Вчені описують психологічні технології по створенню іміджу політика, які досить часто носять явно виражений маніпулятивний характер.
1) Формування іміджу з опорою на "ідеальний образ " кандидата. Дана психологічна технологія базується на поглибленому вивченні соціальних очікувань мас. Проблема стоїть буквально так: лідера з якими якостями і характеристиками вони хотіли б бачити на чолі міста, регіону, країни? За допомогою соціологічних опитувань і спеціальних соціально-психологічних досліджень виявляються бажані якості і риси неперсоніфікованого лідера, тобто визначається так званий "ідеальний образ". Бажано виявити якомога більше рис, щоб цей образ відображав найважливіші характеристики "ідеалу" як реально існуючої людини: стать, вік, освіта, особливості інтелекту, етичні якості, спрямованість особистості, ціннісні орієнтації та інше. Далі підбирається кандидат, який в цілому більше за інших нагадує або схожий на цей ідеал. Потім методом парних порівнянь за допомогою експертних оцінок визначається ступінь збігу його особистих якостей з характеристиками "ідеального образу". Це і є основа іміджу. Після цього починається конкретна робота: якісь якості за допомогою спеціальних тренінгів розвиваються, якісь такими повинні сприйматися за рахунок рекомендованих форм поведінки і спілкування, "обчислюються" необхідні дії, акції, які повинні були бути властиві діям виявленого ідеалу. Діяльність, вчинки, думки і оцінки даного кандидата широко освітлюються в ЗМІ, в результаті виборці починають усвідомлювати - "Це він!", саме "Такий нам зараз і потрібен!", "Про такого ми говорили!" За допомогою різних зворотних зв'язків проводиться корекція іміджу. Тобто, "процес пішов"... Коли є виразні уявлення про "ідеальний образ" лідера, можна приступати до написання сценарію його "розкручування", ] просування, тобто обґрунтовуванню конкретних дій, акцій і висловів на період виборчої кампанії. Іноді це називають формуванням "ряду; подій". Участь політика в запланованих подіях повинна сформувати і його імідж, розрахований раніше. Власне, самі події плануються так, щоб політик проявив свої сильні сторони, щоб про нього заговорили, І сформувалася сприятлива думка. Це в основному штучно створювані ситуації або уміле використовування, що має бути для наочного вияву і демонстрації сильних сторін особистості лідера. Соціально-значуща результативність його діяльності - ось головний зміст ряду подій.
2) Використання соціально психологічних феноменів "контрасту " і "подібності". Контраст і подібність - суть вияву свідомого зіставлення або прагнення бути обов'язково хоч в чомусь схожим. Застосування даних психологічних феноменів при формуванні привабливого іміджу ґрунтується на особливостях передвиборної ситуації і, часто, відношенні до формального лідера, що посідає виборну посаду.
Дана технологія ефективна на федеральному рівні. В регіонах ситуація зовсім інша, тому застосування "чорно-білого" підходу неперспективне. В іміджі кандидатів повинні бути як очевидні відмінності від діючого лідера, так і деяка схожість, це дозволить збільшити свій електорат.
3) Використовування деяких закономірностей соціальній перцепції. Соціальна перцепція - це сприйняття, розуміння і оцінка людьми соціальних об'єктів, інших людей, соціальних груп, спільностей. Це не що інше, як вияв соціальної обумовленості сприйняття, коли об'єкт (суб'єкт) сприймається не тільки як якась данність, але в процес сприйняття включаються минулий досвід, психологічні установки, цілі. Власне, відзначені вище соціально-психологічні феномени "контрасту", "подібності " і "ореола" так само мають безпосереднє відношення до соціальної перцепції. В рамках даного наукового напряму було встановлено, що сприйняття соціальних об'єктів володіє рядом специфічних рис. Зокрема, в процесі такого сприйняття відбувається смислова оцінна інтерпретація об'єкту, у тому числі і причинних (каузальна атрибуція), має місце взаємовплив, емоційне відношення.
4) Використовування вербальних і лінгвістичних прийомів, Вони не настільки дієві, як відзначені вище, і не мають самостійного психологічного значення. Але їх застосування може істотно підсилити результативність існуючих технологій. Нерідко дані прийоми представляються як НЛП-технології (нейролінгвістич: програмування), тобто, такі, що впливають безпосередньо на підсвід мий рівень сприйняття, програмуючи наперед задане відношення до кандидата. Ефективність їх визначити практично неможливо, але і заперечувати програмуючу поведінку було б невірним. Такі прийоми рекомендують застосовувати в тих випадках, коли явно недостатнь< переконливих фактів, що свідчать про сильні сторони особистост кандидата або його явних перевагах. Позитивне ставлення досягається без будь-якого аргументування, тільки за рахунок ефекту психологічно дії, що виникає внаслідок їхнього застосування.
Слід відзначити, що спеціалісти соціально-психологічних служб в роботі над іміджем політичного лідера співпрацюють зі спеціалістами служб Паблік рилейшнз. В своїй діяльності вони керуються такими завданнями:
1)формування імідж-мети, тобто загального образу лідера та його поведінки;
2)розробка імідж-стратегій, планів;
3)вибір засобів і форм впливу, реалізація запланованого;
4)аналіз, оцінка і коригування імідж-супроводження;
5)оцінка результативності заходів і дій.
Щоб правильно побудувати імідж-супроводження, потрібно оцінити, скласти «портрет» лідера. Це завдання психолога: з'ясувати тип лідера, виявити слабкі місця в його особистості, розробити та надати рекомендації щодо поведінки, провести психологічний тренінг, прогнозувати сприйняття аудиторією дій лідера.
Схожими за формою є також завдання політолога.
Мовним іміджем займається спічрайтер - літературний помічник.
Журналіст є «прес-тренером» лідера, його завдання - проконтролювати, проконсультувати, дати необхідні поради, як давати інтерв'ю, триматися перед телекамерою, у студії, на які деталі зважати, на що звертати увагу.
Також в соціально-психологічну службу щодо формування іміджу політичного лідера чи партії входять такі спеціалісти: юрист, адвокат, фотограф, секретар та ін.
