Основні етапи ендодонтичного лікування

Лікування каналів

Основною метою ендодонтичного лікування є відновлення функції, характер-ний для здорового зуба. Воно проводиться при гострому і хронічному пульпіті і всіх формах періодонтиту. Ендодонтичне лікування - це, по суті, лікування кореневого каналу в зоні розташування пульпи..

Воно складається з:

• Забезпечення доступу до каналу;
• Видалення вмісту з каналу;
• Пломбування каналу матеріалом, що сприяє герметизації.

Пульпа

Пульпа являє собою м'яку тканину зуба, яка заповнює порожнину коронки і кореневі канали. Коронкова пульпа за своєю формою повторює рельєф коронки, а в області верхівкового отвору каналів кореня повідомляється з апікальної областю.

Пульпа, що заповнює кореневі канали зуба, істотно відрізняється за своєю структурою від корон-кової пульпи. У ній більшу кількість і більш щільне розташування колагенових волокон, які збираються в пучки.

У побуті пульпу називають "нервом", насправді ж вона містить не лише нерви, але і артерії, вени, судини лімфи, і сполучну тканину.

Пульпа зуба має надзвичайно рясне кровопостачання. Через апікальний отвір в пульпу проникає артерія (у супроводі 1-2 вен), а також нервові волокна, які разом з кровоносними судинами утворюють судинно-нервовий пучок.

Кореневий канал

Усередині зуба є порожнина, яка поділяється на порожнину коронки і канал кореня зуба.

Поверхня порожнини, від якої починаються кореневі канали, називається дном порожнини.

Канал кореня починається воронкоподібним гирлом на дні порожнини зуба, проходить уздовж поздовжньої осі кореня і закінчується ледь помітним отвором на верхівці кореня або поблизу неї.

Канали можуть розщеплюватися, створюючи безліч варіантів будови.

Пульпіт - запалення пульпи зуба

Запальний процес в пульпі частіше виникає у відповідь на подразники, що надходять з каріозної порожнини. Розрізняють початковий, гострий, гнійний, хронічний і хронічний гіперпластичний пульпіти.

При початковому пульпіті реакцією пульпи на роздратування є гіперемія, при якій посилюється кровотік в невеликих артеріях пульпи. Збільшення кількості крові всередині пульпової порожнини створює тиск на нервові волокна, що викликає невеликий біль. Після усунення подразника больові відчуття зберігаються 1 - 1,5 хв.

Гострий пульпіт супроводжується болем. Якщо пульпа незначно збуджена, то процес може бути оборотним. При припиненні дії подразника біль проходить. Пульпа виліковується сама, якщо причина роздратування усунена.

Якщо пульпа не може сама відновитися, а роздратування тривають, то наступають незворотні процеси. При цьому виникає біль, гостра або тупа, пульсуюча або постійна, локалізована або дифузна.

Гнійний пульпіт - важка форма гострого пульпіту, що характеризується різкою, нестерпним болем, що посилюється вночі. Під час огляду виявляють зуб з глибокої каріозної порожниною і болючим при зондуванні дном.

Хронічний пульпіт характеризується нападами при дії подразників, усунення яких призводить до поступового припинення болю. Періодична тупий біль може тривати протягом довгого часу. При обстеженні виявляють глибоку каріозну порожнину, відзначається болючість і кровоточивість пульпи.

Хронічний гіперпластичний пульпіт є незворотною формою пульпіту, яка найчастіше зустрічається у дітей і молодих людей з важко протікає карієсом. Це хронічне запалення пульпи представлено гіперплазованої тканиною пульпи, званої поліпом пульпи.

Некроз пульпи відноситься до необоротних форм пульпіту, що характеризується повною загибеллю пульпи. Він виникає в результаті тривалої бактеріальної інвазії або є наслідком гострого гнійного пульпіту.

Основні етапи ендодонтичного лікування

Изолирование зуба с помощью коффердама

Зажим для удержания коффердама

Під час лікування кореневого каналу необхідно послідовне виконання процедур.

Після процедури знеболювання, лікар-стоматолог ізолює зуб від слини шляхом накладення навколо зуба тонкого листа гуми, яка в стоматології називається кофердамом. Цей тонкий лист гуми утримується в роті невеликим затиском, прикреп-ленним до зуба. Така повна ізоляція зуба від слини необхідна для того, щоб не допустити потрапляння бактерій із слини в кореневий канал під час проведення самої важливої процедури - очищення каналу.

Доступ до каналу забезпечується правильним препаруванням каріозної порожнини, видаленням даху пульпової камери, створенням вільного доступу в канали для ендодонтичних інструментів.

1. воспалительный процесс в пульпе; 2. очистка корневого канала; 3. заполнение корневого канала гуттаперчей; 4. пломбирование зуба композитным материалом.

Очищення кореневих каналів включає в себе механічну і хімічну дезінфекцію. На етапі очищення кореневих каналів важливим є видалення бактерій, пульпарной тканини, яка може бути некратізірована і інфікована.

Обробка файлами проводиться по всій довжині кореневого каналу до самої верхівки кореня, але не за її межами.

Тому необхідно визначити довжину кореневого каналу. Для цього, стоматолог спочатку вставляє в канали файли і робить рентгенівський знімок, за яким і визначаються-ється довжина кореневих каналів.

Хімічну дезинфекцію стоматолог здійснювала-ту складає зрошенням каналів спеціальними одноразовими голками.

Після ретельного очищення кореневих каналів, лікар-стоматолог приступає до пломбування каналів.

Файлы для обработки корневых каналов

Определение длины корневых каналов

Пломбування каналу - завершальний етап лікування. Успіх пломбування кореневих каналів в значній мірі визначається якістю виконання попередніх ендодонтичних маніпуляцій.

Основною вимогою цього етапу є надійність-ність герметизації кореневих каналів. Перед пломби-ням канали висушуються паперовими штифтами.

Для заповнення кореневих каналів використовують гутаперчу і пасти. Гутаперча - гумовий матеріал, який виготовляється у вигляді конусів. Розмір і форма гутаперчі відповідають формі і розміру файлів, за допомогою яких вичищають кореневі канали. Конуси з гуттаперчи покриваються пастою і вводяться в кореневі канали зуба. Для отримання хорошої герметизації, у кореневі канали вводяться кілька конусів.