СЛОВНИК ТЕРМІНІВ
Соціологія (від лат. societa - суспільство + гр. logos - слово, вчення) - це наука про суспільство як єдину цілісну соціальну систему, соціальні відносини та соціальну поведінку людей. Специфіка і відмінність соціологи від інших суспільних наук полягає в тому, що вона вивчає соціальні відносини між людьми а також вплив цих відносин на формування людини, на и свідомість і поведінку, залежність особистості від соціальної організації і культури, залежність соціальної організації і культури від особистості.
Об’єкт соціології - суспільство як цілісна соціальна реальність; емпірично надана реальність, що відбиває ту чи іншу сторону соціального життя; такі об'єктивні явища суспільства, як соціальні відносини, соціальні зв’язки, соціальні організації, соціальні інститути тощо.
Предмет соціології - закони і закономірності функціонування та розвитку особистості, соціальної групи, спільноти, суспільства в цілому; соціальне життя суспільства, тобто взаємодія соціальних суб’єктів з проблем, пов'язаних з їх соціальними статусами і ролями соціальне життя суспільства, тобто взаємодія соціального суб'єктів з проблем, пов’язаних з їх соціальними статусами і ролями.
Методи — це правила, за допомогою яких здійснюється дослідницька діяльність, вони мають бути стандартними й однозначними.
Абстрагування — сходження від конкретного до абстрактного, від емпіричного до теоретичного. Цей метод включає три способи застосування:абстрагування за допомогою відволікання (розгляд окремих рис або властивостей об'єкта без зв'язку з іншими й об'єктом в цілому);абстрагування за допомогою ототожнення (вивчення об'єкта на підставі обмеженого набору його ознак, що є певним його спрощенням і узагальненням);абстрагування за допомогою ідеалізації (розумове конструювання ідеальних об'єктів).
Системно-структурний метод — розглядає об'єкт пізнання як систему, що складається ві структурних елементів з визначеними функціями. Кожне соціальне явище є складною системою, яка, одночасно, є структурним елементом іншої, ширшої системи і складається з елементів, які, в свою чергу, є системами з іншими структурними елементами.
Порівняльний (компаративний) метод — це встановлення подібності та відмінності, що ґрунтується на підставі спів падання чи не спів падання певних ознак об'єктів.
Типологічний метод — групує факти у якісно визначені типи на підставі властивих їм спільних ознак.
Анкетування (від франц.(французький) enquete, буквально — розслідування)- один з основних технічних засобів конкретного соціального дослідження; застосовується в соціологічних, соціально-психологічних, економічних, демографічних і інших дослідженнях. У процесі А. кожній особі з групи, вибраної для А., пропонується відповісти письмово на питання, поставлені у формі опитного аркуша — анкети.
Інтерв'ювання - спосіб проведення соціологічних опитів як цілеспрямованої бесіди інтерв'юєра і опитуваного.
Аналіз документів - сукупність методичних прийомів, що застосовуються для одержання з документальних джерел соціологічної інформації, необхідної для вирішення завдань дослідження.
Спостереження - метод збору і найпростішого узагальнення первинної інформації про досліджуваний соціальний об'єкт шляхом безпосереднього сприйняття і прямої реєстрації фактів, що стосуються досліджуваного об'єкта.
Експеримент у соціології - це спосіб отримання інформації про кількісні та якісні зміни діяльності та поведінки соціального об'єкта під дією певних факторів. (Соціальний об'єкт - людина, група, колектив).
Основні функції соціології - теоретична, описова, інформаційна, прогностична й ідеологічна.
- Теоретична функція - це концентрація, пояснення, поповнення і збагачення існуючого соціологічного знання, розробка законів і категорій цієї науки на основі дослідження соціальної реальності.
- Описова функція - систематизація, опис, нагромадження отриманого дослідницького матеріалу у вигляді аналітичних записок, різних наукових звітів, статей, книг.
- Інформаційна функція - збір, систематизація і нагромадження соціологічної інформації, отриманої в результаті проведення дослідження.
- Прогностична функція - видача соціологією соціальних прогнозів. Соціологічне дослідження завершується обґрунтованим короткостроковим або довгостроковим прогнозом об'єкта, який досліджується. Ідеологічна функція - участь соціології в ідеологічному житті суспільства. У соціологічній діяльності всі її функції "працюють " в єдності.
- Суспільство — це об’єднання людей, яке має певні географічні кордони, спільну законодавчу систему і певну національну (соціокультурну) ідентичність.
Соціальна система — це складно-організоване цілісне утворення, впорядковане і пов'язане з сукупністю взаємо-детермінованих зв'язків між його елементами.
Аномія (з давньогрецької — беззаконня, "відсутність норм") — такий стан суспільства, за якого значна частина його членів, знаючи про існування обов'язкових суспільних норм, ставляться до них негативно або байдуже.
Типологія — вид наукової систематизації, класифікації чогось за спільними ознаками з допомогою абстрактних теоретичних моделей (типів), у яких фіксуються найважливіші структурні або функціональні особливості досліджуваних об’єктів.
Основні функції суспільства:
• функцію забезпечення і відтворення матеріально-економічних умов життя (продукування благ для задоволення вітальних потреб, зростання добробуту, матеріального достатку, підвищення рівня комфортності життя);
• функцію регулювання і організації суспільних відносин (забезпечення соціально-політичних і етичних гарантій виживання людства; упорядкування і нормалізація політичних, правових, моральних, релігійних відносин);
• функцію акумуляції і зберігання людської духовності в соціальних формах науки, мистецтва, релігії, філософії, перетворення їх у механізм соціальної пам'яті і в засоби духовного рості особистості
Типологізація суспільства - це класифікація суспільств на основі визначення найважливіших і найсуттєвіших ознак, типових рис, які відрізняють одні суспільства від інших.
Соціальна структура суспільства — це сукупність взаємозв'язаних і взаємодіючих між собою соціальних груп, спільностей та інститутів, пов'язаних між собою відносно сталими відносинами.
Соціальна роль — це модель поведінки, яка об'єктивно задана соціальною позицією особистості в системі суспільних або міжособистісних відносин.
Соціальні класи — великі соціальні спільності людей, які різняться місцем в історично зумовленій системі суспільного виробництва, ставленням до засобів виробництва, роллю в суспільній організації праці, а отже способами одержання і розмірами суспільного багатства.
Соціа́льна ве́рства — частина суспільного класу, соціальна група, соціальний стан; сукупність індивідів, зайнятих економічно й соціально рівноцінними видами праці, які отримують приблизно рівну матеріальну та моральну винагороду; спільнота, в якій кожен індивід є носієм однієї ознаки.
Соціа́льна стратифіка́ція — диференціація суспільства
на соціальні класи та верстви населення.Стратифікація — це розташування індивідів і груп згори вниз горизонтальними шарами (стратами) за ознакою нерівності в прибутках, власності, рівні освіти, обсягу влади, професійному престижі, стилі життя.
Страти — це великі сукупності людей, які різняться за своїм становищем у соціальній ієрархії суспільства.
Соціальна мобільність — перехід індивіда, соціального об'єкта або цінності, створеної або модифікованої завдяки людській діяльності, від однієї соціальної позиції до іншої.
