1. До виконання лабораторної роботи допускають студентів, що пройшли інструктаж на робочому місці і засвоїли вимоги цієї інструкції.
2. Виконувати лабораторну роботу потрібно під наглядом викладача, дотримуючись вимог безпеки при роботі з хімічними речовинами.
3. Ампули з індикаторним порошком відкриває викладач чи лаборант, відпилюючи верхню частину ампули спеціальною пилочкою.
4. Заповнюють індикаторні трубки порошком за допомогою скляної лійки, тримаючи її так, щоб порошок не попав на руки чи одяг.
5. Використані трубки з індикаторним порошком після оформлення лабораторної роботи віддають лаборанту чи викладачу.
6. Після проведення вимірювань потрібно упорядкувати робоче місце і ретельно вимити руки.
7. Заборонено:
- відкривати ампули з індикаторним порошком інакше, ніж передбачено інструкцією;
- витрушувати індикаторний порошок з трубок;
- передавати іншим і виносити з лабораторії індикаторні трубки з порошком;
- вживати їжу або палити, не вимивши ретельно руки.
Порядок виконання лабораторної роботи
1. Вивчити та законспектувати основні особливості методів вимірювання концентрації газів та випарів, розібратися в будові та принципі роботи газоаналізатора УГ-2.
2. Отримати у викладача: газоаналізатор УГ-2, індикаторні трубки, відкриті ампули з індикаторним порошком, потрібні тарувальні діаграми.
3. Заповнити лабораторний бокс досліджуваним газом у заданій викладачем концентрації, перевіривши після закривання герметичність боксу.
4. Закласти за допомогою тонкого металевого стержня шматочок вати з одного краю скляної індикаторної трубки.
5. За допомогою скляної лійки заповнити індикаторну трубку порошком, який є індикатором досліджуваного газу.
6. Ущільнити порошок у індикаторній трубці металевим стержнем, закласти грубку з порошком з іншого боку ватою.
7. З таруватьної діаграми для досліджуваного газу вибрати об'єм повітря, який повинен пройти через індикаторну трубку; знайти шток, на грані якого вказано вибрачу величину об'єму.
8. Вставити шток відповідною гранню у втулку на газоаналізаторі, відвести заскочку-фіксатор, змусити рукою шток рухатися вниз, поки фіксатор під дією пружини не потрапить у верхню ямку канавки штока.
9. Підготовлену для аналізу індикаторну трубку з'єднати одним кінцем з гумовою трубкою сильфона газоаналізатора, а іншим кінцем - з гумовою трубкою, яка виходить з лабораторного боксу, заповненого газом.
10.Притримуючи рукою шток, відвести заскочку-фіксатор, і як тільки шток рушить вгору, відпустити. З цього моменту до моменту потрапляння заскочки-фіксатора у нижню ямку штока повітря з досліджуваним газом буде проходити через індикаторну трубку.
11.Після припинення руху штока потрібно витягти індикаторну трубку з гумових трубок та, відвівши заскочку-фіксатор, витягти шток з втулки газоаналізатора.
12.Витримавши зазначений час, прикласти індикаторну трубку з порошком, частина стовпчика якого змінила колір, до шкали тарувальної діаграми так, щоб початок зміненого кольору стовпчика індикаторного порошку збігався з нульовою поділкою шкали. Верхня межа забарвленого стовпчика покаже на шкалі величину концентрацію шкідливих газів (звернути увагу на відповідність шкали зазначеному об'єму).
Розмитість межі кольорів початкового та порошку, що прореагував та змінив колір, не повинна бути більше 2 мм. Відраховують результат вимірювання від середини розмитості. Якщо розмитість межі перевищує 2 мм, то вимірювання потрібно повторити.
13.Порівняти колір порошку в індикаторній трубці з відповідним кольором, який подано в характеристиці індикаторних порошків.
14. Скласти звіт про виконану роботу згідно з поданою нижче формою.
