1. Причини виникнення козацтва. Боротьба українських козаків проти зовнішньої агресії, соціального і національного гніту.

2. Селянсько-козацькі повстання та боротьба козаків з турками і татарами в кінці XVI – першій половині XVII ст.

3. Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі.

4. Б. Хмельницький і Визвольна війна українського народу середини XVII ст.

5.Початок Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького. Ліквідація польсько-шляхетського режиму в Україні. Становлення Української національної держави − Гетьманщини.

6. Договір між Україною і Московською державою (Переяславська угода 1654 р.) та його оцінка в історичній літературі.

7. Загострення українсько-московських відносин (1654−1657 рр.).

Рекомендована література:

1. Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К.: Вища шк., 1994. – 539 с. // http://litopys.org.ua/holob/hol.htm.

2. Лепявко С.А. Проблема захисту українських земель від татарських нападів і становлення козацтва // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. – Запоріжжя: Просвіта, 2009. – Вип. XXVI. – С. 147-153.

3. Магочій, П.-Р. Україна: історія її земель та народів. – Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2012. – С. 171-249.

4. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська національна революція 1648-1676 рр. крізь призму століть // Український історичний журнал. – 1998. – № 1.

5. Степанков В.С. Переяславська присяга: зміст і наслідки // Український історичний журнал. – 2003. – № 6; 2004. – № 1 // http://history.org.ua/JournALL/journal/2003/6/3.pdf; http://history.org.ua/JournALL/journal/2004/1/2.pdf.

6. Субтельний О. Україна: історія. – К: Либідь, 1994. – С. 135−257.

Семінарське заняття №6−7. Соціально-економічний та політичний розвиток України в другій половині XVII–XVIII ст. (4 години)

Поняття: Руїна, чигиринські походи, Правобережжя, Лівобережжя, Слобожанщина

План:

1. Гетьманування І. Віговського і Ю. Хмельницького.

2. Початок Руїни. Боротьба старшини за владу. П. Тетеря та І. Брюховецький.

3. Україна і чигиринські походи. Гетьманування П. Дорошенко.

4. Гетьманування І. Мазепи.

5. Україна у Північній війні. Український гетьман І. Мазепа і шведський король Карл ХІІ. Конституція П. Орлика.

6. Наступ Москви. Остаточна ліквідація політичної автономії України.

7. Суспільно-політичний та адміністративний лад на Запоріжжі, Слобожанщині, Правобережжі та Західній Україні в козацько-гетьманську добу.

Рекомендована література:

1. Велика історія України: у 2-х томах. – Том ІІ. / Передм. д-ра І. П. Крипякевича; Зладив М. Голубець. – К.: Глобус, 1993. – С. 5-139.

2. Магочій, П.-Р. Україна: історія її земель та народів. – Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2012. – С. 107-119.

3. Мазепа: Збірник / Передм., упоряд. Тексту й іл.., комент. Ю. І. Іванченка. – К.: Мистецтво, 1993. С. 155-207.

4. Субтельний О. Україна: історія. – К: Либідь, 1994. – С. 180-230.

5. Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття: Навчальний посібник. – К.: Генеза, 1997. – 312 с.

6. Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків: 3 т. / Редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін. – К.: Наук. Думка,1991. – 560 с.

Плани семінарських занять на ІІ модуль

Базовий рівень знань, навичок та вмінь:

А) Знання понять і термінів, основних факторів і етапів трансформації українського суспільства до державно-економічних і соціальних систем Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій, УНР, ЗУНР, УСРР – «задовільно».

Б) Навички аналізу основних тенденцій інституційних змін та соціальних процесів у суспільно-політичному та економічному житті Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій, УНР, ЗУНР, УСРР у взаємозв’язку зі світовими процесами та їх вітчизняною специфікою – «добре».

В) Уміння: 1) виділяти головні етапи та чинники трансформацій у структурах державної влади, соціальних та етнокультурних процесах у контексті суспільних процесів; 2) користуватися необхідною спеціальною літературою і джерелами, проводити науково-дослідницьку роботу; 3) оперувати конкретно-історичним матеріалом та категоріальним апаратом для визначення зв’язку української історії з соціальною, політичною, економічною та іншими сферами європейської історії – «відмінно».

Семінарське заняття №8. Україна в складі Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст. (2 години)

Поняття: кріпацтво, ринок, криза, нація, декабристи, адміністративно-територіальний устрій, кріпосництво, Кирило-Мефодіївське товариство, братерство ім. Т. Шевченко, «Руська трійця», Головна Руська Рада.

План:

1. Політика російського царизму на українських землях у першій половині XIX ст.

2. Приєднання і освоєння Півдня України (кінець XVIII – перша половина ХІХ ст.).

3. Соціально-економічне та політичне становище західноукраїнських земель в кінці XVIII — у першій половині XIX ст.

4. «Весна народів» і Західна Україна. Національне Відродження в Україні кінця XVIII – початку ХІХ ст.

Рекомендована література:

1. Литвин В.М. Південна Україна – «Новоросія» // http://www.lytvyn-v.org.ua/history_of_ukraine/index.php?article=ch4_r1_p4.

2. Магочий П. Українське національне відродження. Нова аналітична структура // Український історичний журнал. – 1991. – № 3. – С. 97-107.

3. Магочій, П.−Р. Україна: історія її земель та народів. – Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2012. – С. 373−440.

4. Рибалка І.К. Історія України. Частина 2: Від початку XIX ст. до лютого 1917 року. – X.: Основа, 1997.– 480 с.

5 Сарбей В.Г. Україна крізь віки: В 15 т. / В.А. Смолій (ред.). – Т. 9: Національне відродження України. – К.: Альтернативи, 1999. – 335 с.

6. Субтельний О. Україна: історія. – К: Либідь, 1994. – С. 257-429.

Семінарське заняття №9. Українські землі у другій половині ХІХ ст. (2 години)

Поняття: капіталізм, ринок, криза, реформа, модернізація, індустріальне суспільство

План:

1. Буржуазні реформи 1860-х – 1870-х рр.: причини, сутність, наслідки для України.

2. «Українське питання» й піднесення суспільно-політичного та національного руху в Україні у другій половині XIX ст. Валуєвський циркуляр (1863 р.) та Емський указ (1876 р.): два штрихи російського шовінізму в Україні.

3. Культурно-освітнє товариство «Просвіта»: створення та діяльність.

4. Громадівці, народники та народовці. М. Драгоманов.

5. Братерство тарасівців. Утворення перших українських політичних партій.

6. Розвиток національно-визвольного руху на західноукраїнських землях.

Рекомендована література:

1. Магочій, П.-Р. Україна: історія її земель та народів. – Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2012. – С. 373-440.

2. Рибалка І.К. Історія України. Частина 2: Від початку XIX ст. до лютого 1917 року. – X.: Основа, 1997.– 480 с.

3. Сарбей В.Г. Україна крізь віки: В 15 т. / В.А. Смолій (ред.). – Т. 9: Національне відродження України. – К.: Альтернативи, 1999. – 335 с.

4. Субтельний О. Україна: історія. – К: Либідь, 1994. – С. 257-429.

Семінарське заняття №10. Україна на початку ХХ ст. (2 години)

Поняття: політична партія, революція, РУРП, УДНП, УСДП, РУП, УДП, УРП, УСДРП, УНП, ТУП

План:

1. Суспільно-політичне становище Східної України в 1900−1914 pp.

2. Політичні портрети та погляди М. Міхновський, І. Франко, Д. Донцова, Є. Чекаленка, С. Єфремова, Ю. Бачинського та ін.

3. Еволюція основник українських політичних таборів − самостійників та автономістів.

4. Діяльність українських політичних партій − західноукраїнських: РУРП, УДНП, УСДП; східноукраїнських: РУП, УДП, УРП, УСДРП, УНП, ТУП та ін.;

5. Діяльність російської Державної Думи і українці.

6. Еволюція суспільно-політичного життя в Україні за імперської доби. Російська революція 1905–1907 рр. і Україна.

7. Столипінська аграрна реформа іукраїнське селянство.

8. Розвиток національно-визвольного руху на західноукраїнських землях. Діяльність громадських молодіжних організацій «Сокіл» та «Січ». Діяльність львівського митрополита УГКЦ А. Шептицького.

9. Українські землі напередодні Першої світової війни.

Рекомендована література:

1. Магочій, П.-Р. Україна: історія її земель та народів. – Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2012. – С. 445-452.

2. Рибалка І.К. Історія України. Частина 2: Від початку XIX ст. до лютого 1917 року. – X.: Основа, 1997.– 480 с.

4. Субтельний О. Україна: історія. – К: Либідь, 1994. – С. 359-450.

Семінарське заняття №11. Україна в роки Першої світової війни (2 години)

Поняття: СВУ, ЛУСС, «Брусилівський прорив», економічна криза

План:

1. Переддень Великої війни: українські землі у планах Російської, Германської, Австро-Угорської та Османської імперій.

2. Створення та діяльність Союзу визволення України.

3. Створення і бойовий шлях Легіону українських січових стрільців.

4. Перібіг бойових дій у 1914−1915 рр. на українських теренах.

5. Військова кампанія 1916−1917 рр. і Україна.

Рекомендована література:

1. Велика історія України: у 2-х томах. – Том ІІ / Передм. д-ра І. П. Крипякевича; Зладив М. Голубець. – К.: Глобус, 1993. – С. 309-392.

2. Всемирная история войн / Авт.сост.: А. Г. Мерников, А. А. Спектр. – Мн.: Харвест, 2007. – С. 398−492.

3. Магочій, П.-Р. Україна: історія її земель та народів. – Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2012. –С. 445-452.

4. Рибалка І.К. Історія України. Частина 2: Від початку XIX ст. до лютого 1917 року. – X.: Основа, 1997.– 480 с.

5. Сарбей В.Г. Україна крізь віки: В 15 т. / В.А. Смолій (ред.). – Т. 9: Національне відродження України. – К.: Альтернативи, 1999. – 335 с.

6. Субтельний О. Україна: історія. – К: Либідь, 1994. – С. 359-450.

Семінарське заняття №12. Українська державність у 1917−1921 рр. (2 години)

Поняття: політична партія, соціалізм, націоналізм, лібералізм, автономіям, незалежництво, анархізм, диктатура, воєнний комунізм, білий та червоний терор, єврейські погроми, Червона гвардія, Біла гвардія, отаманщина, чорносотенство

План:

1. Лютнева буржуазно-демократична революція 1917 р. в Росії. Створення й діяльність Української Центральної Ради.

2. Вплив історичних постатей М. Грушевського, В. Винниченка, С. Петлюри та хід національно-визвольних змагань 1917−1921 рр.

2. Українська держава гетьмана П. Скоропадського.

3. Діяльність Директорії УНР.

4. Громадянська війна і політика більшовиків в Україні.

5. Західноукраїнська Народна Республіка.

Рекомендована література:

1. Бойко О.Д. Історія України. Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2006. – 686 c.

2. Калініченко В.В., Рибалка І.К. Історія України. Частина ІІІ: 1917-2003 рр. – Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2004. – 628 с. // http://www-history.univer.kharkov.ua/old/e-library/kalinichenko_textbook/index.htm.

3. Магочій, П.-Р. Україна: історія її земель та народів. – Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2012. –С. 452-511.

4. Рубльов О.С., Реєнт О.П. Україна крізь віки: В 15 т. / В.А. Смолій (ред.). – Т. 10: Українські визвольні змагання 1917-1921 рр. – К.: Альтернативи, 1999. – 320 с.

5. Субтельний О. Україна: історія. – К: Либідь, 1994. – С. 430-569.

6. Турченко Ф.Г. Утворення Української Центральної Ради: незакінчена дискусія // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя, 2006. – Вип. XX. – С. 117−127 // http://sites.znu.edu.ua/
historySciWorks/issues/20/20/turchenko.pdf.

Семінарське заняття №13. Культура і духовне життя в Україні в 1917−1921 рр. (2 години).

Поняття: «Просвіта», Українська академія наук, культура, марксизм-ленінізм

План:

1. Нові тенденції та чинники розвитку культури в 1917−1921 рр.

2. Культурні здобутки українських урядів в освітній політиці. Культурно-освітня діяльність громадських організацій.

3. Подвижництво творців та діячів культури, їх внесок у вітчизняну й світову культуру.

4. Діяльність більшовиків у сфері культури.

Рекомендована література:

1. Бойко, О. Д. Історія України. Тести. Запитання. Завдання [Текст]: посібник / О. Д. Бойко; ред. Г. А. Теремко. - К.: Академія, 1998. - 256 с.

2. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ століття. – 2-е вид. – К.: Генеза, 2000. – 356 с.

3. Кульчицький С.В. Історія України: підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2010. – С. 77-101, 258-284.

4. Шишко О. Г. Українізація військових частин в Одесі в червні 1917 р. – Запоріжжя: ЗНУ, 2006. – Вип. XX. – С. 127-132. // sites.znu.edu.ua/historySciWorks/issues/20/20/shyshko.pdf

Семінарське заняття №14. Українська СРР в умовах нової економічної політики (2 години)

Поняття: націонал-комунізм, командно-адміністративна система, тоталітаризм, червоний терор, «розстріляне відродження», стаханівський рух, ВУНК−НКВС, коренізація, волобуївщина

План:

1. Голодомор 1921−1923 рр. і відхід від політики «воєного комунізму» в Україні.

2. Входження УСРР до складу Радянського Союзу.

3. Міжнародне і внутрішнє становище Радянської України на початку 20-х років ХХ ст.

4. Перехід до нової економічної політики.

5. Внутрішньопартійна боротьба в РКП(б)−ВКП(б)−КП(б)У і Україна.

6. Національно-державне будівництво у 20-х − на початку 30-х років ХХ ст. Політика українізації 1923−1933 рр. Внесок О. Шумського та М. Скрипника.

7. Створення і становище Української автокефальної православної церкви (УАПЦ).

Рекомендована література:

1. Верстюк В., Тиліщак В., Юхновський І. Голодомор. Геноцид українського народу 1932-1933. – К.: Видавництво ім. Олени Теліги, 2008. – 25 с. // http://www.memory.gov.ua/data/upload/
publication/main/ua/843/buklet_holodomor_ukr.pdf.

3. Калініченко В.В., Рибалка І.К. Історія України. Частина ІІІ: 1917-2003 рр. – Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2004. – 628 с. // http://www-history.univer.kharkov.ua/old/e-library/kalinichenko_
textbook/index.htm.

4. Кульчицький С.В. Україна крізь віки: В 15 т. / В.А. Смолій (ред.). – Т. 11: Україна між двома війнами (1921−1939 рр.) – К.: Альтернативи, 1999. – 336 с.

5. Магочій, П.-Р. Україна: історія її земель та народів. – Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2012. – С. 511−591.

6. Субтельний О. Україна: історія. – К: Либідь, 1994. С. 430−569.

Семінарське заняття №15. Закріплення Радянської влади в Україні (1929−1938 рр.) (2 години)

Поняття: модернізація, колективізація, розкуркулення, хлібо- та продуктозаготівлі, індустріалізація, НКВС−ОДПУ, ГУЛАГ, СВУ, «Шахтинська справа», колгосп, радгосп, МТМ, МТС, закон «про п’ять колосків»

План:

1. Причини скасування НЕПу.

2. Особливості радянської модернізації України (індустріалізація та колективізація) 1929−1938 рр.

3. Голодомор українського народу 1932–1933 рр. як наслідок соціалістичних перетворень в Радянській Україні.

4. Сталінізм в Україні: встановлення тоталітарного режиму. Респесії у 30-х рр. ХХ ст.

Рекомендована література:

1. Рибалка І.К. Історія України. Частина 2: Від початку XIX ст. до лютого 1917 року. – X.: Основа, 1997.– 480 с.

2. Магочій, П.-Р. Україна: історія її земель та народів. – Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2012. – С. 440−579.

4. Субтельний О. Україна: історія. – К: Либідь, 1994. – С. 429-601.

Принципи оцінювання роботи студентів на семінарському занятті

Семінарське заняття є формою аудиторної роботи студентів, головною метою якої (на відміну від лекції) є поглиблене вивчення проблемних питань програми курсу в режимі діалогу з викладачем.

Виступ студента на семінарі оцінюється у два бала (максимально).

Висока оцінка за виступ передбачає вільне володіння студента матеріалом БЕЗ КОНСПЕКТА і інших допоміжних матеріалів (підручники, довідники, ксерокси і т.д.), здатність студента відповісти на додаткові запитання по темі.

Кількість балів за виступ знижується, в разі, якщо студент користується допоміжними матеріалами (підглядає у конспект), і не здатен відповісти на додаткові або уточнюючі запитання викладача.

Кількість балів суттєво знижується, якщо мова йде лише про демонстрацію студентом техніки читання підготованого заздалегідь матеріалу.