Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Сторони трудового договору.
Сторонами трудового договору виступають роботодавець і найманий працівник. На стороні роботодавця стороною виступає власник або уповноважений ним орган чи фізична особа (ст. 21 КЗпП).
Стороною трудового договору можуть виступати громадські організації. Релігійна організація має право приймати на роботу громадян, умови праці встановлюються за угодою між релігійною організацією і працівником і визначаються трудовим договором, який укладається у письмовій формі й підлягає обов'язковій реєстрації. У такому ж порядку реєструються умови оплати праці священнослужителів, церковнослужителів та осіб, котрі працюють в релігійних організаціях на виборних посадах. На громадян, котрі працюють в релігійних організаціях за трудовим договором, поширюється трудове законодавство, соціальне страхування і забезпечення нарівні з працівниками державних і громадських підприємств, установ і організацій
Другою стороною трудового договору виступає найманий працівник - фізична особа, яка працює за трудовим договором на підприємстві, в установі та організації, в їх об'єднаннях або у фізичних осіб, які використовують найману працю
Зміст трудового договору.
Трудовий договір визначає взаємної права та обов’язки сторін, умови праці працівника. Їх сукупність складає зміст трудового договору. Основна частина таких умов, прав і обов’язків регулюється законодавством про працю у централізованому порядку (тривалість робочого часу, відпусток, правила охорони праці і т.д.), колективними угодами та колективним договором і не може змінюватися за згодою сторін.
Інша частина умов трудового договору, яка не урегульована законодавством про працю, виробляється угодою сторін. Умови, встановлювані угодою сторін, класифікуються на обов’язкові (чи необхідні) умови, тобто такі, без яких трудовий договір не вважається укладеним і їх відсутність свідчить про відсутність самого трудового договору, та додаткові (чи факультативні) умови, вони не впливають на укладення трудового договору і можуть складати, а можуть і не складати, зміст трудового договору, але саме ці умови уточнюють його зміст. Додаткові умови можуть торкатися і характеру виконуваної роботи, і особливостей внутрішнього трудового розпорядку, і заробітної плати, і умов, необхідних для виконання роботи, наприклад, це може бути розширення змісту трудової функції за рахунок внесення в неї робіт, що не стосуються спеціальності, посади; просування по службі, перехід на іншу роботу з урахуванням інтересів власника чи працівника. Або можуть стосуватись питань, безпосередньо не пов’язаних з трудовою функцією працівника, і характеризуватись наданням працівнику додаткових, не пов’язаних з його трудовою функцією пільг та гарантій: надання роботодавцем працівнику довгострокового пільгового кредиту, оплата роботодавцем навчання дитини працівника, виділення земельної ділянки тощо.
Під місцем роботи розуміють підприємства (установи, організації) або їх структурні підрозділи, розташовані у визначеній місцевості.
Трудова функція, тобто рід роботи, яку виконуватиме працівник, коло його трудових повноважень і обов’язків, у силу об’єктивних властивостей визначається такими родовими ознаками, як професія, спеціальність та кваліфікація, у відношенні робітників, та посада по визначеній професії і спеціальності у відношенні службовців.
Умова про строк дії трудового договору.
