Горизонтальна ділянка кривої сукупної пропозиції — ділянка

Чисті інвестиції — це сума нових інвестицій, зменшена на суму амортизаційних відрахувань за деякий період часу.

Чисті продуктові податки

Чисті неприбуткові податки

Вертикальна ділянка кривої сукупної пропозиції - ділянка нак^тко^ кривій сукупної пропозиції, яка за умов зрос-Їння ^ного попиту відображає лише зростання щн, тобто ви­никнення інфляції.

Висхідні¹ ділянка кривої сукупної пропозиції — ділянка на ко-

костроковій кривій сукупної пропозиції, яка за умов зростання Р° орного попиту відображає одночасно зростання цін і реального Ї^ВП У певному співвідношенні.

Відкри́та еконо́міка — економіка країни, що пов'язана з іншими країнами інтенсивним рухом товарів і капіталів, тобто економіка, яка експортує та імпортує товари та послуги.

Горизонтальна ділянка кривої сукупної пропозиції — ділянка

короткостроковій кривій сукупної пропозиції, яка за умов зрос­тання сукупного попиту відображає незмінність цін і зростання ли­ше реального ВВП.

Довгострокова крива сукупної пропозиції — крива, що відо­бражає незалежність сукупної пропозиції від цін у довгостроковому Періоді і прибирає вигляду вертикальної лінії, яка започатковується | точці потенційного ВВП.

| Довгостроковий період — у макроекономіці період, протягом •кого зарплата пристосовується до змін, викликаних сукупним по-Ьитом та сукупною пропозицією.

| Ефект багатства — ціновий чинник сукупного попиту, який рпосередковує вплив цін на сукупний попит через зміну реальної вартості фінансових активів з фіксованим номінальним доходом.

Ефект відсоткової ставки — ціновий чинник сукупного попиту, ^ікий опосередковує вплив цін на сукупний попит через зміну від­соткової ставки.

Ефект чистого експорту — ціновий чинник сукупного попиту, що опосередковує вплив цін на сукупний попит через зміну чистого експорту.

Закрита економіка — економіка країни, в якій відсутні експорт •тп імпорт товарів та послуг.

Кейисіанська модель сукупної пропозиції — модель, згідно з якою між ціною і сукупною пропозицією існує пряма залежність, оскільки зарплата є негнучкою в короткостроковому періоді.

Класична модель сукупної пропозиції — модель, згідно з якою Скупна пропозиція не залежить від цін, оскільки зарплата і ціни є абсолютно гнучкими.

Короткостроковий період — у макроекономіці період, протя-^гом ^ого зарплата є негнучкою і не змінюється при зміні сукупного

Короткострокова крива сукупної пропозиції — крива, яка ві-Д°бражає пряму залежність між ціною і сукупною пропозицією і Рибирає вигляду додатньо похилої лінії.

Крива сукупного попиту — крива, яка відображає обернену за­їсть між ціною і сукупним попитом і має вигляд від'ємне похи­лої лінії.

Нецінові чинники - — чинники, які впливають на сукупний попит і сукупну пропозицію за даних товарних цін і тому зміщують їх У відповідний бік

Потенційний ВВП — реальний ВВП в умовах повної зайнятості.

Ресурсові ціни – ціни на матеріальні та трудові ресурси.

Сукупна пропозиція — загальна кількість товарів і послуг, яка може бути вироблена і запропонована до продажу у відповідності з рівнем цін, що склався.

Суку́пний по́пит (англ. aggregate demand, AD) — обсяг виробництва товарів, що споживачі готові колективно придбати при існуючому рівні цін.

Товарні ціни – ціни на кінцеві товари та послуги.

Антиінфляці́йна полі́тика — комплекс взаємопов'язаних заходів і важелів держави й центрального банку країни з метою запобігання високим темпам інфляції та управління нею на незагрозливому для стабільності економічної системи рівні.

Безробіття — стан ринку праці, коли пропозиція робочої сили перевищує попит.

Відставання ВВП (ВВП-розрив) — відставання фактичного ВВП від потенційного ВВП, яке виникає внаслідок циклічного безробіття.

Галопуюча інфляція — приріст цін, який вимірюється десятка­ми або сотнями відсотків за рік.

Гіперінфляція — приріст цін, який вимірюється тисячами від­сотків за рік.

Депресія — фаза економічного циклу, яка виникає після закін­чення фази падіння і створює передумови для пожвавлення вироб­ництва.

Дефляція — зниження загального рівня цін.

Економічний (діловий цикл) — цикл розвитку економіки, в межах якого періоди піднесення виробництва чергуються з періода­ми його падіння.

Закон Оукена — відкрита А. Оукеном емпірична залежність, згідно з якою кожний відсоток циклічного безробіття викликає від­ставання фактичного ВВП від потенційного ВВП на 2,5 відсотка.

Інституціональне безробіття — це безробіття, яке породжується правовими нормами, що впливають на попит і пропозицію праці.

Інфляція — загальний приріст цін в економіці.

Інфляція витрат — інфляція, яка викликається збільшенням се­редніх витрат на виробництво продукції.

Інфляція попиту — інфляція, яка викликається зростанням су­купного попиту.

Криза (падіння) — фаза економічного циклу, яка виникає внас­лідок падіння сукупного попиту і супроводжується скороченням ви­робництва.

Неочікувана інфляція — інфляція, яка є результатом неперед­бачених змін в економіці.

Неповна зайнятість — зайнятість в умовах перевищення фак­тичного безробіття порівняно з природним безробіттям.

Очікувана інфляція — інфляція, яка є наслідком прогнозованих тенденцій в економіці та заходів, запланованих державою.

Піднесення (зростання) — фаза економічного циклу, яка вини­кає після закінчення фази пожвавлення і відображає збільшення ви­робництва порівняно з попереднім циклом.

Повна зайнятість — зайнятість в умовах природного безробіття і виробництва ВВП на потенційному рівні.

Пожвавлення — фаза економічного циклу, яка виникає після закінчення фази депресії і створює передумови для піднесення ви­робництва.

Помірна (повзуча) інфляція — приріст цін, який становить не більш як 10 % за рік.

Потенційний ВВП — реальний ВВП в умовах повної зайнятості.

Природне безробіття — безробіття, яке є необхідною умовою для нормального розвитку ринку праці і складається із фрикційного та структурного безробіття.

Безробіття — соціальне явище, коли кількість бажаючих отримати роботу є більшою, ніж робочих місць (перевага пропозиції робочої сили над її попитом). Робоча сила — економічно активна частина населення, яка ма(здібності до праці і бажання працювати.

Стагфляція — інфляція, що супроводжується падінням вироб­ництва.

Структурне безробіття — безробіття, яке виникає внаслідок не­відповідності між попитом і пропозицією на робочу силу за проф© сією, кваліфікацією, географічними та іншими ознаками.

Фрикційне безробіття — безробіття, яке виникає внаслідок до бровільної зміни місця праці.

Циклічне безробіття — безробіття, яке виникає внаслідок за гального падіння виробництва і скорочення попиту на ринку праці.

Автономне споживання та заощадження — споживання та зао­щадження, яке не залежить від післяподаткового доходу.

Автономні інвестиції — інвестиції, які не залежать від відсот­кової ставки.

Бісектриса — така лінія графіка споживання, яка відображає то­тожність між споживчими видатками і післяподатковим доходом.

Валовий прибуток — щорічний прибуток, отриманий від реалі­зації інвестиційного проекту.

Відсоткова ставка — плата за використання позичкових грошей у відсотках до їх суми.

Гранична схильність до споживання — коефіцієнт, який ха­рактеризує відношення між зміною споживчих видатків і зміною післяподаткового доходу.

Гранична схильність до заощаджень — коефіцієнт, який ха­рактеризує відношення між зміною заощаджень і зміною післяпо­даткового доходу.

Заощадження — та частка післяподаткового доходу, яка не ви­користовується на споживання.

Мультиплікатор видатків — коефіцієнт, який показує відно­шення між зміною реального ВВП і початковою зміною сукупних видатків.

Номінальна відсоткова ставка — фактична відсоткова ставка на ринку позичкового капіталу.

Очікуваний чистий прибуток — чистий прибуток, який очіку­ється від вкладання інвестицій.

Реальна відсоткова ставка — номінальна відсоткова ставка мі­нус темп інфляції.

Середня схильність до споживанння або заощадження — ко­ефіцієнт, який відображає відношення споживчих видатків або за­ощаджень до післяподаткового доходу.

Споживання — основний компонент сукупних видатків, якиі відображає видатки домогосподарств на купівлю споживчих товари та послуг.

Чинники автономного інвестування — чинники, які вплива ють на інвестиційний попит незалежно від відсоткової ставки.

Чинники автономного споживання — чинники, які впливаюті на споживання залежно від післяподаткового доходу.

Чистий прибуток — та частка валового прибутку від реалізаці інвестиційного проекту, яка залишається після сплати податку щ прибуток та відсотків за інвестиційні кошти.

Вилучення — частина поточного доходу, яка не спрямовується на сукупні видатки.

Ефект мультиплікатора — показник, який характеризує залежність між зміною інвестиційних витрат та рівнем обсягів виробництва й національного доходу.

Заплановані інвестиції — інвестиції, що їх підприємства планують вкладати у виробництво згідно зі своїм платоспроможним попитом.

Ін'єкції — приріст видатків поточного періоду, які здійснюють­ся за рахунок доходу попереднього періоду.

Інфляційний розрив — величина, на яку фактичні сукупні ви­датки мають початкове зменшитися, щоб усунути інфляційний над­лишок ВВП на умовах збереження повної зайнятості.

Метод «видатки» — метод визначення рівноважного ВВП на умовах тотожності між сукупними видатками і виробленим ВВП.

Метод «вилучення» — метод визначення рівноважно­го ВВП на умовах тотожності між вилученнями та ін'єкціями в еко­номічному кругообігу.

Не заплановані інвестиції — інвестиції, що їх підприємства зму­шені вкладати в товарні запаси в умовах економічної нерівноваги.

Парадокс ощадливості Кейнса - Парадокс формулюється таким чином^{[ Джерело? ]}: якщо під час рецесії всі почнуть заощаджувати, то сукупний попит зменшиться, що потягне за собою зменшення зарплат і, як наслідок, зменшення заощаджень. Тобто, можна стверджувати, що коли всі заощаджують, це призводить до зменшення сукупного попиту, та призводить до сповільнення економічного зростання.

Рецесійний розрив — величина, на яку фактичні сукупні видаї ки мають початкове зрости з метою збільшення фактичного ВВП д потенційного рівня.

рівноважний ЧНП – це такий об’єм виробництва, який забезпечує загальні витрати, достатні для купівлі даного об’єму продукції. Інакше кажучи, при рівноважному рівні ЧНП загальна кількість вироблених товарів точно дорівнює кількості купованих товарів.

Граничний коефіцієнт податків — коефіцієнт, який показує, на скільки одиниць змінюються чисті податки в разі зміни доходу на одиницю.

Державні заощадження — це чисті податки мінус державні за­купівлі.

Кейнсіанська теорія — напрям макроекономічної теорії, клю­чова ідея якої полягає в тому, що ринок не здатний в короткостро­ковому періоді швидко відновлювати повну зайнятість і тому вини­кає необхідність державного впливу на сукупний попит.

Національні заощадження — це приватні заощадження плюс державні заощадження.

Основний психологічний закон Кейнса — закон, згідно з яким в разі збільшення доходу домогосподарств їхня гранична схильність до споживання зменшується.

Приватні заощадження змішаної економіки — це дохід мін| чисті податки та споживання.

Суспільні блага — товари та послуги, вигоди від яких отрим| суспільство в цілому незалежно від потреби в них з боку окрем| економічних суб'єктів.

Чисті податки — валові податки за мінусом трансфертних.

Автоматичні чисті податки – це чисті податки, які автоматично, тобто без державних рішень, змінюються в залежності від зміни ВВП.

Автоматична фіскальна політика - механізми ринкової економіки, що не залежать від держави і згладжують спади і підйоми в економіці, або це механізм, який дозволяє зменшити циклічні коливання в економіці без проведення спеціальної економічної політики. Дія автоматичних стабілізаторів впливає на зміну обсягу виробництва, рівня цін і ставок відсотка. Стабілізатори при зміні попиту забезпечують більш плавну зміну випуску продукту. Дія автоматичних стабілізаторів відбивається на розмірі циклічного дефіциту/профіциту бюджету.

Бюджетне сальдо – показник, який характеризує стан державного бюджету і визначається як різниця між чистими податками та державними закупівлями.

Бюджетний дефіцит – величина, на яку державні закупівлі перевищують чисті податки.

Бюджетний надлишок – величина, на яку чисті податки перевищують державні закупівлі.

Державний бюджет – баланс урядових доходів і видатків за певний рік.

Державний борг – сума позик, отриманих державою за мінусом повернених позик.

Дискреційна політика – політика стосовно чистих податків і державних закупівель, яка спирається на рішення уряду і парламенту з метою цілеспрямованого впливу на економіку.

Крива Лаффера – крива, яка відображає залежність між податковими ставками та податковими надходженнями до бюджету на основі припущення, що за зниження податкових ставок від надмірного до оптимального рівня забезпечується максималізація податкових надходжень до бюджету.

Мультиплікатор податків – коефіцієнт, який показує, на скільки одиниць обернено змінюється ВВП за дискреційної зміни чистих податків на одиницю.

Мультиплікатор збалансованого бюджету – коефіцієнт, який показує на скільки одиниць змінюється ВВП за зміни державного бюджету на одиницю.

Потенційне бюджетне сальдо – це величина, яка забезпечується в умовах повної зайнятості. Вона показує, яка могла бути різниця між доходами і витратами державного бюджету за умов, коли б економіка виробляла потенційний ВВП: БСп=(ВВПп*СКП)-ДЗ.

Фактичне бюджетне сальдо – це величина, яка забезпечується в умовах фактичного рівня зайнятості, тобто фактичного ВВП

Циклічне бюджетне сальдо — величина, яка відображає вплив економічних коливань на стан державного бюджету і визначається як різниця між фактичним і потенційним бюджетним сальдо.

Альтернативна вартість зберігання грошей – дохід, що його втрачають власники портфеля фінансових активів через зберігання вартості в формі більш ліквідних активів порівняно з її зберіганням у формі менш ліквідних активів.

Банківські резерви – частина депозитних грошей, які комерційні банки зберігають у формі безвідсоткових вкладів у Нацбанку і в формі готівки у власній касі.

Відсотковий дохід – дохід, який нараховується за надання грошей у позичку.

Грошова маса – кількість номінальних грошей в обігу.

Грошова база – гроші високої ефективності, за зміни яких мультиплікативно змінюється грошова маса.

Грошові агрегати – окремі сукупності грошових активів, які різняться між собою рівнем ліквідності.

Грошовий мультиплікатор – коефіцієнт, який відображає на скільки одиниць змінюється грошова маса за зміни грошової бази на одиницю.

Депозитні гроші – грошові кошти, які залучаються банківською системою з метою їх використання для здійснення активних операцій.

Депозитний мультиплікатор – коефіцієнт, який відображає, на скільки одиниць змінюється грошова маса за початкової зміни депозитних грошей на одиницю.

Ліквідність – здатність активів випускати як платіжний засіб або перетворюватися в цей засіб без втрати своєї номінальної вартості.

Політика дешевих грошей. Політика центрального банку по збільшенню пропозиції грошей, щоб зменшити процентні ставки. Метою такої політики є збільшення інвестицій, і, отже, збільшення ВНП.

Політика дорогих грошей. Політика центрального банку по обмеженню і зменшенню пропозиції грошей та підвищенню процентних ставок. Ця політика має своїм наслідком уповільнення зростання обсягу реального ВНП, зменшення інфляції і підвищення курсу валюти країни.

Попит на гроші для угод – попит на гроші, що використовуються як платіжний засіб.

Попит на гроші як актив — кількість грошей, яку економіч-ні агенти прагнуть зберігати у формі заощаджень, тобто це бажана кількість фінансових активів у грошовій формі.

Поточні рахунки (депозити) — грошові кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку (під процент або дохід в іншій формі) і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Строкові депозити — це зобов'язання, які мають певний строк. Це кошти, що зберігаються на депозитних рахунках у банку протягом строку, визначеного у депозитній угоді.

Швидкість обертання грошей – кількість разів витрачання грошової одиниці протягом року у процесі економічного кругообігу.